Рішення № 28073940, 12.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.12 р. Справа № 2/116

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ»

до відповідача комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва»

про стягнення основного боргу в сумі 17985,20 грн., інфляції за період з січня 2011 року по березень 2011 року в сумі 593,51 грн., 3% річних за період з 20.02.2011 р. по 18.04.2011р. в сумі 85,73 грн., пені за період з 20.02.2011 р. по 18.04.2011 р. у розмірі 442,97 грн.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Панченко Ю.О. за довіреністю №06-31-07 від 16.05.2011р.,

від третьої особи: Альошина С.В. за довіреністю №09/35 від 23.12.2011р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕТК» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», про стягнення заборгованості в розмірі 17985,20грн., інфляційних нарахувань в розмірі 593,51грн., 3% річних в розмірі 85,73грн., пені в розмірі 442,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами у справі договору №07/04/1288 від 08.02.2007р. позивач виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується актом №28 здачі-приймання науково-технічної (проектної) продукції, відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 34850,80грн., за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 17985,20грн., яку він не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду за захистом.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2011 р. по справі №2/116 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інституту річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ», м. Київ до Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 17985,20грн., інфляційних нарахувань в розмірі 593,51грн., 3% річних в розмірі 85,73грн., пені в розмірі 442,97грн. - відмовлено повністю (суддя Мартюхіна Н.О.).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2011 р. по справі № 2/116 рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2011 р. по справі №2/116 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2012 р. по справі №2/116 рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2011 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2011 р. у справі № 2/116 скасовано. Справу №2/116 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Вищий господарський суд України зазначив на те, що судами попередніх інстанцій не дана належна оцінка акту № 28 здачі-приймання науково-технічної (проектної) продукції, який не містить дату.

Крім того, судами не встановлено строк оплати виконаних за договором №07/04/1288 від 08.02.2007 та додатковою угодою до нього.

Ухвалою від 15.03.2012р. господарський суд Донецької області прийняв справу №2/116 до свого провадження.

Ухвалою від 27.03.2012р. господарський суд Донецької області на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат ім..Ілліча», м.Маріуполь Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.05.2012р. по справі №2/116 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м.Маріуполь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ», м. Київ заборгованість у сумі 343грн.40коп., пеню у сумі 8 грн.32 коп., 3% річних у сумі 1 грн. 60 коп., індекс інфляції у сумі 4грн.80коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 3 грн.65коп, витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в сумі 4грн.48коп. В решті позовних вимог відмовлено (суддя Осадча А.М.).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012р. по справі №2/116 рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2012р. в частині задоволення позовних вимог скасовано, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ», м. Київ у стягненні з Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м.Маріуполь боргу в сумі 343,40грн., пені в сумі 08,32грн., 3% річних в сумі 01,60грн., інфляційних нарахувань в сумі 04,80грн., в частині відмови у стягненні з Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м.Маріуполь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ», м. Київ боргу в сумі 17641,80грн., пені в сумі 434,65грн., 3% річних в сумі 84,13грн. та інфляційних нарахувань в сумі 588,71грн. рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2012р. залишено без змін.

Постановою від 01.10.2012р. по справі №2/116 Вищий господарський суд України рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012р. у справі №2/116 скасував та справу передав на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Вищий господарський суд України зазначив на те, що судами попередніх інстанцій не дана належна оцінка пункту 1.5. договору (за виконану роботу замовник зобов'язується провести підряднику оплату, відповідно, до зведеного кошторису і протоколом угоди про договірну ціну (додаток №2), що є невід'ємною частиною даного договору; пункту 2.4. договору (остаточний розрахунок за виконані роботи виконується замовником на підставі підписаних між замовником і підрядником актів здачі-приймання виконаних робіт з утриманням авансу та одержання необхідних погоджень і позитивного висновку), пункту 4.2.1. договору (у встановленому даним договором порядку прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх по мірі надходження коштів) щодо оплати замовником виконаних робіт, акта звірки взаємних розрахунків від 11.11.2008 між Закритим акціонерним товариством «Інститут «Укррічтранспроект» та Комунальним підприємством «Міське УКБ» щодо переривання перебігу позовної давності та обов'язків головного бухгалтера підприємства з підписання акта.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду № 07/04/1288 від 08.02.2007р., додаткової угоди №1/07/04/1288 від 30.05.2008року, завдання на проектування, календарного плану, протоколу погодження договірної ціни, договірної ціни та кошторисів №№ 07009, 07010, 07011, накладної №07/359 від 19.07.2007року, акту приймання № 28 за лютий 2008року, листа №03/13 від 17.01.2011року, банківських виписок про часткову оплату, рахунків №25, №22 від 08.02.2007року, №24.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 20, 147, 174, 175, 324 Господарського кодексу України.

07.11.2012р. позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої просить стягнути суму заборгованості у розмірі 343,40грн., оскільки відповідачем 28.09.2012р. оплачено суму вартості за проектних робіт з розчистки р.Кальчик згідно акту №28 дог №07/04/1288 від 08.02.2007р. у розмірі 17641,80грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по рахунку позивача, та збільшені суми пені у розмірі 1333,93грн., 3% річних у розмірі 2339,50грн., інфляційних втрат у розмірі 6703,78грн. Крім того, позивачем зазначено про стягнення з відповідача судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається зі змісту та додатків вказаної заяви, позивачем докази сплати судового збору з урахуванням заявленого збільшення позовних вимог не надані.

Дослідивши вищевказану заяву, господарський суд дійшов висновку про подальший розгляд справи з урахуванням вищевказаної заяви про збільшення позовних вимог.

12.12.2012р. відповідачем надано відзив на змінені позовні вимоги, за яким зазначено, що підставою для розрахунку є тільки акт здачі-приймання робіт, акт звірки взаємних розрахунків від 11.11.2008р. має лише довідковий характер, тому що був підписаний неправомочною особою, і не свідчить про визнання своєї заборгованості і не може бути підставою для переривання строку позовної давності.

12.12.2012р. третьою особою, надані письмові пояснення по справі, за якими зазначено, що заборгованість у платника перед замовником відсутня.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників відповідача та третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників відповідача та третьої особи, суд встановив:

08.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат ім.. Ілліча» (далі-платник), Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва» (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний і конструкторсько-технологічний інститут «Річтранспроект», правонаступником якого є позивач (далі-підрядник) був укладений договір № 07/04/1288 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робочого проекту: «Розчищення русла річки Кальчик у м.Маріуполі. Коригування розчищення на ділянках 9(ПК199-ПК210) і 10(ПК224-ПК236)» (далі - роботи) (п.1.1. Договору).

За п.7.1. Договору (в редакції протоколу розбіжностей до нього) строк дії договору встановлено: початок - дата підписання договору, закінчення - 30.12.2007р.

Додатковою угодою №1/07/04/1288 від 30.05.2008року в зв'язку з перетворенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний і конструкторсько-технологічний інститут «Річтранспроект» у Закрите акціонерне товариство «Укррічтранспроект» внесені відповідні зміни у Договір.

Протоколом зборів акціонерів №1 від 06.10.2010року Закрите акціонерне товариство «Укррічтранспроект» шляхом перетворення реорганізоване у ТОВ «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ», що є позивачем по справі як правонаступник Підрядника.

Протоколом зборів акціонерів №13 від 01.07.2010року прийнято рішення про зміну найменування Платника у відповідності з нормами Закону України «Про акціонерні товариства», найменування Платника встановлено як Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат ім.Ілліча» м.Маріуполь Донецька область.

Відповідно до п.1.2 Договору встановлено, що результати виконаних робіт з даного договору оформлюються відповідним актом здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору, позивач виконав підрядні роботи належним чином, що підтверджується актом №28 здачі-приймання науково-технічної (проектної) продукції, згідно Договору, який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень. Всього за Договором позивачем виконані роботи на суму 52836 грн.

Так, судом досліджено оригінал акту №28 здачі - приймання науково-технічної (проектної) продукції згідно договору №07/04/1288 від 08.02.2007року, який надано відповідачем, та встановлено, що даний акт, на відміну від копії акту, що міститься у матеріалах справи та доданий до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ» м. Київ, не містить слів у назві акту - «лютий 2008року». При цьому вказані слова у копії акту, що наданий позивачем, вписані у назву акту прописними літерами.

Оскільки текст акту №28 містить посилання, що даний акт складався саме на підставі умов договору №07/04/1288 від 08.02.2007року, строк дії договору сторонами шляхом підписання додаткових угод не продовжувався, відповідно акт підписаний до закінчення строку його дії, відповідно суд вважає датою підписання акту - 30.12.2007року (останній день строку дії договору).

Згідно з п.1.5. Договору за виконану роботу замовник зобов'язується провести підрядникові оплату, відповідно до зведеного кошторису і протоколом угоди про договірну ціну (додаток №2), що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору наступного дня після виконання робіт, зазначених у пункті 1.1. даного Договору Підрядчик повідомляє замовника про закінчення робіт. У випадках згоди Замовника на прийом виконаних робіт, між Підрядником і Замовником складається і підписується Акт про приймання робіт, що є з моменту його підписання невід'ємною частиною даного договору.

Розділом 2 Договору «Ціна і порядок розрахунків за договором» встановлено, що вартість підрядних робіт складає 52836,00грн.

До початку виконання підрядних робіт Платник перераховує Замовникові, а останній перераховує Підрядникові аванс у розмірі 50% від обсягу коштів бюджетного фінансування (п.2.2 Договору).

Остаточний розрахунок за виконані роботи виконується Замовником на підставі підписаних між Замовником і Підрядником актів здачі-приймання виконаних робіт з утриманням авансу й одержання необхідних погоджень і позитивного експертного висновку (п.2.4 Договору).

За п. 4.2.1 Договору передбачено обов'язок замовника у встановленому даним договором порядку прийняті виконані підрядчиком роботи й оплати їх по мірі надходження коштів від...

Як вбачається з системного аналізу умов Договору, у реченні пункту 4.2.1 Договору помилково пропущено слово «Платника».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перерахував на користь позивача в рахунок розрахунків за договором грошові кошти на загальну суму 34850,80 грн.

Сторонами у справі зазначається, що загальний проект розчистки р.Кальчик в м.Маріуполь отримав позитивний комплексний експертний висновок №250/2 від 28.07.2003року, виникла необхідність коригування проекту, у тому числі й відносно ділянок 9(ПК199-ПК210) і 10 (ПК224-ПК236)", що але при коригуванні на вказаних ділянках істотних змін не відбулось, проектно-кошторисна вартість робіт не збільшилась, відповідно при виконанні робіт сторони керувались попереднім експертним висновком, всі необхідні погодження відповідачем були отримані.

Матеріали справи містять експертний висновок №1917/2 від 03.12.2007року, який отримано при проходженні експертизи проекту «Розчищення русла р.Кальчик в м.Маріуполі. Гідроотвал на Старо-Кримському кар'єрі №2», повторний комплексний експертний висновок №250/2 від 28.07.2003року по робочому проекту «Розчистка русла р.Кальчик у м.Маріуполь», які тісно пов'язані з предметом договору №07/04/1288 від 08.02.2007року, та які, за твердженням сторін, використовувались задля виконання робіт за спірним договором. Відповідно, у суду відсутні підстави вважати, що експертний висновок відсутній.

В матеріалах справи містяться складені позивачем відповідачу для оплати рахунки, а саме, - рахунок №22 від 08.02.2007р. на сплату авансу в сумі 15850,80 грн., рахунок №24 без дати на оплату виконаних робіт на суму 19341,90 грн., - рахунок №25 без дати на оплату виконаних робіт на суму 17643,30 грн.

У рахунках є посилання на договір, на підставі якого позивачем заявлений позов, а у рахунках №25 і №24 також є посилання на акт №28.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач 07.03.2008 року отримав від відповідача грошові кошти в сумі 19000,00 грн., які за своїм призначенням є оплатою за актом №28 та за договором, на підставі якою заявлений позов.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи та умови Договору стосовно оплати виконаних робіт, господарський суд дійшов висновку, що замовник повинен був здійснити всі вищенаведені розрахунки в межах дії Договору, тобто кінцевий термін оплати виконаних робіт за Договором становить 30.12.2007р.

Проте, у встановлений термін замовник не здійснив з підрядником розрахунків, у зв'язку із чим з 31.12.2007р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17985,20грн.

Таким чином, між сторонами був укладений договір, якій за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно із ч.1 ст. 324 Господарського кодексу України, за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

За приписами с.1 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2012р. відповідачем сплачено позивачу суму вартості за проектних робіт з розчистки р.Кальчик згідно акту №28 дог №07/04/1288 від 08.02.2007р. у розмірі 17641,80грн.

За приписами п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до чого, господарський суд припиняє провадження щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 17641,80грн.

Також, суд зазначає, що відповідачем відповідно до матеріалів справи заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог.

Із змісту ст. 257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлювався в три роки.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це встановлений законом строк, у межах якого особа, право якої порушено, може вимагати примусове здійснення або захисту свого цивільного права або інтересу шляхом звернення із позовною заявою до суду.

Нормами ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Із матеріалів справи вбачається, що позов поданий до суду після закінчення строку позовної давності, оскільки позовна заява надійшла до господарського суду Донецької області 28.04.11р., про що свідчить вхідний штамп № 02-38\3941, а право на пред'явлення вимог щодо стягнення боргу у позивача виникло 31.12.2007р.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд вважає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ст. 267 ЦК України).

Посилання позивача на той факт, що останнім не пропущений строк позовної давності, оскільки 17.01.2011р. позивач направив вимогу про сплату заборгованості, а отже початок перебігу строку позовної давності починається з 27.01.2011р. судом до уваги не приймається з огляду на вищевстановлені судом обставини.

Також позивач посилається на акт звіряння взаємних розрахунків від 11.11.2008р. як на підставу переривання перебігу позовної давності.

Як вбачається з листа Державного казначейства України №3.4-04/648-3015 від 25.02.2008р., відповідно до норм цивільного законодавства вчинення правочину передбачає настання правових наслідків, обумовлених ним, підписання акту звірки взаємних розрахунків вважається дією, яка свідчить про визнання нею боргу, і є підставою для переривання перебігу позовної давності. Однак, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це його установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Дослідивши вищевказаний акт, господарський суд зазначає, що вказаний акт з боку відповідача підписаний головним бухгалтером, проте дослідивши зміст посадової інструкції головного бухгалтера КП «Міського управління капітального будівництва», господарський суд дійшов висновку про відсутність у головного бухгалтера повноважень щодо визнання останнім боргу підприємства або іншого обов'язку. У зв'язку із чим, господарський суд не приймає до уваги вищезазначений акт звіряння взаємних розрахунків, оскільки останній підписаний особою, яка не уповноважена від імені підприємства визнавати борги або інші обов'язки.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 343,40грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1333,93грн., 3% річних в розмірі 2339,50грн., індексу інфляції в розмірі 6703,78грн., то суд виходить з наступного.

Приписами ст. 266 ЦК України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

З огляду на те, що судом встановлено, що строк для пред'явлення позовної вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 343,40грн. сплив то й підстави для задоволення вимог щодо стягнення пені в розмірі 1333,93грн., 3% річних в розмірі 2339,50грн., індексу інфляції в розмірі 6703,78грн. відсутні у зв'язку з пропуском строку позовної давності. З приводу зазначеного суд відмовляє у задоволенні вимог, щодо стягнення пені в розмірі 1333,93грн., 3% річних в розмірі 2339,50грн., індексу інфляції в розмірі 6703,78грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Як вищезазначалось судом, позивачем при поданні заяви про зменшення позовних вимог, якою фактично збільшено позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, не додано докази сплати судового збору.

Відповідно до п.3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК ( 1798-12 ), а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК. Таким чином, оскільки за подання заяви про збільшення позовних вимог з урахуванням приписів Закону України «Про судовий збір» до сплати належить судовий збір у розмірі 1609,50грн., господарський суд дійшов висновку про стягнення вищевказаної суми з позивача на користь державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 256, 257, 267, 266, 509, 526, 882, 887 Цивільного кодексу України; ст. 324 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, п.1-1. ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі №2/116 в частині стягнення заборгованості у розмірі 17641,80грн.у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕТК» до Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», про стягнення заборгованості в розмірі 343,40грн., пені у розмірі 1333,93грн., 3% річних у розмірі 2339,50грн., індексу інфляції у розмірі 6703,78грн

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «УКРРІЧТРАНСПРОЕТК» (04071, м.Київ, вул..Нижній вал, буд.51, ідентифікаційний код 03150266) на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2012р.

Суддя Сич Ю.В.