Постанова № 28076645, 13.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 грудня 2012 р. № 2-а- 11650/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.

за участі секретаря судового засідання Зеленькова О.В.

представників : позивача -Черненко І.І., Копійки О.С. відповідача -Гіль А.В., Бєляєва М.О.

розглянувши адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю , з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000470048 від 27.09.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2474160,00грн. (з яких 1649440,00 грн. - основний платіж, 824720, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції) відносно Спільного підприємства "Украінская восточная рибная компанія" товариства з обмеженою відповідальністю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки № 432/48-1/30665859 від 26 вересня 2012 року висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач, проти позову заперечував, з посиланням на матеріали перевірки, зазначив, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позов просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, просили відмовити в задоволені позову з підстав зазначених в запереченнях на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (далі СП "УВРК" ТОВ) зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.02.2011 № 100322632.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби була проведена планова документальна перевірка Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатами проведення якої складено акт № 432/48-1/30665859 від 26 вересня 2012 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000470048 від 27.09.2012 року, яким СП "УВРК" ТОВ збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2474160, 00 грн. у т.ч. за основним платежем 1649440,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 824720, 00 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 432/48-1/30665859 від 26 вересня 2012 року висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Інтенція" та ТОВ "Геоспецсервіс" на загальну суму 1649440,00 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 1648240, 00 грн., за лютий 2011 року на суму 1200 грн.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновок про порушення СП "УВРК" ТОВ податкового законодавства з податку на додану вартість з огляду на висновки актів перевірок по контрагентах СП «УВРК» ТОВ, а саме:

ПП "Інтенція" - акт Алчевської ОДПІ у Луганській області від 10.02.2012 року № 321/231/37156804 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Інтенція", код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011. по 30.09.2011 р.».

ТОВ "Геоспецсервіс" - акт ДПІ у Київському районі м. Харкова від 10.08.2012. № 557/222/36989191 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Геоспецсервіс" (код за ЄДРПОУ 36989191) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2011 року-червень 2012 року»

Таким чином в результаті дослідження ланцюгу постачання щодо взаємовідносин СП "УВРК" ТОВ з платниками податків ПП "Інтенція" за липень 2011 року та ТОВ "Геоспецсервіс" лютий за 2012 року, відповідач прийшов до висновку про заниження податку на додану вартість у загальній сумі 1649440,00 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

СП "УВРК" ТОВ задекларовано в декларації з податку на додану вартість за липень 2011 податковий кредит по взаємовідносинам з ПП "Інтенція" в сумі 1648239,83 грн. та за лютий 2012 року, податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Геоспецсервіс" в сумі 1200 грн.

Згідно з матеріалами справи між СП "УВРК" ТОВ та ПП "Інтенція" укладено договір поставки товару № 409/п від 01.02.2011 р. згідно якого ПП "Інтенція" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (СП "УВРК" ТОВ) товар в асортименті згідно видаткових накладних постачальника, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Згідно з п. 1.6. Договору поставка товару здійснюється на умовах - склад покупця, якщо інші умови поставки не зазначені в додаткових угодах.

09.01.2012 року між ПП "Інтенція" (первинний кредитор) , ТОВ "ЄВА ПЛЮС 2010" (новий кредитор) та СП "УВРК" ТОВ (боржник) було укладено договір №704 про уступку права вимоги, згідно п.1.1. якого ПП "Інтенція" уступає, а ТОВ «ЄВА ПЛЮС 2010» приймає на себе право вимоги з СП "УВРК" ТОВ по зобов'язанням, які виникли з договору від 01.02.2011 року №409/п.

Також СП "УВРК" ТОВ уклало договір з ТОВ "Геоспецсервіс" №02/01 від 11.01.2012 р. згідно якого (п.1.1. цього Договору) Підрядник (ТОВ "Геоспецсервіс") зобов'язується на користь Замовника (СП "УВРК" ТОВ) виконати роботи з технічного обстеження підприємства, корегування його енергетичного паспорта та розрахунку норм питомих витрат ПЕР на 2012 рік. Ціна цього Договору згідно п.3.1. визначається згідно Протоколу узгодження договірної ціни і складає 7200 грн. 00 коп. з ПДВ. Протокол погодження договірної ціни на суму 7200 грн. за договором №02/01 від 11.01.2012 року було підписано сторонами 11.01.2012 року. Відповідно до п.4.1. цього Договору оплата Замовником здійснюється згідно двостороннього Акту приймання-здачі виконаних робіт. Акт приймання - здачі виконаних робіт згідно якого виконані підрядником роботи за договором №02/01 від 11.01.2012 року вважаються прийнятими замовником, було-підписано сторонами 20.02.2012 року, з відповідними додатками, щодо проведених розрахунків.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені договори , суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, позаяк ці правочини було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з СП "УВРК" ТОВ договорів відповідачем до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено. Крім цього суд зазначає, що проведеними невиїзними перевірками контрагентів не досліджувались первинні документи.

