Постанова № 28076887, 30.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 листопада 2012 р. № 2-а- 11382/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Ємельяненко Д.Д., відповідач - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - будівельна компанія "Талан" до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна компанія "Талан", звернувся до суду із адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0001082212 від 10.10.2012 року та №0001072212 від 10.10.2012 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про заниження позивачем суми податку на прибуток та податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбуд-монтажінвест». Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, то він мав встановлене законом право на віднесення даних сум до складу валових та формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача. Так, за результатами перевірки було встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із контрагентами - ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест». В свою чергу, на наслідками проведених перевірок контрагентів позивача було встановлено, що підприємства не знаходяться за юридичною адресою та фактично здійснюють проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вимоги покупцям та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання. Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що всі договори укладені даними суб'єктами господарювання із контрагентами, у т.ч. ТОВ ВБК "Талан" не створюють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

У судовому засіданні 30.11.2012 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у вищезазначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке задоволено судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що співробітниками Західної МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВБК "Талан" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промспец Консалтинг» за період січень-жовтень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 2243/22-104/30990201 від 02.10.2012 року.

Під час перевірки було встановлено:

- заниження податку па додану вартість на суму419 445,20 грн. в т.ч.: 31293, 14 грн. січень 2011 р., 60428.87 грн. лютий 2011р., 28172,25 грн. березень 2011 р., 58483,8 грн. квітень 2011р., 6166,67 грн. травень 2011р., 89030.26 грн. червень 2011р., 36036.39 гри. липень2011р., 80269,85 грн. серпень 2011р., 25505,76 грн. вересень 2011р., 4058.18 грн. жовтень 2011 р. за рахунок порушення ст. 185 п.198.1 п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України» (далі - ПК України) внаслідок завищення податкового кредиту за період січень 2011-жовтень 2011 р. у сумі 419445,20 грн., сформованого від ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промспец Консалтинг» щодо яких встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст.138, ст.,185,187,188, п. 198.6 ст.198 ПК України:

- заниження податку на прибуток у сумі 445 680 грн. в т.ч.: 1 квартал 2011 р.-149868 гри., 3 квартал 2011 р.-295812 грн. за рахунок порушення пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР), п.138.1 п. 138.2 ст.138 п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України внаслідок завищення витрат за період 9 місяців 2011р. у сумі 1 885 611 грн., сформованих від ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промспец Консалтинг» щодо яких встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення відсутність об'єктів, які підпадають під визначення відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4. 5 Закону України № 334/94-ВР, п. 135.2 ст. 135 , п. 138.2 ст.138, ст.185, 187,188, п. 198.6 ст.198 ПК України.

На підставі вищезазначеного акту, Західною МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001082212 від 10.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 492381 грн., в т.ч. за основним платежем 419445 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 72936 грн.;

- №0001072212 від 10.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 445681 грн., в т.ч. за основним платежем 445680 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугувала інформація щодо перевірок контрагентів, за якими встановлено, що правочини, укладені із контрагентами - ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промспец Консалтинг» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно ст.3. Закону України № 334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Разом з тим, відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податків та зборів визначений ПК України.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по господарським операціям із ТОВ «Промспец Консалтинг»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ВБК "Талан" у перевіряємий період мав господарські відносини із ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест».

Так, між ТОВ «Промспец Консалтинг» (Постачальник) та ТОВ ВБК "Талан" (Одержувач) було укладено Договори купівлі-продажу № 01/01/11 від 04.01.11, № 01/02/11 від 01.02.2011р., № 01/03/11 від 01.03.2011р., № 01/04/11 від 01.04.2011р. № 01/06/11 від 01.06.2011р., № 01/07/11 від 01.07.2011р., № 02 08/11 від 01.08.2011р, № 01/08/11 від 01.08.2011р., № 01/09/11 від 01.09.2011р., № 01/10/11 від 03.10.2011р., відповідно до умов яких, Постачальник зобов'язується поставити будівельні матеріали (Товар), а Одержувач прийняти та оплатити даний товар відповідно до умов даних договорів. Право власності на товар і ризик його загибелі або ушкодження переходять від Постачальника до Одержувача в момент фактичної передачі товару Одержувачеві (уповноваженої їм особі) згідно накладній (п. 3.2). (т. 1 а.с.122-123, 141-142, 160-161, 176-177, 201-211, 236-237, т. 2 а.с 19-20, 24-25, 56-57, 70-71)

