Рішення № 28073717, 27.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.12 р. Справа № 5006/29/109/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос», м.Чернігів

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконсалтсервіс», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 100 000,00грн., пені у розмірі 50 000,00грн.

за участю:

від позивача: Пономаренко І.М. - за дов.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос», м.Чернігів (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконсалтсервіс», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 100 000,00грн., пені у розмірі 50 000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором про реструктуризацію заборгованості від 22.02.2012р., щодо оплати заборгованості.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору про реструктуризацію заборгованості від 22.02.2012р., претензії №209 від 04.07.2012р., видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.02.2012р. складає 314 874,00грн., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 15, 49 Господарського процесуального кодексу України.

20.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано оригінали наступних документів: довідки №341 від 12.11.2012р. за підписом директора та головного бухгалтера, яка свідчить про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донконсалсервіс» не існує будь яких інших правовідносин з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами, окрім викладених в позовній заяві №326 від 23.10.2012р., виписок з банківського рахунку, з доказами здійснення Відповідачем оплат, договору про реструктуризацію заборгованості від 22.02.2012 року, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.02.2012р. складає 314 874,00грн., видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

27.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду наданий належним чином засвідчений витяг з ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконсалтсервіс» та належним чином засвідчена копія довіреності на представника.

Представник Позивача у судове засідання 27.11.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 87534, м.Маріуполь, Приморський район, просп.Нахімова, буд. 134, кв. 69.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» (Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донконсалтсервіс» (Боржник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно п.1.1 якого, Сторони погодилися, що станом на 01 лютого 2012 року у Боржника перед Товариством є кредиторська заборгованість в сумі 314 874,00грн. (триста чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між Товариством і Боржником станом на 01.02.2012р. є додатком до даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору заборгованість Боржника перед Товариством виникла за отримане та неоплачене обладнання згідно видаткових накладних №28 від 05.05.2009р., №58 від 01.09.2009р., №85 від 16.10.2009р., №88 від 22.10.2009р., №90 від 04.11.2009р., №124 від 07.12.2009р., №51 від 07.07.2010р., №72 від 01.07.2011р., №88 від 01.08.2011р., №112 від 02.09.2011р., №128 від 04.10.2011р., №134 від 11.10.2011р., №156 від 28.11.2011р., ;167 від 07.12.2011р.

Товариство надає Боржникові розстрочку у погашенні заборгованості на термін до 31 грудня 2012р. (п.1.3 Договору);

У пункті 1.4 договору Сторони встановили, що Боржник сплачує заборгованість долями:

- до 31.05.2012р. - 100 000,00грн.;

- до 31.08.2012р. - 100 000,00грн.;

- до 31.12.2012р. 0 114 874,00грн.;

Згідно п.2.3 договору Боржник зобов'язується забезпечити своєчасне погашення боргу згідно з умовами п.1.4 Договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що у разі несвоєчасного внесення плати за договором Боржнику нараховується пеня в розмірі 1,0 відсотка від суми що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків загальної суми боргу.

Договір набирає чинності з моменту укладення, і діє до 31 грудня 2012 року. В частині виконання Боржником встановлених Договором зобов'язань - до повного їхнього виконання.

Заборгованість за даним договором виникла згідно наступних видаткових накладних які містяться в матеріалах справи: №28 від 05.05.2009р. на суму 13 200,00грн., №58 від 01.09.2009р. на суму 8 940,00грн., №88 від 22.10.2009р. на суму 13 200,00грн., №85 від 16.10.2009р. на суму 32 028,00грн., №90 від 04.11.2009р. на суму 49 524,00грн., №124 від 07.12.2009р. на суму 64 362,00грн., №51 від 07.07.2010р. на суму 29 736,00грн., №00000072 від 01.07.2011р. на суму 2 538,00грн., №00000088 від 01.08.2011р. на суму 104 058,00грн., №00000112 від 02.09.2011р. на суму 32 532,00грн., №00000128 від 04.10.2011р. на суму 25 380,00грн., №00000134 від 11.10.2011р. на суму 16 584,00грн., №Ат-0000156 від 28.11.2011р. на суму 2 538,00грн., №Ат-0000167 від 07.12.2011р. на суму 82 764,00грн.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №368323 від 05.05.2009р., №0000017 від 07.07.2010р., №42 від 01.07.2011р., №61 від 29.07.2011р., №80 від 29.08.2011р., №102 від 04.10.2011р., №105 від 07.10.2011р., №151 від 28.11.2011р., №162 від 07.12.2011р.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №209 від 04.07.2012р. з вимогою здійснити оплату.

За твердженням Позивача, Відповідачем станом на 23 жовтня 2012 року не було здійснено оплату, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору про реструктуризацію заборгованості від 22.02.2012р. сторони погодились що станом на 01 лютого 2012 року у Боржника перед Товариством кредиторська заборгованість в сумі 314 874,00грн. (триста чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між Товариством і Боржником станом на 01.02.2012р. У пункті 1.4 договору встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донконсалтсервіс» сплачує заборгованість долями: до 31.05.2012р. - 100 000,00грн.; до 31.08.2012р. - 100 000,00грн.; до 31.12.2012р. 0 114 874,00грн.; Відповідач зобов'язався забезпечити своєчасне погашення боргу згідно з умовами п.1.4 договору. (п.2.3 Договору).

Документи, які б свідчили про незгоду Боржника з неналежністю виконання Позивачем своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 100 000,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 100 000,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконсалтсервіс».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що у разі несвоєчасного внесення плати за договором Боржнику нараховується пеня в розмірі 1,0 відсотка від суми що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків загальної суми боргу.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком Позивача розмір пені з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 50 000,00грн.,

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені встановив, що Позивачем невірно визначений розмір пені, оскільки перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що суперечить чинному законодавству. Отже, суд дійшов висновку, про задоволення пені у розмірі 5 942,62грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос», м.Чернігів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконсалтсервіс», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 100 000,00грн., пені у розмірі 50 000,00грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконсалтсервіс» (87515, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, 134/69, ЄДРПОУ 3682622, р/р 2600006020515 МФ Приватбанка, м.Маріуполь, МФО 335429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» (14001, м.Чернігів, вул.Текстильників, 2, ЄДРПОУ 14228451, р/р 26002300000990 ВАТ «Банк «Демарк», м.Чернігова, МФО 353575) заборгованість у розмірі 100 000,00грн., пеню у розмірі 5 942,62грн., судовий збір у сумі 2 118,85грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 27.11.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.12р.