Рішення № 28073447, 10.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.12 р. Справа № 5006/8/103/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.,

При помічнику судді Несвіт О.О.

розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ

до відповідача Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

за участю третьої о?соби без самостійних вимог на? предмет спору на стороні пози?вача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснабз?бут-3», м. Харків

за участю третьої о?соби без самостійних вимог на? предмет спору на стороні пози?вача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Славута», м. Слов'янськ

про: стягнення заборгованості в сумі 5276870,31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гонопольський Д.С. - за довір. від 27.07.2012 р. № ухп-18/1363

від відповідача: Латиш С.В. - за довір. від 29.02.2012 р. № Н-01/552

Полякова В.С. - за довір. від 02.08.2012 р. № в.о.Н01/1979

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснабзбут-3»: не з'явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Славута»: Кудій О.Я. - за довір. від 30.07.2012 р.

№ б/н

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалі?зничпостач», м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприєм?ства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 5276870,31 грн.

В обґрунтування позову позивач надав суду копії наступних документів: договір від 30.12.2009 р. № ЦХП - 10210, додаткову угоду № 1 від 14.01.2010 р., додаткову угоду № 4 від 01.02.2010 р., додаткову угоду № 5 від 28.12.2010 р., специфікацію до договору № 11, 12, 13, 13 а, квитанції про приймання вантажу, акти приймання-передачі кам'яного вугілля та дизельного палива, рахунки-фактури, сповіщення, наказ від 30.04.2004 р. № 329-Ц про затвердження Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи», правовстановлюючі документи тощо.

01.08.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання від 27.07.2012 р. № ЦХП Ю-138 про залучення в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснабсбут - 3» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Славута».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.08.2012 р. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрснабсбут - 3» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Славута».

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на укладену між сторонами додаткову угоду № 3 від 30.09.2010 р., якою була врегульована система знижок та надбавок за якістю поставленого вугільного концентрату, а саме: - за кожний процент перевищення або знижки зольності, відповідно -/+ 2,5 %; - за кожний процент перевищення або знижки вологи, відповідно -/+ 1,3%. Зазначив, що поставлене спірне вугілля за своїми показниками якості не виходило за гранично допустимі межі, передбачені умовами додаткової угоди № 3 до договору, але мало допустимі відхилення у бік погіршення зольності та вологи, що засвідчено відповідними актами хіміко-технічної лабораторії локомотивного депо Дебальцеве - сортувальне ДП «Донецька залізниця». Тому товар був прийнятий як якісний з урахуванням встановленої у договорі суми знижки за якістю товару.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Славута» надала пояснення, в яких зазначила, що між ним та позивачем 23.09.2010 р. було укладено договір постачання № ЦХП -14-01810-01, на підставі якого ТОВ «ТД Славута» за рознарядками позивача у ІV кварталі 2010 р. поставило вугілля кам'яне в кількості 1 4728,1 т. Зазначає, що вугілля було поставлене належної якості. Вважає, що прийомка товару відповідачем здійснювалась з порушенням вимог Інструкції П-7 та умов укладеного договору. Будь-якого виклику для участі у комісійному прийманні товару до третьої особи не надходило. Також зазначила, що право відповідача одноособово застосовувати знижки з якістю договором не передбачено ні договором між позивачем та відповідачем, ні діючим законодавством.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрснабсбут - 3» до жодного з судових засідань не з'явилась, про неявку суд не повідомила, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору, якими висловлювали свою правову позицію.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

30.12.2009 р. між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (Постачальник) та Державним підприємством «Донецька залізниця» (Покупець) укладено договір № ЦХП - 10210, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти та вугільну продукцію найменування, марка, ціна і кількість яких вказана в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Ціна товару та загальна сума договору узгоджена сторонами в розділі 2 Договору.

Розділом 3 Договору сторони узгодили умови та терміни поставки товару. Відповідно до п. 3.3 Договору Покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню товару, який було поставлено Постачальником. Згідно п. 3.5 Договору поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який Покупець повинен підписати та повернути Постачальнику протягом 5 робочих днів після його отримання.

Кількість товару узгоджена сторонами в розділі 4 Договору.

Якість товару узгоджена сторонами в розділі 5 Договору. Так, відповідно до п. 5.1 Договору якість товару повинна відповідати державним стандартам та технічним умовам які діють на території України, вказаним в специфікації до договору, та підтверджуватися сертифікатами відповідності товару; паспортами якості; декларацією про відповідність, якщо товар не підлягає обов'язковій сертифікації; сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату, якщо товар імпортується.