На підставі договорів № 01/01/11 від 04.01.11, № 01/02/11 від 01.02.2011р., № 01/03/11 від 01.03.2011р., № 01/04/11 від 01.04.2011р. № 01/06/11 від 01.06.2011р., № 01/07/11 від 01.07.2011р., № 02/08/11 від 01.08.2011р, № 01/09/11 від 01.09.2011р., № 01/10/11 від 03.10.2011р. позивач придбав у ТОВ «Промспец Консалтинг» товар (будівельні матеріали), про що свідчать надані копії первинних документів: специфікацій та видаткових накладних (т. 1 а.с. 124-128, 131, 134, 137, 143-146, 151, 154, 162-165, 169, 172, 178-184, 188, 191-192, 197, 200, 203, 212-217, 221, 224, 227, 230, 238-247, 250-251,254, 257, 260, т. 2 а.с. 3, 6, 9, 12, 21, 26-33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 58-60, 65, 72-74, 77).

Видаткових накладних, які б підтверджували факт виконання умов договору № 01/08/11 від 01.08.2011р. позивачем надано не було.

Розрахунки за вищезазначеними господарськими операціями були проведені у безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії виписок по особовому рахунку у банку (т. 1 а.с. 140, 157-159, 175, 206-209, 234-235, т. 2 а.с. 15-18,23, 54-55, 69, 80).

ТОВ «Промспец Консалтинг» було виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 1353450, 03 грн., у т.ч. ПДВ 225575,01 грн. (т. 1 а.с. 130, 133, 136, 139, 149-150, 153, 156, 167, 171, 174, 186, 190, 195-196, 199, 202, 205, 219-220, 223, 226, 229, 233, 249, 253, 256, 259, т. 2 а.с. 2, 5, 8, 11, 14, 22, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 64, 68, 76, 79).

Перевіряючи реальність вищезазначених господарських операцій, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із умовами вищезазначених Договорів (п. 3.1) Постачальник поставляє Одержувачу товар на умовах EXW відповідно до ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року. Самовивіз.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вище зазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження факту транспортування товару на виконання умов договорів № 01/01/11 від 04.01.11, № 01/02/11 від 01.02.2011р., № 01/03/11 від 01.03.2011р., № 01/04/11 від 01.04.2011р. № 01/06/11 від 01.06.2011р., № 01/07/11 від 01.07.2011р., № 02/08/11 від 01.08.2011р, № 01/09/11 від 01.09.2011р., № 01/10/11 від 03.10.2011р., було надано товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 129, 132, 135, 138, 147-148, 152, 155, 166, 170, 173, 185, 189, 193-194, 198, 201, 204, 218, 222, 225, 228, 231-232, 248, 252, 255, 258, т. 2 а.с. 1, 4, 7, 10, 13, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 61-63, 66, 78).

Товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт транспортування товару на підставі договору № 01/08/11 від 01.08.2011р. матеріали справи не містять.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не є належним доказом підтвердження реальності господарської операції з придбання позивачем товару у ТОВ «Промспец Консалтинг», оскільки складені з порушенням порядку оформлення первинних документів щодо форми та змісту, а саме, відсутні зазначення номеру подорожніх листів, виду перевезень, способу визначення маси, код вантажу, клас вантажу, маса вантажу, відсутні відомості про виконавців вантажно-розвантажувальних операцій, а також щодо часу навантаження та розвантаження товару, що в силу вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано наказом Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704), спричиняє втрату ними юридичного статусу первинних документів.

Також, відповідно до змісту товарно-транспортних накладних, замовником та вантажоодержувачем у них зазначено ТОВ ВБК "Талан"; вантажовідправник - ТОВ «Промспец Консалтинг»; автопідприємством - СПДФО «ОСОБА_2.»; автомобіль «МАЗ 53362 НОМЕР_1», водій «ОСОБА_2.». Позивач посилається на те, що транспортування придбаного товару здійснювалось СПДФО ОСОБА_2 на підставі укладеного із останнім Договору про надання транспортних послуг та експедирування №3 від 03.01.2011 року. В свою чергу суд зазначає, що відповідно до п. 3.1. даного Договору зазначено, що за виконану роботу відповідно домовленості Замовник (ТОВ ВБК "Талан") сплачує Виконавцю (СПДФО «ОСОБА_2) у безготівковій формі, відповідно до виставлених рахунків-фактур. Позивачем як під час перевірки, так і під час розгляду справи, не було надано виставлених СПДФО ОСОБА_2 за надані послуги рахунків-фактур.

Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318 (далі по тексту - Інструкція) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Пунктом 3 вище зазначеної Інструкції передбачено, що бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Згідно з п. 6 Інструкції довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Суд зазначає, що відповідно до товарно-транспортних накладних, товар було прийнято «водієм-експедитором ОСОБА_2.». В свою чергу, позивачем ані під час проведеної перевірки, ані під час розгляду справи не було надано копій довіреностей на право отримання від ТОВ «Промспец Консалтинг» товарно-матеріальних цінностей чи витягу з журналу реєстрації довіреностей, ведення якого є обов'язковим.

