ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" грудня 2012 р.Справа № 16/5025/1215/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали
За позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Товариства з додатковою відповідальністю „Хмельницькзалізобетон", м. Хмельницький
про стягнення 12 740,94 грн. штрафу
За участю представників:
від позивача: Портний М.І. - представник за довіреністю №33 від 01.01.2012 р.;
від відповідача: Білозір Г.Г. - представник за дорученням №01-03/386/1 від 10.08.2012 р.;
Ціломудрий В.М. - представник за дорученням №01-03/567 від 15.11.2012 р.
Рішення приймається 11.12.2012р., оскільки в судових засіданнях 15.11.2012р. та 29.11.2012 р. оголошувалася перерва.
В засіданні суду 11.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору: Позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 12 740,94 грн., застосований позивачем згідно вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, п.п.5.5 п.5 Правил оформлення перевізних документів (затверджені наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644).
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що зі станції відправлення Південно-західної залізниці ТДВ „Хмельницькзалізобетон" відправляло порожній вагон № 57604175 по накладній №33153396 від 23.04.2012р. на адресу одержувача ПАТ „Волинь-Цемент" по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
На станцію призначення Кривий Ріг вищезазначений вагон прибув 29.04.2012р. Було з'ясовано, що зазначеного в накладній №33153396 одержувача немає, про що станцією Кривий Ріг о 07 год. 55 хв. 29.04.12р. на станцію відправлення Хмельницький була дана телеграма №340. Зі станції відправлення на станцію призначення 29.04.12р. надійшла телеграма №877, в якій зазначалось, що одержувачем вантажу по накладній №33153396 є ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг", код одержувача - 3437. Факт невірно зазначення одержувача та його коду було зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 від 29.04.2012р.
Позивач вказує, що на підставі акту форми ГУ-23 №5018 від 01.05.2012р. станцією Кривий Ріг були розраховані штраф за невірно зазначений код одержувача, плату за користування вагоном за весь час затримки на коліях станції призначення, додаткові збори, які виникли під час затримки.
Посилається на те, що згідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 передбачено, що на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається-між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача. Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил.
Тобто в гр.4, 5, 55 зазначені: одержувач вантажу, його код та хто підтвердив правильність внесення цих даних. Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Із врахуванням зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 12 740,94 грн., які складаються із: 197,80 грн. - плата за користування вагонами, 363,70 грн. -збір за маневрову роботу, 14,70 грн. -збір за зберігання вантажу, 12 049,50 грн. -штраф.
Відповідач у поданому відзиві від 15.11.2012р. проти позовних вимог заперечив, посилається на те, згідно ст.6 Статуту залізниць України вантаж це матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Позивач для розрахунку штрафних санкцій керується ст.118 Статуту, в даній статті мова йде саме про вантаж, а згідно накладної відповідач відправляв порожній вагон, а не вантаж. Крім того, в день отримання станцією призначення вагону (29.04.12р.), від станції відправлення була надана телеграма про уточнення одержувача порожнього вагону. Згідно накладної вагон був виданий 10.05.2012 року.
У додатковому поясненні від 11.12.2012р. відповідач посилається на те, що п.43 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення.
При цьому, повідомлення про зміну одержувача було передано на станцію Кривий Ріг зі станції Хмельницький в день прибуття вантажу (вагону) на станцію призначення, а саме 29.04.12 року в 15:07 (зазначено в телеграмі ), по якій причині телеграма надійшла на ст. Кривий Ріг 01.05.12 р. о 10:00 год. відповідачу невідомо.
Посилається на те, що п.3 ст.43 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця виконує розпорядження відправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу. На час отримання телеграми про зміну вантажоодержувача, вантаж (вагон) не був переданий одержувачу.
За таких обставин, вважає, ТДВ „Хмельницькзалізобетон" діяло в межах чинного законодавства. При цьому, відповідач погоджується оплатити позивачу суму у розмірі 691,44 гри., яка складається із: плати за користування вагонами у розмірі 197,80 грн., збору за маневрову роботу в сумі 363,70 грн., збору за зберігання вантажу в сумі 14,70 грн., разом 572,2 грн. х 20 % (ПДВ ) = 691,44 грн.
В сумі 12 049,50 грн. нарахованого штрафу відповідач не визнає позовні вимоги та просить в цій частині відмовити в позові.
