Рішення № 28073748, 06.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.12 р. Справа № 5006/13/84/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Шахтарський хліб", Донецька обл., м. Шахтарськ

про: стягнення 366354грн.41коп.

За участю представників сторін

від позивача: Храброва А.М. (за довіреністю № 30/08/2012-5 від 30.08.2012р.);

від відповідача: Стьопкіна С.С. (за довіреністю б/н від 30.08.2012р.)

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Шахтарський хліб", Донецька обл., м. Шахтарськ про стягнення суми основного боргу 366354грн.41коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 11Ф від 01.12.2010р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким визнав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.10.2012р. представники сторін підтримали позиції, викладені письмово, повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судового засідання представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.12.2010р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 11Ф, згідно із яким продавець зобов'язується передати товар, який належить йому у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та заплатити продавцю обумовлену даним договором суму.

Розділ 2 договору містить відомості про товар.

Так, відповідно до п. 2.1 договору найменування товару - масло соняшникове нерафіноване, наливом (як сировина).

Згідно із п. 2.2 договору кількість визначається специфікаціями та/або додатками до даного договору, які є його невід'ємними частинами, кожна поставка, здійснена в рамках окремої специфікації та/або додатку до даного договору є окремою партією товару.

Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що оплата за партію товару здійснюється покупцем після поставки партії товару протягом 10 банківських днів з дати поставки товару на підставі рахунку, пред'явленого продавцем.

Відповідно до п. 10.2 договору даний договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписаний сторонами без будь-яких заперечень.

За змістом позову позивач, керуючись п. 1.1 договору, здійснив поставку обумовленого сторонами в договорі товару відповідачу за видатковою накладною № 11121 від 15.11.2011р. на суму 2984500грн.00коп. та за видатковою накладною № 14018 від 30.12.2011р. на суму 209947грн.50коп.

Позивач зазначає, що отримавши товар, відповідач лише частково оплатив вартість товару, поставленого за накладною № 11121 від 15.11.2011р., у зв'язку з чим борг за цією накладною становить 156406грн.91коп.; товар, переданий за видатковою накладною № 14018 від 30.12.2011р. взагалі лишився неоплаченим відповідачем, внаслідок чого утворилась сума заборгованості в розмірі 366354грн.41коп., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Викладене призвело до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 366354грн. 41коп.

Підставою позову є поставка товару на підставі договору № 11Ф від 01.12.2010р. за видатковими накладними № 11121 від 15.11.2011р. та № 14018 від 30.12.2011р.

Договір № 11Ф від 01.12.2010р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем за видатковими накладними № 11121 від 15.11.2011р., № 14018 від 30.12.2011р. у виконання умов договору № 11Ф від 01.12.2010р. поставлений відповідачу товар - олія соняшникова нерафінована загальною вартістю 3194447грн.50коп.

Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем підтверджується підписом його представника та також відбитком печатки товариства в графі „Отримав" на видатковій накладній № 11121 від 15.11.2011р., чим відповідач надав свою згоду на отримання саме цього товару, в кількості та по ціні, вказаним у накладній. Факт отримання товару підтверджений відповідачем у відзиві та під час судового засідання.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 11Ф від 01.12.2010р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.5 договору сторони дійшли згоди, що оплата за партію товару здійснюється покупцем після поставки партії товару протягом 10 банківських днів з дати поставки товару на підставі рахунку, який пред'являється продавцем.

За поясненнями позивача рахунок на оплату спірного товару у виконання п. 3.7 договору надавався відповідачу разом з товаром, що підтверджено відповідачем під час слухання справи.

Як стверджує позивач, повну вартість отриманого товару відповідач не сплатив, як і не здійснив повернення спірного товару, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 366354грн.41коп.

Враховуючи, що товар за видатковими накладними № 11121 та № 14018 був поставлений позивачем та відповідно отриманий ще 15.11.2011р. та 30.12.2011р., то з урахуванням вимог п. 4.5 договору щодо строків оплати, станом на день звернення позивача до суду строк оплати вартості отриманого товару для відповідача вже наступив, прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати суми боргу триває більше півроку.

Відповідач наданим через канцелярію відзивом та безпосередньо в судовому засіданні підтвердив факт наявності заборгованості в розмірі 366354грн.41коп.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення боргу в сумі 366354грн.41коп. суду не надані, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У зв'язку з повним задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м. Київ до Відкритого акціонерного товариства "Шахтарський хліб", Донецька обл., м. Шахтарськ про стягнення 366354грн.41коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Шахтарський хліб" (юридична адреса: 86202, м. Шахтарськ, вул. Ковпака, 4, код ЄДРПОУ 00376159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (юридична адреса: 03115, м. Київ, вул Федора Кричевського, будинок 19, код ЄДРПОУ 34940079) суму основного боргу в розмірі 366354грн.41коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 7327грн.10коп.

У судовому засіданні 17.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.