Окрім вищенаведеного, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до п. 13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

З огляду на вищезазначене, за відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, дорожніх листів на перевезення вантажів та довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей не видається можливим встановити факт передачі таких товарів від ТОВ «Промспец Консалтинг» на адресу ТОВ ВБК "Талан", що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій.

Також, згідно з пунктом 39 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 №108, зі змінами та доповненнями, всі товари господарюючого суб'єкта мають бути з відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством. До таких документів, зокрема, належать: накладні, товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, сертифікати відповідності державної системи сертифікації або копії зазначених сертифікатів, завірені господарюючим суб'єктом, який відпустив товар, що підлягає обов'язковій сертифікації, тощо.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Отже до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу - виробника товару.

Позивачем до матеріалів справи не надані документи, що підтверджують якість та відповідність поставлених товарів, не вказано в якій упаковці або тарі вона поставлена і чи були до цієї упаковки претензії щодо її відповідності для даної групи товарів і яких саме, в той час, як згідно із умовами Договорів, якість товару повинна відповідати прийнятим в Україні стандартам на даний товар (п. 2.1 Договору).

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення суми податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Виходячи із зазначеного, суд дійшов висновку, що з наявних у позивача документів неможливо встановити реальність укладених між ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ ВБК "Талан" господарських операцій.

Щодо правомірності формування позивачем складу витрат, які підлягають оподаткуванню та суми податкового кредиту по господарським відносинам із ТОВ «Промбуд-монтажінвест», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ВБК "Талан" (Замовник) у спірний період мав господарські відносини із ТОВ «Промбуд-монтажінвест» (Підрядник) на підставі укладених між сторонами Договорами підряду № 04/12/10 від 14.12.2010, №06/12/10 від 15.12.2010, №08/12/10 від 16.12.2010, № 09/12/10 від 21.12.2010, № 11/12/10 від 30.12.2010, №12/12/10 від 30.12.2010, №03/03/11 від 01.03.2011, №04/03/11 від 04.03.2011, № 05/03/11 від 04.03.2011, №03/04/11 від 04.04.11, № 08/05/11 від 18.05.2011, № 09/05/11 від 18.05.2011, №10/05/11 від 18.05.2011, № 02/06/11 від 01.06.2011, № 03/06/11 від 01.06.2011, № 05/06/11 від 01.06.2011, № 06/06/11 від 01.06.2011, №09/06/11 від 07.06.2011, №03/07/11 від 01.07.2011, № 10/07/11 від 15.07.2011, №11/07/11 від 15.07.2011, №03/08/11 від 03.08.2011, №09/08/11 від 04.08.2011, № 10/08/11 від 22.08.2011, відповідно до умов яких, Замовник доручає і зобов'язується оплатити, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту будівлі за адресою: м. Харків, вул. Артема, 30. Роботи виконуються з використанням матеріалів Підрядника. При неможливості надання необхідних матеріалів Підрядником, матеріали надаються Замовником (п.1.1). Замовник зобов'язується вчасно здійснювати оплату і приймання виконаних Робіт з даного договору та створити належні умови працівникам Підрядника для виконання Робіт, надати проектно-кошторисну документацію, матеріали (п. 2.1). Підрядник зобов'язується виконати Роботи вчасно, якісно й у строгій відповідності з діючими вимогами ДБН та нести відповідальність за дотримання правил техніки безпеки при виконанні Робіт (п. 2.2). Загальна вартість Робіт зазначалась на момент підписання кожного Договору. (т. 2 а.с. 83-84, 102-103, 136-137, 169-170, 200-201, 210в-211, 217а-218, т. 3 а.с. 3-4, 48-49, 73-74, 94-95, 110-111, 144-145, 169-170, 185-186, т. 4 а.с. 3-4, 29-30, 52-53, 89-90, 115-116, 136-137, 173-174, 203-204, 225-226).

На підтвердження факту виконання ремонтних робіт, позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: Договірні ціни до договорів; Локальні кошториси; Відомості ресурсів; Розрахунки загальновиробничих витрат у складі договірної ціни; Акти приймання-передачі будівельних матеріалів у роботу; Акти цільового використання матеріалів; Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/витратах; Акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 85-95, 98101, 104-127, 131-135, 138-156, 158-166, 171-191, 195-199, 202-208а, 209-210б, 211а-215б, 216-216в, 217в-233, 236-241, т. 3 а.с. 5-34, 37-45, 50-64, 66-70, 75-88,90-93, 96-105,107-109, 112-133,135-142, 146-159, 161-166, 171-180, 182-184, 187-224, т. 4 а.с.5-22, 24-27, 31-46, 48-50, 54-81, 83-86, 91-107, 110-114, 117-126, 128-133, 138-161, 165-170, 175-196, 198-200, 205-218, 221-224, 227-242, 244-247).

На підтвердження факту оплати за отримані послуги на підставі договорів № 04/12/10 від 14.12.2010, №06/12/10 від 15.12.2010, №08/12/10 від 16.12.2010, № 09/12/10 від 21.12.2010, № 11/12/10 від 30.12.2010, №12/12/10 від 30.12.2010, №03/03/11 від 01.03.2011, №04/03/11 від 04.03.2011, № 05/03/11 від 04.03.2011, №03/04/11 від 04.04.11, № 08/05/11 від 18.05.2011, № 09/05/11 від 18.05.2011, №10/05/11 від 18.05.2011, № 02/06/11 від 01.06.2011, № 03/06/11 від 01.06.2011, № 05/06/11 від 01.06.2011, № 06/06/11 від 01.06.2011, №09/06/11 від 07.06.2011, №03/07/11 від 01.07.2011, № 10/07/11 від 15.07.2011, №09/08/11 від 04.08.2011, № 10/08/11 від 22.08.2011, позивачем було додано до матеріалів справи копії виписок по особовому рахунку у банку (т. 2 а.с. 97, 129-130, 167-168, 193-194, 208в, 217, 235, т. 3 а.с. 46-47, 71-72, 143, 167-168, 184, 225, т. 4 а.с.28, 51, 88, 109, 134-135,171-172, 201-202, 220, 248).

Доказів оплати за виконані роботи на підставі договорів №11/07/11 від 15.07.11 року, №03/08/11 від 03.08.11 року позивачем надано не було.

ТОВ «Промбуд-монтажінвест» було виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 1163220,95 грн., у т.ч. ПДВ 197870,16 грн. (т. 2 а.с.96, 128, 157, 192, 208б, 215в, 234, т. 3 а.с. 35-36, 65, 89, 106, 134, 160, 181, 226, т. 4 а.с. 23, 47, 82, 108, 127, 163-164, 197, 219, 243)

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною1 статті 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Разом з тим, судом встановлена невідповідність наданих позивачем на підтвердження реальності виконаних робіт документів (Договірні ціни до договору; Локальні кошториси; Відомості ресурсів; Розрахунки загальновиробничих витрат у складі договірної ціни; Акти приймання-передачі будівельних матеріалів у роботу; Акти цільового використання матеріалів; Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/витратах; Акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт) вимогам діючого законодавства щодо порядку їх складання, а саме: первинні документи не містять місця та дати їх складання, посади відповідальної особи.

Крім того, підписи посадової особи у деяких первинних документах (Локальні кошториси; Відомості ресурсів; Розрахунки загальновиробничих витрат у складі договірної ціни) не закріплені печаткою.

Також, в матеріалах справи відсутні докази про отримання контрагентом позивача - ТОВ «Промбуд-монтажінвест» відповідної ліцензії на здійснення виду діяльності, яка передбачена у вищезазначеному договорі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з наданих позивачем документів неможливо встановити реальність виконаних ТОВ «Промбуд-монтажінвест» ремонтно-будівельних робіт на підставі укладених із позивачем договорів підряду.

