Постанова № 28075207, 18.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" грудня 2012 р. Справа № 5004/343/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Слюсар М.О. (довіреність №112/10 від 26.12.2011р.);

від відповідача - Козлюк З.Р. (довіреність №2575/06-06 від 12.12.2012р.);

від органу ДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на ухвалу господарського суду Волинської області від 20.11.2012р., прийняту за наслідками розгляду скарги на дії Державної виконавчої служби

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»м.Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Волиньгаз»м.Луцьк

про стягнення 23 308 436 грн. 07 коп. заборгованості по розрахунках, пені,

інфляційних втрат та 3% річних,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не подано. Заяви про відвід суддів не надходило.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.11.2012р. у справі №5004/343/11 (суддя Слупко В.Л.) відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі в тексті - Дочірня компанія) на дії Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області в зв'язку з відсутністю в діях державного виконавця порушень чинного законодавства.(т.4, арк.справи 107-109).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Дочірня компанія звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 20.11.2012р. у справі №5004/343/11 та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.10.2012 року ВП №32862876 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 19.10.2011р. у справі №5004/343/11.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю було досліджено підстави для закінчення виконавчого провадження. Тобто, для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, по якій відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, передбачена спеціальна процедура - підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання, а тому на думку Скаржника є безпідставним та необґрунтованим списання заборгованості зі штрафних санкцій на підставі протоколу Комісії з питань списання заборгованості. Позивач просив суд апеляційної інстанції звернути увагу, що станом на дату написання апеляційної скарги заборгованість ПАТ «Волиньгаз»згідно наказу господарського суду Во-линської області від 19.10.2011р. №5004/343/11-1 не сплачена і не списана з бухгалтерського об-ліку ДК «Газ України», не укладалось також і договорів про списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій.(т.4, арк. справи 53-57).

Від Відповідача на адресу апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій останній зазначає, що підставою для закінчення виконавчого провадження є п.14 ч.1 ст. 49 Закону україни «Про виконавче провадження», а саме: списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію»заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документу. Таким чином, безпідставним є твердження скаржника про те, що державним виконавцем не досліджено всі обставини справи та винесено незаконну постанову. (т.4, арк. справи 66-68)

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.4, арк. справи 51).

Представник Дочірньої компанії в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.12.2012р. повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. Представник Відповідача в судовому засіданні 18.12.2012р. заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Представник органу ДВС в судове засідання суду апеляційної інстанції 18.12.2012р. не з'явився, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(т.4, арк.справи 63-65).

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 07.12. 2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(т.4, арк.справи 51).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи стверджено, що рішенням господарського суду Волинської області від 11.05.2011р. у справі №5004/343/11 частково задоволено позов Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»(надалі в тексті - Товариство) про стягнення 23 308 436 грн. 07 коп. заборгованості по розрахунках, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до зазначеного рішення, на користь Дочірньої компанії з Товариства підлягає стягненню 1 540 206 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 269 136 грн. 55 коп. -3% річних та 1 997 грн. 11 коп. судових витрат. В частині стягнення 13 642 672 грн. 55 коп. основного боргу провадження припинено. В стягненні 2 084 983 грн. 18 коп. пені - відмовлено.(т.2, арк.справи 191-193).

На виконання вказаного рішення 19.10.2011р. місцевим господарським судом видано наказ №5004/343/11-1.(т.2, арк.справи 245).

Винесена 09.10.2012р. державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області (надалі в тексті - Відділ ДВС) постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання судового наказу від 19.10.2011р. №5004/343/11-1 - була оскаржена 24.10.2012р. Позивачем до господарського суду Волинської області як неправомірна дія органу виконання судових рішень. Позивач просив визнанти не законною постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.10.2012р. та зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження та вжити всіх заходів для фактичного і повного виконання судового рішення.

Як зазначалось вище, ухвалою від 20.11.2012р. господарський суд Волинської області відмовив в задоволенні скарги Дочірньої компанії на дії Відділу ДВС.(т.4, арк.справи 107-109).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню і оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду належить залишити без змін з наступних підстав:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеньнями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.11 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів, примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

04.06.2011р. введено в дію Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» №3319-VI від 12.05.2011р. (надалі - Закон №3319), який діяв до 30.06.2012р.

Відповідно до ст.1 Закону №3319, дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок».

Списанню, згідно ст.2 названого Закону, підлягають заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», що обліковувалася станом на 01 січня 2010р. і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто до 04.06.2011 року.

Відповідно до ст.ст.2.1.1, 2.2 Закону №3319, підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», що обліковувалася станом на 01 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01 січня 1997р. по 01 січня 2011р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Матеріалами справи стверджено, що 30.05.2012р. головним державним виконавцем Відділу ДВС було відкрито виконавче провадження №32862876 з примусового виконання наказу від 19.10.2011р. №5004/343/11-1. У зв'язку із внесенням Товариства до Реєстру підприємств паливноенергетичного комплексу, що беруть участь в погашенні заборгованості відповідно до Закону № 3319 -постановою головного державного виконавця від 03.07.2012р. виконавче провадження згідно п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» було зупинено.

Статтею 3 Закону №3319, доповнено частину 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»пунктом 14, яким передбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

На виконання приписів Закону №3319 постановою Кабінету міністрів України від 08.08. 2011р. №894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, відповідно до п.5 якого -учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати.

Відповідно умов п.6 Порядку, для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством на підставі, в порядку та у спосіб, визначений Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» та на підставі наказу №178 від 05.09. 2011р. створено комісію з питань списання заборгованості за природний газ, яка відповідно до протоколу комісії від 06.09.2011р. №11 визначено перелік заборгованості, яка підлягала списанню, в тому числі 1 809 342 грн. 61 коп. коштів, які зазначені в рішенні суду від 11.05.2011р. за поставлений за договором №06/07-133 від 29.12.2006р. природний газ.(т.4, арк.справи 27-31).

З урахуванням зазначеного, 17.09.2012р. Товариством подано до Відділу ДВС заяву №1987/ 06-03 про закінчення виконавчого провадження №32862876 з обґрунтуванням підстав такого закінчення та копіями підтверджуючих документів, в т.ч. протокол №11 від 06.09.2011р.(т.4, арк. справи 24).

Матеріалами справи стверджено, що 09.10.2012р. головним державним виконавцем Відділу ДВС Ліщуком О.О. на підставі п.14 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову №32862876 про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/343/11-1 від 19.10.2011р. (т. 4, арк.справи 13).

Дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведені боржником дії свідчать про списання у відповідності із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» 1 809 342 грн. 61 коп. заборгованості (інфляційних втрат та 3% річних), яка стверджена рішенням місцевого господарського суду від 11.05.2011р. у справі №5004/343/11.

При цьому, колегія судів відхиляє доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі щодо неповного дослідження судом першої інстанції підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» не ставить правомірність списання заборгованості в залежність від погодження її суми із кредитором (стягувачем). Розмір інфляційних втрат та 3% річних був встановлений рішенням суду у даній справі, тому враховуючи списання всієї суми заборгованості - зазначені в судовому наказі суми підлягають списанню, а виконавче провадження - закінченню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, ухвала прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 33, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на ухвалу господарського суду Волинської області від 20.11.2012р. у справі 5004/343/11 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без мін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №5004/343/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Саврій В.А.