Рішення № 28073791, 11.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 5006/8/80/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при помічнику судді Несвіт О. О.

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Донецьке виробничо-торгівельне підприємство Донбас», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 85258,42 грн., 3% річних в сумі 76,11 грн., пені в сумі 380,57 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Веселовська А.В. - за довір. від 05.09.2012 р. № 104

від відповідача: Пеліхоз Є.М. - за довір. від 19.12.2012 р. № 266; посадова особа: - Шапошнік Р.О. - посвідчення № 1211

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 19.09.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.10.2012 р. У судовому засіданні 07.11.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.11.2012 р.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецьке виробничо-торгівельне підприємство Донбас», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 85258,42 грн., 3% річних в сумі 76,11 грн., пені в сумі 380,57 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір на постачання природного газу за регульованим тарифом від 14.12.2011 р. № 782-Г з додатками № № 1, 2, додаткові угоди від 01.01.2012 р., додаткову угоду від 20.02.2012 р., акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2012 р., правовстановлюючі документи тощо.

У судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що 14.05.2012 р. згідно акту про виявлені порушення, складеного представниками обох підприємств, було виявлено застосування ЗВТ за минулим строком держповірки. За актом перевірки газові лічильники були визнані придатними для використання. Розрахунок об'єму спожитого газу позивачем в період з 06.05.2012 р. до 01.06.2012 р. здійснювалось відповідно до п. 5.13.2 «Правил обліку газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618, з чим відповідач не згоден.

Протягом розгляду справи сторони висловлювали свою правову позицію відносно предмету спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

14.12.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Донецьке виробничо-торгівельне підприємство Донбас» та Публічним акціонерним товариством «Донецькміськгаз» було укладено договір про постачання природного газу за регульованим тарифом № 782 -Г (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого постачальник постачає споживачу природний газ для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 10.1 Договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012 р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Умови та обсяги постачання природного газу визначені у розділі 2 Договору.

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених в додатку 1 до Договору (п. 2.6. Договору).

Згідно п. 2.8. Договору у випадку відмови від підписання акту приймання - передачі газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку.

Відповідно до п. 2.9. Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача (відповідача).

Пунктом 5.3.3. Договору передбачений обов'язок Споживача оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Порядок обліку та його якість визначена сторонами в розділі 3 Договору.

Так, відповідно до п. 3.2. Договору, облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється відповідно до «Правил обліку газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618 (далі - Правила).

Згідно з п. 3.4 Договору постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку газу, установлених у споживача.

На підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісячні акти приймання-передачі (п. 3.5 Договору).

Вартість послуг та порядок розрахунків визначений сторонами в розділі 4 Договору. Так, відповідно до п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами в розмірі 100% оплати грошовими коштами вартості договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 Договору до початку місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.3.7 Договору передбачений обов'язок споживача щодо здійснення державної повірки ЗВТ, що знаходяться на балансі споживача у строки, що встановлені державними стандартами та іншими нормативними документами.

Додатком № 1 до договору передбачений перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання.

Відповідно до п. 12.1 Правил перевірка технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків протранспортованого та реалізованого споживачу газу проводяться уповноваженими представниками облікової організації і споживача.

ПАТ «Донецьке виробничо-торгівельне підприємство Донбас» здійснює облік природного газу газовим лічильником DELTA G-40 № 75061 з обчислювачем об'єму газу Універсал - 02 № 8256.

На підставі п. 3.4 Договору та п. 12.1 Правил 14.05.2010 р. представниками позивача була здійснена перевірка вузла обліку газу на об'єкті відповідача, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Красноармійська, 19.

Відповідно до п. 12.10. Правил за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу, представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж, видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.

Згідно ч. 2 ст. 28 вищезазначеного Закону, засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали.

У відповідності до п. 5.7 Правил, засоби вимірювальної техніки мають бути повірені або атестовані у встановленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтва про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

Під час перевірки було виявлено, що ЗВТ використовується з минулим терміном держповірки. За результатами перевірки було складено акт про виявлені порушення № 00137299 від 14.05.2012 р., в якому зазначено, що минув строк держповірки газового лічильника DELTA G-40 № 75061. За результатом перевірки газовий лічильник був снятий.

Акт про виявлені порушення підписаний зі сторони ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» уповноваженою особою - інженером з метрології служби контролю за витратою природного газу споживачами Шапошником Р.О, а зі сторони ПАТ «Донецьке виробничо-торговельне підприємство Донбас» відповідальним за газове господарство - Кожуном О.П.

Судом на підставі паспорта газового лічильника DELTA G-40 № 75061 встановлено, що 06.05.2012 р. сплив строк державної повірки газового лічильника DELTA G-40 № 75061.

Разом із зняттям газового лічильника DELTA G-40 № 75061 для держповірки за вимогою споживача (як зазначено в акті) на підставі акту перевірки від 14.05.2012 р. № 782 був знятий і обчислювач об'єму газу Універсал - 02 № 8256, строк повірки якого ще не настав.

Відповідно до п. 5.13 Правил, перерахунки протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну перевірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Відповідно до п. 5.13.1 Правил, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У відповідності до п. 5.13.2 Правил якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

При розрахунку об'єму газу, спожитого позивачем в травні 2012 р., за період з 06.05.2012 р. по 01.06.2012 р. працівниками ПАТ «Донецькміськгаз» розрахунки спожитого газу здійснені відповідно до п. 5.13.2 Правил за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання.

Таким чином, споживачем було спожито в травні 2012 р. 47 387 м3, який складається з 586,16 м3 за період з 01.05.2012 р. по 06.05.2012 р. (за показаннями лічильника) та 46 800м3 за період з 06.05.2012 р. по 01.06.2012 р. (п. 5.13.2 Правил).

Таким чином вартість спожитого природного газу за травень склала 188 906,38 грн.

Посилання відповідача на те, що позивач повинен був розраховувати об'єм протранспортованого газу за період відсутності ЗВТ не за проектною номінальною потужністю, а за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів (п. 5.13.3 Правил), в зв'язку із тим що зазначена повірка на думку відповідача була позачерговою, не приймаються судом до уваги в зв'язку із тим, що в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі те, що відповідач письмово повідомляв позивача, або звертався до нього або іншого уповноваженого органу стосовно необхідності проведення позачергової повірки.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню та матеріалів справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав свої договірні зобов'язання з оплати отриманої кількості природного газу.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу № 782-Г від 31.05.2012 р. за договором від 14.12.2011 р. № 782-Г газотранспортне підприємство протранспортувало, постачальник передав відповідно до договору від 14.12.2011 р. № 782-Г, а споживач прийняв природний газ в обсязі 47387 м3.

Акт підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень та скріплений печатками сторін. Посилання відповідача на наступні його заперечення щодо акту від 31.05.2012 р. не можуть бути прийняті в якості належного оформлення заперечень та зауважень, передбаченого умовами договору. Відповідно до п. 2.8. Договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язаний повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання -передачі. Акт приймання-передачі з боку споживача був підписаний уповноваженою на те особою. Зауваження на зазначений акт були підписані лише 25.06.2012 р., тобто через 24 дні після підписання акта приймання-передачі.

Враховуючи вищенаведене та те, що на момент прийняття судом рішення по справі, відповідно до вимог ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за спожитий газ відповідачем не надано, тому вимога щодо стягнення заборгованості в розмірі 85258,42 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.06.2012 р. по 20.06.2012 р. 3% річних у сумі 76,11 грн.

Суд перевірив розмір 3% річних на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині.

Сума 3% річних нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, проте арифметично не вірно, тому в цій частині підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 66,04 грн.

Відповідно до ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати передбачених розділом 4 Договору із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.06.2012 р. по 20.06.2012 р. у сумі 380,57 грн.

Суд перевірив розміри пені на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині.

Сума пені нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, проте арифметично не вірно, тому в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 330,06 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі вс іх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. 11, 629, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 179, 193 Господарського кодексу України, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, «Правил обліку газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Донецьке виробничо-торгівельне підприємство Донбас», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 85258,42 грн., 3% річних в сумі 76,11 грн., пені в сумі 380,57 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецьке виробничо-торгівельне підприємство Донбас» (83083, м. Донецьк, вул. Червоноармійська, 19, ЄДРПОУ 05502456) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" (83001, м. Донецьк, пр. Театральний, 1, п/р 26008161045001 у філії ПАТ КБ «Надра», МФО 380764, ЄДРПОУ 03361081) - заборгованість в сумі 85258,42 грн., 3% річних в сумі 66,04 грн., пеню в сумі 330,06 грн., судовий збір в сумі 1713,09 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 17.12.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.