Умови розрахунку визначені сторонами розділом 6 до Договору. Так, згідно п. 6.1. Договору, для проведення розрахунків Постачальник надає Покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення «авізо» на товар, який було поставлено Покупцю. Покупець протягом 2 днів з дати отримання вищезазначених документів, здійснює розрахунки за поставлений Постачальником товар шляхом акцепту сповіщення (п.6.2 Договору).

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці № 329-ЦЗ від 30.04.2004 р. «Про затвердження Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та ведення обліку претензійно-позовної роботи».

Відповідно до п. 2.2 «Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та ведення обліку претензійно-позовної роботи» приймання товарно-матеріальних цінностей за якістю поводиться згідно Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р.

Відповідно до п. 2.4 вищезазначеного Порядку при отриманні продукції, що не відповідає якості передбаченої умовами договору, структурний підрозділ - вантажоодержувач повинен забезпечити складання повного пакету документів, визначених Інструкцією П-7 і передати їх у відповідний підрозділ залізниці для оформлення претензії. Для участі у прийманні продукції та складанні актів відповідно до Інструкції П-7 обов'язковим є виклик представника ДП «Укрзалізничпостач» в добовий термін.

Пунктом 11.4 передбачено, що Договір вступає в дію з 01 січня 2010 р. і діє до 31.05.2014 р. в частині поставки товару, а в частині оплати - до повного її виконання.

З огляду на матеріали справи та пояснення представників обох сторін, суд дійшов висновку, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Специфікацією № 11, 12, 13а до Договору узгоджена ціна, кількість та умови постачання кам'яного вугілля на період жовтень-грудень 2010 р.

Специфікацією № 13 до Договору узгоджена ціна, кількість та умови постачання нафтопродуктів на грудень 2010 р.

30.09.2010 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору від 30.12.2009 р. № ЦХП-10210, відповідно до умов якої позивач зобов'язався поставити відповідачу вугілля кам'яне АМ (13-25) в кількості 9007,00 тн, з наступними показниками якості: зола - 9,4 %, волога 4,9% та вугілля кам'яне Гк (0-100) в кількості 36591,00 тн, з наступними показниками якості: зола - 14,5 %, волога 12 %.

Умовами додаткової угоди передбачено, що при постачанні сортового антрациту з золою більш, ніж 25% і рядового вугілля з золою більш, ніж 40% товар замовником не приймається.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 3 від 30.09.2010 р. передбачено, що ціна для вугільної продукції визначається з урахуванням знижки та надбавки за якість поставленого товару:

- за кожний процент перевищення або знижки зольності, відповідно -/+ 2,5 %;

- за кожний процент перевищення або знижки вологи, відповідно -/+ 1,3%.

Пунктом 4 Додаткової угоди № 3 сторони серед іншого визначили, що прийомка вугільної продукції за якістю здійснюється Покупцем відповідно до Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» № П-7 від 25.004.1966 р., затвердженої Держарбітражем із змінами та доповненнями із складанням акту приймання за якістю.

Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору № ЦХП-10210 від 30.12.2009 р.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Протягом періоду з жовтня по грудень 2010 р. позивач поставив відповідачу товар (нафтопродукти та вугілля кам'яне) на загальну суму 29 126 637,28 грн., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі квитанціями про приймання вантажу, актами приймання-передачі вугільної продукції, актом приймання - передачі дизельного палива Л-0,2-62 № ДОН 10-460, наявними в матеріалах справи, які підписані сторонами без зауважень.

На виконання умов Договору, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури, сповіщення на загальну суму 29 126 637,28 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, отриману продукцію на загальну суму 5 276 870,31 грн. у встановлений Договором строк в повному обсязі не оплатив.

На підставі наведеного, враховуючи несплату відповідачем суми боргу в розмірі 5 276 870,31 грн. в т.ч. 4 227 175,31 грн. за поставлене вугілля кам'яне, 1 049 695,00 грн. - за дизельне паливо за накладною від 10.12.2010 р. № ТОП 10-2170, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість у вказаній сумі.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на невідповідність спірного поставленого вугілля договірним критеріям якості, в зв'язку з чим відповідачем було застосовані знижки за якістю поставленої вугільної продукції. Крім того, відповідач, не оспорюючи факту отримання зазначеного обсягу вугілля посилався на необізнаність якісних та вартісних характеристик поставленого вугілля.

Із зазначених вище відомостей відвантаженого вугілля вбачається, що при розрахунку вартості поставленого (відвантаженого) вугілля відповідач застосував знижки на загальну суму 5 276 870,31 грн.

За результатами перерахунку ціни різниця між договірною вартістю поставленого вугілля та вартістю, розрахованою з урахуванням знижки (в зв'язку із невідповідністю якості поставленого товару договірним показникам становить 5 276 870,31 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Частиною 1 статті 678 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Стаття 673. Якість товару.

