Постанова № 28075746, 17.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року 2а-5685/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької І.М.,

представника позивача- Гричко О.А.,

представника відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колор Дизайн Плюс»до проПереяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Колор Дизайн Плюс»з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2012 № 0000112300 та № 0000102300, згідно яких позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 43010,00 грн.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про фіктивність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Укрбудсфера». На думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Колор Дизайн Плюс»та ТОВ «Укрбудсфера»є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки всі операції з виконання робіт мали реальний характер. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, а тому ТОВ «Колор Дизайн Плюс»правильно визначило податкові зобов'язання з податку на додану вартість та правомірно нарахувало амортизаційні відрахування на основні фонди, які були придбані за вказаними правочинами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, водночас в матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Колор Дизайн Плюс»є юридичною особою, що зареєстрована Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області 09.09.2002.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку від 15.02.2012 № 200025779, ТОВ «Колор Дизайн Плюс»є платником податку на додану вартість.

14 червня 2011 року між позивачем та ТОВ «Укрбудсфера»було укладено договір купівлі-продажу № 1406/2011.

Згідно з вказаним договором ТОВ «Укрбудсфера»(постачальник) був зобов'язаний передати у власність позивача (покупець) товар (кондиціонери, вентилятори), а покупець зобов'язаний був здійснити оплату за вказаний товар.

Факт виконання робіт підтверджується податковими накладними від 15.06.2011 № 152 та від 22.06.2011 № 222, видатковими накладними від 22.06.2011 № 221, 222 та актом здачі-приймання робіт № 301 від 30.06.2011.

05 жовтня 2011 року між позивачем та ТОВ «Укрбудсфера»було укладено договір будівельного підряду № 0510/2011.

Згідно з вказаним договором позивач (замовник) доручав, а ТОВ «Укрбудсфера» (підрядник) брало на себе зобов'язання по виконанню ремонтних робіт нежилої будівлі -покрівлі оброблювального цеху (адреса: м. Київ, вул. Магнітогорська 1).

Вартість робіт згідно договору складала 132 000,12 грн.

Факт виконання робіт підтверджується податковими накладними від 10.10.2011 № 107, від 25.10.2011 № 251 та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2011 року.

09 грудня 2012 року між позивачем та ТОВ «Укрбудсфера»було укладено договір будівельного підряду № 0912/2011.

Згідно з вказаним договором позивач (замовник) доручав, а ТОВ «Укрбудсфера» (підрядник) брало на себе зобов'язання по виконанню ремонтних робіт нежилої будівлі -трубопроводів водопроводу оброблювального цеху (адреса: м. Київ, вул. Магнітогорська 1).

Вартість робіт згідно договору складала 25719,55 грн.

Факт виконання робіт підтверджується податковою накладною від 13.12.2012 № 137 та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2011 року.

Позивач здійснив оплату за вказаними договорами у розмірі 195867,77 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 15.06.2011 № 256, від 22.06.2012 № 275, від 13.12.2012 № 608, від 10.10.2012 № 471, банківськими виписками від 10.10.2011 та від 25.10.2011.

За здійсненими господарськими операціями, позивачем сформовано податковий кредит на підставі виписаних ТОВ «Укрбудсфера»податкових накладних у розмірі 32574,63 грн.

На придбані згідно із вищезазначеними договорами кондиціонери та послуги по виконанню ремонтно-будівельних робіт позивачем були нараховані амортизаційні відрахування у розмірі 6170,02 грн., які були включені ТОВ «Колор Дизайн Плюс»до валових витрат у декларації з податку на прибуток за II-IV квартал 2011 року та I півріччя 2012 року.

Відповідно до наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 19.10.2012 № 311, посадовими особами Переяслав-Хмельницької ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Колор Дизайн Плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Укрбудсфера»за період з 14.02.2011 по 30.07.2012.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Колор Дизайн Плюс»положень пункту 44.1 статті 44, пункту 139.1.9 статті 139, пункту 138.10 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 2201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 1762.37 грн. та ПДВ на суму 32644,63 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що договір купівлі-продажу та договори на виконання робіт, укладені між позивачем та ТОВ «Укрбудсфера»є нікчемними і такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсного виконання робіт, фактично ніякі роботи контрагентами не надавалися, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

У ході перевірки посадовими особами відповідача було використано дані акта перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 31.08.2012 № 206/22-00/37496460 «Про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Укрбудсфера».