На виконання умов договору № 409/п від 01.02.2011 р. ПП "Інтенція" виписано видаткові та податкові накладні , №530 від 01.07.2011 року, №531 від 01.07.2011 року, №532 від 04.07.2011 року, №533 від 05.07.2011 року, №534 від 06.07.2011 року, №535 від 07.07.2011 року, №536 від 11.07.2011 року, №537 від 11.07.2011 року, №538 від 12.07.2011 року, №539 від 13.07.2011 року, №540 від 14.07.2011 року, №541 від 05.07.2011 року, №720 від 08.07.2011 року, №721 від 19.07.2011 року, №722 від 19.07.2011 року, №723 від 20.07.2011 року, №724 від 22.07.2011 року, №725 від 25.07.2011 року, №726 від 25.07.2011 року, №727 від 28.07.2011 року, №722 від 19.07.2011 року, розрахунки за отримані товари проведені у безготівковій формі , згідно платіжних доручень на оплату договору №409/п 01.02.2011 р. та договору №704 про уступку права вимоги. (а.с. 113-176 т.1)

На виконання умов договору №02/01 від 11.01.2012 р. ТОВ "Геоспецсервіс" виписано податкову накладну №28 від 20.02.2012 року на загальну суму з ПДВ 7200 грн., розрахунки за отримані послуги проведені у безготівковій формі, згідно платіжного доручення №4650 від 17.02.2012 року на суму 7200 грн.

Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.4, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України , ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними документами юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

В акті перевірки відповідач не посилався ні на фальшивість перелічених документів, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам дійсності, ні на завищення вартості товару, послуг. В ході перевірки ДПІ не встановлено проведення СП "УВРК" ТОВ збиткових операцій, не встановлено фактів взаємопов'язаності ПП "Інтенція", ТОВ "Геоспецсервіс" та позивача, наявності у перелічених суб'єктів права спільної мети, не встановлено у позивача наміру отримати за договорами поставки товару інший результат, ніж придбання товару, обізнаності позивача та ПП "Інтенція" , ТОВ "Геоспецсервіс" щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами № 409/п від 01.02.2011 р., №02/01 від 11.01.2012 р. відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Операції поставки товарів за договором ПП "Інтенція" у липні 2011 року оформлені видатковими накладними, випискою з журналу довіреностей СП «УВРК» ТОВ, копіями довіреностей на комірника ОСОБА_5 на отримання товару від ПП «Інтенція», податковими накладними, платіжними дорученнями щодо здійснення розрахунків у повному обсязі за поставлені товари, журналом - ордером і відомістю по рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» за липень 2011р., яка підтверджує оприбуткування поставленого товару у повному обсязі на СП «УВРК» ТОВ, прибутковими ордерами (ф. М-4) які підтверджують оприбуткування поставлених товарів на складі-холодильнику СП «УВРК» ТОВ.

На виконання п.1.6 Договору №409/п від 01.02.2011 року поставка товару здійснювалася на умовах - склад покупця. На момент здійснення поставки по Договору №409/п від 01.02.2011 р. склад покупця (СП "УВРК" ТОВ) знаходився за адресою м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, б. 55, а саме у будівлі низькотемпературного холодильника літ «А», яка включала: холодильні камери загальною площею 691, 1 кв.м., складські приміщення загальною площею 522, 5 кв. м., рампа загальною площею 142,16 кв.м. Склад Продавця (ПП «Інтенція»), на момент здійснення поставок, теж знаходився за адресою м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, б. 55, а саме у будівлі низькотемпературного холодильника літ «А», яка включала: холодильні камери загальною площею 190, 5 кв. м. Оскільки склади сторін по Договору №409/п від 01.02.2011 р. знаходились в одному нежитловому приміщенні, то поставка товару від Продавця (ПП «Інтенція») до Покупця (СП «УВРК» ТОВ) здійснювалася працівниками підприємства без застосування транспортних засобів, що свідчить про відсутність у позивача товарно - транспортних накладних. (а.с. 185-195 т.1) Фактична наявність у позивача персоналу для виконання робіт з навантаження-розвантаження товару та його переміщення зі складу на склад підтверджується, наказами про прийняття на роботу вантажників, розрахунком фонду оплати праці вантажників СП «УВРК» ТОВ за липень 2011 року та виплатою заробітної плати цим працівникам. (а.с. 38-43 т.2)

