Рішення № 2807137, 15.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.09 р. Справа № 25/235

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області

до відповідача державного підприємства „Горлівський хімічний завод” м. Горлівка Донецької області

про стягнення 377481грн.30коп.

За участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Кузьміна Г.М. – економіст по претензійній роботі (довіреність 10 від 12.01.2009), Армашьов М.Я. – головний енергетик (довіреність № 11.12.01.2009р.).

Позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства „Горлівський хімічний завод” м. Горлівка Донецької області про стягнення 377481грн.30коп., з яких борг за активну енергію в сумі 323709грн.88коп., у тому числі ПДВ на активну електроенергію в сумі 53951грн.64коп., борг за реактивну енергію в сумі 18318грн.24коп., у тому числі ПДВ на реактивну електроенергію в сумі 3053грн.05коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 9030грн.99коп., пеня в сумі 17040грн.89коп., 3% річних в сумі 2122грн.11коп. та індекс інфляції в сумі 7259грн.19коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 43 від 01.03.2003, Додаток № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору про постачання електричної енергії № 43 від 11.03.2003, рахунки за активну електроенергію № 11/43 за червень 2008р., № 11/43 за липень 2008р., № 11/43 за серпень 2008р., № 11/43 за вересень 2008р., № 11/43 за жовтень 2008р., рахунки за реактивну електроенергію № 11/43 за червень 2008р., № 11/43 за липень 2008р., № 11/43 за серпень 2008р., № 11/43 за вересень 2008р., № 11/43 за жовтень 2008р., акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень 2008р. - жовтень 2008р., лист № 484 від 18.07.2008р., Додаток № 13 до договору “Договірні величини споживання електричної енергії”, рахунки на оплату штрафних санкцій, розрахунок штрафних санкцій.

У судове засідання представник позивача не з'явився. 14.01.2009 позивач через канцелярію суду за заявою надав договір на постачання електричної енергії № 43 від 11.03.2003р., свідоцтво про державну реєстрацію відповідача, довідку про включення підприємства відповідача до ЄДРПОУ, акт звірки розрахунків.

Перелічені документи судом оглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що проти позовних вимог заперечує, посилаючись на неправильне функціонування засобу обліку, але відзиву на позовну заяву та документально підтверджених доказів в обґрунтування заперечень на позов не надав.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

11.03.2003 між ВАТ „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та державного підприємства „Горлівський хімічний завод” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 43.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії № 43 від 11.03.2003 позивач у період червень 2008р. – жовтень 2008р. поставив відповідачу електричну енергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції за червень 2008р. – жовтень 2008р., підписаними з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу рахунки за активну електроенергію № 11/43 за червень 2008р., № 11/43 за липень 2008р., № 11/43 за серпень 2008р., № 11/43 за вересень 2008р., № 11/43 за жовтень 2008р. та рахунки за реактивну електроенергію № 11/43 за червень 2008р., № 11/43 за липень 2008р., № 11/43 за серпень 2008р., № 11/43 за вересень 2008р., № 11/43 за жовтень 2008р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 3 Додатку № 5 до договору про постачання електричної енергії № 43 оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватися протягом не більше 5-ти календарних днів.

Виставлені позивачем рахунки на оплату активної та реактивної енергії відповідач отримав, про що свідчить відмітка про їх отримання з зазначенням дати отримання.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач спожиту в червні 2008р. – жовтні 2008р. активну та реактивну електроенергію оплачував не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Сума заборгованості станом на 24.11.2008 за період з червень 2008р. по жовтень 2008р. становить 342028грн.12коп., з яких борг за активну електроенергію – 323709грн.88коп., у тому числі ПДВ на активну електроенергію в сумі 53951грн.64коп., борг за реактивну енергію - 18318грн.24коп., у тому числі ПДВ на реактивну електроенергію в сумі 3053грн.05коп.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 342028грн.12коп. не погасив, тому дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 4.2.1. договору № 43 від 11.03.2003 нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати по кожному окремо виставленому рахунку. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 17040грн.89коп.

Нарахування пені відповідає умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, ст. 258 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції та 3% річних за період з 27.06.2008 по 25.11.2008. Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 7259грн.19коп., 3% річних – 2122грн.11коп.

Арифметично перевіривши правильність нарахування вищенаведених сум, суд, вимоги позивача, щодо їх стягнення задовольняє частково, оскільки в результаті підрахунку суми пені, нарахованої по кожному рахунку, виходить сума 17040,88грн., а не 17040,89грн., при підрахунку 3% річних виходить сума 2122,12грн., а не 2122,11грн., при підрахунку інфляційних виходить сума 7259,17грн., а не 7259,19грн.

Положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно п. 5.1. договору про постачання електричної енергії № 43 від 11.03.2003р. граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться енергопостачальником до споживача в односторонньому порядку, як договірні величини за 15 діб до початку місяця на який ці величини розраховані.

