Постанова № 28076884, 13.12.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 грудня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а-2433/10/2470

12 год. 50 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Григорійчуку Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Герцаївське державне спеціалізоване лісництво АПК"

до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

за участю:

представників позивача Аврама Ю.М., Бобика Й.Б.,

представника відповідача Лучкіної Г.В.,-

встановив:

ДП "Герцаївське державне спеціалізоване лісництво АПК" звернулось до суду із адміністративним позовом (враховуючи зміни до позовних вимог) з проханням скасувати податкове повідомлення-рішення Новоселицької міжрайонної податкової інспекції від 18.06.2010р. №473/230000512300/03, визнати протиправними дії відповідача щодо анулювання Свідоцтва №100169585 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобов'язати відповідача поновити з 01.01.2009 року дію Свідоцтва №100169585.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач не погоджується з рішенням відповідача про анулювання свідоцтва про реєстрацію ДП "Герцаївське державне спеціалізоване лісництво АПК" як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виходячи з того, що такі дії є неправомірними та не відповідають вимогам статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168), Постанові Кабінету Міністрів України від 21.01.09 р. №23 "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - ПКМУ №23).

Позивач стверджує, що він мав право на використання такого спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, тому що підприємство займається лісовпорядкуванням, лісокористуванням і реалізує, як виробник, лісоматеріали - лісопродукцію яка в розумінні спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (ст.8-1 Закону №168) прирівняна до сільськогосподарської продукції. Вказана продукція виробляється та переробляється безпосередньо позивачем та відповідає товарам, зазначеним у групах 1-24 УКТ ЗЕД - група 06, код 0602 90 41 00 - дерева лісові та 44 групі УКТ ЗЕД товарів "Деревина і вироби з дерева".

Крім того, за твердженнями позивача, відповідач не мав підстав для анулювання свідоцтва №100169585, оскільки вичерпний перелік їх визначений ст. 8-1 Закону №168.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у своїх запереченнях зазначив, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а також анулювання свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки позивачем порушені вимоги пунктів 8-1.1, 8-1.6 та 8-1.7 статті 8-1 Закону №168, крім того, позивач протягом 2008 року здійснював поставку товарів, які не є сільськогосподарськими.

Відповідач вважає свої дії правомірними з тих мотивів, що продукція, яку випускає позивач, не підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД - група 06, код 0602 90 41 00 - дерева лісові, а відноситься до 44 групи товарів "Деревина і вироби з дерева". З цієї причини та у зв'язку із невідповідністю п. 8-1.7. ст.8-1 Закону №168 прийнято акт №1 від 22.06.2009р. про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

У своїх запереченнях зазначив, що анулювання свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки позивачем порушені вимоги пунктів 8-1.1, 8-1.6 та 8-1.7 статті 8-1 Закону №168, крім того, позивач протягом 2008 року здійснював поставку товарів, які не є сільськогосподарськими.

Відповідач вважає свої дії правомірними з тих мотивів, що продукція, яку випускає позивач, не підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД - група 06, код 0602 90 41 00 - дерева лісові, а відноситься до 44 групи товарів "Деревина і вироби з дерева". З цієї причини та у зв'язку із невідповідністю п.8-1.7. ст.8-1 Закону №168 прийнято акт №1 від 22.06.2009р. про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити адміністративний позов на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимоги з підстав, викладених у запереченнях.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складення постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Державне підприємство "Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" зареєстроване як суб'єкт господарювання Герцаєвською районною державною адміністрацією Чернівецької області 05.04.2011р. за місцезнаходженням: вул.Чернівецька СХТ, буд.8, корп."А", с.Молниця, Герцаївський район, Чернівецька область, 60513.

Відповідно до Довідки АБ №112860 відділу статистики у Герцаївському районі ГУ статистики у Чернівецькій області виключними видами діяльності позивача за КВЕД є: 02.02.0 - надання послуг у лісовому господарстві; 02.01.1 - Лісівництво та лісозаготівлі.

Новоселицькою МДПІ, відповідно до заяви позивача, видано Свідоцтво №100169585 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, згідно якого, позивач з 01.01.2009р. зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування, дата початку дії свідоцтва - 05.02.2009р.

Проте, згідно Акту №1 комісією, створеною відповідно до розпорядження Новоселицької МДПІ, ДП "Герцаївське держспецлісництво АПК" виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Рішенням комісії позивач вважається платником податку на загальних підставах з 01.01.2009р.

Згідно наказу №227 від 27.05.2010р., направлення №30 від 27.05.2010р. працівниками органу податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ДП "Герцаївське держспецлісництво АПК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р. За результатами перевірки складено акт №503/23/21419817 від 08.06.2010р.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що фактичним видом діяльності ДП "Герцаївське держспецлісництво АПК" є продаж лісодеревини (дрова паливні, пиловочник), яка не входить до групи 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", тобто реалізація несільськогосподарської продукції становить 100%, а тому вказані операції повинні оподатковуватися у загальному порядку.

Проведенною перевіркою також встановлено наступні порушення:

- п.4.1 ст.4, п.11.3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. - заниження податку на прибуток всього в сумі 619 грн.;

- п.4.1 ст.4, п.8-1.1, 8-1.2, 8-1.6, 8-1.7 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. - заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 81 782 грн.

