Постанова № 28076436, 24.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/5609/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Мінаковій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке обєднання Азот" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог послався на наступне. На підставі акту документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» (далі позивач, ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11 від 31.05.2012 №38/23-01/33270581 (далі - акт перевірки) Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську прийняло податкове повідомлення рішення «Р» від 19.06.2012 №0000098022 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток в розмірі 20 201 172,00 грн.

Позивач вважає висновки, викладені у акті перевірки та відображені у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 19.06.2012 №0000098022, необґрунтованими та незаконними з огляду на наступне.

Відповідач в акті перевірки робить необґрунтований та незаконний висновок щодо наявності прибутку, що підлягає оподаткуванню в розмірі 87 832 189,00 грн. на підставі наступного.

За 2-4 квартали 2011 року позивач задекларував валові доходи в розмірі 4 459 557 477,00 грн. та валові витрати в розмірі 5 507 745 734, 00 грн.

На думку СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, доходи ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» в 2-4 кварталах 2011 року складали 5 243 905 734,00 грн., валові витрати - 5 156 074 549,35 грн.

До цього висновку СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську доходить в акті перевірки на підставі тверджень щодо:

1. Заниження ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» у 2-4 кварталах 2011 року валових доходів внаслідок:

а) застосування цін менших за звичайні при продажу готової продукції пов'язаним особам, на порушення пп. 153.2.1 п. 153.2 ст.153 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження доходів на суму 280 435 972,00 грн.;

б) заниження доходів в сумі 503 912 285,00 грн., на порушення пункту 5 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, шляхом не збільшення доходів на зазначену суму та не включення її до складу інших доходів у Декларації по податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

2. Завищення ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» у 2-4 кварталах 2011 р. валових витрат внаслідок:

а) віднесення до складу витрат, на порушення пп. 153.2.6 п. 153.2 ст.153 Податкового кодексу України, витрат, прямо пов'язаних з виробництвом та продажем готової продукції, яку продано пов'язаним особам, в сумі, що перевищує доходи, отримані від такого продажу, на загальну суму 182 954 676,00 грн.;

б) завищення, на порушення п. 138.1, 138.2, п. 138.8, пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, шляхом включення до їх складу вартості товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), придбаних за договорами з ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «ТД «Труд», СГД ОСОБА_2, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська грубна компанія» на загальну суму 415 434,00 грн.;

в) включення, на порушення пп. 138.10.3 п.138.10,п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, до складу інших витрат, що пов'язані з витратами на збут продукції, витрат з транспортно-експедиційних послуг, які надавались компанією «GENFERT TRADING SA», на загальну суму 11 480 995,00 грн.;

г) включення, на порушення пп. 138.10.2 п.138.10 та 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, до складу інших витрат, що пов'язані з адміністративними витратами, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством, вартості юридичних послуг, що надавались ТОВ «Юридичної компанією АВРК» (код за ЄДРПОУ 32799180), на загальну суму 320 000,00 грн.;

д) включення до «витрат на збут» (рядок 06.3), на порушення пп. 153.2.6 п. 153.2 ст.153 Податкового Кодексу України, витрат прямо пов'язаних з продажем готової продукції пов'язаним особам, в сумі, що перевищує доходи, отримані від такого продажу, що у свою чергу призвело до завищення витрат на загальну суму 78 696 603,00 грн.;

е) віднесення до складу витрат, на порушення пп. 153.2.6 п. 153.2 ст.153 Податкового кодексу України витрати прямо пов'язаних з продажем готової продукції пов'язаним особам, в сумі, що перевищує доходи, отримані від такого продажу, що у свою чергу призвело до завищення витрат на загальну суму 25 616 882,00 грн.;

є) зменшення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі порушень, викладених в розділах 3.1.1 та 3.1.2 акта перевірки, та відповідно до вимог п. 150.1 ст. 150 ПК України з урахуванням частини 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, розміру від'ємного значення минулих податкових періодів на суму 52 186 591,00 грн.

На думку позивача вищезазначені висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську не відповідають чинному законодавству України з наступних підстав.

Висновки, викладені в акті перевірки щодо заниження валових доходів ПрАТ СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» по господарським операціям зі швейцарською фірмою «NF TRADING AG» в 2-4 кварталі 2011 року на суму 280 435 972,00 грн. зроблені на підставі твердження відповідача про те, що позивач є пов'язаною особою з вищевказаною юридичною особою. ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» не має інформації щодо наявності ознак пов'язаності з швейцарською фірмою «NF TRADING AG».

Обґрунтовуючи пов'язаність позивача зі швейцарською фірмою «NF TRADING AG», відповідач не зазначає, якій саме із ознак пов'язаності відповідають взаємовідносини між швейцарською фірмою «NF TRADING AG» та позивачем. Відповідно до акту перевірки, підприємства знаходяться під спільним контролем однієї особи, а саме: Дмитра Фірташа.

Необхідно зауважити, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську зазначає, що Дмитро Фірташ здійснює контроль за діяльністю ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЕДНАННЯ АЗОТ», посилаючись те, що акціонер Товариства - Компанія «OSTCHEM VENTURES LIMITED» входить до групи Ostchem Group, управляючою компанією якої є «Ostchem Holding AG» - 90% акцій належить «Group DF», що знаходиться у власності Дмитра Фірташа (інформація отримана із ЗМІ). При цьому, в акті не вказується відсоток володіння кожною компанією, що не дає змоги стверджувати, що Дмитро Фірташ має вирішальний вплив на діяльність позивача та швейцарської фірми «NF TRADING AG», а також не дає змоги стверджувати, що він володіє безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу зазначених осіб. Отже, на думку позивача, висновок про наявність контролю з боку Дмитра Фірташа за діяльністю ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» та швейцарською фірмою «NF TRADING AG» зроблено в порушення вимог чинного законодавства.

В Акті перевірки зроблено висновок, що на порушення пункту 5 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, позивачем занижено валові доходи на 503 912 285,26 грн., які є непогашеною кредиторською заборгованістю перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за договором № 06/09-1984 від 22.12.2009.

Позивач не погоджується з зазначеним висновком з огляду на наступне. Господарським судом Луганської області 24.03.2011 було винесено рішення за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЕДНАННЯ АЗОТ» про стягнення з останнього 503 912 285,26 грн. за договором № 06/09-1984 від 22.12.2009 (справа № 9/11/2011). Позивач у встановлені чинним законодавством строки було подано апеляційну скаргу на вищезазначене рішення Господарського суду Луганської області. Донецьким апеляційним господарським судом 14.04.2011 була винесена ухвала щодо прийняття апеляційної скарги до провадження. Таким чином, рішення Господарського суду Луганської області від 24.03.2011 по справі № 11/2011 не набрало чинності в квітні 2011 року, а, отже, підстав для збільшення доходів в квітні 2011 року, як це зазначено в акті перевірки, не було. Висновок щодо неможливості збільшення доходів також підтверджується листом ДПА України про надання консультації від 31.08.2011 р. №15776/6/15-1415. Також позивач зазначає, що на даний момент за результатами розгляду касаційної скарги вищезазначена справа № 9/11/2011 була повернута на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач зазначає, що в акті перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську доходить висновку щодо завищення позивачем задекларованих показників витрат підприємства за період 2-4 кварталів 2011 року по придбаним товарам (роботам, послугам) за контрагентами: ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «Торгівельний Дім «Труд», СГД ОСОБА_2, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» на підставі нікчемності угод.