Посилання позивача на той факт, що необхідність придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Промспец Консалтинг" та виконання ТОВ "Промбуд-монтажінвест" ремонтно-будівельних робіт, була зумовлена існуванням у позивача зобов'язань на підставі укладених із Договорів підряду із ПАТ "Мегабанк" №04/06/11 від 01.06.2011 року, №06/05/11 від 17.05.2011 року, 04/05/11 від 05.05.2011 року, №02/05/11 від 04.05.2011 року, №10/12/10 від 29.12.2010 року, №02/04/11 від 01.04.2011 року, №04/04/11 від 05.04.2011 року, №04/11/10 від 01.11.2010 року, №03/12/10 від 10.12.2010 року, №05/12/10 від 15.12.2010 року, №07/12/10 від 21.12.2010 року, 02/02/11 від 21.02.2011 року, №02/04/11 від 01.04.2011 року, №02/03/11 від 01.03.2011 року, № 11/08/11 від 22.08.2011 року, №06/08/11 від 03.08.2011 року по ремонту будівлі за адресою м. Харків, вул. Артема, 30; №09/07/11 від 14.07.2011 року по ремонту будівлі за адресою м. Харків, вул. Грицевца, 27; №07/07/11 від 14.07.2011 року по ремонту будівлі за адресою м. Харків, вул. Корчагінцев, 17; №02/07/11 від 01.07.2011 року по ремонту будівлі за адресою м. Харків, вул. Косіора, 140; №06/07/11 від 14.07.2011 року по ремонту будівлі за адресою м. Харків, Салтівське шоссе, 262; №05/08/11 від 03.08.2011 року по ремонту будівлі за адресою м. Харків, вул. 2-ї П'ятирічки, 18; із ТОВ «АНК» №07/05/11 від 17.05.2011 року по ремонту будівлі за адресою м. Харків, вул. Познанська, 2; із ТОВ «Енергосервіс» №07/06/11 від 06.06.2011 року по ремонту тротуару по вул. Артема, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як пояснив під час розгляду справи представник позивача, придбаний товар доставлявся та безпосередньо зберігався на будівельних майданчиках. В свою чергу, відповідно до наданих позивачем для підтвердження реальності господарських операцій, товарно-транспортних накладних, пунктами розвантаження у них зазначено: «м. Харків, вул. Артема, 30; м. Харків, вул. Гріцевця, 27, м. Харків, вул. Косіора, 140; м. Харків, вул. Другої П'ятирічки». В свою чергу, доказів транспортування товару за адресами: м. Харків, вул. Корчагінцев, 17; м. Харків, Салтівське шоссе, 262;м. Харків, вул. Познанська, 2 позивачем не надано, та матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до умов укладеного із ПАТ "Мегабанк" Договору підряду №07/07/11 від 14.07.2011 року, позивач взяв на себе зобов'язання щодо ремонту відділення за адресою м. Харків, вул. Корчагінцев, 17. В свою чергу, відповідно до умов укладеного із ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» Договору підряду №10/07/11 від 15.07.2011 року, Підрядник ТОВ (ВБК "Талан") доручив Виконавцю (ТОВ «Промбуд-Монтажінвест») виконати роботу з ремонту будівлі, зокрема за адресою м. Харків, вул. Корчагінцев, 13. Тобто, умовами даних договорів було виконання фактично робіт з приводу ремонту різних будівель.

Крім того, суд зазначає, що згідно із умовами укладених із ПАТ "Мегабанк", ТОВ «АНК», ТОВ «Енергосервіс» Договорів підряду не було закріплено можливості залучення позивачем для виконання взятих на себе зобов'язань третіх осіб. Доказів укладання додаткових угод до даних договорів позивачем як під час перевірки, так і під час розгляду справи надано не було. Таким чином порушення позивачем суттєвих умов договору свідчить про їх юридичну дефектність.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554 затверджено форми первинних документів з обліку в будівництві, яким закріплено, що обов'язковою умовою для документів є наявність підписів замовника, генпідрядника і субпідрядника.

Таким чином, надані позивачем копії первинних документів складені з порушенням порядку їх оформлення щодо форми та змісту, що як наслідок спричиняє втрату ними юридичного статусу первинних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 вище зазначеної статті Кодексу встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Підсумовуючи вище викладене, суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем ані під час проведеної перевірки, ані під час розгляду справи не було надано доказів економічної необхідності залучення для виконання вищезазначених ремонтно- будівельних робіт третіх осіб, з урахуванням того, що основним видом діяльності позивача є саме виконання ремонтно-будівельних робіт.

З наявних у справі документів вбачається, що фактично господарських операцій саме між позивачем, та його контрагентами не відбувалось, а тому надані до справи копії первинних документів не можуть бути взяті до уваги навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що з матеріалів справи не вбачається можливості фактичного здійснення контрагентами ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промспец Консалтинг» господарських операцій, через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, які економічно необхідні для виконання такого виду робіт (надання транспортних засобів) або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів; порушення ч.1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами із постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185 ПК України.

З огляду на зазначене, враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, позивач не підтвердив реальність господарської операції, витрати по якій можуть бути віднесені до складу валових витрат, та яка може бути об'єктом оподаткування ПДВ.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що матеріали справи та наявні в дій докази об'єктивно засвідчують відсутність реального наміру на виконання укладених між позивачем та контрагентами - ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промспец Консалтинг» господарських відносин, та як наслідок безпідставне віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту ПДВ сум на їх підставі.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено про правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, що призвело до неправомірного визначення суми витрат, які потребують оподаткуванню та обрахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та як наслідок обґрунтованості винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Таким чином суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - будівельна компанія "Талан" до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30.11.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.