Рішення № 28074833, 17.12.2012, Господарський суд Чернігівської області

17.12.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

17 грудня 2012 року справа № 5028/12/65/2012

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС",

вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033

Відповідач: закрите акціонерне товариство Науково-виробниче об"єднання "Чернігівеліткартопля",

вул. Я. Лизогуба, 13, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522

Предмет спору: про стягнення заборгованості 435 914,32 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Мірошник С.В., був присутній в судовому засіданні 27.11.2012 року, але не був допущений до участі у справі, у зв"язку з відсутністю належних повноважень; був присутній в судовому засіданні 11.12.2012 року.

Цимбровська Ю.О., довіреність №130юр/Д-121/2012 від 29.10.2012 року, представник, була присутня в судовому засіданні 06.12.2012 року, 17.12.2012 року.

від відповідача: Коростенський В.В., довіреність від 05.12.2012 року, представник, був присутній в судовому засіданні 06.12.2012 року, 11.12.2012 року, 17.12.2012 року.

Довбах В.О., довіреність б/н від 28.08.2012 року, представник, був присутній в судовому засіданні 11.12.2012 року та 17.12.2012 року.

Рішення приймається після оголошених в судовому засіданні перерв, з 06.12.2012 року по 11.12.2012 року та з 11.12.2012 року по 17.12.2012 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 424 748 грн. основного боргу, 9028,61 грн. пені, 3% річних в розмірі 1 810,66 грн. та 327,05 грн. інфляційних втрат, згідно договору №КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 00067688 від 14.11.2012 року, але повноважного представника в судове засідання 27.11.2012 року не направив. Документів, витребуваних ухвалою суду від 13.11.2012 року суду не надав.

Представник позивача Мірошник С.В., присутній в судовому засіданні 27.11.2012 року, не був допущений до участі у справі, у зв"язку з ненаданням документів, які підтведжують його право представляти інтереси позивача.

В судовому засіданні 06.12.2012 року представники сторін надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2012 року заявила усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом. Документи залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2012 року надав письмову заяву вих.№ 358 від 05.12.2012 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 460 279 грн. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що у зв'язку з неякісно проведеними товариством з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" роботами по збиранню соняшника з полів ЗАТ НВО „Чернігівеліткартопля", згідно договору № КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 року, експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати ЧК-446 від 09.11.2012 року було встановлено розмір збитків в сумі 460 279 грн., завданих при проведенні робіт по збиранню соняшника з поля №10 сівозміни 2 та з полів №3,5,7 сівозміни 3. Крім того, відповідач зазначає, що за його підрахунками загальна сума позовних вимог має бути 435 287 грн. 36 коп., а саме: 424 748,00 грн. основного боргу; 8506,38 грн. пені; 3% річних в розмірі 1705,93 грн.; 327,05 грн. інфляційних втрат. Посилаючись на ч.3 ст. 203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України, відповідач звертається з даною заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 435 287,36 грн., але оскільки згідно висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати ЧК-446 від 09.11.2012 року сума збитків завданих відповідачу більша ніж та, що підлягає зарахуванню, то відповідно решту заборгованості в розмірі 24 991,64 коп., відповідач вимагає погасити у 3-денний строк з моменту отримання цієї заяви шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

Подана відповідачем заява про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 460 279 грн. та додані до неї документи судом залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 06.12.2012 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклала позовні вимоги.

Представник відповідача виклав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні було здійснено огляд оригіналів: договору №КО ЧРГ-23/2012 ВІД 25.06.2012 р.; актів передачі-приймання виконаних робіт від 23.07.2012 р. № 1357, від 03.09.2012 р. № 2263, від 05.10.2012 р. № 2788; виписки з особового рахунку від 29.08.2012 р. та 30.08.2012 р. про здійснення часткової оплати.

