Рішення № 28073912, 31.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12790-2012 31.10.12

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення 6 194,66 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Калінчук В.В. -представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення 6 194,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за користування орендованим приміщенням згідно умов Договору № 4987 оренди житлового приміщення від 03.02.2011.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 5 727,83 грн. - основного боргу, 466,83 грн. -пені, 1 653,00 грн. -судового збору.

Ухвалою від 20.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.10.2012.

17.10.2012 представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 31.10.2012

В судове засідання 31.10.2012 представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.09.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2012 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 31.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2011 між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі по тексту -позивач, орендодавець) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі по тексту -орендар, відповідач) було укладено Договір № 4987 оренди житлового приміщення (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар, на визначений у п. 5.1. строк, приймає в орендне користування квартиру № 86 у будинку № 10 на вул. Борщагівській (далі іменується приміщення) для тимчасового проживання родини гр. Цимбал Світлани Григорівни, з характеристикою, викладеною у п. 1.2, оплатою, визначеною у розділі 2.

Згідно з п. 1.2. Договору житлова площа - 15,30кв. м., загальна площа - 32,60 кв.м.

Як слідує з п. 2.1. Договору за користування приміщенням Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору на підставі рішення Київради від 28.09.2006 № 18/75 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 № 262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд», Договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 11,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що складає 358,60 грн. (триста п'ятдесят вісім грн. 60 коп.) на місяць, у т.ч. ПДВ 59,77 грн.

03.02.2011 на виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування квартиру № 86 у будинку № 10 на вул. Борщагівській, на підтвердження чого позивач надав суду Акт прийому-передачі житлового приміщення від 03.02.2011 (копія Акту прийому-передачі житлового приміщення від 03.02.2011 мститься в матеріалах справи).

Додатковими угодами: № 1 від 06.07.2011, № 2 від 15.09.2011, № 3 від 09.02.2012 строк дії Договору було продовжено до 31.05.2012 (копії додаткових угод містяться в матеріалах справи).

Відповідач повернув позивачу орендоване приміщення 01.05.2012, на підтвердження чого позивач надав суду Акт про звільнення житлового приміщення від 01.05.2012 (копія Акту про звільнення житлового приміщення від 01.05.2012 міститься в матеріалах справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати, відповідно до умов Договору, у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 5 727,83 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 727,83 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.6.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 466,83 грн.

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен прострочений день.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 466,83 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Челябінська, будинок 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м. Київ, Подільський район, вул. Оболонська, будинок 34, код ЄДРПОУ 31454734) 5 727 (п'ять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 83 грн. -основного боргу, 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 83 коп. -пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 05.11.2012 року.