За результатами розгляду висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010р. №472/23/0000512230/0 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 122 843,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 81 782,00 грн. та штрафної санкції в сумі 41 061,00грн.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, та робить наступні висновки по суті спору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи норми ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суд дійшов висновку, що спеціальний режим оподаткування може обрати підприємство, яке проводить підприємницьку діяльність як у сфері сільського господарства, так і у сфері лісового господарства. Враховуючи специфіку проведення обох видів діяльності суд вважає, що хоча вони мають відмінності та згідно з чиннним законодавством України різні за своїм змістом, проте, з метою оподаткування у розумінні Закону №168 як однин так і інший вид діяльності прирівняні один до одного. При цьому суд виходить з того, що Законом №168 не дано визначення поняття "лісогосподарського підприємства" та "лісових товарів" окремо, а дано лише визначення узагальнених понять - "сільськогосподарського підприємства" та "сільськогосподарських товарів". Тому у розумінні Закону № 168 зміст цих визначень прирівняний з метою оподаткування ПДВ і не відповідає загальноприйнятим визначенням у прямому розумінні.

Пункт 8-1.6 статті 8-1 Закону №168 вказує, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Таким чином, під дану норму підпадає також поставка лісових ресурсів і лісоматеріалів, (не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), визначення яких дане Лісовим кодексом України від 21.01.1994 N 3852-XII, Законом України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" від 08.09.2005 №2860-IV, Наказом Головної державної інспекції з карантину рослин України "Про затвердження Правил фітосанітарного контролю деревини та виробів з неї" від 06.08.2002 №65. Лісоматеріали - деревні матеріали, які добуваються шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод (уздовж або поперек) для подальшого використання або переробки.

В ст.8-1.7 вищевказаного Закону встановлено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УТК ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб"єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем протягом 2008 року поставлялись товари, прирівняні з метою оподаткування до сільськогосподарських, та поставлялись продукти їх обробки. Так, згідно з показниками виробничо-господарської діяльності за 2008 рік позивачем заготовлено та реалізовано 5860 куб.м ліквідної деревини, в тому числі дров'яної деревини для технологічних потреб та дров для опалення - 5313 куб.м., що становить 91,6% всієї реалізації

Тобто, вартість сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно (попередніх від дати реєстрації суб"єктом спеціального режиму оподаткування).

Таким чином, суд вважає, що діяльність позивача відповідає вимогам норм пункту 8-1.6 статті 8-1 Закону №168.

Позивач відповідно до пунктів 8-1.1 та 8-1.6 статті 8-1 Закону №168 провадить підприємницьку діяльність у сфері лісового господарства і його діяльність відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, тому є всі підстави для обрання ним спеціального режиму оподаткування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що норма пункту 8-1.7 статті 8-1 Закону №168 поширюється виключно на сільськогосподарські товари, оскільки, пунктом 8-1.7 ст. 8-1 Закону України «Про ПДВ»встановлено, що сільськогосподарськими вважаються також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником. Перероблення це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції (Національний класифікатор України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.05 р.).

Товари групи 44 «деревина і вироби з дерева»є продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва «дерева лісові», а отже є сільськогосподарськими товарами відповідно до вимог пункту 8-1.7 статті 81 Закону України «Про ПДВ», оскільки, як це передбачено згаданою нормою, товар «дерева лісові», вирощені безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування та ним же перероблені, в результаті чого створено новий продукт групи 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева», а продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва «дерева лісові»є товари, які не можливо віднести до інших товарних груп окрім 44.

І хоча Закон №168 прямо не вказує, що сільськогосподарськими є продукти групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева", але він називає їх, за умови поставки таких продуктів, саме виробником - лісокористувачем, як це має місце в даній справі.

Твердження позивача підтверджуються також нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. №23 "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", якою затверджений Перелік видів діяльності, на які поширюються вимоги статті 8-1 Закону №168. У пунктах 9, 15 цього Переліку передбачені види діяльності, а саме: "Лісівництво та лісозаготівлі", код згідно з КВЕД - 02.01.1; "Надання послуг у лісовому господарстві", код згідно КВЕД - 02.02.0.

Саме коди 02.01.1; 02.02.0 вказані, як офіційно зареєстровані види діяльності позивача у Свідоцтві про державну реєстрацію та у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, яке було видано відповідачем правомірно.

Оцінюючи фактичні дані, матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що відповідач неправомірно анулював свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, та безпідставно дійшов висновку під час проведення позапланової виїзної перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає доведеними ті обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, а тому адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати - судовий збір в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69-72, 76,79, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Новоселицької міжрайонної податкової інспекції від 18 червня 2010 року №473/230000512300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 122 843,00 грн., в тому числі за основним платежем - 81 782,00 грн., та штрафна (фінансова) санкція - 41 061,00 грн.

3. Визнати протиправними дії Новоселицької міжрайонної податкової інспеції щодо анулювання Свідоцтва №100169585 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

4. Зобов'язати Новоселицьку міжрайонну податкову інспекцію поновити з 01 січня 2009 року дію Свідоцтва №100169585 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

5. Присудити на користь позивача судові витрати у розмірі 3,40 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 18 грудня 2012 р.

Суддя А.П.Огородник