В судовому засіданні 06.12.2012 року було оголошено перерву до 12:00.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви представник позивача заявила усне клопотання про залучення до матеріалів справи копії довіреності вих. № 130юр/Д-26/2012 від 20.04.2011 р. на ім"я представника ТОВ "ДПЗКУ-МТС" Мірошника С.В. Суд клопотання задовольнив. Документ залучений до матеріалів справи.

В судовому засіданні було здійснено огляд оригіналу довіреності вих.№130юр/Д-26/2012 від 20.04.2012 року, виданої товариством з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС", в особі директора Бавицького Олександра Івановича, який діє на підставі Статуту, якою уповноважено менеджера з питань регіонального розвитку Товариства Мірошника Сергія Володимировича вчиняти від імені товариства наступні дії, зокрема на укладання (підписання) договорів про надання товариством послуг зі збирання врожаю сільськогосподарських культур і додатків до договорів; попередніх договорів про укладення договорів про надання товариством послуг зі збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Представник відповідача заявив усне клопотання про витребування у позивача відомостей: з яких саме полів здійснювався збір урожаю та відомостей по кожному комбайну щодо зібраного ним урожаю.

Представник позивача проти поданого клопотання заперечувала.

Суд відхилив клопотання представника відповідача щодо витребування у позивача відомостей з яких саме полів здійснювався збір урожаю та відомостей по кожному комбайну щодо зібраного ним урожаю, оскільки клопотання про витребування доказів, відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України повинно бути подано у письмовій формі та обґрунтовано неможливістю самостійно надати ці докази.

В судовому засіданні 06.12.2012 року було оголошено перерву до 11.12.2012 р. на 10:00.

До початку судового засідання 11.12.2012 року від відповідача надійшло письмове клопотання про технічну фіксацію судового процесу, яке було задоволено судом.

В судовому засіданні здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Представник позивача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових пояснень по справі.

Суд відхилив клопотання позивача про залучення додаткових пояснень до матеріалів справи, оскільки вказані пояснення не були підписані повноважним представником.

Представником відповідача в судовому засіданні 11.12.2012 року було подано письмове клопотання про витребування у позивача відомостей за період з 24.10.2012р. по 28.10.2012р. по кожному комбайну позивача окремо, а саме: дати роботи комбайну на полях відповідача, модель (номер, назва) комбайну, місце знаходження комбайну під керуванням комбайнера Полуянова В.М. та Задорожнього А.Д. (на якому полі комбайн знаходився), яку культуру збирав, скільки кілометрів проїхав, скільки культури обмолотив, скільки пального витратив, тощо.

Представник відповідача також заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи копій актів звірки зібраної продукції за 24.10.2012р. та 27.10.2012р.

Представник позивача заперечував щодо витребування доказів та залучення до матеріалів справи копій актів звірки зібраної продукції за 24.10.2012р. та 27.10.2012р.

Суд залучив копії актів звірки зібраної продукції за 24.10.2012р. та 27.10.2012р. до матеріалів справи та відклав розгляд клопотання відповідача про витребування у позивача відомостей по кожному комбайну позивача за період з 24.10.2012р. по 28.10.2012р.

В судовому засіданні 11.12.2012 року представник відповідача заявив письмове клопотання про призначення по справі судової товарознавчої експертизи на вирішення якої поставити наступні питання: 1). Який розмір збитків було завдано відповідачу під час виконання робіт (надання послуг) товариством позивача по договору №КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 року зі збирання соняшника з поля №10 сівозміни 2? 2). Який розмір збитків було завдано відповідачу під час виконання робіт (надання послуг) товариством позивача по договору №КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 року зі збирання соняшника з полів №3,5,7 сівозміни 3? 3). Чи могло бути причиною значних втрат насіння соняшника під час збирання врожаю у період з 24.10.2012р. по 28.10.2012р. з полів №10 сівозміни 2 та №3,5,7 сівозміни 3 невірне на лаштування технічки (комбайну) або технічна несправність комбайну? Проведення експертизи відповідач просить доручити судовому експерту Чернігівської регіональної торгово-промислової палати. Відповідач також зазначив, що необхідність у призначенні судової експертизи полягає у тому, щоб з'ясувати (підтвердити) розмір понесених відповідачем збитків внаслідок неналежного (неякісного) виконання позивачем робіт за спірним договором зі збирання соняшника з полів №10 сівозміни 2 та №3,5,7 сівозміни 3 у період з 24.10.2012р. по 28.10.2012р.