Але серед повноважень Державної податкової служби ні в Законі «Про державну податкову службу», ні в Податковому Кодексі, ні в іншому законодавстві України немає повноваження визнавати своїм актом договори нікчемними. Таким чином, на думку позивача, перевіряючі вийшли за межі своїх службових повноважень, визнаючи актом перевірки договори нікчемними. Відповідно до ч.2 ст. 234 ЦК України, правочин визнається фіктивним лише судом. Таким чином, позивач вважає, оскільки судом не встановлена фіктивність вищезазначених угод, то перевіряючі вийшли за межі своїх службових повноважень, визнаючи актом перевірки договори нікчемними.

Посилання на відсутність у деяких контрагентів обладнання та достатнього персоналу для безпосереднього виконання робіт не свідчить про нікчемність їх правочинів, адже обладнання могло бути орендоване, персонал найнятий за разовими цивільно-правовими договорами, крім того, відсутність обладнання і робочого персоналу на один період часу не означає його відсутність на період, що перевіряється. Крім того, також не наведені об'єктивні докази цих фактів. Саме по собі згадування в акті іншої перевірки, на думку позивача, не є доказом. При цьому доказування цих фактів є обов'язком саме податкового органу.

Крім того, висновок умовного постачання спростовується наявними у ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» документальними доказами (первинними документами).

Виходячи з наявності вищезазначених первинних документів, а також; з відсутності доказів нікчемності правочинів, судових рішень щодо визнання вищезазначених договорів фіктивними, а також доказів «умовного постачання», позивач вважає, що він обґрунтовано та на законних підставах включив суми валових витрат, а висновки відповідача щодо завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму 416 442,00 грн., є необґрунтованими та незаконними.

Відповідач робить необґрунтований та незаконний висновок про завищення задекларованих підприємством показників валових витрат за період 2-4 кварталів 2011 року по придбаним транспортно-експедиційним послугам у сумі 11 480 995,00 грн., що надавались компанією «GENFERT TRADING SA». Даний висновок вмотивований тим, що господарські операції не підтвердженні первинними документами. В якості доводів зазначено, що первинні документи не оформлені відповідно до вимог, які ставляться для міжнародних перевезень, а також правилам FIATA. Однак послуги надавались щодо організації перевезень на території України. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» - господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України, регулюється законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України. Тому доводи про необхідність застосування правил для міжнародних перевезень, а також правил FІАТА є необґрунтованими та таким, що суперечать законодавству України.

Факт надання компанією «GENFERT TRADING SA» транспортно-експедиційних послуг підтверджується залізничними накладними. Однак відповідач робить висновок, що до актів виконаних робіт не додаються копії залізничних накладних, коносаментів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Зазначений висновок відповідач робить виходячи з того, що в залізничних накладних та залізничних квитанціях про приймання вантажу платниками залізничного тарифу вказані ТОВ «Мінералтранссервіс»), ТОВ «Металургійна транспортна компанія», ТОВ «ТІС -Міндобрива».

Так, компанією «GENFERT TRADING SA» для виконання покладених договором на нею функцій експедитора були залучені від свого імені ТОВ «Мінералтранссервіс», ТОВ «Металургійна транспортна компанія», оскільки зазначені юридичні особи мали Єдиний цифровий код експедитора згідно з «Інструкцією про порядок надання, використання та захисту кодів експедиторських організацій», затвердженої Наказом Міністерства транспорту України №229 від 23.04.2001.ТОВ «ТІС -Міндобрива» не залучалось до перевезення вантажів ПрАТ «СЄВЄЕРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», що підтверджується залізничними накладними та залізничними квитанціями про приймання вантажу.

Компанія «GENFERT TRADING SA» інформувала листами та шляхом телефонних повідомлень ПрАТ «СЄВЄЕРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» про залучення вищезазначених осіб в якості платників залізничного тарифу.

Таким чином, діяльність компанії «GENFERT TRADING SA» відповідала законодавству України, а залізничні квитанції та залізничні накладні про приймання вантажу, в яких платниками тарифу вказані ТОВ «Мінералтранссервіс» та ТОВ «Металургійна транспортна компанія», підтверджують факт надання транспортно-експедиційних послуг компанією «GENFERT TRADING SA».

В Акті перевірки зазначається, що позивачем у 2-4 кварталі 2011 року завищені валові витрати по господарським операціям з наступними юридичними особами: «NF TRADING AG» та ТОВ «Остхем Україна».

Висновки щодо завищення валових витрат по вищезазначеним операціям зроблені на підставі твердження відповідача про те, що ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ» є пов'язаною особою з вищевказаними юридичними особами. Позивач не має інформації щодо наявності ознак пов'язаності зі швейцарською фірмою «NF TRADING AG» та ТОВ «Остхем Україна».

Відповідно до акту перевірки, підприємства знаходяться під спільним контролем однієї особи, а саме - Дмитра Фірташа. Контроль з боку Дмитра Фірташа за діяльністю швейцарської фірми «NF TRADING AG» відповідач обґрунтовує довіреністю, виданою керівнику фірми Дмитру Глебко компанією «Ostchem Holding Limited» в особі Дмитра Фірташа. Однак, на думку позивача, надання Дмитру Глебко права на укладання договорів від імені «Ostchem Holding Limited» не дає права стверджувати про наявність контролю за діяльністю підприємства, оскільки це не відповідає вимогам п. 14.1.159 ПК України та можливість впливати на господарську діяльність швейцарської фірми «NF TRADING AG» зазначена довіреність не надає.

Крім того, при обґрунтуванні пов'язаності СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську не використовує жодних належних доказів, оскільки використовує інформацію, розміщену у ЗМІ матеріали сайту(http: //smida.gov.ua). Однак, позивач зазначає, що на зазначеному сайті взагалі відсутня інформація щодо того, що «OSTCHEM VENTURES LIMITED» входить до групи Ostchem Group, управляючою компанією якої є «Ostchem Holding AG», а також відсутня інформація щодо пов'язаності «Ostchem Holding AG» та «Group DF».

Так само, не доведеною залишається наявність відносин контролю з боку Дмитра Фірташа за діяльністю ТОВ «Остхем Україна», оскільки відповідач не зазначає та не підтверджує жодними фактичними даними володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу ТОВ «Остхем Україна» з боку Дмитра Фірташа, як вимагає цього п. 14.1.159 ПК України.

В Акті перевірки відповідач доходить висновку, що на порушення пп. 138.10.2 п.138.10 та 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, згідно яких до складу інших витрат, що пов'язані з адміністративними витратами, спрямовані на обслуговування та управління підприємством та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, включені юридичні послуги, що надавались ТОВ «Юридичної компанією АВРК» з питань, безпосередньо пов'язаних з виконанням службових обов'язків юридичної служби ПрАТ «СЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ». Також робиться висновок про те, що дані витрати без первинних документів, що підтверджують факт здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, віднесено до податкової декларації до коду рядка 06.2.4 додатку АВ «Адміністративні витрати» у сумі 320 000,00 грн.

