Рішення № 2807602, 14.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.09 р. Справа № 38/247

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа Папір” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Восток-Україна” м. Донецьк

про стягнення 41 641грн.15коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Замотаєв В.С.- директор Донецької філії за дов. №17 від 26.12.2008р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Основа Папір” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Восток-Україна” м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 37 228грн.70коп., пені у розмірі 3 067грн.74коп., збитків від інфляції за весь час прострочення у розмірі 961грн.24коп. та 3% річних у розмірі 383грн.47коп., а всього 41 641грн.15коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки № ДФ-54 від 04.07.2008р.

Відповідач у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу господарського суду Донецької області поштовим повідомленням №10569458 з відміткою “вручено уповноваженій особі Черемух”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

08.01.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 30.12.2008р. № 14/4-20/3033, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво „Восток-Україна” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 24313947) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83054, м. Донецьк, Київський район, пр.Київський,48, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

14.01.2009р. позивач у судовому засіданні надав пояснення від 14.01.2009р., в яких повідомив суду, що у 5 абзаці позовної заяви зроблена технічна помилка, яка стосується накладної №01027, а саме: замість дати 17.07.2008р. вказана дата 24.01.2008р., а також ця помилка зроблена у листі вимозі від 18.05.2008р. №776.

Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Крім того, позивач надав суду акт звірки станом на липень 2008р., підписаний уповноваженими представниками сторін, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Основа Папір” (за договором – постачальник, далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Видавництво “Восток-Україна” (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки № ДФ-54, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов’язується відповідно до умов договору поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар, визначений специфікаціями та накладними, що є невід’ємними частинами цього договору.

Найменування, кількість, якість та ціна одиниці товару, що включає вартість упаковки та маркування, умови поставки, строки поставки, а також ціна кожної партії товару вказуються у специфікаціях та накладних до цього договору (п.1.2).

Розділом 3 договору передбачено порядок розрахунків, а саме п. 3.1 передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію відповідно до специфікації до цього договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно п. 4.2 договору покупець щомісячно до 25 числа календарного місяця подає постачальнику письмове замовлення із зазначенням обсягу поставки товару на наступний місяць, місця поставки, строків поставки, інших умов поставки.

На підставі замовлення покупця, сторони підписують специфікацію на поставку товару на наступний місячний період ( п.4.3).

До договору надана специфікація №1 на поставку за липень 2008р. Пунктом 5 відповідної специфікації передбачено, що умови оплати: відстрочка на 7 календарних днів після поставки продукції покупцю.

Специфікація підписана сторонами у встановленому порядку та скріплена печатками підприємств.

Пунктом 5.3 договору сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання умов договору, а саме: у випадку прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов’язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Суд вважає договір поставки № ДФ-54 від 04.07.2008р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору поставки № ДФ-54 від 04.07.2008р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 74 228грн.70коп., що підтверджується видатковими накладними № 00992 від 11.07.2008р. на суму 15 219грн.76коп., № 00993 від 14.07.2008р. на суму 25 757грн.54коп., № 01027 від 17.07.2008р. на суму 33 251грн.40коп., які містяться у матеріалах справи.

Відповідач прийняв товар, але розрахувався з позивачем частково у розмірі 37 000грн.

Оскільки відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриманий товар, останній 18.09.2008р. направив рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача лист-вимогу №776 з проханням у добровільному порядку погасити заборгованість в сумі 37 228грн.70коп., але відповіді на неї у встановлений строк не отримав.

Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми боргу у розмірі 37 228грн.70коп., пені за період з 22.07.2008року по 26.11.2008 року включно в сумі 3 067грн.74коп., збитків від інфляції за період прострочення з 22.07.2008року по 26.11.2008року включно в сумі 961грн.24коп. та 3% річних за період з 22.07.2008року по 26.11.2008року включно в сумі 383грн.47коп. грн. за порушення грошового зобов’язання.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № ДФ-54 від 04.07.2008р., специфікацію №1 до договору, видаткові накладні, лист-вимогу № 776 від 18.09.2008 р., акт звірки, письмові пояснення від 14.01.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не повністю розрахувався за поставлений товар, вимога позивача щодо погашення суми заборгованості у розмірі 37 228грн.70коп.є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пункт 5.3 договору передбачає, що у випадку прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов’язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 3 067грн.74коп. за період з 22.07.2008р. по 26.11.2008р., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення збитків від інфляції за період прострочення з 22.07.2008 року по 26.11.2008 року включно в сумі 961грн.24коп. та 3% річних за період з 22.07.2008року по 26.11.2008 року включно в сумі 383грн.47коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються відповідачем.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа Папір” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Восток-Україна” м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 37 228грн.70коп., пені у розмірі 3 067грн.74коп., збитків від інфляції за весь час прострочення у розмірі 961грн.24коп. та 3% річних у розмірі 383грн.47коп., а всього 41 641грн.15коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Восток-Україна” (83054, м.Донецьк, пр.Київський,48, р/р 260062506 ДОД “Райффайзенбанк Аваль” м.Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 24313947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа Папір” (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська,39, поштова адреса: 03118, м.Київ, пр-т Червонозоряний,130, оф.1, р/р 26007050002463 у Приватбанку м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 33939476) основний борг у розмірі 37 228грн.70коп., пеню у розмірі 3 067грн.74коп., збитки від інфляції за весь час прострочення у розмірі 961грн.24коп. та 3% річних у розмірі 383грн.47коп., а всього 41 641грн.15коп., держмито в сумі 416грн.42коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 14.01.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі