Постанова № 28076513, 13.12.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р. 16 год.00 хв.Справа № 2-а-2650/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Склонній Ю.В.,

за участю:

представника позивача-Заруби О.А., Кіщенко Д.С., Зоріна В.В., Тереха В.Р.,

представника відповідача- Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Молодіжний житловий комплекс» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.06.2012р. №№ 0004112200, 0004122200, 0004192200, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 1022422,75 грн., у тому числі за основним платежем на 851866,0 грн., з податку на додану вартість на 1079718,5 грн. у тому числі за основним платежем на 827116,0 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на 3048157,0 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог стверджує, що відповідач для складення спірних податкових повідомлень - рішень скористався протиправними висновками про результати перевірки з окремих питань здійснення його господарської діяльності. Позивач наполягає, що включив до податкової звітності всі доходи від ведення оподатковуваної господарської діяльності у тому числі і доходи від продажу об'єктів нерухомості у 1 кварталі 2011 року. Крім того позивач звертає увагу суду, що продаж збудованої ним квартири є вторинним продажем, який звільняється від оподаткування ПДВ. На думку позивача, відповідач безпідставно не прийняв до уваги коригування валових доходів у сторону зменшення за 2009 та 2010 роки через помилкове декларування неіснуючих доходів. Позивач стверджує, що виконав всі вимоги податкового законодавства України для декларування валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ ХП «Стріла - Баштові крани», ТОВ СК «Астрея люкс», ПП «Стальсервіс», ПП «Будпостач», ПП «Альянс Строй», ПП «Партнер Строй Груп», ПП «РТС- Сталь», ПП «Авірум», ТОВ «Світ Імпекс», ТОВ «Таврія інвест». На думку позивача, відсутність постачальників за юридичною адресою не може бути перепоною для відображення цих операцій у його податкових обліку та звітності. Неправомірним позивач також вважає виключення із складу валових витрат суми витрат на страхування через відсутність угоди. Наявна угода надавалась відповідачеві під час перевірки та разом із запереченнями на акт перевірки. З цих підстав позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що правомірно визначив грошові зобов'язання за спірними податковими повідомленнями - рішеннями і тому просить суд відмовити позивачеві у задоволені його вимог. У якості підтвердження своєї правової позиції відповідач стверджує, що позивач під час проведення перевірки не підтвердив, що продана у 1 кварталі 2011 року квартира фізичній особі була споруджена в межах здійснення довготривалого контракту та що ці доходи враховані при складені податкової звітності. За даними відповідача, позивач не підтвердив відповідним документами правомірність зменшення доходів від операцій із землею за 2009-2010 роки і тому це коригування не прийняте до уваги під час здійснення перевірки. На думку відповідача, позивач не мав права враховувати у складі податкового кредиту та валових витрат операції з придбання товарів та послуг, що не підтверджені належним чином складеними бухгалтерськими та податковими документами. За даними відповідача ТОВ СК «Астрея люкс», ПП «Стальсервіс», ПП «Будпостач», ПП «Альянс Строй», ПП «Партнер Строй Груп», ПП «РТС- Сталь», ПП «Авірум», ТОВ «Світ Імпекс», ТОВ «Таврія інвест» при складанні податкових та бухгалтерських накладних користувались юридичною адресою, яка не відповідає їхньому фактичному місцю знаходження. Тому ці документи, складені з порушеннями діючого законодавства, та не можуть бути використані для формування валових витрат та податкового кредиту платника податків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, свідків суд встановив наступні обставини.

Спірні податкові повідомлення - рішення складені на підставі висновків акту планової виїзної перевірки позивача від 23.05.2012р. №922/22-1/14137852 (далі - акт № 922).

За наслідками перевірки відповідач встановив порушення щодо формування валових доходів та валових витрат позивача у 2009-2011 роках, наслідком виявлення яких було збільшення грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011року.

За актом перевірки № 922 валові доходи 1 кварталу 2011 року збільшено на 579041,67 грн. у зв'язку з тим, що позивач, на думку відповідача, в порушення п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135, п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України не включив до складу валових доходів доход у сумі 579041,67 грн. від продажу квартири фізичній особі. Відповідач стверджує, що під час перевірки позивач не надав документального підтвердження того, що продаж квартири фізичній особі здійснено за результатами капітального будівництва у межах довготривалого контракту, що оподатковується за окремими правилами і тому цей продаж відповідачем розцінено, як окремий об'єкт оподаткування податком на прибуток. Позивач стверджує, що продаж квартири фізичній особі у 1 кварталі 2011 року враховане у складі його валових доходів і тому збільшення валових доходів є неправомірним.