З даними висновками позивач не погоджується з огляду на наступне. ТОВ «Юридична компанія АВРК» не виконувала функції юридичної служби ПрАТ СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», оскільки функціональні обов'язки між ними були розподілені за територіальним принципом. У зв'язку з неможливістю оперативного здійснення працівниками юридичної служби ПрАТ СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» юридичних функцій в м. Києві через територіальну віддаленість, ТОВ «Юридична компанія АВРК» здійснювала надання юридичних послуг шляхом представництва у судах, розташованих в м. Києві, а також шляхом надання інших послуг, передбачених договором, працівникам Товариства, які знаходились в м. Києві, в т.ч. і працівникам Представництва ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» в м. Києві. Так, зокрема, свідченням розподілу функцій є відокремлена участь в судових засіданнях ТОВ Юридичної компанією АВРК» та працівників юридичної служби ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» по справам № 5/65/2011, № 9/11/2011, № 26/195, № 37/200, № 42/392, № 35/479, № 5011-69/4616-2012.

Таким чином, діяльність ТОВ «Юридична компанія АВРК» та юридичної служби ПрАТ СЄВЕРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» була розподілена, і функції юридичної служби ТОВ «Юридична компанія АВРК» не здійснювало.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі порушень, викладених в розділах 3.1.1 3.1.2 акта перевірки, було зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду на суму 52 186 591,00 грн.

Так, позивач зазначає, що на думку СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ЩАННЯ АЗОТ» в 4 кварталі 2010 року - 1 кварталі 2011 року було:

- занижено доходи внаслідок застосування цін менших за звичайні при продажу готової продукції пов'язаним особам на порушення пп. 153.2.1 п. 153.2 ст.153 Податкового Кодексу України, на суму 42 751 799,00 грн.;

- неправомірно віднесено до витрат вартість транспортно-експедиційних послуг, які надавались компанією «GENFERT TRADING SA», на загальну суму 8 998 149,00 грн.;

- віднесення, на порушення п. 1.32 ст.1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат вартості ТМЦ, придбаних за договорами з ТОВ «Полігон», ТОВ «Софтлайн Інтарнешнл», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ПП «ВКФ Укрпромснаб», ТОВ «Євросвітло-Луганськ», ТОВ "НВП "Промтехсінтез», ТОВ «Ідея 2004», ТОВ «Востокметалінвест» на загальну суму 436 652,00 грн.

З даними висновками відповідача позивач не погоджується, оскільки, обґрунтовуючи пов'язаність ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» з американською фірмою «ІВЕ ТRADE СОRP» СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську не зазначає, якій саме з ознак пов'язаності відповідають взаємовідносини між американською фірмою «ІВЕ ТRADE СОRP» та ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ». При обґрунтуванні пов'язаності відповідач не використовує належних доказів, оскільки використовує інформацію, розміщену у ЗМІ.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати нечинним та протиправним податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.06.2012 №0000098022 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток в розмірі 20 201 172,00 грн.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, пояснивши, що дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську відповідають вимогам чинного законодавства та порушень при проведенні перевірки не допущено, у зв'язку з чим, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача під час судового засідання проти адміністративного позову заперечував, пояснивши, що висновки акту зроблені відповідно до норм діючого законодавства, а спірне повідомлення-рішення винесено правомірно. (том 3, а.с.84-98).

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п.п.14.1.17 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Стаття 16 вищевказаного Закону визначає поняття податкової інформації. Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Відповідно до п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті:

надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку;

обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання;

обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;

надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належать такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8 вищевказаної статті податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", код ЄДРПОУ 33270581, зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.12.2004 за №1 383 107 0014 000337 (том 3, а.с.68-69, 70-71).

Відповідачем на підставі направлень від 13.03.2012 №143, від 13.03.2012 №144, від 13.03.2012 №145, від 13.03.2012 №146, від 13.03.2012 №147, від 13.03.2012 №148, від 17.04.2012 №26, від 17.04.2012 №27, від 17.04.2012 №28, від 17.04.2012 №29, від 17.04.2012 №30, від 19.03.2012 №154, від 19.03.2012 №155, від 19.03.2012 №156, від 19.03.2012 №156, від 19.03.2012 №157, від 19.03.2012 №158, від 26.03.2012 №162, від 30.03.2012 №3, від 13.04.2012 №24, від 13.04.2012 №25 (том 3, а.с.111-130) та наказу від 07.03.2012 №128 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011. Перевірку провести з 19.03.2012 терміном 30 робочих днів (том 3, а.с.99).

За результатами проведення перевірки було складено акт перевірки від 31.05.2012 №38/23-01/33270581 про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 (том 1, а.с.20-337).

Не погодившись з висновками акту від 31.05.2012 №38/23-01/33270581, позивач 07.06.2012 за №01/ПП - 197 подав відповідачу заперечення на нього, в яких просив перевірити та скасувати, як такі, що не відповідають дійсності та законодавству України викладені в акті перевірки висновки (Т.3, а.с.227-245). . В зазначених запереченнях (Т.3, а.с.238) позивач посилався на конкретні номери справ, при розгляді яких приймали участь представники ТОВ «Юридична компанія АВРК» на підставі укладеного договору від 31.03.2011.

Заперечення були розглянуті відповідачем, про що позивачу надано відповідь № 4478/10/23-010 від 14.06.2012, з якої вбачається, що відповідач визнав висновки акту перевірки правомірними, оскільки платником податку не надано жодного документу, який би підтверджував його позицію викладену у запереченнях від 07.06.2012 №01/ПП - 197, тому підстави для задоволення наданих заперечень відсутні (том 3, а.с.246-259).

На підставі акту перевірки позивача від 31.05.2012 №38/23-01/33270581 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000098022 від 19.06.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток в розмірі 20 201 172,00 грн. (том 3, а.с.1).

Як встановлено в судовому засіданні між позивачем - замовником та компанією «GENFERT TRADING SA» - експедитором укладено договір №05/08-тр від 04.01.2005 за умовами якого при виконанні своїх обов'язків експедитор діє від свого імені та за рахунок замовника. При цьому оформлюється доручення на експедирування вантажів, яке є невід'ємним додатком до цього договору (Т.3, а.с.171-173, Т.4, а.с.14-17).

Згідно із довіреністю №4487 до вищевказаного договору компанія «GENFERT TRADING SA» уповноважує громадянина Святошенка Юрія здійснювати вказану у довіреністю роботу з ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» (том 4, а.с.31).