Представник позивача заперечував щодо клопотання відповідача про призначення по справі судової товарознавчої експертизи та надав усні пояснення.

Суд відклав розгляд клопотання відповідача про призначення по справі судової товарознавчої експертизи.

Представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи судової практики щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Суд задовольнив клопотання відповідача та залучив судову практику до матеріалів справи.

Сторони в судовому засіданні 11.12.2012 року виклали усні пояснення щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні 11.12.2012 року було надано суду для огляду оригінал експертного висновку ЧК-446 від 09.11.2012 р. з додатками (фототаблиці).

В судовому засіданні 11.12.2012 року судом було оголошено перерву до 17.12.2012 р. на 11:00.

В судовому засіданні 17.12.2012 року представник позивача надав додаткові пояснення по справі №2 вих.№130юр-346/2012 від 14.12.2012 року, в яких позивач заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог та зазначає, що жодних претензій зі сторони замовника (відповідача) як на момент прийняття наданих послуг, так і до 02.11.2012 року не надходило. З тексту листа відповідача №331 від 02.11.2012 року з вимогою про сплату завданих збитків не зрозуміло про який період, протягом якого було завдано ніби-то збитки відповідачу, йде мова. У листі йдеться посилання на договір від 23.06.2012 року, а предметом спору є договір від 25.06.2012 року і жодного іншого договору не існує. Крім того, листом-відповіддю №293 від 01.10.2012 року відповідачем було визнано претензію про сплату боргу і надано гарантію про виконання грошових зобов'язань за надані послуги зі збирання врожаю. Позивач також вказує про відсутність правових підстав для визначення грошового зобов'язання замовника перед виконавцем з оплати наданих послуг зі збирання врожаю та начебто завданих збитків замовнику в якості зустрічних та однорідних вимог та зазначає, що належним чином та якісно надані позивачем послуги підтверджуються підписаними сторонами первинними документами.

В судовому засіданні 17.12.2012 року представник відповідача повторно оголосив письмове клопотання про витребування у позивача відомостей за період з 24.10.2012р. по 28.10.2012р. по роботі кожного комбайну позивача окремо та письмове клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотань відповідача про витребування доказів та про призначення експертизи.

Суд відхилив клопотання відповідача про витребування у позивача відомостей за період з 24.10.2012р. по 28.10.2012р. по роботі кожного комбайну позивача окремо, оскільки предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за актами здачі - приймання робіт (надання послуг) № 1357 від 23.07.2012р.. № 2263 від 03.09.2012р., № 2788 від 05.10.2012р. Надання позивачем відповідачеві послуг в період з 24.10.2012р. по 28.10.2012р. не є предметом дослідження по даній справі.

Письмове клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи також відхилено судом, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Виконанні позивачем робіт за період з 24.10.2012р. по 28.10.2012р. не є предметом спору в даній справі, а тому відповідно і призначення судової товарознавчої експертизи щодо визначення суми завданих позивачем відповідачу збитків за вказаний період є недоцільним та таким, що безпідставно збільшує строк розгляду спору, встановлений ст.69 Господарського процесуального кодексу України та порушує припис п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.06.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" (виконавець) та ЗАТ НВО „Чернігівеліткартопля" (замовник) було укладено договір № КО ЧРГ-23/2012.

