Ухвала суду № 28077221, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Київ К-10802/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Борисенко І.В.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 29.11.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010

у справі № 2а-8250/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінесс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінесс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 1559/23-312/14092514/0001702330/0 від 30.09.2004.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 позовні вимоги задоволено.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 змінено в частині мотивів та підстав задоволення позову, в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань правильності проведення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу за період з 01.07.2003 по 01.07.2004 та складено акт №203407540233 від 29.09.2004.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 1559/23-312/14092514/0001702330/0 від 30.09.2004, яким до позивача були застосовані штрафні фінансові санкції у розмірі 8244943, 75 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", проводилися розрахункові операції в безготівковій формі із використанням талонів на загальну суму 1648988, 75 грн. без застосування РРО за період з 01.07.2003 по 01.07.2004.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Дані порушення належать до адміністративно-господарських санкцій (статті 239, 241 Господарського кодексу України), порядок нарахування і стягнення яких не регулювалися Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що розрахунки були здійснені у безготівковій формі через банк.

Пальне було вибране з окремої ємкості. Були створені всі бухгалтерські документи та сплачено податки.

Зважаючи на те, що факт порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності відбувся у період липень, серпень, вересень 2003 року, а адміністративно-господарські санкції спірним рішенням застосовано податковим органом 29.09.2004, тобто пізніш як через один рік з дня такого порушення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010 у справі № 2а-8250/08 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010 у справі № 2а-8250/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді І.В. Борисенко О.І. Степашко