На виконання умов зазначеного договору позивачем було замовлено виконання послуг з перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, що підтверджується долученими до матеріалів справи додатковими угодами до вищевказаного договору (том 3, а.с.174-183, том 4, а.с.18-30, 32-45), актами виконаних робіт (том 2, а.с.1, 17, 28, 44, 117, 149, 151, 153, 160, 166, 173, 185, 194, 200, 204, том 3, а.с.184, 188), листами про надання послуг (том 3, а.с.185, 189, том 4, а.с.46-60), витягами розкладу руху вагонів по вантажу прив'язки (том 3, а.с.186, 191), переліком вагонів, що надіслані для завантаження (том 2, а.с.2, 18, 29, 45, 118, 150, 152, 154, 161, 167, 174, 186, 195, 201, 205, том 3, а.с.187, 190), списком вагонів, відправлених з вантажем (том 3, а.с.192), квитанціями про приймання вантажу (том 2, а.с.3-16, 19-27, 30-43, 46-74, 77, 80, 83-84, 87-88, 91, 94-95, 98, 101, 104-105, 108-109, 112, 115-116, 119-148, 156-159, 162-165, ), повідомленнями (том 2, а.с.76, 79, 82, 86, 90, 93, 97, 100, 103, 107, 111, 114, 155), залізничними накладними (том 2, а.с.168-172, 175, 177, 179, 181, 183, 187, 189-193, 195-196, 198, 202, 206-207), відомостями вагонів (том 2, а.с.176, 178, 180, 182, 184, 188, 197, 199, 203), платіжними дорученнями (том 4, а.с.61-104).

31 березня 2011 року позивач - замовник та ТОВ «Юридична компанія АВРК» - виконавець уклали договір №б/н про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання замовникові юридичних послуг (том 4, а.с.10-13). На виконання умов зазначеного договору позивачем було доручено виконання юридичного обслуговування підприємства, що підтверджується долученими до матеріалів справи звітами про надання юридичних послуг та актами виконаних робіт (том 3, а.с.47-55, том 4, а.с.1-9).

Позивачем в ході судового розгляду справи надано суду первинну документацію в підтвердження здійснення господарської діяльності за перевіряємий період, а саме:

- видаткові накладні №3552 та № 3493 від 07.12.2010, де постачальником зазначено - ТОВ «Євросвіло-Луганськ» (том 3, а.с.17, 18);

- видаткові накладні №УП-061210006 від 06.12.2010 та №УП-201210001 від 20.12.2010, №УП-160211011 від 16.02.2011, №УП-220211008 від 22.02.2011, №УП-190111002 від 19.01.2011, де постачальником зазначено - ПП ВКФ «Укрпромснаб» (том 3, а.с.19, 20, 30, 31, 32);

- видаткові накладні №00213 від 27.12.2010 та №00180 від 11.11.2010, де постачальником зазначено - ТОВ «РІК СВ-Прилад» (том 3, а.с.21, 22);

- видаткова накладна №СІ - 0002537 від 19 жовтня 2010 року, де постачальником зазначено - ТОВ «Софтлайн Інтренешнл» (том 3, а.с.23);

- видаткові накладні №РН-0000453 від 15 жовтня 2012 року та №РН-0000548 від 24 листопада 2010 року, де постачальником зазначено - ТОВ «Полігон» (том 3, 24, 25);

- видаткові накладні №РН-280202 від 28.02.2011 та №РН-110301 від 11.03.2011, де постачальником зазначено - ТОВ «Востокметалінвест» (том 3, а.с.26, 27).

- накладна №310111 від 30.01.2011, де постачальником зазначено - ТОВ «Ідея-2004» (том 3, а.с.28);

- видаткова накладна №РН-0000006 від 10.02.2011, де постачальником зазначено - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промтехсінтез» (том 3, а.с.29);

- видаткові накладні №РН-833 від 26.05.2011, №РН-799 від 18.05.2011 та №РН-807 від 20.05.2011, де постачальником зазначено - ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» (том 3, а.с.33, 34, 35);

- видаткові накладні №Л-00358 від 29.8.2011, №Л-00311 від 09.08.2011, №Л-00325 від 30.08.2011 та №Л-00327 від 15.08.2011, де постачальником зазначено - ФОП ОСОБА_2 (том 3, а.с.36, 37, 38, 39);

- видаткові накладні №000000279 від 31.08.2011 та №000000272 від 22.08.2011, де постачальником зазначено - ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» (том 3, а.с.40, 41);

- видаткові накладні №РН-0000016 від 01 вересня 2011 року та №РН-0000024 від 01 листопада 2011 року, де постачальником зазначено - ТОВ «Інтерагро» (том 3, а.с.42, 43);

- видаткові накладні №0712 від 07.12.2011, №20101 від 20.10.2011 та №2010 від 20.10.2011, де постачальником зазначено - ТОВ «ДС «Електрик інжирінг» (том 3, а.с.44, 45, 46);

- платіжні доручення (том 4, а.с.61-104);

- накладні вимоги (том 5, а.с.1, 19, 43-51);

- акти списання матеріальних цінностей (том 5, а.с.2-18);

- вимоги (том 5, а.с.20-42, 57, 58);

- прибуткові ордери (том 5, а.с.52-56, 59-81);

- акти вимоги (том 5, а.с.82,86);

- акти приймання-передачі (том 5, а.с.83, 85, 87).

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем при складанні акту перевірки встановлена пов'язаність між ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» та швейцарською фірмою «NF TRADING AG» та ТОВ «Остхем Україна», які знаходяться під спільним контролем однієї особи, а саме Дмитра Фірташа. Контроль з боку останнього обґрунтований довіреністю, виданою керівнику фірми Дмитру Глебко компанією «Ostchem Holding Limited» в особі Дмитра Фірташа.

Щодо висновків в акті перевірки відносно фірми «NF TRADING AG» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» як пов'язаних між собою осіб при укладенні експортних контрактів на продаж карбаміду та аміаку між ними суд зазначає наступне.

В акті перевірки (Т.1, а.с.39) відповідачем зазначено, що згідно даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (матеріали сайту на http://smida.gov.ua) кіпрська Компанія «OSTCHEM VENTURES LIMITED» з 1 кварталу 2011 року є власником 60% акцій ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», а з 3 кварталу 2011 року вже 100% акцій. До перевірки також був наданий договір на управління майном б/н від 02.02.2011, укладений у м. Сєвєродонецьку між Компанією «OSTCHEM VENTURES LIMITED» в особі директора Дмитра Васильовича Фірташа і діє на підставі Одноголосного Письмового рішення директорів СОТХЕМ ВЕНЧЕРС ЛІМІТЕД від 15 грудня 2010 року, та ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»в особі в.о. Голови Правління Волохова Івана Васильовича. Нерезиденти «Ostchem Holding Limited» та «OSTCHEM VENTURES LIMITED» входять до групи Ostchem Group, управляючою компанією якої є «Ostchem Holding AG». 90 відсотків акцій «Ostchem Holding AG» належить «Group DF». Власником та головою ради директорів групи компаній «Group DF» є Дмитро Васильович Фірташ. Тобто, Дмитру Глебко, що обіймає посаду керівника фірми «NF TRADING AG», надано право на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку, від імені «Ostchem Holding Limited», що входить до групи компаній «Group DF». Таким чином, встановлено, що фінансова господарська діяльність нерезидентів «NF TRADING AG» та «OSTCHEM VENTURES LIMITED» фактично знаходиться під спільним контролем однієї особи, а саме Дмитра Фірташа, і на підставі п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є пов'язаною особою для ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

В ході судового розгляду представник відповідача пояснив, що висновок щодо пов'язаності між собою юридичних осіб зроблено на підставі абзацу першого п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають наступній ознаці: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

В даному випадку платником податку виступає позивач, а за висновком відповідача Дмитро Фірташ є тією фізичною особою, під спільним контролем якої фактично знаходиться господарська діяльність нерезидентів «NF TRADING AG» та «OSTCHEM VENTURES LIMITED», внаслідок чого фірма «NF TRADING AG» та позивач є пов'язаними особами.

