Ухвала суду № 28077542, 21.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2012 р. м. Київ К-49289/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2009 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2009 р.

у справі №2-а-19293/08/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромконтракт"

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпромконтракт" (надалі -позивач, ТОВ "Техпромконтракт ") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (надалі -відповідач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2009 р. (суддя -М.С. Могильницький), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2009 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -В.Г. Яманко, судді: Г.М. Міронова, О.П. Лях) позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.08.2008 р. №0002181500/0/10790, стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ "Техпромконтракт" витрати по сплаті судового збору 3,40 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ТОВ "Техпромконтракт" з питань арифметичних або методологічних помилок у поданій декларації з податку на додану вартість за березень 2008 р., за результатами якої 07.08.2008 р. складено акт № 2919/15/35420562 (надалі - акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон України "Про податок на додану вартість"), а саме зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетно відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 138 490 грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 24 861 510 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2008 р. №0002181500/0/10790, яким ТОВ "Техпромконтракт" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26 104 586 грн., з якого основний платіж 24 861 510 грн. та штрафні санкції 1 243 076 грн.

Відповідач вважає, що при проведенні перевірки декларації з податку на додану вартість за березень 2008 р. ТОВ "Техпромконтракт" та співставленні її з даними податкової декларації контрагента позивача ТОВ "Донецька парфумерна компанія" встановлено відхилення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з поставок на митній території України, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, а тому позивачем занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 25 000 000 грн.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, які не погодились з таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість разом з додатком 5 - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, у якій зазначено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, який дорівнює 138 490,00 грн.

Позивачем у вказаному додатку до податкової декларації з податку на додану вартість не зазначено контрагента - ТОВ "Донецька парфумерна компанія" та відповідно не відображено операції на митній території України у розмірі 125 000 000 грн., яку відображено у декларації з податку на додану вартість ТОВ "Донецька парфумерна компанія" за березень 2008 р.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (надалі - Закон України "Про державну податкову службу в Україні") органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ

Згідно з пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2004 р. №326, щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, камеральна перевірка -це перевірка, яка проводиться податковим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до абзацу 6 пункту 3, пункту 5 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у акті перевірки зазначено, що позапланова перевірка проводилася податковим органом з питань арифметичних або методологічних помилок у декларації з податку на додану вартість ТОВ "Техпромконтракт", а отже при виявленні розбіжностей між податковими деклараціями позивача та його контрагента ТОВ "Донецька парфумерна компанія" відповідач повинен здійснити позапланову виїзну перевірку з використанням документів первинного бухгалтерського і податкового обліку ТОВ "Техпромконтракт", та з проведенням зустрічної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Донецька парфумерна компанія".

Однак, виїзна позапланова перевірка позивача не проводилась, підтверджуючі документи про наявність господарських відносин між ТОВ "Техпромконтракт" та ТОВ "Донецька парфумерна компанія" при проведенні камеральної перевірки не використовувались.

Відтак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що встановлений податковим органом факт заниження податку на додану вартість без перевірки складу податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за березень 2008 р. на підставі даних декларації іншого платника податків не відповідають вимогам статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Крім того, слід зазначити, що постановою Київського районного суду м. Донецька від 28.11.2008 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26.12.2008 р., відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ "Техпромконтракт". Судами попередніх інстанцій встановлено, що у постанові Київського районного суду м. Донецька та ухвалі Апеляційного суду Донецької області зазначено, що у матеріалах кримінальної справи відсутні документи, які підтверджували б факт взаємовідносин ТОВ "Техпромконтракт" та ТОВ "Донецька парфумерна компанія".

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтового висновку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.08.2008 р. №0002181500/0/10790 про визначення ТОВ "Техпромконтракт" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26 104 586 грн., з якого основний платіж 24 861 510 грн., та штрафні санкції 1 243 076 грн.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2009 р. у справі

№ 2-а-19293/08/0570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.