Так, перевіркою ДПІ у Вишгородському районі Київської області встановлено відсутність у ТОВ «Укрбудсфера» трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, обладнання та сировини для здійснення відповідних видів діяльності. Кількість працюючих на підприємстві згідно Довідки форми 1ДФ у 2011 році складала 1 особа. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 10.09.2012 року.

На підставі вищезазначеного, посадові особи Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області дійшли висновку, що ТОВ «Укрбудсфера»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та, відповідно, про нікчемність правочинів, вчинених між ТОВ «Колор Дизайн Плюс»та ТОВ «Укрбудсфера»і як наслідок: безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які були сплачені контрагенту у складі вартості виконаних робіт, у розмірі 32645,00 грн.; завищення позивачем валових витрат на суму 6170,02 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 № 0000112300, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2203,75 грн., з яких: сума основного платежу - 1763,00 грн., сума штрафних санкцій -440,75 грн., та податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 № 0000102300, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40806,25 грн., з яких: сума основного платежу - 32645,00 грн., сума штрафних санкцій -8161,25 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

В силу пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із абзацом "в" підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, це витрати на витрати на утримання основних засобів, до яких відноситься і амортизація.

Таким чином, з наведених норм вбачається, що до складу витрат не включаються витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів. Разом із тим, ці витрати підлягають амортизації у порядку, визначному статтями 144 - 146 Податкового кодексу України та включаються до валових витрат у вигляді амортизаційних відрахувань.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу Украни не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі -Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV) визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі -підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право на включення до складу податкового кредиту та нарахування амортизаційних витрат виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що виконання робіт ТОВ «Укрбудсфера»та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та на формування амортизаційних витрат підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями, банківськими випискамитощо.

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ТОВ «Колор Дизайн Плюс»понесло реальні витрати на оплату виконаних ТОВ «Укрбудсфера»робіт.

Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками та податковими накладними. Щодо висновку податкового органу про нікчемність договору купівлі-продажу та договорів на виконання робіт, укладених між позивачем та ТОВ «Укрбудсфера»суд зазначає наступне. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсність договорів на виконання робіт украдених між ТОВ «Колор Дизайн Плюс»та ТОВ «Укрбудсфера»прямо законом не встановлена, а тому зазначені правочини відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України є оспорюваними.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів визнання недійсними у судовому порядку вищезазначених договорів.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем надано суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо поставки контрагентами товарів. Податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів. У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача був зареєстрованою юридичною особою та був платником податку на додану вартість. Крім того, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Укрбудсфера»були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів. У матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Укрбудсфера». Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що у ТОВ «Укрбудсфера» відсутні основні фонди та кваліфікований персонал, оскільки даний факт не позбавляє контрагента права залучати у разі виробничої необхідності для виконання певних робіт інших осіб, а відтак це не може бути підставою для визнання правочинів між ТОВ «Укрбудсфера»та позивачем такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням наданих представником позивача та досліджених судом первинних документів, а саме: податкових накладних, видаткових накладних, актів здачі приймання виконаних робіт, банківських виписок, платіжних доручень тощо, позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Укрбудсфера». А відтак, позивач правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Укрбудсфера». Крім того, оскільки судом було встановлено реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Укрбудсфера», нарахування амортизаційних відрахувань на придбані згідно із вищезазначеними договорами кондиціонери та послуги по виконанню ремонтно-будівельних робіт було здійснено ТОВ «Колор Дизайн Плюс»правомірно, а відтак донарахування відповідачем податку на прибуток у розмірі 1763,00 грн. є незаконним.

З огляду на той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та формування амортизаційних відрахувань за вказаними операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення ТОВ «Колор Дизайн Плюс»положень пункту 44.1 статті 44, пункту 139.1.9 статті 139, пункту 138.10 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 2201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є помилковими. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 14.11.2012 № 0000112300, № 0000102300 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, проте, вимог про відшкодування судових витрат позивач суду не заявляв.

Таким чином, судові витрати стягненню з Державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись вимогами статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 14.11.2012 № 0000112300 та № 0000102300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 грудня 2012 р.