У 1 кварталі 2011 року визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток здійснювалось у відповідності з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон - №334).

За вимогами п 7.10. ст. 7 Закону № 334 платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом). Під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інженіринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати). Виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту. Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту. Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту. Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді. Витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду. Для цілей оподаткування суми авансів або передоплат, отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту), відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у межах сум, оціночного доходу платника податку.

Як з'ясовано судом позивач за 2009 рік задекларував валовий дохід у сумі 15155545,0 грн., за 2010 рік - 5818801,0 грн. та за 2011 рік - 8400909,0 грн.

За актом перевірки № 922 відповідач зазначає, що позивач у цих податкових періодах здійснював діяльність з будівництва об'єктів нерухомості для продажу та здавання в оренду із залученням власних коштів та коштів пайовиків із строком будівництва більше 1 року, інших видів діяльності позивача відповідачем не встановлено. ДПІ зазначає, що у перевіреному податковому періоді позивач здійснював виключно діяльність з довготривалим циклом виробництва, а тому валові доходи від ведення цієї діяльності мали визначатись за умовами п.7. 10 ст.7 Закону №334, а не при продажі окремих частин об'єкту нерухомості, спорудженого за довготривалим циклом виробництва.

На думку суду, позбавляючи позивача можливості застосовувати особливий порядок оподаткування довготривалих контрактів, відповідач мав переглянути розмір задекларованих позивачем валових доходів та валових витрат за всі перевірені податкові періоди, тобто визначити розмір валового доходу, виходячи з фактичного продажу збудованої нерухомості позивача. Визнання відповідачем задекларованих позивачем сум валових доходів та витрат при споруджені об'єктів нерухомості свідчить про підтвердження податковим органом правомірності застосування позивачем особливого порядку оподаткування довготривалих контрактів. З цих підстав суд вважає неправомірним включення податковим органом до складу валових доходів позивача за 1 квартал 2011 року доходів від продажу квартири у сумі 579041,67 грн. тому що ці доходи оподатковані позивачем у іншому порядку.

За актом перевірки відповідач збільшив податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2011 року на 115808,33 грн. у зв'язку з продажем квартири фізичній особі. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.07.1997р. №168/97-ВР (далі - закон №168) та Податкового кодексу України порядок визначення бази оподаткування податком на додану вартість діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом) є ідентичним визначенню валового доходу для обчислення податку на прибуток з цих підстав суд вважає протиправним повторне обкладення ПДВ продажу квартири фізичній особі у 1 кварталі 2011 року.

Крім того відповідно до пп.197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування операції з: постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання. У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає: а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника; б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Під час проведення перевірки та під час розгляду справи відповідач підтвердив, що оформлення продажу квартири є вторинним продажем житла і тому суд вважає неправомірним нарахування ПДВ з такого продажу.

За актом перевірки № 922 відповідач збільшив валові доходи позивача за 2009 рік на 2982413,0 грн. та за 2010 рік на 105038,0 грн.

Причиною такого збільшення валових доходів стало те, що позивач уточнюючими розрахунками №67079 від 30.04.2010р. та №115887 від 04.05.2011р. зменшив задекларовані ним самостійно доходи від операцій з землею.

Відповідач зазначає, що наданими для перевірки бухгалтерськими документами не підтверджуються такі операції позивача, однак вони задекларовані платником податку самостійно і є узгодженими з моменту подання податкової звітності. Посадові особи позивача не підтвердили документально підстави для зменшення задекларованих ними доходів від операцій із землею, тому відповідач вважає, що у позивача були відсутні підстави для складання уточнюючих розрахунків №67079 та № 115887.

Під час розгляду справи відповідач зазначив, що висновки стосовно уточнюючих розрахунків були підставою для зменшення задекларованого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009-2010 роки та висновку про неправомірне включення частини цього від'ємного значення у сумі 3048157,0 грн. до декларацій з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року.

