Рішення № 28074047, 07.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/15703-2012 07.12.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»ДоПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Хома Василь ІвановичПростягнення 50 000,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г. -дов. № 006 від 03.01.2012 р.;

від відповідача: Мезецький М.С. -дов. № 101 від 23.10.2012 р.;

від третьої особи: не з'явився

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення 50 000,00 грн.

Ухвалою від 05.11.2012 року було порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Хому Василя Іванович та направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України, розгляд справи призначено на 07.12.2012 року.

26.11.2012 року на адресу Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист - відповідь на запит суду від 05.11.2012 року.

26.11.2012 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Транс»надійшла копія страхового полісу № АА/6798562.

Представники позивача у судовому засіданні 07.12.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні 07.12.2012 р. надав відзив на позов.

Представник третьої особи у судове засідання 07.12.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2012 року о 20-30 год. на 160 км автомобільної дороги Київ-Чоп в с. Березівка, за участю автомобіля «Мерседес», реєстраційний номер АО 8917 АВ, під керуванням водія Хоми Василя Івановича, та за участю автомобіля «Форд», реєстраційний номер АА 0755 КТ, під керуванням водія Лізунової Аліни Георгіївни сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 19.04.2012 року № 0707/3929/2012, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля «Мерседес», реєстраційний номер АО 8917 АВ, Хомою В.І. вимог п. 10.1. та п. 10.3 Правил дорожнього руху України та ч. 4 ст. 122 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 19.04.2012 року № 0707/3929/2012, Хому Василя Івановича визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 10.1. та п. 10.3 Правил дорожнього руху України та ч. 4 ст. 122 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 046.0273510.555 від 15.07.2011 р. страховиком автомобіля «Форд», реєстраційний номер АА 0755 КТ, є Приватне акціонерне товариство«Страхова компанія «Альфа-Страхування».

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер АА 0755 КТ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку № 6977/2 від 18.04.2012 р. та висновку № 6977/2 від 18.04.2012 р., складає 72 876,08 грн.

Розрахунок страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю «Форд», державний реєстраційний номер АА 0755 КТ). Отримання пошкоджень транспортним засобом у ДТП 11.03.2012 р. підтверджується матеріалами справи: актом огляду автомобіля після аварії, фотофіксацією пошкоджень тощо, жодних доказів у спростування визначеного позивачем розміру збитку застрахованому ним автомобілю, відповідачем суду не представлено.

При цьому суд також бере до уваги, що положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»не передбачають обов'язкового проведення оцінки суб'єктом оціночної діяльності, вартості завданого збитку автомобілю під час ДТП, а в редакції положень закону, що чинна з 19.09.2011 р., п. 36.2 прямо передбачено можливість здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

За страховим випадком -ДТП що сталась 13.03.2012 р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № Д0969.206.12.01.02 від 07.07.2012 р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 68 431,93 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 11767 від 30.05.2012 р. та № 14508 від 13.07.2012 р.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначена правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Мерседес», реєстраційний номер АО8917АВ, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська транспортна страхова компанія»відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6798562.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Форд», державний реєстраційний номер АА 0755 КТ, відповідно до положень чинного законодавства України в межах, передбачених Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (поліс № АА/6798562), а до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 046.0273510.555 від 15.07.2011 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу (поліс № АА/6798562) ліміт відповідальності страховика по майну становить 50 000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з довідки МТСБУ, ліміт відповідальності страховика згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/6798562) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень, а страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 500,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню частково в сумі 49 500,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, код ЄДРПОУ 30968986) 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу та 1 593 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн. 41 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

12.12.2012 року

Суддя О.М. Спичак