Якість поставлених від ПП «Інтенція» рибних продуктів підтверджується сертифікатами якості, наявними в матеріалах справи. (а.с. 66-74 т.2)

В подальшому придбані у ПП «Інтенція» рибні продукти частково були перероблені СП «УВРК» ТОВ у пресерви та копчену продукцію, а частково реалізовані покупцям з нарахуванням торгівельної націнки. Зазначене та реальність вказаних господарських операцій також підтверджується внутрішніми документами переміщення зі складу на склад, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками про зарахування грошових коштів від покупців рибної продукції, що містяться в матеріалах справи. Окрім того, вказані господарські операції підтверджуються даними бухгалтерського обліку СП «УВРК» ТОВ, а саме журналом-ордером по рахунку 23 «Виготовлення готової продукції», журналом-ордером по рахунку 26 «Готова продукція», журналом-ордером по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями».

ТОВ "Геоспецсервіс" на дано до акту приймання - здачі виконаних робіт від 20.02.2012 року додано додатки щодо проведення виконаних робіт для корегування енергетичного паспорту, енергетичний паспорт підприємства (а.с. 77-126 т. 2)

З акту перевірки вбачається та не заперечувалось представниками відповідача, що постачальник товару, послуг щодо яких відповідачем оспорюється право на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відсутні записи про відсутність за місцезнаходженням або відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, знаходились на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, доказів що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані ст. 198 Податкового кодексу України. п. 198.1 ст. 198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими договорами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Факт придбання продукції від ПП «Інтенція» та отримання робіт від ТОВ «Геоспецсервіс», проведення розрахунків, підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, документами, що підтверджують розрахунки за виконані роботи та отримані товари, даними бухгалтерського обліку СП «УВРК» ТОВ, документами якості отриманої продукції.

Судом встановлено, що отримані товари та послуги пов'язані зі здійсненням господарської діяльності СП «УВРК» ТОВ, а саме: виробництво рибних продуктів, оптова торгівля іншими продуктами, що також відображено в акті перевірки відповідача.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності СП «УВРК» ТОВ є виробництво рибних продуктів (код за КВЕД - 15.20.0), оптова торгівля іншими продуктами (код за КВЕД -51.38.0), діяльність автомобільного вантажного транспорту (код за КВЕД - 60.24.0), будівництво будівель (код за КВЕД - 45.21.1) діяльність у сфері інжинірингу (код за КВЕД - 74.20.1), неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (51.39.0).

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідач не надав до суду доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб ПП "Інтенція", ТОВ "Геоспецсервіс" або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті.

Згідно листа Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 29.10.2012 року № 8920/10/07-015 за матеріалами документальної перевірки СП «УВРК» ТОВ (код ЄДРПОУ 30665859) копія акта №432/48-1/30665859 від 26.09.2012 року по результатам якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, 29.10.2012 року винесено постанову №131 від 29.10.2012 р. про відмову у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.212 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину п. 2 ст.6 КПК України. (а.с. 184 т.1)

Згідно листа № 47/20178 від 26.11.2012р. СУ ГУМВСУ в Харківській області повідомлено, що кримінальна справа № 49-2999, порушена Генеральною прокуратурою України за фактом створення та придбання фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності та підробки документів підприємств ОСОБА_6, яким на протязі 2003 - 2004 року було створено та придбано сім фіктивних підприємств, серед яких ПП «Інтенція» відсутнє.

До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару, послуг (робіт) ПП "Інтенція", ТОВ "Геоспецсервіс". Посилання відповідача на відсутність у власності ПП "Інтенція" основних засобів (приміщень, транспортних засобів) не спростовують фактичних обставин про наявність орендованих складських приміщень у ПП "Інтенція", постачання товару у червні 2011р. транспортом позивача та фактичне здійснення робіт з навантаження - розвантаження товару працівниками позивача.

Окрім того суд зазначає, що відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів, що свідчать про постачання ПП "Інтенція" у липні 2011 року позивачу товару отриманого від ПП «Тісона» до діяльності якого органом податкової служби встановлено нереальність здійснення господарської діяльності, що надані ТОВ "Геоспецсервіс" у лютому 2012 року роботи були виконані ТОВ «Зв'язок» до діяльності якого органом податкової служби встановлено нереальність здійснення господарської діяльності, згідно поданих до суду актів перевірок.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до вимог ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000470048 від 27.09.2012 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000470048 від 27.09.2012 р. в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" (адреса: 63700, Харківська область м. Куп'янськ вул.. Дзержинського б. 55, код 30665859) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.