Враховуючи позицію сторін по даному питанню, суд зазначає, що у відповідності з Податковим кодексом України при здійснені податкового контролю стосовно формування оподатковуваного прибутку платника податку, відповідач мав перевірити відповідність задекларованих платником податку валових доходів, валових витрат та амортизації фактичним даним бухгалтерського та податкового обліків цього платника податків. При цьому виявлена невідповідність задекларованих показників податкової звітності має бути підтверджена податковим органом відповідними первинними документами чи розрахунками, не підтверджені належними доказами висновки податкового органу стосовно завищення (заниження) окремих показників податкової звітності не можуть бути використані для перегляду податкових зобов'язань платника податків.

Як зазначає відповідач дані бухгалтерського обліку позивача не підтверджують наявність доходів позивача від операцій із землею у 2009-2010 роках, інших даних про наявність цих доходів відповідачем не надано.

За таких обставин суд вважає, правомірним зменшення доходів позивачем за 2009 рік на 2982413,0 грн. та за 2010 рік на 105038,0 грн. за уточнюючими розрахунками №67079 від 30.04.2010р. та №115887 від 04.05.2011р. та не обґрунтованим збільшення валових доходів позивача за 2009-2010 роки на цю суму. Наслідком необґрунтованої позиції ДПІ по цих операціях є незаконне виключення із складу валових витрат 2-4 кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 3048157,0 грн.

Як зазначає відповідач у акті перевірки, у листопаді 2011 року позивач здійснив продаж фізичним особам автомобілів Superd classic, Мазда- 6, та ІЖ 27175-90. При здійснені продажу отримав дохід, який перевищував балансову вартість проданих автомобілів на 1279,18 грн. Відповідач вважає, що в порушення п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135., п.137.1 ст.137, п.146.13.ст.146 ПКУ позивач суму перевищення доходів від продажу автомобілів неправомірно не включив до складу доходів за 4 квартал 2011 року та не сплатив податок на прибуток у сумі 266,5 грн. Крім того відповідач вважає, що позивач у порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189 ПКУ не нарахував ПДВ у сумі 213,19 грн. з цього перевищення.

Керуючись ст.134, 135, 137, 146 ПКУ суд вважає, що платник податку на прибуток у разі отримання доходів від продажу основних фондів, які перевищують їх балансову вартість, зобов'язаний збільшити валові доходи на суму такого перевищення. За таких обставин суд вважає, правомірним висновок відповідача стосовно заниження позивачем валових доходів за 4 квартал 2011 року на 1066,0 грн. Разом з цим за декларацією позивача з податку на прибуток за 2011 рік задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток яке не перекривається доходами від продажу основних засобів тому додатково виявлені доходи не спричиняють до додаткового визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, а зменшують від'ємне значення з податку на прибуток за цей податковий період.

Разом з цим суд не може погодитись з висновками відповідача про необхідність оподаткування податком на додану вартість суми перевищення доходів від продажу основних фондів над їх балансовою вартістю. Відповідно до Закону № 168 та ПКУ у разі придбання основних фондів для господарських потреб платника податку, призначених для використання в його оподатковуваних операціях сплачений (нарахований) при цьому ПДВ відноситься до податкового кредиту у періоді такого придбання, у разі продажу цих основних фондів ПДВ оподатковується загальна сума цього продажу, додаткове оподаткування ПДВ прибутку від продажу основних фондів не передбачене. Відповідно до додатку 5 до декларації позивача з ПДВ за листопад 2011 року продаж автомобілів Superd classic, Мазда- 6, та ІЖ 27175-90 включено до його податкових зобов'язань цього податкового періоду. За таких обставин суд вважає протиправним додаткове нарахування ПДВ у сумі 213,19 грн. на прибуток від продажу автомобілів.

Як зазначає відповідач у акті перевірки № 922 позивач до складу валових витрат вересня 2009 року відніс вартість послуг у сумі 9866,67 грн., наданих ТОВ ХП «Стріла -Баштові крани» на підставі бухгалтерської довідки, акти виконаних робіт та податкова накладна на ці послуги відсутні, до податкового кредиту ПДВ з цих послуг не відносилось. Відповідач вважає, що включивши послуги до складу валових витрат, позивач порушив вимоги п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР. Під час перевірки та при узгоджені матеріалів цієї перевірки позивач документи по відносинам з ТОВ ХП «Стріла - Баштові крани» не надав та не надав суду доказів про існування цих документів на час складання декларації з податку на прибуток.

Відповідно до ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат відносяться документально підтверджені витрати платника податку, які пов'язані з отриманням оподатковуваного доходу (прибутку). При цьому наявні документи за своїм змістом мають містити вичерпну інформацію про зв'язок цих витрат з оподатковуваною господарською діяльністю платника податку.

