Ухвала суду № 28069394, 05.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3741/12/0170/21

05.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-опт"- Корабельников Дмитро Олександрович, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в Криму, 19.08.2010, довіреність № 6 від 14.03.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 11.07.12 у справі №2а-3741/12/0170/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-опт" (вул. Кримська, 2 Б, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98400)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Сімферопольська, 3, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98403)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-опт" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби, - задоволено. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим № 0001921501 від 22.09.2011. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим № 0001751501 від 22.09.2011 (арк.с. 111-116).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в діях позивача відсутні порушення норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового Кодексу України, а саме відсутній факт завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року в розмірі 47096,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не врахував, що до складу витрат ІІ кварталу платникам податку слід вносити суму збитків, отриманих лише у І кварталі 2011 року, без врахування від'ємного значення попередніх років.

В судовому засіданні 05.11.2012 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, надав письмові заперечення до апеляційної скарги (арк. с. 138).

В судове засідання, 05.11.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк. с. 137), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Згідно Свідоцтва А00 №793935 позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-опт", 18.11.1996 зареєстровано Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим (арк. с. 7).

Судом першої інстанції встановлено, що 30.08.2011 відповідачем здійснена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача за ІІ квартал 2011 року.

30.08.2011 за результатами перевірки складений Акт №215/1501/24502404, у висновках якого зафіксовано, що позивачем завищено валові витрати на суму 73725,00 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 6125,00 грн. (арк.с. 9-11).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 22.09.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001921501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 47096,00 грн. (арк.с .5).

Також, на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 22.09.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001751501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за звітний період на 6125,00 грн. (арк.с. 6).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте скарги позивача були залишенні без задоволення, а зазначені податкові повідомлення-рішення без змін (арк.с. 20-24).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, Податкового Кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі -Закону України №334/94-ВР), Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків акту перевірки.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3 ст. 54 та пп. 58.1 ст. 58 Податкового Кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із набранням чинності розділом ІІІ Податкового Кодексу України 01.04.2011 та відсутності у ньому посилань на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування окрім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 Закону України №334/94-ВР, до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Проте з такими висновками відповідача судова колегія погодитись не може, виходячи з наступного.

До 01.04.2011 зазначені правовідносини регулювались Законом України №334/94-ВР, відповідно до статті 3 якого, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

· суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

· суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. ст. 22 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

З 01.04.2011 Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах регулюється відповідно до статті 150 Податкового Кодексу України.

Згідно приписів зазначеної норми, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пунктом 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України встановлено, що при застосуванні приписів пункту 150.1 статті 150 Податкового Кодексу у 2011 році, слід враховувати, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого значення від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У цьому випадку розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Судова колегія не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу України є хибним.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що за І квартал 2011 року, загальна сума від'ємного значення об'єкту оподаткування І кварталу 2011 року складає: 47096,00 грн.

Відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржена правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування І кварталу 2011 року.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду -47096,00 грн. та правомірно включено цю суму до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року.

Інших підстав для зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року, на суму 47096,00 грн. у Акті перевірки відповідачем не зазначено, а отже суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення цієї суми від'ємного значення.

Крім того, в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 №04-39/10-1160 викладена правова позиція, відповідно до якої пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового Кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже такі збитки повинні враховуватись у складі валових витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.12 у справі №2а-3741/12/0170/21 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.12 у справі №2а-3741/12/0170/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак