Рішення № 28073952, 14.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/13144-2012 14.11.12

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»

про стягнення 15 780,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Калінчук В.В. -довіреність б/н від 04.01.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» про стягнення 15 780,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення орендованого жилого приміщення згідно умов Договору № 3445 на оренду жилого приміщення від 15.11.2004 року та продовжував фактично користуватися жилим приміщенням, при цьому не сплачуючи орендної плати за фактичне користування.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 5 236,00 грн. - основного боргу (заборгованості за фактичне користування житловим приміщенням), 10 472,00 грн. -неустойки, 1 641,00 грн. -судового збору.

Ухвалою від 26.09.2012 порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 24.10.2012.

В судовому засіданні 24.10.2012 оголошено перерву до 14.11.2012.

В судове засідання 14.11.2012 представники відповідача не з'явився, відзив на позов не надали, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу та третій особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 01.03.2001 року № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація» було створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 року № 24198 «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»будинок № 10 по вул. Борщагівській закріплено комунальним підприємством «Спецжитлофонд»на праві повного господарського відання, як будинок маневреного фонду.

15.11.2004 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(далі по тексту -позивач, орендодавець) та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»(далі по тексту -орендар, відповідач) було укладено Договір № 3445 на оренду жилого приміщення (далі по тексту - Договір).

Термін дії Договору з 15.11.2004 року до 01.04.2005 року (п. 6.1. Договору).

Строк дії договору пролонговано додатковими угодами: від 17.04.2007 № 2 з 01.04.2007 по 30.09.2007 року, від 10.12.2007 № 4 з 01.10.2007 по 31.03.2008, від 27.05.2008 № 5 з 01.04.2008 по 31.08.2008, від 23.09.2008 № 6 з 01.08.2008 по 31.01.2009 (184 дні).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець надає, а орендар, на визначений у п.п. 6.1. термін, приймає в орендне користування жиле приміщення з характеристикою, викладеною у п.п. 1.2, оплатою, визначеною у розділі 2.

Згідно з п. 1.2. Договору жиле приміщення: квартира № 77 у будинку № 10 по вул. Борщагівській з характеристикою: житлова площа - 39,7 кв.м., загальна площа - 57,6 кв.м.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендні платежі згідно умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Згідно з п. 2.1.4. Договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу Орендодавця у разі змін цін і тарифів та інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.1.7. Договору орендні платежі та оплата комунальних послуг сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю жилого приміщення за Актом прийому-передачі.

Згідно з п. 6.3. Договору після закінчення терміну дії договору або у випадку відмови орендаря від оренди жилого приміщення, воно передається орендодавцю за актом прийому-передачі.

15.11.2004 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування жиле приміщення, на підтвердження чого позивач надав суду Акт прийому-передачі жилого приміщення від 15.11.2004 року (копія Акту прийому-передачі жилого приміщення від 15.11.2004 року міститься в матеріалах справи).

На підставі додаткової угоди від 17.04.2007р. № 1 до договору розмір орендної плати було встановлено в сумі 633,60 грн. за один місяць.

Додатковою угодою № 3 від 17.09.2007 до договору, розмір орендної ставки встановлено в сумі 654 грн. 50 коп. за один місяць.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 у справі № 4/67 встановлено факт, що строк дії Договору закінчився 04.02.2010 року.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого жилого приміщення згідно умов Договору, у останнього за період з січня 2011 року по червень 2012 року перед позивачем виникла заборгованість за фактичне користування жилим приміщенням у розмірі 5 236,13 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Суду не надано жодних доказів повернення відповідачем житлового приміщення по акту прийому-передачі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування житлове приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору після припинення його дії не повернув житлове приміщення і продовжує ним користуватися не сплачуючи орендну плату за фактичне користування за період з січня 2011 року по червень 2012 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 236,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 4.2.5. Договору, просить суд стягнути з відповідача неустойку, яка за розрахунками позивача становить 10 472,00 грн.

Пунктом 4.2.5. Договору передбачено, що орендар зобов'язується звільнити жиле приміщення, яке надано в оренду, після закінчення обумовленого цим Договором терміну його дії. Невиконання цього дає орендодавцю право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення неустойки за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 10 472,00 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»(03039, м.Київ, Голосіївський район, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок 17-Б, код ЄДРПОУ 32375554) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м.Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 34, код ЄДРПОУ 31454734) 5 236 (п'ять тисяч двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - основного боргу, 10 472 (десять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 00 коп. -неустойки, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 20.11.2012 року.