Однак зазначений висновок є невірний з наступних підстав. Відповідно до визначеної в даному випадку відповідачем ознаки платник податку (позивач - юридична особа) повинен перебувати з іншою юридичною особою (фірмою «NF TRADING AG») під спільним контролем. Проте сам відповідач в акті перевірки робить висновок, що не позивач - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», а Компанія «OSTCHEM VENTURES LIMITED» разом з фірмою «NF TRADING AG» фактично знаходяться під спільним контролем однієї фізичної особи - Дмитра Фірташа. При цьому відповідач зовсім не робить висновку з посиланням на конкретні обставини, документи та правові норми щодо знаходження позивача під контролем Дмитра Фірташа, а судом під час розгляду справи не виявлено доказів такому твердженню.

Також є невірний висновок в акті перевірки щодо тих обставин, що Дмитру Глебко, який обіймає посаду керівника фірми «NF TRADING AG», надано право на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку, від імені «Ostchem Holding Limited», що входить до групи компаній «Group DF», з наступних підстав. Відповідно до змісту зазначеної відповідачем довіреності від 25.02.2011 (Т.1, а.с.28) Глебко Дмитро вповноважений вчиняти певні дії від імені компанії «Ostchem Holding Limited» лише щодо угод купівлі-продажу природного газу. Повноважень Глебку Дмитру щодо укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку, від імені «Ostchem Holding Limited», що входить до групи компаній «Group DF», окрім угод купівлі-продажу природного газу, вказаною довіреністю не надавалося. При цьому відповідач робить такий хибний висновок щодо угод по реалізації аміаку та карбаміду, а не природного газу.

Посилання представника позивача на ті обставини, що застосування відповідачем інформації з офіційних сайтів - даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (матеріали сайту на http://smida.gov.ua) є незаконним, судом визнається незмістовним, оскільки застосування такої інформації податковим органом передбачене п.п.14.1.17 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та ст. 16 Закону України «Про інформацію». Однак в даному випадку відповідачем використана інформація, яка не містить достатніх та необхідних відомостей для тих висновків, які зробив відповідач в акті перевірки.

Зазначені вище обставини виключають можливість визнання такими, що відповідають нормам чинного законодавства та наявним обставинам, висновків відповідача про визначення позивача та фірми «NF TRADING AG» як пов'язаних осіб.

Щодо висновків про порушення пункту 5 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України щодо заниження позивачем валових доходів на 503 912 285,26 грн., які є непогашеною кредиторською заборгованістю перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за договором № 06/09-1984 від 22.12.2009 суд зазначає наступне.

Спірним питанням є визначення часу, з якого відповідно до вказаної норми необхідно обчислювати 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Спірне питання виникло внаслідок винесення господарським судом Луганської області 24.03.2011 рішення за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЕДНАННЯ АЗОТ» про стягнення з останнього 503 912 285,26 грн. за договором № 06/09-1984 від 22.12.2009 (справа № 9/11/2011).

В даному випадку необхідно було враховувати та застосовувати положення статей 85 та 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до зазначених норм прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно змісту акту перевірки (Т.1 а.с.50) станом на момент проведення перевірки відповідач мав у своєму розпорядженні інформацію про те, що рішення господарського суду Луганської області було оскаржене в апеляційному порядку, тобто до вимог ст. 85 ГПК України це рішення не набрало законної сили, та відповідно до положень ст. 115 ГПК України не було обов'язковим.

Крім того, пунктом 5 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України не визначена інстанція суду, після ухвалення рішення якого необхідно відраховувати визначений 30-денний строк, що зайвий раз вказує на необхідність застосування положень ст. ст. 85, 115 ГПК України щодо набрання законної сили судового рішення.

Посилання відповідача на п.3.17.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині є незмістовним, оскільки зазначений пункт визначає момент оголошення прийнятого господарським судом рішенням, а не визначає момент, з якого часу оголошене рішення є обов'язковим до виконання.

Крім того, при вирішенні зазначеного питання суд виходить з принципу верховенства закону на підзаконними нормативними актами та застосовує саме положення Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження посилання позивача на незаконність висновків відповідача щодо заниження позивачем доходів в сумі 503912285,26 грн. шляхом не збільшення доходів на зазначену суму та не включення її до складу інших доходів у декларації по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Щодо висновків про завищення позивачем задекларованих показників витрат підприємства за період 2-4 кварталів 2011 року по придбаним товарам (роботам, послугам) з контрагентами: ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «Торгівельний Дім «Труд», СГД ОСОБА_2, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» на підставі нікчемності угод суд зазначає наступне.

Відповідачем в якості підтвердження висновків про фактичне не постачання та не придбання позивачем товару за договорами купівлі-продажу із зазначеними підприємствами зазначені акти перевірок цих підприємств, в яких зроблені висновки щодо відсутності реальної можливості поставок ТМЦ від контрагентів-постачальників внаслідок відсутності необхідних умов в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Товари на виконання договорів фактично не поставлялися та відповідно придбання таких товарів не відбувалося.

Відносно контрагентів ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010» та СГД ОСОБА_2 відповідачем зроблений висновок на підставі актів перевірки, в яких встановлена нікчемність угод цих контрагентів з іншими підприємствами (Т.3, а.с.141-143; 161-164). Відносно контрагента ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг» був використаний акт перевірки, в якому також використовувалася інформація з акту перевірки, де застосовані висновки щодо визнання податковим органом нікчемності угод (Т.3, а.с.165-167). Відносно контрагентів ТОВ «Торгівельний Дім «Труд», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» в актах перевірки зазначено про фактичну відсутність певних господарських відносин між суб'єктами господарювання. Посилання відповідача в акті перевірки на такі обставини є незмістовним з наступних підстав.

Посилання податкового органу на нікчемність договорів з підстав, визначених в ст.228 ЦК України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договори між контрагентами, наведені в актах перевірок, не підпадають під вище зазначені категорії і вимоги ч.1 та 2 ст.228 Цивільного кодексу України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайними господарськими договорами, а не такими, що спрямовані на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до ст. 228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи зі змісту актів перевірок, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентами, контрагентами та іншими суб'єктами господарювання. Тобто, відповідач ставить під сумнів самі договори, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить до аналізу певних взаємовідносин у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції внаслідок їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Роблячи висновки про нікчемність правочину, відсутність господарських операцій, економічну необґрунтованість, податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст.228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення. Податковий орган, приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд визнає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим, як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

У випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентами, цими контрагентами та іншими суб'єктами господарювання або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів із застосуванням відповідних правових наслідків положень ст.ст. 207, 208 та 250 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Крім того, акти перевірок відповідно до положень ст. 86 Податкового кодексу України є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, в якому зазначається розраховане грошове зобов'язання. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене платником податку, після чого стає документом, який є обов'язковим до виконання для такого платника. Тобто, акт перевірки не є тим документом, який створює обов'язкові наслідки для платника податків. Однак відповідачем під час перевірки не з'ясовувалися питання щодо прийняття повідомлень-рішень на підставі зазначених актів перевірок та можливого їх оскарження. Внаслідок чого акти перевірок як не кінцева стадія виявлення певних порушень з боку платників податків та розрахунку грошового зобов'язання без відомостей про прийняті на їх підставі повідомлення-рішення не можуть бути визнані належними доказами щодо збільшення позивачем витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, що призвело до їх завищення на загальну суму 416441 грн. за період 2-4 квартали 2011 року.

