Рішення № 28073483, 17.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.12р. Справа № 21/5005/9695/2012

За позовом Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави

в особі: Міністерства внутрішніх справ України, м Київ

в особі: Військової частини 3036, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 545,06 грн. за договором надання послуг № 4 від 27.03.12р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

прокурор - Габрієлян Р.Р., старший помічник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, посвідчення № 202 від 19.01.12р.;

від позивача -1 - не з'явився;

від позивача -2 - Максюта М.О., дов. № 152 від 06.02.12р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15 674,00 грн., пені - 871,06 грн. за договором надання послуг № 4 від 27.03.12р.

Прокурор просить задовольнити позов.

Представник позивача-2 підтримав позовні вимоги прокурора.

Представник відповідача заявив про часткову сплату боргу в сумі 2 240,00 грн. та надав докази сплати, в усній формі заперечив проти стягнення пені, також заявив клопотання про розстрочення оплати основного боргу, згідно графіку, підписаного сторонами.

В судовому засіданні 03.12.12р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 17.12.12р.

В призначене судове засідання не з'явилися позивач-1 та відповідач, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Пояснень щодо неможливості участі в судовому процесі суду не надали.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти надання розстрочення оплати основного боргу згідно графіка, укладеного між позивачем-2 та відповідачем.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача-2, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Замовник, Відповідач) та Військовою частиною 3036 (далі - Виконавець, Позивач-2) було укладено договір № 4 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом даного Договору є надання послуг по забезпеченню безпеки (код 74.60.0) силами Виконавця на відповідній території Замовника за адресою: АДРЕСА_1, Садовий центр "ІНФОРМАЦІЯ_1" без матеріальної відповідальності.

Виконавець відповідно до розділу 2 Договору зобов'язаний організовувати та здійснювати забезпечення безпеки на території Замовника, згідно дислокації у встановлений час за планом комплексного використання сил та засобів. Робити та погодити з Замовником необхідну службову документацію, де обов'язково визначати обсяг обов'язків на посту, схеми поста з позначенням поста. Щоденно з 20.00 до 6.00 год. Виділяти на об'єкт Замовника, по 2 військовослужбовця (офіцера, прапорщика, військовослужбовця, що проходить військову службу за контрактом та військовослужбовців строкової служби) одного з яких призначити старшим (у подальшому - особовий склад Виконавця) у складі 1 військового наряду. З (09.00 до 18.00 год. По замовленню). Кількість військовослужбовців та час несення служби може змінюватися по замовленню. (Примітка: несення служби військового наряду не перевищує 8 та 6 годин та надається час для відпочинку).

Замовник відповідно до розділу 3 Договору зобов'язаний здійснювати оплату наданих Виконавцем послуг в порядку та строки, визначені у Договорі. Негайно письмово повідомити Виконавця про неналежне забезпечення безпеки його особовим складом, або про інші будь-які порушення з його боку (не пізніше 5 діб з моменту виникнення зазначених обставин). У випадку пропущення цього терміну вищезгадані претензії Замовника розглядатись Виконавцем не будуть. У випадку неможливості подальшої дії Договору попередити письмово Виконавця не пізніше ніж за 10 діб.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за надані послуги Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (на підставі наданих Виконавцем рахунків) не пізніше 15 числа поточного місяця за попередній після підписання Сторонами Акту наданих послуг та Табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця).

В пункті 4.2. Договору зазначено, що вартість послуг:

- по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить - 12,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2,00 грн.;

- по забезпеченню безпеки особовим складом орієнтовно становить - 7 200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 200,00 грн.;

- вартість транспортних витрат орієнтовано становить - 4 200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 700,00 грн.;

- загальна вартість послуг по забезпеченню безпеки орієнтовано становить - 11 400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 900,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору Акти наданих послуг та Табелі робочого часу (на кожного військовослужбовця) погоджується Сторонами. Замовник зобов'язаний підписати ці документи на першу вимогу Виконавця. У випадку наявності у Замовника зауважень до Акту або Табелю робочого часу, він має право викласти окрему думку до даного Акту або Табелю. При безпідставній відмові Замовника від погодження Акту надання послуг або Табелю робочого часу, в Акті (Табелі) робиться відмітка про це, а послуги вважаються наданими Виконавцем належним чином, якісно та прийнятими Замовником у повному обсязі (визначеному в Акті або Табелі).

Договір, відповідно до п.8.5. Договору, вступає в силу з дня підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2012 року.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання, військова частина 3036 протягом травня - червня 2012 року надавала особовим складом відповідачу послуги по забезпеченню безпеки, доказом чого є: акт приймання виконаних робіт № 3 від 31 травня 2012 року на суму 11 780 грн. 00 коп., табель виділення особового складу частини за травень 2012 року; акт надання послуг № 4 від 6 червня 2012 року на суму 3 894 грн. 00 коп., табель виділення особового складу частини за червень 2011 року, які підписані Відповідачем та скріплені печаткою останнього.

Окрім того, на виконання умов договору військова частина 3036 направила відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, доказом чого є: рахунок № 41 від 31 травня 2012 року на суму 11 780 грн. 00 коп. та рахунок № 46 від 6 червня 2012 року, на які здійснено посилання в актах приймання виконаних робіт.

Проте, протягом травня - червня 2012 року ФОП ОСОБА_1 не виконала взяті на себе Договором зобов'язання, відтак за травень та червень 2012 року кошти на розрахунковий рахунок військової частини 3036 дотепер не надходили, у зв'язку з чим у частині рахується прострочена дебіторська заборгованість відповідача за вказаний період зі сплати основної суми боргу на загальну суму 15 674 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, крім того, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що всі спори та суперечки за даним Договором Сторонами вирішуються шляхом переговорів.

З метою досудового врегулювання спору позивач-2 направляв відповідачу претензію № 1047 від 3 вересня 2012 року на оплату заборгованості за травень - червень 2012 року на суму 16 187 грн. 08 коп., проте відповіді позивач-2 дотепер від відповідача не отримав.

В ході розгляду справи відповідач надав докази часткової сплати суми основного боргу у розмірі 2 240,00 грн.

Враховуючи викладене, відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення основного боргу у розмірі 2 240,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Доказів залишившоїся частини суми боргу відповідач суду не надав.

На підставі викладеного позов в частині стягнення 13 434,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача-2 пеню в розмірі 871,06 грн. за період з 16.06.12р. по 05.11.12р.

Відповідач проти стягнення пені заперечив, однак, жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень суду не надав.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг Замовника зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня нарахована вірно, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Військової частини 3036 (49021, М. Дніпропетровськ, вул. Пожежна, буд. 35; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23316220) основний борг у розмірі 13 434,00 грн. (тринадцять тисяч чотириста тридцять чотири грн. 00 коп.), пеню у розмірі 871,06 грн. (вісімсот сімдесят одна грн. 06 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/рахунок 31214206783005, МФО 805012, КБКД 22030001; призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891, пункт 2.1.) судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 2 240,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 18.12.2012р.