Рішення № 2807165, 19.01.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/34

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Дрянов В.М. –по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/34

за позовом

відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»

до

приватного підприємства «ТЕССЕЙ-ЦЕНТР»

про

стягнення 10 385 грн. 89 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року відкрите акціонерне товариство «Канівський маслосирзавод»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «ТЕССЕЙ-ЦЕНТР»(далі-відповідач) 10 385,89 грн. заборгованості, з яких: 10 000 грн. основної заборгованості, 270 грн. інфляційних та 115,89 грн. 3 % річних.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно накладної № СЗ-0000615 від 07.03.2006 року.

В судових засіданнях 09.01.2009 року та 19.01.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 08.01.2009 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Смілянська, 129), та просив суд позов задовольнити.

Відповідач належним чином (за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 129) був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте двічі без поважних причин в судове засідання не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар, а саме сир твердий “Гауда Європейський” на загальну суму 29 000 грн., що підтверджується накладною № СЗ-0000615 від 07 березня 2006 року та довіреністю серії ЯЛФ № 060805 від 07 березня 2006 року, виданою на ім’я Швець Лариси Василівни.

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки ВАТ «Канівський маслосирзавод»поставляло сир, а приватне підприємство «ТЕССЕЙ-ЦЕНТР»приймало і сплачувало за нього, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач в судовому засіданні стверджує, що свої зобов’язання виконав, поставивши відповідачу твердий сир на загальну суму 29 000 грн., що підтверджується накладною № СЗ-0000615 від 07.03.2006 року (а.с.11).

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов’язання по оплаті за отриманий товар виконав частково, сплативши позивачу лише 19 000 грн.:

- 10.05.2007 року - 4 000 грн., що підтверджується банківською випискою СЗ-0000435,

- 22.05.2007 року - 5 000 грн., що підтверджується банківською випискою СЗ-0000475,

- 23.05.2007 року - 5 000 грн., що підтверджується банківською випискою СЗ-0000481,

- 01.06.2007 року - 5 000 грн., що підтверджується банківською випискою СЗ-0000516.

Отже, станом на 02 грудня 2008 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 000 грн. (29 000 –19 000), тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами не було визначено строків та порядку оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку щодо оплати за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Судом встановлено, що 05.07.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1104 від 20.06.2008 року з вимогою сплатити заборгованість в сумі 10 000 грн. в семиденний термін з дня отримання претензії. З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідачу вручено зазначену претензію 07.07.2008 року.

Тому суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати позивачу за поставлений товар згідно накладної № СЗ-0000615 від 07.03.2006 року настав з моменту отримання відповідачем претензії, тобто з 07.07.2008 року (а.с.9), і відповідно з цього моменту у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за поставлений товар, а в разі його неоплати у семиденний строк (до 15.07.2008 року), позивач має право нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

За цих обставин, суд вважає, що нараховувати 3% річних та інфляційні необхідно виходячи з наступного періоду та на відповідну суму заборгованості:

- з 15.07.2008 року по 02.12.2008 року (розрахунок позивача) на суму 10 000 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних - 270 грн. за відповідний період, встановив помилковість їх нарахування (після перерахунку –430 грн.), але оскільки позивач просить стягнути з відповідача інфляційних в сумі 270 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних - 115,89 грн. за відповідний період, встановив правильність їх нарахування і задовольняє позов в цій частині.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 10 000 грн. основного боргу, 115,89 грн. - 3% річних та 270 грн. інфляційних за невиконання зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 103,86 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «ТЕССЕЙ-ЦЕНТР»(м. Черкаси, вул. Смілянська, 129, код ЄДРПОУ 25212335, р/р 26008113 в АКБ «Райффайзен банк Аваль»м. Черкаси, МФО 354411, інд.подат. № 252123323015, свідоцтво платника ПДВ № 32110410) на користь відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»(Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, буд. 195, р/р 26009001303408, МФО 300528 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, код ЄДРПОУ 00447830, інд.подат. № 004478323155, свід. № 100062455) –10 000 грн. основного боргу, 115,89 грн. - 3% річних, 270 грн. інфляційних, 103,86 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 19.01.2009 року.