Від імені товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" договір підписано менеджером з питань регіонального розвитку Товариства Мірошником Сергієм Володимировичем на підставі довіреності вих.№130юр/Д-26/2012 від 20.04.2012 року, виданої товариством з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС", в особі директора Бавицького Олександра Івановича, який діє на підставі Статуту. Відповідно до вказаної довіреності менеджер з питань регіонального розвитку Товариства Мірошник Сергій Володимирович має право від імені товариства укладати (підписувати) договори про надання товариством послуг зі збирання врожаю сільськогосподарських культур і додатків до договорів; попередні договори про укладення договорів про надання товариством послуг зі збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Від імені ЗАТ НВО „Чернігівеліткартопля" договір підписано генеральним директором Шкурко І.В., який діє на підставі Статуту.

Згідно п.п.1.1. договору виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання на території сільгоспугідь замовника (відповідача) виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному замовника -за кількістю, якістю, в строки та на умовах, передбачених договором, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2. договору № КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 року визначено обсяги робіт, які підлягають виконанню.

Загальний обсяг виконання робіт по збиранню врожаю, відповідно до п. 1.3. договору, складає 2800 га, загальною вартістю 748 000 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 7.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2012 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1.2. договору сторони визначили ціну робіт за 1 гектар збору сільгоспкультур. Також п. 3.1 договору сторони встановили, що ціна або обсяг робіт можуть бути змінені за домовленістю сторін, про що вони підписують відповідну додаткову угоду.

У відповідності до пункту 3.2. договору загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами.

Оплата, відповідно до п. 3.3. договору, здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

Крім того, згідно п. 3.4. договору, сторони домовились, що їхні представники здійснюватимуть щоденний облік обсягу виконаної роботи шляхом підписання відомостей на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання виконаних робіт за кожних зібраних 200 га врожаю або при закінченні обсягів виконаної роботи протягом 3-х календарних днів з моменту настання відповідної події.

На виконання умов договору № КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 року, позивач надав відповідачу послуги по збиранню врожаю сільгоспкультур на загальну суму 474 748 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними сторонами та скріпленими печатками, а саме: №1357 від 23.07.2012 року на суму 74 256,00 грн., № 2263 від 03.09.2012 року на суму 327 052,00 грн., № 2788 від 05.10.2012 року на суму 73 440 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

Пунктом 4.1.5. договору сторони погодили, що замовник (відповідач) зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату робіт виконавця відповідно до умов договору.

Таким чином, відповідно до п. 3.3. та п.4.1.5 договору, відповідач зобов'язаний був за надані послуги по акту №1357 від 23.07.2012 року на суму 74 256,00 грн. розрахуватись до 30.07.2012р. включно, по акту № 2263 від 03.09.2012 року на суму 327 052,00 грн. до 10.09.2012р. включно, по акту № 2788 від 05.10.2012 року на суму 73 440 грн. до 12.10.2012р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно оплати за надані послуги по збиранню врожаю сільгоспкультур виконав частково, сплативши 29.08.2012 року 5 000,00 грн. та 45 000,00 грн. по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1357 від 23.07.2012 року, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку за 29.08.2012 року та за 30.08.2012 року, копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідно заборгованість за надані послуги складає 424 748,00 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9028,61 грн., яка розрахована відповідно до п. 5.3. договору № КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 року та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме:

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1357 від 23.07.2012 року за період прострочення з 28.07.2012 року по 01.11.2012 року -964,28 грн.

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2263 від 03.09.2012 року за період прострочення з 08.09.2012 року по 01.11.2012 року -7372,07 грн.

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2788 від 05.10.2012 року за період прострочення з 10.10.2012 року по 01.11.2012 року -692,26 грн.