Додатком до договору № 13 від 04.03.2008р. сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2008р.

Відповідно до листа відповідача № 484 від 18.07.2008р. було скоректовано договірну величину споживання електричної енергії на липень 2008р. до кількості 180000 кВТ/ч.

Частини 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” встановлюють, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В порушення умов договору, вимог вже наведених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України „Про електроенергетику” відповідач в липні 2008р. спожив електричної енергії понад встановленої договірної величини скоректованої листом № 484 від 18.07.2008р..

Про факт споживання відповідачем електричної енергії понад встановленої договірної величини свідчить двохсторонній акт прийняття-передавання товарної продукції за липень 2008р., належним чином засвідчена копія якого містяться в матеріалах справи.

Зазначений акт прийняття-передавання товарної продукції за липень 2008р. був підписаний з боку відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.

У зв’язку з перевищенням договірної величини споживання електричної енергії позивачем був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини та виставлено і направлено відповідачу рахунок № 11/43.075956 від 05.08.2008р., на якому міститься відмітка про його отримання відповідачем 05.08.2008р.

Відповідно до розрахунку перевищення договірної величини споживання електричної енергії становить 24362 кВтч на суму 9030грн. 99коп.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 9030грн.99коп. не сплатив, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Таким чином, господарський суд, позовні вимоги задовольняє частково в сумі 377481грн.28коп., з яких борг за активну електроенергію – 323709грн.88коп., у тому числі ПДВ на активну електроенергію в сумі 53951грн.64коп., борг за реактивну енергію - 18318грн.24коп., у тому числі ПДВ на реактивну електроенергію в сумі 3053грн.05коп., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 9030грн.99коп., сума пені у розмірі 17040,88грн., 3% річних в сумі 2122,12грн., та індекс інфляції в сумі 7259,17грн.

В частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 0,02 грн. позивачу відмовити за необґрунтованістю.

Заперечення відповідача щодо неправильного функціонування засобу обліку, судом до уваги не приймаються, оскільки не мають під собою документального підтвердження, як того вимагають приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач платіжним дорученням № 11478 від 25.11.2008р. оплатив державне мито за подання позову до суду у розмірі 5261грн.30коп.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993, з змінами, передбачено, із заяв майнового характеру держмито сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з позовної заяви, ціна позову складає 377481грн.30коп., з яких задоволенню підлягають 377481грн.28коп.

З огляду на ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, держмито повинно бути сплачене в розмірі 3774грн.81коп.

Отже, позивачем сплачена сума державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом. Тому, зайво сплачена сума у розмірі 1486грн.49коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 № 575/97-ВР, із змінами, останні зміни від 28.12.2007, керуючись ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області до державного підприємства „Горлівський хімічний завод” м. Горлівка Донецької області про стягнення 377481грн.30коп., з яких борг за активну енергію в сумі 323709грн.88коп., у тому числі ПДВ на активну електроенергію в сумі 53951грн.64коп., борг за реактивну енергію в сумі 18318грн.24коп., у тому числі ПДВ на реактивну електроенергію в сумі 3053грн.05коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 9030грн.99коп., пеня в сумі 17040грн.89коп., 3% річних в сумі 2122грн.11коп. та індекс інфляції в сумі 7259грн.19коп. задовольнити частково в сумі 377481грн.28коп., з яких борг за активну електроенергію – 323709грн.88коп., у тому числі ПДВ на активну електроенергію в сумі 53951грн.64коп., борг за реактивну енергію - 18318грн.24коп., у тому числі ПДВ на реактивну електроенергію в сумі 3053грн.05коп., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 9030грн.99коп., сума пені у розмірі 17040,88грн., 3% річних в сумі 2122,12грн., та індекс інфляції в сумі 7259,17грн.

В частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 0,02 грн. позивачу відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з державного підприємства „Горлівський хімічний завод” (84610, м. Горлівка Донецької області, вул. Щербакова, 5, р/р 2603301553132 в ЦМВ АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 14310945) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 7, р/р 260303021296 ОПЕРВ в філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130903) борг за активну електроенергію в сумі 323709грн.88коп., у тому числі ПДВ на активну електроенергію в сумі 53951грн.64коп. та заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 9030грн.99коп.

Стягнути з державного підприємства „Горлівський хімічний завод” (84610, м. Горлівка Донецької області, вул. Щербакова, 5, р/р 2603301553132 в ЦМВ АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 14310945) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 7, р/р 26003045265000 у відділенні № 693 АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 00130903) борг за реактивну електроенергію в сумі 18318грн.24коп., у тому числі ПДВ на реактивну електроенергію в сумі 3053грн.05коп., пеню в сумі 17040,88грн., 3% річних в сумі 2122,12грн., індекс інфляції в сумі 7259,17грн., витрати по сплаті держмита в сумі 3774грн.81коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Позивачу видати довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого держмита у розмірі 1486грн.49коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.