Посилання відповідача на порушення позивачем положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є незмістовним, оскільки позивачем під час перевірки були надані первинні документи щодо отримання та оприбуткування товарів. Відповідно до договорів постачання обов'язок поставити товар позивачу покладався на продавця, тобто процедура складання, заповнення та передачі певних екземплярів товарно-транспортних накладних покладалася не на позивача, а на його контрагента. В свою чергу за порушення, допущенні контрагентом, не повинен відповідати платник податків, який відповідним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо отримання товару та його оплати. Фактична наявність товару у позивача підтверджена відповідними документами бухгалтерського обліку, достовірність яких не спростована відповідачем.

Щодо висновків про завищення задекларованих підприємством показників валових витрат за період 2-4 кварталів 2011 року по придбаним транспортно-експедиційним послугам у сумі 11 480 995,00 грн., що надавались компанією «GENFERT TRADING SA», суд зазначає наступне.

Відповідачем в якості підтвердження такого висновку зазначено, що господарські операції не підтвердженні первинними документами, а надані до перевірки первинні документи не оформлені відповідно до вимог, які ставляться для міжнародних перевезень, а також правилам FIATA.

В судовому засіданні встановлено, що транспортно-експедиційні послуги за вказаний період щодо організації перевезень надавались виключно на території України. Внаслідок чого відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ці відносини повинні регулюватися законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України, а посилання відповідача на недотримання позивачем щодо оформлення первинних документів не відповідно до вимог, які ставляться для міжнародних перевезень, а також правилам FIATA, є незмістовними.

Щодо первинних документів, наданих позивачем в підтвердження отримання транспортно-експедиційних послуг, суд зазначає наступне. Правовідносини між позивачем та компанією «GENFERT TRADING SA» здійснювалися на підставі договору № 05/08-тр від 04.01.2005 (Т.4, а.с.14-17), відповідно до якого експедитор - компанія «GENFERT TRADING SA» за плату і за рахунок замовника - позивача приймає на себе зобов'язання виконувати чи організовувати у відповідності з дорученням послуги, пов'язані з перевезенням вантажу. Вказаний договір містить в собі істотні умови договору транспортного експедирування, передбачені статею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність». Частиною шостою зазначеної статті також передбачено право експедитора залучати до виконання своїх зобов'язань за договором транспортного експедирування інших осіб та право виступати у цих відносинах як від свого імені, так і від імені клієнта. Внаслідок чого посилання позивача на обставини залучення компанією «GENFERT TRADING SA» для виконання покладених договором на нею функцій експедитора від свого імені інших підприємств є нормативно обґрунтованим та відповідають обставинам справи.

Надані позивачем квитанції про приймання вантажу та залізничні накладні містять в собі необхідні відомості, передбачені Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000. При цьому відповідно до зазначених Правил та встановлених форм накладних не передбачено зазначення в них відомостей про експедиторів в разі їх залучення. Крім того, зазначення в квитанціях про приймання вантажу та залізничних накладних позивача як відправника не суперечить вимогам Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та умовам п. 2.1.1. договору № 05/08-тр від 04.01.2005, оскільки відповідно до ч. 1 статті 9 цього Закону та зазначеного пункту договору експедитор бере на себе зобов'язання як виконання, так і організацію транспортного експедирування як альтернативний спосіб виконання умов договору, що не виключає можливості відправки вантажу безпосередньо позивачем.

Таким чином, позивачем до перевірки були надані необхідні первинні документи в підтвердження формування валових витрат за період 2-4 кварталів 2011 року по придбаним транспортно-експедиційним послугам у сумі 11 480 995,00 грн., що надавались компанією «GENFERT TRADING SA».

Щодо висновків про завищення позивачем у 2-4 кварталах 2011 року валових витрат по господарським операціям з фірмою «NF TRADING AG» та ТОВ «Остхем Україна» як пов'язаних між собою осіб суд зазначає наступне.

В акті перевірки (Т.1, а.с.85) відповідачем зазначено, що протягом 2-4 кварталів позивач здійснював продаж продукції власного виробництва (суміш дикарбонових кислот, циклогексанон технічний, адипінова кислота, вінілацетат - ректифікат марки АС, кислота оцтова синтетична, натрій азотнокислий технічний (селітра натрієва), карбамід марки Б, селітра аміачна (нітрат амонію), селітра калієва та аміак) нерезиденту швейцарській фірмі «NF TRADING AG» та резиденту ТОВ «Остхем Україна».

Між фірмою «NF TRADING AG» та позивачем укладено низку експортних контрактів на продаж продукції власного виробництва, а саме: суміші дикарбонових кислот, циклогексанону технічного, адипінової кислоти, вінілацетату - ректифікату марки АС, кислоти оцтової синтетичної, натрію азотнокислого технічного (селітра натрієва), карбаміду марки Б, селітри аміачної (нітрат амонію), селітри калієвої та аміаку.

Власником 100% акцій ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» є кіпрська Компанія «OSTCHEM VENTURES LIMITED». До перевірки також був наданий договір на управління майном б/н від 02.02.2011, укладений у м. Сєвєродонецьку між Компанією «OSTCHEM VENTURES LIMITED» в особі директора Дмитра Васильовича Фірташа і діє на підставі Одноголосного Письмового рішення директорів СОТХЕМ ВЕНЧЕРС ЛІМІТЕД від 15 грудня 2010 року, та ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»в особі в.о. Голови Правління Волохова Івана Васильовича. Нерезиденти «Ostchem Holding Limited» та «OSTCHEM VENTURES LIMITED» входять до групи Ostchem Group, управляючою компанією якої є «Ostchem Holding AG». 90 відсотків акцій «Ostchem Holding AG» належить «Group DF». Власником та головою ради директорів групи компаній «Group DF» є Дмитро Васильович Фірташ. Тобто, Дмитру Глебко, що обіймає посаду керівника фірми «NF TRADING AG», надано право на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку, від імені «Ostchem Holding Limited», що входить до групи компаній «Group DF». Таким чином, встановлено, що фінансова господарська діяльність нерезидентів «NF TRADING AG» та «OSTCHEM VENTURES LIMITED» фактично знаходиться під спільним контролем однієї особи, а саме Дмитра Фірташа, і на підставі підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фірма «NF TRADING AG» є пов'язаною особою для ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

В ході судового розгляду представник відповідача пояснив, що висновок щодо пов'язаності між собою юридичних осіб зроблено на підставі абзацу першого п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають наступній ознаці: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

В даному випадку платником податку виступає позивач, а за висновком відповідача Дмитро Фірташ є тією фізичною особою, під спільним контролем якої фактично знаходиться господарська діяльність нерезидентів «NF TRADING AG» та «OSTCHEM VENTURES LIMITED», внаслідок чого фірма «NF TRADING AG» та позивач є пов'язаними особами.