Відповідно до ч.1. ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.0Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3. договору № КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 року, за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати виконаних робіт, але приймаючи до уваги, що згідно до п. 3.3. договору, оплата за надані послуги здійснюється не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт, і позивачем при розрахунку пені не враховано, що коли день оплати припадає на вихідний день, то він переноситься на перший робочий день, що в 2012р. 366 днів, а тому:

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1357 від 23.07.2012 року прострочка оплати виникла з 31.07.2012 року, а тому пеня за період прострочки оплати з 31.07.2012 року по 01.11.2012 року становить 934,45 грн. Позивачем безпідставно нарахована пеня за період з 28.07.2012 року по 30.07.2012 року;

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2263 від 03.09.2012 року прострочка виникла з 11.09.2012 року, а тому пеня за період прострочки оплати з 11.09.2012 року по 01.11.2012 року становить 6969,96 грн. Позивачем безпідставно нарахована пеня за період з 08.09.2012 року по 10.09.2012 року;

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2788 від 05.10.2012 року прострочка виникла з 13.10.2012 року, а тому пеня за період прострочки оплати з 13.10.2012 року по 01.11.2012 року становить 601,97 грн. Позивачем безпідставно нарахована пеня за період з 10.10.2012 року по 12.10.2012 року.

Загальний розмір пені за прострочку оплати наданих послуг становить 8506 грн. 38 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1810,66 грн., а саме:

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1357 від 23.07.2012 року за період прострочення з 28.07.2012 року по 01.11.2012 року -193,38 грн.

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2263 від 03.09.2012 року за період прострочення з 08.09.2012 року по 01.11.2012 року -1478,45 грн.

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2788 від 05.10.2012 року за період прострочення з 10.10.2012 року по 01.11.2012 року -138,83 грн.

Також інфляційні нарахування за несвоєчасне виконання умов договору згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2263 від 03.09.2012 року за період прострочення з 08.09.2012 року по 01.11.2012 року -327,05 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до п. 3.3. договору, оплата за надані послуги здійснюється не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку трьох процентів річних не враховано, що коли день оплати припадає на вихідний день, то він переноситься на перший робочий день, що в 2012р. 366 днів, а тому 3% річних підлягають стягненню:

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1357 від 23.07.2012 року за період прострочки оплати з 31.07.2012 року по 01.11.2012 року в сумі 186 грн.89 коп. Позивачем безпідставно нараховано три проценти річних за період з 28.07.2012 року по 30.07.2012 року;

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2263 від 03.09.2012 року за період прострочки оплати з 11.09.2012 року по 01.11.2012 року в сумі 1393 грн. 99 коп. Позивачем безпідставно нараховано три проценти річних за період з 08.09.2012 року по 10.09.2012 року;

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2788 від 05.10.2012 року за період прострочки оплати з 13.10.2012 року по 01.11.2012 року в сумі 120 грн.39 коп. Позивачем безпідставно нараховано три проценти річних за період з 10.10.2012 року по 12.10.2012 року.

Відповідно загальний розмір 3% річних за прострочку оплати наданих послуг становить 1701 грн. 27 коп.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання умов договору, згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2263 від 03.09.2012 року за період прострочення з 08.09.2012 року по 01.11.2012 року в розмірі 327,05 грн. є правомірними і підлягають задоволенню в повній сумі.

Посилання відповідача на те, що зобов'язання по договору № КО ЧРГ-23/2012 від 25.06.2012 року припинилось шляхом проведення взаємозаліку на підставі заяви вих.№ 358 від 05.12.2012 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 460 279 грн., судом не приймається до уваги з наступних підстав:

Так, в основу заяви № 358 від 05.12.2012 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 460 279 грн., яка направлена відповідачем позивачеві 06.12.2012р., що підтверджується фіскальним чеком № 1751 від 96.12.2012р. та описом вкладення до цінного листа, відповідачем покладено зобов'язання позивача щодо відшкодування відповідачу збитків в сумі 460279 грн., розмір яких визначний Експертним висновком ЧК-446 від 09.11.2012 року, серії ЧН №032742, складеним експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, в результаті проведеної на замовлення відповідача -ЗАТ НВО „Чернігівеліткартопля", експертизи. Як зазначено в експертному висновку збитки завдані позивачем у зв'язку з неналежним виконанням ним взятих на себе зобов'язань при зборі насіння соняшнику з полів відповідача в період з 24 по 28 жовтня 2012р. на підставі укладеного між сторонами договору № КО ЧРГ -23/2012 від 23.06.2012р., в результаті чого відповідач поніс значні втрати врожаю.

