Рішення № 28073891, 11.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/14144-2012 11.12.12

за позовомПублічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»пророзірвання договору

Та за зустрічним

позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»доПублічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт»про визнання права власностіСуддя Смирнова Ю.М.

Представники (за первісним позовом):

від позивачаГуртовенко С. В. -представник від відповідачаЗахарова О.В. -представник

Рішення прийнято 11.12.2012, оскільки в судових засіданнях 12.11.2012 та 05.12.2012 оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»про розірвання Договору оренди нежилих приміщень по вул. Крайній, 1 в м. Києві від 10.09.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, в порушення умов п. 6.3 укладеного між сторонами Договору оренди нежитлових приміщень від 10.08.2012, відповідач не надав для огляду правовстановлюючих документів на орендоване майно, що, на думку позивача, є істотним порушенням умов Договору та підставою для його розірвання.

Відповідач проти позову заперечує, у зв'язку з чим, посилаючись на ст.ст. 331, 392 Цивільного кодексу України, звернувся з зустрічним позовом про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»на групу приміщень № 1 та приміщення І, ІІ (в літ К), загальною площею 3 547,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Крайня, 1.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

По зустрічному позову.

18.04.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технодізайн Груп»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»(покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. та зареєстровано в реєстрі за №628.

За умовами вказаного договору продавець продає, а покупець купує нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення І-го та ІІ-го поверху (літ. К) загальною площею 2990,2 кв.м, що знаходяться за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Крайня, будинок № 1.

18.04.2006 продавець передав, а покупець прийняв зазначене нерухоме майно за актом приймання-передачі нежилих приміщень.

Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»27.04.2006 видано Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»реєстраційне посвідчення № 018618 на право власності на нежилі приміщення І-го та ІІ-го поверху (в літ.К) загальною площею 2990,2 кв.м, що розташоване в м. Києві, вулиця Крайня, будинок № 1.

В подальшому була здійснена реконструкція вищевказаних нежитлових приміщень.

24.07.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було зареєстровано за №КВ 08312127169 декларацію ТОВ «ІЛТА» про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежилих приміщень (в літ «К») на вул. Крайній, 1 у Деснянському районі м. Києва, з якої вбачається, що проектом реконструкції зазначених приміщень (розробленим ТОВ фірма «Інжинірингова фірма «Проектбудсервіс») передбачено збільшення загальної площі об'єкта до 3 547,6 кв.м.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Частинами 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(у редакції, чинній на момент реєстрації декларації) встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Отже, позивач у встановленому законодавством порядку набув право на здійснення будівельних робіт з реконструкції нежилих приміщень (в літ «К») на вул. Крайній, 1 у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(у відповідній редакції) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

27.08. 2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта (нежилих приміщень (в літ «К») на вул. Крайній, 1) до експлуатації №КВ 14312149326.

Згідно акта від 07.12.2012 №179/41 обстеження технічного стану конструкцій нежитлового будинку з офісними приміщеннями на вул. Крайній, 1, літера К, складеного Будівельною лабораторією Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», реконструкція виконувалась в межах плями забудови будинку. Враховуючи висоту приміщень у другому світлі 7,25 м при реконструкції в частині будинку влаштовані антресолі; в антресолях влаштовані офісні та допоміжні приміщення. Будівельно-монтажні роботи з реконструкції будинку виконані у відповідності до державних стандартів, будівельних норм і правил, нормативних актів з пожежної безпеки, відповідають вимогам екологічних та санітарно-технічних норм при експлуатації будівель та споруд, що діяли на момент закінчення будівництва. Загальний стан нежилого будинку можна охарактеризувати як задовільний та придатний для експлуатації за призначенням. Внаслідок проведення ремонтно-будівельних робіт загальна площа реконструйованої будівлі (в літ. К), яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Крайня, 1 збільшилася та становить 3547,6 кв.м, що також підтверджується технічним паспортом, виготовленим КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Проте у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»на даний час відсутні правовстановлюючі документи, які б прямо підтверджували його право власності на спірне приміщення площею 3547,6 кв.м, що не дає можливості позивачу за зустрічним позовом зареєструвати своє право власності, а також створює ситуацію, за якої треті особи, у даному випадку відповідач за зустрічним позовом, можуть ставити під сумнів право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»на спірний об'єкт, що унеможливлює використання позивачем своїх повноважень власника, а саме повноважень щодо розпорядження належним йому майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Крім того, в ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належність Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»на праві власності спірного об'єкту підтверджується договором купівлі-продажу від 18.04.2006, реєстраційним посвідченням № 018618 від 27.04.2006, Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації №КВ 14312149326, технічним паспортом, виготовленим КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», а тому заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»вимоги про визнання права власності на групу приміщень № 1 та приміщення І,ІІ (в літ К), загальною площею 3 547,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Крайня, 1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір у зв'язку із задоволенням зустрічного позову покладається на відповідача за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

По первісному позову.

10.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»(орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт»(орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежилі приміщення (в літ «К»), загальною площею 3547,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Крайня, 1.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що передача об'єкта оренди відбувається 14.08.2012 шляхом підписання відповідного акта приймання-передачі об'єкта оренди.

На виконання умов Договору 14.08.2012 відповідачем передано, а позивачем прийнято у користування об'єкт оренди, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі, підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм, відповідно до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з п. 1.3. Договору об'єкт оренди належить орендодавцю на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 18.04.2006, а пунктом 6.3. Договору передбачено, що в строк до 20.08.2012 орендодавець зобов'язаний надати орендарю для огляду правовстановлюючі документи на об'єкт оренди.

Як передбачено п. 3.1. Договору, термін оренди становить два роки, а саме: з 14.08.2012 по 14.08.2014. Якщо жодна сторона в місячний термін до закінчення даного Договору не заявить про намір його розірвати, даний Договір автоматично продовжується на термін, на який його укладено (п. 4.2. Договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов п. 6.3. Договору та ненадання останнім для огляду правовстановлюючих документів на об'єкт оренди, у зв'язку з чим листом від 27.08.2012 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання Договору оренди від 10.08.2012. Оскільки дане питання врегульовано сторонами не було, позивач просить розірвати вказаний Договір оренди в судовому порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Аналогічно нормою ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що одностороння відмова від цього Договору не допускається. Договір може бути розірвано лише за згодою сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Стаття 784 Цивільного кодексу України наводить перелік підстав, за наявності яких наймач має право вимагати розірвання договору найму, а саме: 1) якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) якщо наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Крім того, частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ст. 651 Цивільного кодексу України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Основною метою укладення договору оренди є отримання майна для використання його у певних цілях. Пунктом 2.1. спірного Договору передбачено, що об'єкт оренди передається орендарю для розміщення станції технічного обслуговування автомобілів та офісних приміщень. При цьому, той факт, що орендодавцем не було надано орендарю для огляду правовстановлюючих документів жодним чином не впливає ані на наявність в орендодавця права власності на об'єкт оренди, ані на можливість реалізації будь-яких інших правомочностей, що витікають з договору. З огляду на зазначене, суд відзначає, що порушення позивачем умов Договору стосовно надання орендарю для огляду правовстановлюючих документів на об'єкт оренди кваліфікуватись як істотне порушення умов договору (і як наслідок -виступати підставою для розірвання договору) не може.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які б могли слугувати підставою для розірвання укладеного між сторонами Договору оренди, позивачем не надано, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою в позові судовий збір покладається на позивача за первісним позовом відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»(01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 6, ідентифікаційний код 14284053) право власності на групу приміщень № 1 та приміщення І, ІІ (в літ К), загальною площею 3 547,6 кв.м, що розташовані за адресою: місто Київ, вул. Крайня, 1.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт»(02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 56, ідентифікаційний код 05415608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА»(01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 6, ідентифікаційний код 14284053) судовий збір у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2012

Суддя Ю.М. Смирнова