Однак зазначений висновок є невірний з наступних підстав. Відповідно до визначеної в даному випадку відповідачем ознаки платник податку (позивач - юридична особа) повинен перебувати з іншою юридичною особою (фірмою «NF TRADING AG») під спільним контролем. Проте сам відповідач в акті перевірки робить висновок, що не позивач - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», а Компанія «OSTCHEM VENTURES LIMITED» разом з фірмою «NF TRADING AG» фактично знаходяться під спільним контролем однієї фізичної особи - Дмитра Фірташа. При цьому відповідач зовсім не робить висновку з посиланням на конкретні обставини, документи та правові норми щодо знаходження позивача під контролем Дмитра Фірташа, а судом під час розгляду справи не виявлено доказів такому твердженню.

Також є невірний висновок в акті перевірки щодо тих обставин, що Дмитру Глебко, який обіймає посаду керівника фірми «NF TRADING AG», надано право на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку, від імені «Ostchem Holding Limited», що входить до групи компаній «Group DF», з наступних підстав. Відповідно до змісту зазначеної відповідачем довіреності від 25.02.2011 (Т.1, а.с.86) Глебко Дмитро вповноважений вчиняти певні дії від імені компанії «Ostchem Holding Limited» лише щодо угод купівлі-продажу природного газу. Повноважень Глебку Дмитру щодо укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку, від імені «Ostchem Holding Limited», що входить до групи компаній «Group DF», окрім угод купівлі-продажу природного газу, вказаною довіреністю не надавалося. При цьому відповідач робить такий хибний висновок щодо угод по реалізації суміші дикарбонових кислот, циклогексанону технічного, адипінової кислоти, вінілацетату - ректифікату марки АС, кислоти оцтової синтетичної, натрію азотнокислого технічного (селітра натрієва), карбаміду марки Б, селітри аміачної (нітрат амонію), селітри калієвої та аміаку, а не природного газу.

Між ТОВ «Остхем Україна» та позивачем укладено договори на продаж продукції власного виробництва, а саме: аміаку рідкого технічного, селітри аміачної.

Власником 100% акцій ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» є кіпрська Компанія «OSTCHEM VENTURES LIMITED». До перевірки також був наданий договір на управління майном б/н від 02.02.2011, укладений у м. Сєвєродонецьку між Компанією «OSTCHEM VENTURES LIMITED» в особі директора Дмитра Васильовича Фірташа і діє на підставі Одноголосного Письмового рішення директорів СОТХЕМ ВЕНЧЕРС ЛІМІТЕД від 15 грудня 2010 року, та ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»в особі в.о. Голови Правління Волохова Івана Васильовича. Власником ТОВ «Остхем Україна» є «OstChem Germeny GmbH» (Германія), власником якої є дочірня компанія є «Ostchem Holding AG». 90 відсотків акцій «Ostchem Holding AG» належить «Group DF». Власником та головою ради директорів групи компаній «Group DF» є Дмитро Васильович Фірташ. Таким чином, встановлено, що фінансова господарська діяльність ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», «OSTCHEM VENTURES LIMITED», «OstChem Germeny GmbH», «Ostchem Holding AG» та ТОВ «Остхем Україна» фактично знаходиться під контролем однієї особи, а саме: Дмитра Васильовича Фірташа, і відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України резидент ТОВ «Остхем Україна» є пов'язаною особою для ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

В ході судового розгляду представник відповідача пояснив, що висновок щодо пов'язаності між собою юридичних осіб зроблено на підставі абзацу першого п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають наступній ознаці: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

В даному випадку платником податку виступає позивач, а за висновком відповідача Дмитро Фірташ є тією фізичною особою, під спільним контролем якої фактично знаходиться господарська діяльність ТОВ «Остхем Україна» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

Однак зазначений висновок є невірний з наступних підстав. Відповідно до визначеної в даному випадку відповідачем ознаки платник податку (позивач - юридична особа) повинен перебувати з іншою юридичною особою (ТОВ «Остхем Україна») під спільним контролем. Відповідач зовсім не робить висновку з посиланням на конкретні обставини, документи, положення статутів юридичних осіб, зміст посадових повноважень власників конкретних фірм та компаній, які б давали можливість визначити ознаки контролю, передбачені абзацом другим п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а судом під час розгляду справи не виявлено доказів наявності таких ознак.

Зазначені вище обставини виключають можливість визнання такими, що відповідають нормам чинного законодавства та наявним обставинам, висновків відповідача про визначення позивача та фірми «NF TRADING AG», ТОВ «Остхем Україна» як пов'язаних осіб.

Щодо висновків про порушення позивачем п.п. 138.10.2 п.138.10 та 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, згідно яких ним віднесено до податкової декларації до коду рядка 06.2.4 додатку АВ «Адміністративні витрати» у сумі 320 000,00 грн. витрати без первинних документів, що підтверджують факт здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, при отриманні юридичних послуг від ТОВ «Юридична компанія АВРК», суд зазначає наступне.

В акті перевірки (Т.1, а.с.111-112) відповідачем зазначено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Юридична компанія АВРК» відбувалися на підставі договору на надання юридичних послуг від 31.03.2011 та додаткової угоди №1 від 12.05.2011. Згідно актів приймання-здачі наданих юридичних послуг за період з травня 2011 року по грудень 2011 року загальна сума наданих юридичних послуг склала 320000 грн. В зазначених актах відсутні конкретні заходи та терміни їх виконання, не вказаний зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю підприємства: участь в яких судових процесах та на користь яких підприємств приймало участь ТОВ «Юридична компанія АВРК», яке винесене рішення судом, які процесуальні документи готовились. В даних актах наданих юридичних послуг перелічені роботи, які в межах своїх службових обов'язків мали виконувати працівники юридичної служби позивача. Дані витрати без первинних документів, що підтверджують факт здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, віднесено до податкової декларації у сумі 320000 грн.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що акти виконаних робіт надавалися при перевірці, однак в них не зазначені конкретні роботи, внаслідок чого вони не розцінювалися як належні первинні документи. В запереченнях на акт перевірки (Т.3, а.с.238) позивач посилався на конкретні номери справ, при розгляді яких приймали участь представники ТОВ «Юридична компанія АВРК» на підставі укладеного договору від 31.03.2011, однак у відповіді на заперечення (Т.3, а.с.246-259) відповідач зовсім не надав оцінку зазначеним обставинам.

З огляду на те, що в запереченнях на акт позивач послався на обставини, що не були досліджені під час перевірки, які у відповіді на заперечення № 4478/10/23-010 від 14.06.2012 відповідачем зовсім не враховані та їм не надана зовсім оцінка в порушення абз. 2, п.44.6 ст. 44 ПК України, у відповідача були відсутні підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки ним не були виконані приписи абз. 2 п.44.6 ст.44 та п. 78.1.5 ст. 78 ПК України та не призначена і не проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань, зазначених в запереченнях на акт перевірки. При цьому їх об'єктивний розгляд неможливий без проведення вказаної перевірки, оскільки ці питання стосуються безпосередньо господарської діяльності за період, який перевірявся, та повинні бути враховані при остаточних висновках за результатами перевірки позивача.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачем не в повній мірі були досліджені всі зазначені позивачем після проведення перевірки та зазначені у встановленому порядку документи первинного бухгалтерського обліку до прийняття рішення, та з цих питань в сукупності податковий орган не робив висновків у відповіді на заперечення до акту перевірки від 31.05.2012 № 38/23-01/33270581, суд позбавлений можливості визнання хибними висновків відповідача щодо неправомірності віднесення позивачем до податкової декларації до коду рядка 06.2.4 додатку АВ «Адміністративні витрати» у сумі 320 000,00 грн. витрат без первинних документів, що підтверджують факт здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, при отриманні юридичних послуг від ТОВ «Юридична компанія АВРК» під час здійснення господарської діяльності за перевіряємий період.

