Ухвала суду № 28078024, 27.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/38533/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Приходько І.В.

при секретарі судового засідання: Горголь І.С.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року по справі №2а/0570/5029/2011 за позовом Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора UKRAINE»до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємством, заснованим на власності іноземного інвестора T UKRAINE»заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області на користь Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора UKRAINE»бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за наступні періоди: травень 2010 року, червень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року в загальному розмірі 524283,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок у банку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2011 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач 07.02.2012 року з посиланням на вимоги ст.ст. 49, 51, 112, 219 КАС України, звернувся до суду із заявою про відмову від адміністративного позову.

Згідно із ч. 4 ст. 112 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Колегія суддів вважає, що у задоволенні заявленого клопотання слід відмовити, оскільки його задоволення призведе до порушення права державного органу на реалізацію права на касаційний перегляд рішень судів попередніх інстанцій.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Харцизьку були подані податкові декларації з ПДВ за травень 2010 року, червень 2010 року, листопад 2010 року та грудень 2010 року, якими заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відповідні суми із заявами про повернення бюджетного відшкодування та розрахунком суми бюджетного відшкодування на вказані суми. Податковим органом були здійснені документальні невиїзні перевірки достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ зазначених декларацій, за висновками яких встановлено, що бюджетне відшкодування ПДВ в заявлених сумах відповідає сумам бюджетного відшкодування, визначеним за результатами документальних невиїзних перевірок.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено довідкою від 20.07.2010 року № 1848/15-2-14333107, довідкою від 19.08.2010 року № 2150/15-2-14333107, довідкою від 29.12.2010 року №3107/15-2-14333107 та актом від 03.03.2011 року № 151/15-2-14333107.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем були виконані всі вимоги, що надають право на отримання бюджетного відшкодування, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку.

Згідно із приписами Закону № 168/97-ВР податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Крім того, до складу позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості увійшла сума 103272,00 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року № 35486 від 15.02.2011 року.

Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року містить норми, аналогічні нормам Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається із матеріалів справи, податковий орган направив вказані висновки лише 15.04.2011 року, тобто з порушенням встановленого законом строку.

Отже, суди дійшли вірного висновку, що ДПІ у м. Харцизьку порушені вимоги пп.7.7.5 п. 7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України щодо своєчасності надання органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, з чим погоджується колегія суддів.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора UKRAINE»про відмову від адміністративного позову відмовити.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року по справі №2а/0570/5029/2011 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписПриходько І.В.

Ухвала складена у повному обсязі 30.11.2012р.