За таких обставин суд вважає правомірним виключення із складу валових витрат позивача вартості послуг ТОВ ХП «Стріла - Баштові крани».

У зв'язку з тим, що у 2009 році позивач мав від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток наслідком виключення послуг ТОВ ХП «Стріла - Баштові крани» із складу валових витрат є зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартал 2011 року на 9866,67 грн.

Не підтвердженими належними документами вважає відповідач витрати позивача на страхування у сумі 199963,0 грн. Відповідач стверджує, що за договором №СМР-006/07 від 03.09.2007р. позивач застрахував майнові інтереси у ТзДВ «Страхова компанія «Столичне страхування», що не суперечить законодавству України та має відношення до оподатковуваної, господарської діяльності позивача. Договір набуває чинності з дня зарахування першої частини страхового платежу та діє до 31.08.2008 року. Відповідач стверджує, що додаткових угод про продовження строків дії договору страхування у 2009-2010 роках під час перевірки йому не надавалось і тому позивач у 2009-2010 роках неправомірно відніс до складу валових витрат страхові внески у сумі 199963,0 грн. Позивач заперечує проти цих висновків відповідача та до заперечень на акт перевірки надав ДПІ додаткові угоди на страхування власних майнових інтересів у ТзДВ «Страхова компанія «Столичне страхування» у 2009-2010 роках.

За таких обставин суд вважає, що відповідач не підтверджує висновки про завищення позивачем валових витрат на 199963,0 грн. у зв'язку з неправомірним включенням до їх складу витрат на страхування і тому ці висновки не можуть бути підставою для перегляду податкових зобов'язань позивача за 2009-2010 роки.

Як зазначає відповідач у акті перевірки № 922 позивач в порушення п.5.1 ст. 5 Закону №334 та пп.138.1 ст.138 ПКУ неправомірно відніс до складу валових витрат 2009-2010 років вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ СК «Астрея люкс», на суму 1626564,26грн., ПП «Стальсервіс» на суму 31799,0 грн., ПП «Будпостач» на суму 1646,0 грн., ПП «Альянс Строй» на суму 138826,0 грн., ПП «Партнер Строй Груп» на суму 314507,36 грн., ПП «РТС- Сталь» на суму 21499,7 грн., ПП «Авірум» на суму 18975,85 грн., ТОВ «Світ Імпекс» на суму 5670,80 грн., ТОВ «Таврія інвест» на суму 1282,3 грн. через те, що ці витрати сформовано на підставі податкових накладних, які не відповідають вимогам порядку їх заповнення. За цих же обставин відповідач зменшив податковий кредит позивача, сформований по відносинам з ТОВ СК «Астрея люкс», на суму 137837,88грн., ПП «Стальсервіс» на суму 7495,33 грн., ПП «Будпостач» на суму 2223,56 грн., ПП «Альянс Строй» на суму 27765,2 грн., ПП «Партнер Строй Груп» на суму 62901,47 грн., ПП «РТС- Сталь» на суму 4342,41 грн., ПП «Авірум» на суму 3795,17 грн., ТОВ «Світ Імпекс» на суму 1134,16 грн., ТОВ «Таврія інвест» на суму 256,46 грн.

Як зазначив представник ДПІ ці постачальники позивача не знаходяться за юридичною адресою, у податковій звітності не декларують умов для фактичного здійснення господарської діяльності. Відповідач стверджує, що дані про юридичну адресу постачальника є одним із головних реквізитів бухгалтерських та податкових накладних, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг) та нарахування при цьому ПДВ. Невідповідність цих реквізитів фактичним, на думку відповідача, свідчить про неналежне складення бухгалтерських та податкових документів і тому документи не приймаються для підтвердження валових витрат та податкового кредиту позивача.

Разом із тим, судом встановлено, що у акті перевірки (ст.ст. 61 - 69) підставою для зменшення податкового кредиту по кожному контрагенту зазначено ту обставину, що податкові накладні не відповідають вимогам порядку їх заповнення (номенклатура, кількість та ціна матеріалів без врахування податку). Із досліджених у судовому засіданні податкових накладних судом не встановлено, а ДПІ не підтверджено наявність вказаних порушень. Усі податкові накладні повністю заповнені із зазначенням усіх необхідних реквізитів.