Щодо висновків в акті перевірки відносно фірми «IBE TRADE CORP.», компанії «WORLDWIDE CHEMICAL LLC» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» як пов'язаних між собою осіб при укладенні експортних контрактів на продаж карбаміду та аміаку між позивачем та фірмою «IBE TRADE CORP.» суд зазначає наступне.

В акті перевірки (Т.1, а.с.28) відповідачем зазначено, що згідно даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (матеріали сайту на http://smida.gov.ua) з 4 кварталу 2010 року 100% акцій ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» належало Компанії «Ворлдвайд Кемікал ЛЛС» («WORLDWIDE CHEMICAL LLC»), головним підприємством для якої є «IBE TRADE CORP.». З 1 кварталу 2011 року «WORLDWIDE CHEMICAL LLC» є власником 40% акцій. Тобто, «IBE TRADE CORP.» здійснює контроль над ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» через «WORLDWIDE CHEMICAL LLC» і на підставі п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є пов'язаною особою для ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

В ході судового розгляду представник відповідача пояснив, що висновок в акті перевірки щодо пов'язаності між собою юридичних осіб зроблено на підставі абзацу першого п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають наступній ознаці: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

В даному випадку платником податку виступає позивач, а за висновком відповідача фірма «IBE TRADE CORP.» є тією особою, яка здійснює контроль за його господарською діяльністю через компанію «WORLDWIDE CHEMICAL LLC». Єдиною підставою для такого висновку відповідачем в акті перевірки зазначено те, що фірма «IBE TRADE CORP.» є головним підприємством для Компанії «Ворлдвайд Кемікал ЛЛС» («WORLDWIDE CHEMICAL LLC»). Однак при цьому відсутні жодні посилання на статутні документи зазначених фірми та компанії, відсутні посилання на наявність певних договірних відносин між ними, відсутні ознаки вказаного висновку: того, що фірма є головним підприємством для Компанії. Крім того, згідно вказаних даних фірма є головним підприємством для Компанії, однак при цьому зовсім відсутні відомості щодо того, чи входить фірма у склад Компанії або між ними інші передбачені законодавством відносини, які обумовлюють статус «головної». При цьому за перевіряємий період зовсім відсутні договірні відносини між позивачем та Компанією «WORLDWIDE CHEMICAL LLC». Тобто, відповідач, роблячи висновок щодо пов'язаності позивача з фірмою «IBE TRADE CORP.», застосував інформацію, яка не містить в собі необхідного посилання на певні обставини, які регулюють діяльність визначених юридичних осіб, та які б давали можливість для визначення їх як пов'язаних осіб відповідно до абзацу першого п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Посилання представника позивача на ті обставини, що застосування відповідачем інформації з офіційних сайтів - даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (матеріали сайту на http://smida.gov.ua) є незаконним, судом визнається незмістовним, оскільки застосування такої інформації податковим органом передбачене п.п.14.1.17 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та ст. 16 Закону України «Про інформацію». Однак в даному випадку відповідачем використана інформація, яка не містить достатніх та необхідних відомостей для тих висновків, які зробив відповідач в акті перевірки.

Щодо висновків в акті перевірки відносно фірми «NF TRADING AG» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» як пов'язаних між собою осіб при укладенні експортних контрактів на продаж карбаміду та аміаку між ними суд застосовує аналогічні висновки щодо необґрунтованості висновків в акті перевірки з підстав, які вже зазначені судом раніше за текстом з цього питання.

Щодо висновків в акті перевірки відносно неправомірності віднесення до витрат вартості транспортно-експедиційних послуг, які надавалися компанією «GENFERT TRADING SA», на загальну суму 8998140 грн. суд застосовує аналогічні висновки щодо необґрунтованості висновків в акті перевірки з підстав, які вже зазначені судом раніше за текстом з цього питання.

Щодо висновків в акті перевірки відносно порушення позивачем п. 1.32 ст.1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині віднесення до складу валових витрат вартості ТМЦ, придбаних за договорами з ТОВ «Полігон», ТОВ «Софтлайн Інтарнешнл», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ПП «ВКФ Укрпромснаб», ТОВ «Євросвітло-Луганськ», ПП «ВКФ Укрпромснаб», ТОВ "НВП "Промтехсінтез», ТОВ «Ідея 2004», ТОВ «Востокметалінвест» на загальну суму 436 652,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідачем в якості підтвердження висновків про фактичне не постачання та не придбання позивачем товару за договорами купівлі-продажу із зазначеними підприємствами зазначені акти перевірок цих підприємств, в яких зроблені висновки щодо відсутності реальної можливості поставок ТМЦ від контрагентів-постачальників внаслідок відсутності необхідних умов в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Товари на виконання договорів фактично не поставлялися та відповідно придбання таких товарів не відбувалося.

Відносно контрагентів ТОВ «Полігон», ТОВ «Софтлайн Інтарнешнл», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ПП «ВКФ Укрпромснаб», ТОВ «Євросвітло-Луганськ» відповідачем зроблений висновок на підставі актів перевірки, в яких встановлена нікчемність угод цих контрагентів з іншими підприємствами (Т.1, а.с.63). Відносно контрагентів ПП «ВКФ Укрпромснаб», ТОВ "НВП "Промтехсінтез», ТОВ «Ідея 2004», ТОВ «Востокметалінвест» в актах перевірки зазначено про фактичну відсутність певних господарських відносин між суб'єктами господарювання (Т.1, а.с.71-72).

Посилання відповідача в акті перевірки на такі обставини є незмістовними з аналогічних підстав, які зазначені судом раніше за текстом при аналізі висновків відповідача про завищення ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» задекларованих показників витрат підприємства за період 2-4 кварталів 2011 року по придбаним товарам (роботам, послугам) з контрагентами: ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «Торгівельний Дім «Труд», СГД ОСОБА_2, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія».

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачем відносно спірних правовідносин застосовані хибні висновки без врахування всіх обставин та невірно застосовані норми чинного законодавства. Відносно правовідносин позивача з ТОВ «Юридична компанія АВРК» відповідачем в порушення абз. 2, п.44.6 ст. 44 ПК України не досліджена вся зазначена у встановленому порядку позивачем інформація щодо господарської діяльності та в порушення п. 78.1.5 ст. 78 ПК України не призначена і не проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань, зазначених в запереченнях на акт перевірки. Вказані обставини свідчать про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке обєднання Азот" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 19.06.2012 №0000098022, яким Приватному акціонерному товариству "Сєвєродонецьке обєднання Азот" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій за основним платежем на суму 20201172 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке обєднання Азот" судові витрати у розмірі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 29 жовтня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця