Постанова № 28075123, 11.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р.Справа № 5024/1389/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Орєхов С.А., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від 3-ї особи: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Херсонський хлібокомбінат"

на рішення господарського суду Херсонської області від 25 жовтня 2012 року

по справі № 5024/1389/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Херсонський хлібокомбінат", м. Херсон, вул. Червоностудентська, 30

до Херсонської міської ради, м. Херсон, пр. Ушакова, 37

3-та особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління комунальної власності м. Херсона, м. Херсон, пр. Ушакова, 37

про компенсацію вартості проведеного ремонту в сумі 31 088 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Херсонський хлібокомбінат" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонської міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління комунальної власності м. Херсона, в якому просило компенсувати вартість проведеного ремонту (встановлених невід'ємних поліпшень) нежитлового приміщення магазину, що розташований на першому поверсі будинку №21 по вул. Суворова у місті Херсоні, загальною площею 129,2 кв.м у сумі 31 088 грн.

З відзиву на позов Херсонської міської ради від 09.10.2012 року вбачалось, що згідно пункту 6 Порядку компенсації вартості поліпшень орендованого майна під час його приватизації органи приватизації проводять процедури компенсації вартості поліпшень орендованого майна у разі виконання орендарем таких умов як зокрема наявності письмової згоди орендодавця на здійснення орендарем поліпшень, наявності проектно -кошторисної документації, актів прийняття -передачі робіт, аудиторського висновку, бухгалтерської довідки та наявності звіту експерту про експертну оцінку орендованого майна у тому числі невід'ємних поліпшень (а.с. 34-36).

Заперечуючи проти позову, Управління комунальної власності Херсонської міської ради зазначило, що позивачем не надано письмового дозволу орендодавця -управління комунальної власності на здійснення ним поліпшень, а також експертної оцінки, вважає, що посилання на те, що орендаря позбавлено права на компенсацію здійснених за згодою орендодавця поліпшень орендованого майна, а також про переважне право на продаж цього майна саме позивачу є безпідставними.

16.10.2012 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, де позивач просив компенсувати (стягнути) з Херсонської міської ради вартість проведеного ремонту (встановлених невід'ємних поліпшень) нежитлового приміщення магазину, що розташований на першому поверсі будинку №21 по вул. Суворова у місті Херсоні, загальною площею 129,2 кв.м у сумі 31 088 грн. на користь позивача відкритого акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25 жовтня 2012 року по справі № 5024/1389/2012 (суддя Грицай О.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Херсонський хлібокомбінат" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 25 жовтня 2012 року по справі № 5024/1389/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

22.11.2012 року від 3-ї особи надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі її представника, яке було задоволено судовою колегією та прохання залишити без змін оскаржене рішення господарського суду.

12.12.2012 року на виконання вимог ухвал суду, позивачем було надано докази на підтвердження зміни організаційно -правової форми товариства та правонаступництва Публічним акціонерним товариством „Херсонський хлібокомбінат, а саме завірену належним чином копію витягу з протоколу, завірену належним чином копію Статуту, завірену належним чином копію довідки з ЄДРПОУ та завірену належним чином копію Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи.

В зв'язку із чим на підставі ст. 25 ГПК України було здійснено заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства „Херсонський хлібокомбінат", м. Херсон, вул. Червоностудентська, 30, його правонаступником - Публічним акціонерним товариством „Херсонський хлібокомбінат", м. Херсон, вул. Червоностудентська, 30.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Від відповідача, представники якого не з'явились у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 01.03.2004 року між Управлінням комунальної власності (у подальшому орендодавець) в особі начальника управління Козакова І.В., що діє на підставі рішення Херсонської міської ради від 03.09.1997 року №148, рішень міської ради від 29.09.00 №232,233 від 28.03.03 №222, від 11.11.03. №403 з одного боку та ВАТ "Херсонський хлібокомбінат" (у подальшому орендар) в особі директора Дурова Б.Б., який діє на підставі статуту, з другого боку, укладено договір №227-с оренди комунального майна, відповідно до пункту 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться на балансі міського управління житлового господарства, у будинку №21 по вул. Суворова у місті Херсоні, загальною площею 129,2 кв.м, вартість якого визначено відповідно до незалежної оцінки, зробленої ПП "Грунт и Дом"19.01.2004 року, і становить 92 794,00 грн., яке необхідні йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Для розміщення магазинну згідно з розпорядженням міського голови від 24.09.20003 року №1440-р.

Строк дії договору передбачений пунктом 11.1, відповідно до якого складає з 01.03.2004 року по 01.03.2007 року.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що у разі розірвання цього договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів із дозволу орендодавця, визнаються власністю орендодавця. При приватизації об'єкта орендарем, вказані поліпшення компенсуються відповідно до Порядку компенсації вартості поліпшень орендованого майна під час його приватизації, затвердженого наказом Фондом державного майна від 12.07.01 №1241.

Докази приватизації об'єкта орендарем-позивачем у матеріалах справи відсутні.

Згідно п.11.9 Договору, Орендар, який бажає продовжити термін користування об'єктом оренди зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за 60 календарних днів до закінчення строку договору оренди, в іншому випадку договір пролонговано не буде .

На підтвердження користування орендованим майном після 2007 року позивачем були надані його заяви від 24.01.2007 року №85-08, від 24.02.2010 року №97-11, від 23.01.2012 року №92-17, де позивач зазначає про його намір переукласти договір оренди комунального майна та платіжні доручення від 25.08.2011 року, 08.04.2011 року, 29.03.2011 року, 24.03.2011 року, 30.03.2011 року, 31.03.2011 року, 06.04.2011 року, 07.04.2011 року, 17.05.2011 року, 01.07.2011 року, 08.07.2011 року, 18.08.2011 року, 21.10.2011 року, 30.11.2011 року, 02.12.2011 року, 13.01.2012 року, 16.02.2012 року, 12.03.2012 року, 17.05.2012 року, 14.08.2012 року, 06.09.2012 року, якими позивач підтверджує оплату за оренду нежитлового приміщення, однак з наданих платіжних доручень не вбачається за які саме приміщення здійснюється оплата.

Крім того Позивачем, на підтвердження своєї правової позиції, надано лист Фонду державного майна України від 21.03.2001 року №03-750 з якого вбачається, що регіональне відділення не заперечує проти поліпшень орендованого майна за власний рахунок орендаря та зазначено, що в разі приватизації об'єкта оренди вартість невід'ємних поліпшень буде врахована тільки при умові наявності відповідних документів, перелік яким зазначено нижче (а.с. 14).

З наданого позивачем листа Фонду державного майна України від 16.02.2004 року №03-509 щодо поліпшення орендованого майна вбачається, що регіональне відділення листом від 21.03.2001 року №03-750 надало згоду на проведення поліпшень орендованого державного майна згідно з договором оренди від 30.06.2000 №051-20-065 за власний рахунок орендаря. Крім того, нагадано, що в разі приватизації об'єкта приватизації вартість невід'ємних поліпшень буде врахована тільки при умові наявності нижчезазначених документів (а.с. 15).

Статтею 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Вищенаведена стаття, конкретизує положення ч. 3 ст. 773, відповідно до якого наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця. Так само виключно за згодою наймодавця можуть бути здійснені і поліпшення речі. Згода наймодавця може бути зроблена в різних формах: або шляхом включення такого положення до договору найму, або шляхом видачі наймодавцем окремого документу (листа, повідомлення тощо). Якщо сторони договору майнового найму домовляються про певну форму надання наймодавцем згоди (наприклад, узгодження кошторису вартості поліпшень), наймач вправі вимагати відшкодування вартості тільки тих поліпшень, згода на які була надана в узгодженій формі (Така позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 28.02.2006 р. № 20-3/133).

На підставі викладеного господарський суд правильно дійшов до висновку, юридична доля поліпшень, зроблених наймачем, залежить від двох обставин: а) чи можуть поліпшення бути відокремлені від речі без її пошкодження; б) чи була надана згода наймодавця на проведення поліпшень.

Статтею 27 Закону України від 10.04.1992 року № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Відповідно до ст. 38 ГПК України на позивача покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

З наданих позивачем доказів у підтвердження надання орендодавцем згоди на здійснення поліпшень вбачаються листи Фонду державного майна України від 21.03.2001 року №03-750 та від 16.02.2004 року №03-509, стосовно яких господарський суд дійшов до висновку , що вони є належними доказами у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих листів не вбачається надання згоди на здійснення поліпшень саме орендодавцем, оскільки відповідно до умов договору від 01.03.2004 року №227-3 , на який посилається позивач, орендодавцем є Управління комунальної власності, дозволів на здійснення поліпшень, наданих останнім матеріали справи не містять.

Листи регіонального відділення по Херсонській області Фонду державного майна України містять посилання на договори оренди від 30.06.2000 року, від 01.12.2000 року, відповідно до який останній надавав згоду на проведення поліпшень. Однак в матеріалах справи вищезазначені договори оренди відсутні, а позивач посилається на укладений договір оренди від 01.03.2004 року №227-с, тобто договір, який був укладений пізніше ніж наданий Фондом державного майна України дозвіл на поліпшення.

Зазначений у договорі оренди Порядок компенсації вартості поліпшень орендованого майна під час його приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна від 12.07.01 №1241 втратив чинність. Тому господарський суд обгрунтовано керувався Порядком оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.02.2004 року №377, пунктом 2.2 якого передбачено, що підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти.

Позивачем надана локальна смета 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи від 26.11.2004 року, яка містить печатку Управління комунальної власності Херсонської міської. Але господарський суд не визнав її належним доказом підтвердження згоди орендодавця на проведення поліпшень орендованого приміщення, оскільки під поліпшеннями орендованої речі розуміється проведення певних її змін, завдяки яким істотно покращується її стан (корисність, зовнішній вигляд, тощо) у порівнянні з тим станом, в якому річ знаходилася до передачі наймачеві. Здійснення поліпшень треба відрізняти від проведення наймачем ремонту, тобто належне виконання орендарем пункту 5.3 договору, щодо проведення капітального та поточного ремонту, в результаті якого відновлюються якісні характеристики майна, втрачені ним під час найму.

Господарським суд ухвалами від 24.09.2012 року, 09.10.2012 року було зобов'язано позивача належним чином завірити копії документів доданих до позову (відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55), що не було виконано останнім, у зв'язку з чим надані копії документів не можуть бути належними доказами у справі.

Отже, судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію позивача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства „Херсонський хлібокомбінат", м. Херсон, вул. Червоностудентська, 30, його правонаступником - Публічним акціонерним товариством „Херсонський хлібокомбінат", м. Херсон, вул. Червоностудентська, 30.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Херсонський хлібокомбінат", м. Херсон, на рішення господарського суду Херсонської області від 25 жовтня 2012 року по справі № 5024/1389/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

5017/1524/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 14 грудня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов