Ухвала суду № 28074600, 14.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"14" грудня 2012 р.№ 5017/3400/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САУТА"

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 48490,19 грн.

Представники:

від позивача:Соболева Г.В., діюча на підставі довіреності від 01.11.2012р.

від відповідача: не з'явився.

Суддя Фаєр Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява позивача в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САУТА", звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди №9 від 06.06.2012р. у розмірі 41427,19грн. основного боргу, 2716,54грн. пені та 24% річних у розмірі 4346,46грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5017/3400/2012.

Разом із позовом ТОВ "САУТА" надано суду заяву про забезпечення позову (вх.№35366/2012) в порядку ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно відповідача, а саме: легковий автомобіль марки BMW 745, 2003р. випуску, чорного кольору, державний № НОМЕР_1, легковий автомобіль марки PORSHE CAYENNE S, 2005р. випуску, чорного кольору, державний № НОМЕР_3, вантажний автомобіль марки МАЗ 53371, 1993р. випуску, чорного кольору, державний № НОМЕР_2.

В свою чергу, системний аналіз процесуально-правових положень встановлює те, що застосування заходів до забезпечення позову - є запобіганням можливого порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та відповідно повинно підтверджуватись дійсною необхідністю застосування найбільш доцільного заходу, визначеного заявником у кожному конкретному випадку.

Відповідно до вимог ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для його задоволення. В даному випадку, судом встановлюється саме існування спору і обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

До предмета доказування в даному випадку входить існування обставин, що свідчать про наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Оцінка такої ймовірності полягає в аналізі усіх фактичних обставин як підстав для забезпечення позову у їх сукупності, з яких можна зробити висновок про можливе виникнення ускладнень при виконанні судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на те, що позивачем не надано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та навіть не наведено доводів необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеної заяви.

Керуючись ст.ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "САУТА" про забезпечення позову (від 21.11.2012р. вх.35366/2012) - відмовити

Суддя Фаєр Ю.Г.