Постанова № 28075225, 18.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.12.2012 р. справа №5009/3306/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В.суддівБудко Н.В., Москальової І.В. при секретарі Пеленовій О.О.за участю представників сторін: від позивача: Крайній М.В. -за довіреністю від відповідача (скаржника): Жданов М.О. -за договором про надання юридичних послуг від 09.12.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_7, м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід29.10.2012р. (повний текст підписано 31.10.2012р.) по справі№ 5009/3306/12 (суддя Алейникова Т.Г.) за позовомЗапорізької міської ради, м.Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_7, м.Запоріжжя проприпинення дії, яка порушує право, В С Т А Н О В И В:

Позивач, Запорізька міська рада, м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_7, м.Запоріжжя демонтувати обладнання літнього майданчика за власний рахунок та привести місце господарювання і прилеглу територію у належний санітарний стан як це передбачено договором від 23.08.2011р. № 8.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. позовні вимоги Запорізької міської ради задоволені. Приватного підприємця ОСОБА_7 зобов'язано демонтувати обладнання літнього майданчика за адресою: м.Запоріжжя, майдан Фестивальний, біля причепу «Купава», за власний рахунок та привести місце господарювання і прилеглу територію у належний санітарний стан як це передбачено договором від 23.08.2011р. № 8.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що своїми діями ПП ОСОБА_7 порушує рішення Запорізької міської ради від 22.06.2011р. № 49 „Про порядок розміщення на території м.Запоріжжя об'єктів ресторанного господарства, торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення", а саме продовжує знаходження, не зважаючи на сплив термінів законного перебування на майдані Фестивальному. При цьому суд посилався на приписи ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Приватний підприємець ОСОБА_7 звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скаржник вважає, що при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення мало місце порушення судом норм процесуального права, яке порушило процесуальні права Відповідача і стало підставою для прийняття незаконного рішення.

Скаржник у заяві від 09.12.12р. просить надати йому час для демонтування систем водопостачання, електричних систем та інших комунікацій з метою звільнення спірної території. Крім того, просив розглянути справу без його особистої участі, але за участі уповноваженого представника.

Запорізька міська рада у відзиві від 27.11.2012р. рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. вважає законним та обґрунтованим, судом з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають дійсним обставинам справи, суд ухвали рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_7 -без задоволення.

Представник Запорізької міської ради заперечив проти надання скаржнику додаткового часу для звільнення спірної території, посилаючись на обумовлений у договорі строк її звільнення.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 серпня 2011р. між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (сторона 1) та Приватним підприємцем ОСОБА_7 (сторона 2) був укладений договір на розміщення на території об'єкту благоустрою літнього майданчику (далі за текстом -договір), згідно умов якого сторона 1, на підставі рішення Запорізької міської ради від 22.06.2011р. № 49 «Про порядок розміщення на території м.Запоріжжя об'єктів ресторанного господарства, торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення», надала стороні 2 право розмістити літній майданчик за адресою: майдан Фестивальний, біля причепу «Купава».

В пункті 1.4. договору визначено, що договір являється безвідплатним.

Згідно пункту 6.1. договору, він діє з 23 серпня 2011 року до 1 листопада 2011 року.

Відповідно до підпункту 2.2.11. пункту 2.2. договору, Приватний підприємець ОСОБА_7 прийняла на себе зобов'язання до 5 листопада 2011 року демонтувати обладнання літнього майданчика та привести місце господарювання і прилеглу територію у належний санітарний стан.

Районна адміністрація Запорізької міської ради неодноразово зверталась до Приватного підприємця ОСОБА_7 (листи від 01.11.2011р., від 14.11.2011р.) з вимогами щодо необхідності проведення відповідних заходів щодо демонтажу літнього майданчику в термін, встановлений в п.2.2.11. договору.

Проте, як встановлено місцевим господарським судом, Приватний підприємець ОСОБА_7 своїми діями порушує рішення Запорізької міської ради від 22.06.2011р. № 49 „Про порядок розміщення на території м. Запоріжжя об'єктів ресторанного господарства, торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення" та умови договору, а саме: продовжує використання літнього майданчику, не зважаючи на сплив термінів законного перебування на майдані Фестивальному.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, відповідно до приписів ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

За умовами укладеного договору між сторонами був обумовлений строк перебування літнього майданчику на майдані Фестивальному та встановлений обов'язок Приватного підприємця ОСОБА_7 у визначений договором термін (до 5 листопада 2011 року) демонтувати обладнання літнього майданчика та привести місце господарювання і прилеглу територію у належний санітарний стан.

Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують факт виконання умов договору; не представлено таких доказів й до апеляційної скарги.

Згідно ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.

Відповідно до п.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів проведення демонтажу обладнання літнього майданчика та приведення місця господарювання і прилеглої території у належний санітарний стан, висновок господарського суду Запорізької області про задоволення позовних вимог Запорізької міської ради є правомірним та обґрунтованим.

Посилання скаржника на неналежне повідомлення місцевим господарським судом про судові засідання є безпідставним та спростовується наступним:

Із матеріалів справи вбачається, що судова кореспонденція направлялась на адресу ПП ОСОБА_7 (АДРЕСА_1), яка співпадає з адресою, визначеною у договорі, та адресою, вказаною скаржником в апеляційній скарзі.

До матеріалів справи долучено поштове повідомлення № 69006 0638487 7 (а.с.21), яке свідчить про направлення ПП ОСОБА_7 ухвали від 03.09.2012р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала отримана відповідачем у справі 07.09.12р., про що свідчить підпис на вказаному поштовому повідомленні. Ухвала від 15.10.2012р. про відкладення розгляду справи також була направлена ПП ОСОБА_7 за вищевказаною адресою.

Отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд належним чином повідомив сторін у справі, у тому числі й скаржника, про час та місце проведення судових засідань, а у скаржника була можливість своєчасно подати до суду належні докази.

Крім того, статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянути за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Запорізької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. у справі № 5009/3306/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_7, м.Запоріжжя -залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. у справі № 5009/3306/12 -без змін.

Абзац 2 резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. у справі № 5009/3306/12 після слів «як це передбачено договором від 23.08.2011 № 8»доповнити словами «в місячний строк з дня набрання рішенням чинності.».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 5 примірників:

1 - позивачу

1 -відповідачу(скаржнику)

1 -у справу

1 -ГСЗО

1 -ДАГС