Також у акті перевірки на ст. 17 - 20 податковим органом зменшено валові витрати позивача по господарським операціям із вищезазначеними контрагентами. Підстави таких висновків ДПІ не вказані, зазначено лише, що детальний опис відображено у розділі акту «Податок на додану вартість». Проте ДПІ не пояснила яким чином «недоліки» у заповненні податкових накладних спричинили порушенням позивачем п. 5.1. ст.5 Закону № 334 та п. 138.1. ст. 138 ПК.

Пояснення вказаних обставин відсутні у акті перевірки та не були надані ДПІ під час розгляду справи.

При визначені права платника податків на включення результатів господарських операцій до валових витрат та податкового кредиту суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.5.3.9 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. За п. 7.4.5. ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» від 16.07.1999р. № 996-XIV, п. 7.2.1 ст. 7 Закону № 168 та ст. 201 ПКУ передбачаються обов'язкові вимоги до відомостей, які мають містити бухгалтерські та податкові накладні. Серед таких відомостей є дані про юридичну адресу постачальника.

Як стверджує відповідач, бухгалтерські документи на час їх складання містили дані про адресу постачальника, яка зазначена у його реєстраційних документах та при наступній перевірці податкового органу не підтвердилась.

Таким чином бухгалтерські та податкові накладні на час складання за формою відповідали вимогам податкового законодавства України, відсутність постачальника за адресою реєстрації на час складання цих документів відповідачем не доведено. Записи до державного реєстру юридичних та фізичних осіб про відсутність постачальників за адресою податковим органом зроблені після здійснення спірних господарських операцій. А щодо підприємств ПП «Партнер Строй Груп», ПП «Авірум», ПП «РТС- Сталь», ПП «Будпостач» до ЄДРПОУ за час існування вказаних підприємств взагалі не вносився запис про їх відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до законодавства України головним завданням податкового органу є забезпечення повної та своєчасної сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету. При здійснені службових повноважень податковий орган мав діяти виключно в межах наданих йому законодавством України повноважень. Відповідно до закону №168 та ПКУ визнання недійсним податкових накладних податковим органом можливе лише у разі заповнення їх особою не зареєстрованою платником ПДВ у інших випадках визнання недійсними бухгалтерських документів та податкових накладних за рішенням податкового органу не передбачається.

Судом встановлено та не заперечується ДПІ, що всі контрагенти позивача на час укладення та виконання угод були зареєстровані юридичними особами та мали статус платників ПДВ, тобто мали повну податкову правосуб'єктність.

У зв'язку з цим суд вважає протиправною позицію відповідача про зменшення валових витрат та податкового кредиту позивача по операціям з ТОВ СК «Астрея люкс», ПП «Стальсервіс», ПП «Будпостач», ПП «Альянс Строй», ПП «Партнер Строй Груп», ПП «РТС- Сталь», ПП «Авірум», ТОВ «Світ Імпекс», ТОВ «Таврія інвест» як такі що не підтверджуються належним чином складеними бухгалтерськими та податковими накладними.

Судом досліджені первинні бухгалтерські документи позивача, що підтверджують його господарські операції із вказаними контрагентами. Їх реальність також підтвердили свідки, допитані у судовому засіданні - ОСОБА_5 (директор ПП «Альянс Строй» протягом травня 2011 - січня 2012р.), ОСОБА_6 (віце президент ТОВ «Таврія інвест» протягом 2000-2011р.р.), ОСОБА_7 (заступник та директор ПП «Партнер Строй Груп» протягом 2005 - 2012р.р., директор ПП «Авірум» із 2004р.), ОСОБА_8 (бухгалтер ПП «РТС- Сталь» із жовтня 2010р., бухгалтер ПП «Стальсервіс» із квітня 2009р. по вересень 2010р., далі за сумісництвом), ОСОБА_9 (директор ПП «Будпостач» із 2004р.).

Таким чином за результатами розгляду справи суд повністю скасовує податкові повідомлення рішення від 08..06.2012р. №№ 0004112200, 0004122200 та скасовує податкове повідомлення рішення від 08.06.2012р. № 0004192200 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на 3037224,33 грн. (3048157,0 - 1066,0 - 9866,67).

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити частково позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень в частині.

Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 08.06.2012р. № 0004112200, № 0004122200, податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012р. № 0004192200 скасувати в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартал 2011р. на 3 037 224,33 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 грудня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1