Постанова № 28076379, 17.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року 2а-5270/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької І.М.,

представників позивача - Міляна М.В., Ситюк В.В.,

представника відповідача -Воловенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ялато»до проВасильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ялато»з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у порушенні процедури оформлення результатів перевірки, зобов'язати відповідача прийняти рішення на підставі акта про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства від 20.02.2012 № 256/23-2/35511586 (з урахуванням уточнених позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем статті 86 Податкового кодексу, відповідно до якої податковий орган зобов'язаний за наслідками перевірки прийняти рішення про визначення податкових зобов'язань. Проте, відповідач податкового повідомлення-рішення не прийняв, а висновки посадових осіб податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту у розмірі 902612,51 грн. знайшли своє відображення в автоматизованій інформаційній системі «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що призвело до автоматичного коригування позивачу сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, що, у свою чергу, вплинуло на майнові права та інтереси позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що при проведенні перевірки позивача і оформленні акту перевірки за її результатами посадові особи керувалися та діяли у відповідності до вимог чинного законодавства. Формування висновків акту перевірки входить до функціональних обов'язків інспектора, що здійснює перевірку, його позиція формується на підставі наявних під час перевірки документів і внутрішнього переконання та само по собі не створює для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладає на позивача податкових обов'язків. На думку відповідача, дії перевіряючих із визначення висновків акту перевірки та дії по складанню акту перевірки не порушують та не можуть порушувати прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки, створює для платника податків правові наслідки у вигляді виникнення обов'язку сплатити певну суму податків.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялато»є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області 13.12.2007. Як платник податків перебуває на обліку в Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.

На підставі направлення Васильківської ОДПІ від 31.01.2012 № 29/60, посадовими особами відповідача було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання ТОВ «Ялато»вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період травень, серпень та вересень 2011 року, про що складено акт перевірки від 20.02.2012 № 256/23-2/35511586.

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем із контрагентами постачальниками -ТОВ «Адванта», ТОВ «НВКП Гідро-Альфа»та контрагентами-покупцями ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Дієса», ТОВ «Декса», ТОВ «Метро кеш енд кері Україна», ТОВ «Астрей плюс», ТОВ «Технополіс-1», є нікчемним і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ялато»положень пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198, статті 200, частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, внаслідок чого за результатами перевірки, задекларовані позивачем за травень, серпень та вересень 2011 року податкові зобов'язання у розмірі 1039002,00 грн. зменшені до 902612,51 грн., а задекларований за той же період податковий кредит зменшено до 884450,18 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що договори поставки, укладені між позивачем та переліченими вище конрагентами є нікчемними і такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсної поставки товарів, фактично ніякі поставки контрагентами та контрагентам не виконувались, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Жодних оформлених документально рішень за результати перевірки відповідачем прийнято не було.

Вважаючи дії Васильківської ОДПІ щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належать до сфери дії Податкового кодексу України.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Так, у відповідності до пункту 78.1.4 статті 78 Податкового кодексу України, документальні позапланові невиїзні перевірки здійснюються у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що позивачем не оскаржується порядок проведення перевірки та дії посадових осіб щодо дотримання процедури її проведення, оскаржуються лише висновки посадових осіб податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених з постачальниками та покупцями позивача та невинесення податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки з урахуванням таких висновків.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (пункт 83.1 статті 83 Податкового кодексу України). Порядок оформлення перевірок та їх документальне вираження регламентується статтею 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт . Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті.

Згідно із підпунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

Суд вважає, що неприйняття відповідачем податкового повідомлення-рішення за результатами акта перевірки від 20.02.2012 № 256/23-2/35511586 суперечить нормам Податкового кодексу, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків та позбавляє позивача оскаржити такі висновки та встановлені порушення у судовому порядку, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення є документом, яким оформлюється грошове зобов'язання платника податків, визначене контролюючим органом відповідно до ПКУ у конфліктних (у зв'язку з порушенням законодавства платником податків) або неконфліктних (не пов'язаних з порушенням платником податків законодавства) ситуаціях (див. коментар до ст. 54 ПКУ).

Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Державної податкової служби України N 985 від 22.12.2010.

Так, згідно пункту 2.1 вказаного Порядку, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках: а) якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; г) якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; ґ) якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 розділу II Податкового Кодексу.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звітного періоду, також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання (п. 2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків).

Податкове повідомлення-рішення оформлюється за кожним окремим податком, збором та/або разом із фінансовими санкціями, передбаченими ПКУ. Крім того, окремі податкові повідомлення-рішення складаються за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тобто за одним актом перевірки може бути оформлено декілька податкових повідомлень-рішень.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 86.8 статті 86 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Із аналізу вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що податкове повідомлення-рішення - правовий акт індивідуальної дії органу державної податкової служби або митного органу, який останні зобов'язані прийняти у передбачених законом випадках, видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Суд звертає увагу, що відповідачем, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам, станом на час вирішення даної справи не прийнято відповідного податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки (на підставі акта перевірки від 20.02.2012 № 256/23-2/35511586 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання ТОВ «Ялато»вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період травень, серпень та вересень 2011 року).

Разом з тим, у акті встановлено порушення ТОВ «Ялато»положень пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198, статті 200, частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, внаслідок чого за результатами перевірки, задекларовані позивачем за травень, серпень та вересень 2011 року податкові зобов'язання у розмірі 1039002,00 грн. зменшені до 902612,51 грн., а задекларований за той же період податковий кредит зменшено до 884450,18 грн Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що своїми діями щодо не винесення та не направлення податкового повідомлення-рішення при наявності порушень, зазначених вище у вказаному акті перевірки, відповідачем було порушено вимоги статті 86 Податкового Кодексу України.

За таких обставин суд встановлює, що належним та повним способом захисту порушенного права позивача у спірних публічно-правових відносинах є визнання протиправними дій Васильківської ОДПІ, які полягають у порушенні вимог чинного законодавства при оформленні результатів перевірки згідно акта перевірки від 20.02.2012 № 256/23-2/35511586 та зобов'язання суб'єкта владних повноважень винести визначене чинним законодавством рішення на підставі зазначеного акта перевірки. Оскільки, на думку суду, такі дії відповідача поставили позивача у правову невизначеність, так як наявні висновки акта перевірки про встановлені порушення, і в той же час відсутні у позивача можливості для оскарження таких висновків.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерії відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не дотримано.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись вимогами статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, які полягають у порушенні вимог чинного законодавства, а саме порушенні процедури оформлення результатів перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ялато».

Зобов'язати Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби вчинити визначені чинним законодавством України дії та прийняти відповідне рішення на підставі акта перевірки 20.02.2012 256/23-2/35511586.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 грудня 2012 р.