При цьому, статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якість товару - одна із найважливіших його ознак, оскільки "Якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби" (ДСТУ 2925-94). Якість продукції охоплює не лише споживчі, але й технологічні властивості продукції, конструкторсько-художні особливості, надійність і т. п.

Як вбачається із змісту укладеного між сторонами договору якість товару повинна відповідати державним стандартам та технічним умовам які діють на території України, вказаним в специфікації до договору, та підтверджуватися сертифікатами відповідності товару; паспортами якості; декларацією про відповідність, якщо товар не підлягає обов'язковій сертифікації; сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату, якщо товар імпортується.

Згідно з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993 року № 01-6/1205 (зі змінами від 18.11.1997 року, 31.05.2002 року), Інструкція про порядок приймання продукції (товарів) за якістю застосовується при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції та товарів неналежної якості або некомплектної, а також в неналежній тарі (упаковці). Застосування до спірних правовідносин Інструкції П-6, П-7 можуть мати місце лише тоді, коли це прямо передбачено договором з посиланням на конкретні норми зазначеної Інструкції, що сторони і узгодили у п.4 Додаткової угоди № 3 до договору.

Відповідно до п. 16. Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" затвердженої Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № 7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркуванню поставленої продукції, тари та упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає якість оглянутої продукції та характер виявлених при приймання недоліків. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах що запобігають погіршенню її якості та змішання з іншою однорідною продукцією.

Відповідно до п.14 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами та технічними умовами, загальними та винятковими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що підтверджують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат та ін.), відсутність яких не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в ньому зазначається, які документи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що будь-яких претензій з боку відповідача до позивача щодо ненадання документів, передбачених п. 5.1 в момент поставки, а також щодо невідповідності якісних показників фактично поставленого вугілля показникам, що зазначені в супровідних документах -не заявлялося, отже доводи відповідача про недоведеність факту поставки вугілля певної якості є безпідставними. Жодних актів про відсутність документів підтверджуючих якість кам'яного вугілля не складалося.

П. 18 зазначеної Інструкції встановлено, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлене (передано) йому телеграфом не пізніше 24 годин, а щодо швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркуванню продукції, тари та упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановленні Основними та Особливим умовам поставки, іншим обов'язковим для сторін правилами чи договором.

Проте, відповідач в порушення вищезазначених вимог виклик відповідачу не направив.

Пунктом 26 Інструкції П-7 передбачено, що у всіх випадках, коли стандартними, технічними умовами, Основними та Особовими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, що приймають участь в прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

З матеріалів справи вбачається, що відбір проб відповідачем здійснювався одноособово.

З матеріалів справи також вбачається, що товар був використаний за своїм призначенням, між тим відповідач самостійно здійснив лабораторне дослідження в хіміко-технічної лабораторії локомотивного депо Дебальцеве - сортувальне ДП «Донецька залізниця», дослідження в якої не узгоджено сторонами договором від 30.12.2009 р. № ЦХП-10210.

Дослідження було здійснено відповідачем без попередження про це продавця та без комісійного відбору зразків (проб) товару. Отже, хіміко-технічної лабораторії локомотивного депо Дебальцеве - сортувальне ДП «Донецька залізниця» яка здійснила лабораторне дослідження, була узгоджена на проведення аналізу та відбір зразків вугілля лише з боку ДП «Донецька залізниця».

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи судом встановлено, що відповідач встановленого порядку приймання продукції не дотримався та належними доказами не довів факт поставки позивачем товару неналежної якості. Проте, саме на відповідача покладено обов'язок довести твердження про поставку продукції неналежної якості документальними доказами, визначеними приписами Інструкції П-7. В зв'язку з викладеним, суд не може прийняти в якості належного доказу поставки товару неналежної якості акти випробування хіміко-технічної лабораторії локомотивного депо Дебальцеве - сортувальне ДП «Донецька залізниця».

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином, в порядку встановленим діючим законодавством, не довів настання обставин, які зумовлюють його право на застосування знижки.

Таким чином, суд не може прийняти як допустимий доказ лист відповідача про стан розрахунків за грудень 2010 р. на суму 1 049 695,00 грн., як доказ заліку заборгованості за дизельне паливо, що було поставлене за накладною від 10.12.2010 р. № ТОП 10-2170 за рахунок не підтвердженої знижки.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 5276870,31 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача у порядку визначеному статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. 11, 526, 527, 678, 673, 629 Цивільного кодексу України, ст. 67, 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 5276870,31 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк (83001, м. Донецьк, вул.. Артема, 68, р/р 2600901517249 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, р/р 26001006398980 в АТ КБ «ТК Кредит», МФО 322830, код ЄДРПОУ 19014832) заборгованість в сумі 5276870,31 грн., судовий збір в сумі 64 380,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.12.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.