Позивач у додатковому поясненні від 29.11.2012р. на поданий відповідачем відзив посилається на те, що п.6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі „найменування вантажу" вказується „власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження, у ремонт тощо". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розд.1 Тарифного керівництва № 1.
Тому, позивач стверджує, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус „вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу та прострочення в доставці вантажу, а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці -сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання в розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Посилається на те, що телеграма №340 зі станції призначення Кривий Ріг на станцію відправлення була відправлена 29.04.12р. (7 год.55хв.). Зі станції відправлення на станцію призначення телеграма-відповідь №877 від 29.04.12р. надійшла 01.05.12р. о 10 год. 00 хв., про що є відмітка на самій телеграмі. Таким чином, затримка вагону №57604175 по акту ф.ГУ-23 №5675 була до 01.05.12р. 10 год. 00 хв. (з моменту отримання телеграми зі станції Хмельницький.) Плата за користування вагоном та збір за зберігання вантажу також розраховувалися тільки до 01.05.12р., а не до моменту видачі вантажу одержувачу 10.05.12р., як зазначено в графі 52, 53 накладної №33153396.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Товариство з додатковою відповідальністю „Хмельницькзалізобетон", м. Хмельницький як юридична особа зареєстроване 26.12.1996р. виконкомом Хмельницької міської ради, про що видано свідоцтво державну реєстрацію юридичної особи №834740 серія А00.
Із матеріалів справи слідує, що зі станції відправлення Південно-західної залізниці ТДВ „Хмельницькзалізобетон" було відправлено порожній вагон №7604175 по накладній №33153396 від 23.04.2012р. на адресу одержувача ПАТ „Волинь-Цемент" по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
29.04.2012р. на станцію призначення Кривий Ріг вищезазначений вантаж (порожній вагон) прибув, про що зазначеного в накладній №33153396 від 29.04.2012р. (дата прибуття вантажу).
29.04.2012р. зі станції Кривий Ріг о 7 год. 55 хв. на станцію відправлення Хмельницький була відправлена телеграма №340, згідно якого повідомлялось, що вантаж -порожній вагон №57604175 в адресу ПАТ „Волинь-Цемент" невірно зазначено код 4380, такий одержувач відсутній. Вказано про необхідність т терміново вказати одержувача, кому видати вантаж.
Зі станції відправлення на станцію призначення 29.04.12р. надійшла телеграма №877, в якій зазначалось, що одержувачем вантажу по накладній №33153396 є ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг", код одержувача - 3437. Факт невірно зазначення одержувача та його коду було зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 від 29.04.2012р.
На підставі акту форми ГУ-23 №5018 від 01.05.2012р. станцією Кривий Ріг були розраховані штраф за невірно зазначений код одержувача, плату за користування вагоном за весь час затримки на коліях станції призначення, додаткові збори, які виникли під час затримки.
10.05.2012р. ДП „Придніпровська залізниця" було направлено лист за вих.№81 на адресу станції Хмельницький Південно-Західної залізниці, згідно якого повідомлено, що надсилається матеріал щодо затримки порожнього власного вагона „Трансгарант Україна" за відправкою №33153396 вагон №57604175 з причини невірного зазначення коду та найменування-одержувача в перевізному документі. Повідомлено також, що внаслідок чого на станції Кривий Ріг було складено акт загальної форми №5675 від 29.04.12р. Витрати, які пов`язані із затримкою вагона, склали 691,44 грн. та штраф згідно статті 118-122 Статуту залізниць України - 12049,50 грн., які просить стягнути.
ДТГО „Південно-Західна залізниця" (станція Хмельницький) листом від 17.05.2012р. за вих.№108, адресованим начальнику станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, було повернуто матеріали по затримці вагону №57664175 за відправкою №33153396 без виконання із зазначенням того, що нараховані під час перевезення штрафи справляються безпосередньо з вантажовласника готівкою на станції або в претензійно-позовному порядку.
25.05.2012р. листом за вих.№85 ДП „Придніпровська залізниця" було повідомлено Криворізьку дирекцію про направлення матеріалів по затримці вагону №57664175 за відправкою №33153396 про стягнення платежів у претензійно-позовному провадженні з відправника по станції Хмельницький Південно-Західної залізниці.
Оскільки суми зборів та штрафу відповідачем в добровільному порядку не було сплачено, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача суми 12 740,94 грн., яка складається із: 197,80 грн. - плата за користування вагонами, 363,70 грн. -збір за маневрову роботу, 14,70 грн. -збір за зберігання вантажу, 12 049,50 грн. -штраф.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені їх представниками пояснення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується таке:
Глава 32 Господарського кодексу України (Правове регулювання перевезення вантажів), регулює як договір перевезення, так і договір транспортного експедирування, які за правовою природою є договорами у сфері перевезення вантажів.
Згідно ч.1 ст.306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Згідно ч.2 ст.908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч.1 ст.918 ЦК України, завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із вимогами ст.307 ГК України передбачено, що перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб.
Згідно зі ст.6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статтею 24 Статуту залізниць передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Із матеріалів справи вбачається, що зі станції відправлення Південно-західної залізниці ТДВ „Хмельницькзалізобетон" було відправлено порожній вагон №7604175 по накладній №33153396 від 23.04.2012р. на адресу одержувача ПАТ „Волинь-Цемент" по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. При цьому, вищезазначений вантаж (порожній вагон) 29.04.2012р. прибув на станцію призначення Кривий Ріг, про що зазначеного в накладній №33153396 від 29.04.2012р. (дата прибуття вантажу).
Частиною 1 статті 26 Закону „Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.
За змістом статті 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно із пунктом 5.5. „Правил оформлення перевізних документів" (затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №863/5084) передбачено, що у випадку, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України.
Так, пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення документів, а також статтями 23, 24 Статуту Залізниць передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 „Правил оформлення перевізних документів", своїм підписом підтверджує представник відправника; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Судом встановлено, що неправильне визначення відправником коду одержувача було зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 від 29.04.2012р. Крім того, на підставі акту форми ГУ-23 №5018 від 01.05.2012р. станцією Кривий Ріг були розраховані штраф за невірно зазначений код одержувача, суму плати за користування вагоном за весь час затримки на коліях станції призначення, додаткові збори, які виникли під час затримки, які разом складають 12 740, 94 грн.
Враховуючи факт невірного зазначення коду одержувача, 29.04.2012р. зі станції Кривий Ріг о 7 год. 55 хв. на станцію відправлення Хмельницький була відправлена телеграма №340, згідно якої повідомлялось, що вантаж -порожній вагон №57604175 в накладній №33153396 невірно зазначено код одержувача №4380, такий одержувач відсутній.
Відповідачем факт невірного визначення коду одержувача не спростовано, належних та допустимих доказів на спростування позиції позивача, суду не було подано. Крім того, судом враховується позиція відповідача, викладена у відзиві, згідно якої останній погоджується із нарахованими позивачем зборами в сумі 197,80 грн. - плата за користування вагонами, 363,70 грн. -збір за маневрову роботу, 14,70 грн. -збір за зберігання вантажу, всього в сумі 576,20 грн.
Згідно ст.122 Статуту залізниць неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту яка визначає штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Судом враховується, що нарахований позивачем штраф в сумі 12 049,50 грн. розраховано правильно відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, враховуючи вартість перевезення на всю відстань по накладній №33153396 (2 409,90 грн. х 5 крат. розмір).
При цьому, заперечення відповідача щодо відсутності підстав для нарахування штрафу, оскільки пустий вагон не є „вантажем", судом до уваги не приймається, оскільки спростовується п.6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, яким встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі „найменування вантажу" вказується „власник вагона (найменування власника).
Доказів на спростування зазначеного, суду не було подано.
За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підтверджені відповідними доказами, відповідають фактичним обставинам справи нормам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ст.ст.44,49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства „Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ до Товариства з додатковою відповідальністю „Хмельницькзалізобетон", м.Хмельницький про стягнення 12 740,94 грн. штрафу задовольнити.
Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю „Хмельницькзалізобетон", м.Хмельницький (вул. Чорновола, 31, код ЄДРПОУ 01267076) на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ (вул. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) 12 740,94 грн. (дванадцять тисяч сімсот сорок гривень 94 коп.) штрафу, 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення підписане 14.12.2012р.
Суддя В.В. Магера
Віддруковано 2 прим.:
1-до матеріалів справи
2-позивачу - пр. К.Маркса,108, м. Дніпропетровськ, 49602, наручно згідно заяви
Судове рішення № 28074776, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 11.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/5025/1215/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: