Рішення № 28073988, 12.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/11586-2012 12.09.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»ДоПублічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»Простягнення 20 092,69 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаШаповал О.Г.Від відповідача Йога Т.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (далі позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»(далі - відповідач) про стягнення 20 092,69 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем, як страховиком, внаслідок ДТП, що сталася з вини працівника відповідача, виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 45 082,69 грн., у зв'язку із чим позивач вказує на підстави щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 20 092,69 грн., не покритої лімітом відповідальності страховика відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.08.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 12.09.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по справі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2009 р. між позивачем та Матюхіним Геннадієм В'ячеславовичем укладено договір №206-02213-09 страхування наземного транспорту, за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АН 3045 СР.

03.11.2009 р. о 15 годині 25 хвилин громадянин Новоселець В.В. у м. Макіївка, по вул. Леніна -пл. Грибніченко, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21213»державний реєстраційний номер 054-77 ЕВ, виїхав на смугу зустрічного напрямку руху і скоїв зіткнення з транспортним засобом ІЖ 412, державний реєстраційний номер АН 25 73 АА, від чого автомобіль ІЖ наїхав на автобус УАЗ, державний реєстраційний номер АН 5888 ЕЕ, після чого автомобіль «ВАЗ 21213»державний реєстраційний номер 054-77 ЕВ зіткнувся з автомобілем «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АН 3045 СР, від чого автомобіль «Mitsubishi», наїхав на автобус ПАЗ 32054 державний номерний знакАН 4250 ЕН, в результаті чого всі вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ОДТП ОДАІ м. Макіївки №1167 від 04.11.2009 р.

Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки, Донецької області від 11.12.2009 р. у справі №3-2200/09р. водія Новосельця Василя Володимировича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

04.11.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АН 3045 СР, звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, за змістом якої просив позивача суму страхового відшкодування перерахувати на рахунок СТО.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу №125/11, складеного 24.11.2009 р. СПД Голубченко А.О., що діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №5404/07 від 18.01.2007 р., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АН 3045 СР, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 68 503,85 грн.

Страховим актом №11553/206/202 від 01.04.2010 р. пошкодження транспортного засобу марки «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АН 3045 СР, внаслідок ДТП, що сталося 03.11.2009 р. о 15 годині 25 хвилин у м. Макіївка, по вул. Леніна -пл. Грибніченко, визнано позивачем страховим випадком.

Позивач 10.06.2010 р. виконуючи зобов'язання за договором перерахував на рахунок ТОВ «Ніко Донецьк»(СТО) суму страхового відшкодування у розмірі 45 082,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11316 від 10.06.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З постанови Гірницького районного суду м. Макіївки, Донецької області від 11.12.2009 р. у справі №3-2200/09р. вбачається, що Новоселець Василь Володимирович, з вини якого трапилось спірна ДТП, працює на посаді водія у ПАТ «Державний Ощадний банк України».

З наказу ПАТ «Державний Ощадний банк України»№9ок від 06.02.2008 р., вбачається, що Новосельця В.В. переведено на посаду інкасатора-водія сектору інкасації.

За змістом наказу ПАТ «Державний Ощадний банк України»№20 від 06.02.2008 р. вбачається, що за Новосельцем В.В. закріплено спеціальний транспортний засіб для перевезення коштів та цінностей автомобіль «ВАЗ 21213», державний реєстраційний номер 054-77 ЕВ.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. визначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Таким чином, володільцем автомобіля «ВАЗ 21213»державний реєстраційний номер 054-77 ЕВ є ПАТ «Державний Ощадний банк України», а його цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Новосельцем В.В. транспортного засобу «ВАЗ 21213»державний реєстраційний номер 054-77 ЕВ застрахована -Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес»згідно із полісом №ВВ/2709350.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/2709350) віднесено до 1-го типу (п. 15.1 Закону а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Станом на 03.11.2009 р. поліс діючий.

Відповідно до змісту полісу №ВВ/2709350 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ПАТ «Державний Ощадний банк України», а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Новосельцем В.В. автомобілем «ВАЗ 21213»державний реєстраційний номер 054-77 ЕВ, була застрахована ПрАТ «СК «Брокбізнес».

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України 'Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АН 3045 СР з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 68 503,85 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 45 082,69 грн.

Відповідно до п. 9.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Із змісту ч. 2 п. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.

Полісом №ВВ/2709350, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Як зазначає позивач, ПрАТ «СК «Брокбізнес» в межах ліміту відповідальності та з урахуванням встановленої полісом франшизи, відшкодувало останньому частину матеріального збитку у розмірі 24 990,00 грн.

Таким чином, не відшкодована частина збитку позивача становить 20 092,69 грн. (45 082,69 грн. -24 990,00 грн.)

Згідно із ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

07.12.2011 р. позивач звернувся до відповідача із претензією №05/12/11 на суму 20 092,69 грн., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0407113810230, отримана останнім 12.12.2011 р.

Відповідач відповіді на претензію не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Судом встановлено, що Новоселець В.В. працює на посаді водія в ПАТ «Державний Ощадний банк України», а тому відповідальність за шкоду, завдану внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 21213»державний реєстраційний номер 054-77 ЕВ з урахуванням положень ст. 1172 Цивільного кодексу України покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за заподіяну шкоду в сумі, яка не підлягає відшкодуванню за полісом №ВВ/2709350, покладається на особу, відповідальну за її заподіяння, а відтак відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду у розмірі 20 092,69 грн. (45 082,69 грн. -24 990,00 грн.).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» коштів у розмірі 20 092,69 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом повністю у визначеному розмірі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість перед позивачем визнана відповідачем у повному обсязі, доказів її погашення останнім не надано.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» коштів у розмірі 20 092,69 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом повністю у визначеному розмірі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»(01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; ідентифікаційний код 00032129) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1; ідентифікаційний код 33831166) шкоду у розмірі 20 092 (двадцять тисяч дев'яносто дві) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять ) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 12.09.2012 р.