Позивач своїм листом № 130юр-339/2012 від 13.12.2012р., який направлений відповідачеві був 13.12.2012р., що підтверджується фіскальним чеком № 0790 від 13.12.2012р. та описом вкладення в цінний лист, відмовився у проведенні взаємозаліку, посилаючись на те, що він протирічить вимогам чинного законодавства, не визнається позивачем, а значить зарахування за даною заявою є неможливим.

Стаття 202 Господарського кодексу України в якості однієї із підстав припинення господарського зобов'язання передбачає зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Частиною 3 ст. 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Оскільки залік взаємних однорідних вимог проводиться за заявою однієї сторони він є одностороннім правочином.

У відповідності до п. 5 ст. 202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів ,застосовуються загальні положення про зобов'язання та по договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Для укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно наявність певних істотних умов, а саме: 1). Зустрічність вимог, яка передбачає, що сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні; 2). Однорідність вимог, тобто сторони з метою проведення зарахування своєю угодою не можуть змінювати предмет вимог, і однорідність повинна виявлятися й у природі зобов'язань; 3). Дійсність вимоги, тобто необхідно, щоб строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був вказаний взагалі, тобто, виконання можна було вимагати в будь-який момент; 4). Ясність вимог, а саме якщо одна сторона звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду, і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Статтею 602 Цивільного кодексу України визначено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 22 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009 р. за №01-08/163 передбачено, що припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань.

Відповідно до приписів ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачають, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язань, доводиться кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином у правочині відповідача про зарахування зустрічних однорічних вимог від 05.12.2012р. наявна юридична неоднорідність вимог, а саме відшкодування збитків та сплата заборгованості по основному зобов'язанню, також стягнення збитків не є чітко визначеним зобов'язання, а підлягає доведенню сторонами, тобто ці питання є спірними (неврегульованим сторонами), в результаті чого не можна стверджувати про їх ясність та юридичну однорідність.

Також як вбачається з тексту Експертного висновку ЧК-446 від 09.11.2012 року, серії ЧН №032742 (а.с.42-44), експертиза проводилась на підставі листа-заявки відповідача від 01.11.2012 року з метою визначення збитків, які були нанесені ТОВ «ДПЗКУ -МТС»при зборі насіння соняшнику з полів замовника на підставі укладеного між сторонами договору № КО ЧРГ- 23/2012 від 23.06.2012р.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують факт укладення між сторонами договору № КО ЧРГ- 23/2012 від 23.06.2012р. В матеріалах справи міститься лише договір № КО ЧРГ- 23/2012 від 25.06.2012р.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що односторонній правочин відповідача про зарахування зустрічних однорічних вимог від 05.12.2012р. є неукладеним, оскільки в ньому відсутні істотні умови необхідні для укладення правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за отримані послуги не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення 424 748 грн. основного боргу, 8506,38 грн. пені, 3% річних в розмірі 1701,27 грн. та 327,05 грн. інфляційних втрат. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 8705 грн. 66 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 601, 612, 614, 623, 625, 626, 629, 638, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України; ст.ст.202, 203, 173, 174, 175, 193, 203, 230, 231, 343 Господарського кодексу України; ст.ст. 33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України; ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об"єднання "Чернігівеліткартопля", вул. Я. Лизогуба, 13, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522 (р/р 26002000037089 в ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 00497377) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033 (р/р 26007010091816 у ПАТ „Банк-Восток", МФО 307123, код ЄДРПОУ 37702357) 424 748 грн. основного боргу, 8506,38 грн. пені, 3% річних в розмірі 1701,27 грн., 327,05 грн. інфляційних втрат та 8705 грн. 66 коп. судового збору.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 18.12.2012 року.

Суддя Л.М. Лавриненко