Рішення № 28074526, 18.12.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5019/1827/12

Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР"

до дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" в особі філії «Колоденська дорожня експлуатаційна дільниця»

про стягнення 37 755 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 18.12.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2012 року ТОВ "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" (далі -позивач) звернулось з позовом до ДП "Рівненський облавтодор" в особі філії «Колоденська дорожня експлуатаційна дільниця»(далі -відповідач) про стягнення 37 755 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 05.01.2012 року № 50.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставлених нафтопродуктів за вказаним договором. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст.ст. 526, 530, 625, 656 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5019/1827/12 розгляд якої призначено на 05.12.2012 року.

5 грудня 2012 року відповідачем подано відзив на позовну заяву від 04.12.12 р. № 6/1949, в якій останній не заперечує проти позовних вимог, просить відстрочити виконання рішення.

5 грудня 2012 року судом оголошено перерву в судовому засіданні на 18.12.2012 року.

18 грудня 2012 року до початку судового засідання від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 18.12.12 р. № 6/2038, яка судом повернута без розгляду ухвалою від 18.12.2012 року.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області -

ВСТАНОВИВ:

5 січня 2012 року між позивачем та відповідачем у справі укладено договір поставки нафтопродуктів № 50.

Згідно п. 1.2 асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у рахунку на оплату та видатковій накладній.

У відповідності до умов п. 1.1 Договору за видатковою накладною від 07.05.12 р. № 2346 позивач передав, а відповідач прийняв бензин в кількості 1 500 л. та 2 000 л. дизельного палива загальною вартістю 37 755 грн. (а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було видано довіреність від 04.05.12 р. № 81 на отримання його представником, Опанасюк В.С., вказаного товару.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки за товар покупець здійснює на умовах 100% попередньої оплати вартості товару.

Сторонами у справі в січні 2012 р. підписано акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 05.01.12 р. № 50 становить 37 755 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу вимогу про оплату заборгованості від 17.10.12 р. № 1979, яка залишена без задоволення (а.с. 11-13).

З поданого відповідачем відзиву вбачається, що відповідач заборгованість визнає, однак у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та блокуванням відділом державної виконавчої служби його банківських рахунків просить суд відстрочити виконання рішення суду до 28.02.13 р. (а.с. 41-42).

Відповідачем було також подано заяву про відстрочку виконання рішення суду від 18.12.2012 р. № 6/2038, однак ухвалою суду від 18.12.2012 року заяву відповідача повернуто без розгляду.

Згідно ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити його виконання.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»заяву про надання, зокрема, відстрочки виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі п. 6 ч.1 ст. 63, ст. 121 ГПК, про що виноситься ухвала.

Згідно п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства від якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Накладна, яка скріплена печаткою філії, підтверджує здійснення позивачем господарської операції (передачі товару) та відповідачем -отримання товару, що викликає певні зміни у структурі зобов'язань.

За своєю правовою природою Договір від 05.01.12 р. № 50 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Умови Договору виконані Позивачем у повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам Договору не заявлялось та суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що філією прийнято товар, що підтверджується видатковою накладною від 07.05.12 р. № 2346 і наявність заборгованості відповідачем не заперечується, суд дійшов висновку про задоволення позову і стягнення з відповідача вартості отриманих нафтопродуктів в сумі 37 755 грн.

Витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" (33028, м. Рівне, вул. Остафова, 7, код 31994540) відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії «Колоденська дорожня експлуатаційна дільниця»(33018, Рівненська область, м. Рівне, вул.. Курчатова, б. 33, код 33723787) дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 37 755 (тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 19.12.2012 року.

Суддя Гудзенко Я.О.