Справа № 1-242/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.11.2012 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в особі судді Мички І.М.
при секретарі Сімонович С.О.
з участю прокурора Пришко О.В.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Здовбиця Здолбунівського району, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, 26.05.2011 року притягнений до відповідальності Здолбунівським РВ УМВС України за ч.1 ст.185 КК України, в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.121 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Здолбунів, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.304, ч.2 ст.121 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 23.05.2011 року притягнений в якості обвинуваченого за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який він вчинив 09.05.2011 року, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин.
Зокрема, неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_5, 21 травня 2011 року, близько 03.00 год. в садку, що по вул. Глинській в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, маючи умисел на заволодіння чужим майном, здійснили напад на ОСОБА_6 та застосувавши до нього насильство, небезпечне для життя та здоров'я, яке виразилось у нанесенні ударів кулаками рук та ногами по голові та тулубу, заволоділи грошима в сумі 50 гривень, чим спричинили для ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_5, 21 травня 2011 року, близько 03.00 год. на узбіччі автодороги Городище-Рівне-Староконстянтинів, поблизу вул. Шосова, що в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, повернувшись до потерпілого та маючи умисел на заволодіння чужим майном, здійснили повторно напад на ОСОБА_6 та застосувавши до нього насильство, небезпечне для життя та здоров'я, яке виразилось у нанесенні ударів кулаками рук та ногами по голові та тулубу, заволоділи ноутбуком «Асус-К50ІJ»вартістю 3800 гривень, комп'ютерною мишкою Tech X6-73»вартістю 80 гривень та сумкою до ноутбука CC-03 Navy»вартістю 180 гривень, художню книгу вартістю 60 гривень. Даними злочинами для ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 4170 гривень. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 228 від 09.06.2011 року отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразилися в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України.
ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_4 своїми умисними діями за тих же обставин та з тією ж ціллю вчинив аналогічний злочин встановлений ч.2 ст. 187 КК України.
Крім того, ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, являється неповнолітнім, шляхом пропозиції та розповідей про доступність вчинення певних дій, втягнув останнього у злочинну діяльність, в результаті чого ОСОБА_5 за попередньою змовою та спільно з неповнолітнім ОСОБА_4, 21 травня 2011 року, близько 03.00 год. в садку, що по вул. Глинській в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, маючи умисел на заволодіння чужим майном, здійснили напад на ОСОБА_6 та застосувавши до нього насильство, небезпечне для життя та здоров'я, яке виразилось у нанесенні ударів кулаками рук та ногами по голові та тулубу, заволоділи грошима в сумі 50 гривень, чим спричинили для ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 за попередньою змовою та спільно з неповнолітнім ОСОБА_4, 21 травня 2011 року, близько 03.00 год. на узбіччі автодороги Городище-Рівне-Староконстянтинів, поблизу вул. Шосова, що в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, маючи умисел на заволодіння чужим майном, здійснили повторно напад на ОСОБА_6 та застосувавши до нього насильство, небезпечне для життя та здоров'я, яке виразилось у нанесенні ударів кулаками рук та ногами по голові та тулубу, заволоділи ноутбуком «Асус-К50ІJ»вартістю 3800 гривень, комп'ютерною мишкою Tech X6-73»вартістю 80 гривень та сумкою до ноутбука CC-03 Navy»вартістю 180 гривень, художню книгу вартістю 60 гривень. Даними злочинами для ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 4170 гривень. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 228 від 09.06.2011 року отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразилися у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність, ОСОБА_5, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 304 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_5 12.06.2011 року близько 03.00 години поряд з кафе «Сім-Сім»по вул. Фабричній в м. Здолбунів, Рівненської області, в ході суперечки що виникла на грунті особистих неприязних стосунків, умисно спричинили для ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ударами рук та ніг тілесні ушкодження у вигляді: важкої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння і основи черепа, крововиливів в речовину головного мозку та під його оболонки, перелому кісток носа з синцем та крововиливом в м'які тканини на рівні перелому, синців у лобній ділянцісправата на повіках обох очей з крововиливами і їх білкові оболонки, які згідно судово-медичної експертизи № 313 від 28.07.2011 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 помер в Рівненській ЦМЛ ІНФОРМАЦІЯ_10.
Своїми умисними діями, які виразилися в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчиненого групою осіб, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5, вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України.
Допитаний в ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.187 КК України визнав частково, щиросердно розкаявся та показав, що дісно спільно із ОСОБА_5 мали намір заволодіти майном невідомого чоловіка, але наносив удари лише по ребрах з права та грудній клітці та вважає, що сильних тілесних ушкоджень не спричиняв.
Допитаний в ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.2 ст.187 КК України визнав частково, щиросердно розкаявся у вчиненому просив суд суворо не карати вважає, що нанесені ним тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 не відповідають фактичнично отриманим, що дає підстави для прекваліфікації злочину на ч.2 ст. 186 КК України.
За ч.1 ст.304 КК України ОСОБА_5 змінив свою позицію та у судовому засіданні винним себе не визнав повністю мотивуючи тим, що не знав та не міг знати, що ОСОБА_4 є неповнолітнім, що спростовується його показами на досудовому слідстві, в яких ОСОБА_5 заявляв, що йому достеменно відомо про те, що ОСОБА_4 є неповнолітнім , вони вчилися в одній школі та ОСОБА_4 був у молодшому класі , вони дружили однак будь яких дій по його втягненню у злочин він не вчиняв, про що ствердив у судовому засіданні.
Крім часткового визнання ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.187 КК України та крім часткового визнання ОСОБА_5 своєї вини в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.2 ст.187, та невизнання вини за ч.1 ст.304 КК України, їх вина в скоєнні вказаних злочинів повно та послідовно доведена в ході судового слідства і підтверджується сукупністю зібраних по даній справі доказів, а саме:
- допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_6 показав: 20.05.2011 року близько 22.30 години він на дизель поїзді прибув на ст. Здолбунів та ще вирішив випити пива, та потім пішки піти додому, оскільки повертався додому з роботи, то мав при собі ноутбук чорного кольору марки «Асус»в спеціальній сумці з тканини темно-синього кольору, пакет з різними документами по роботі, а також в ноутбуці була окрема невелика сумочка для зарядного пристрою до нього. Відразу після цього ОСОБА_6 пішов до кафе «Полуничка», що розташоване на привокзальній території та вживав там пиво. В даному кафе він перебував приблизно до 01.00 години 21.05.2011 року та вийшовши з кафе пішов по вул. Шосовій в с. Здовбиця до центра села, щоб скоротити дорогу та далі піти в с. Уїздці, де проживає, при цьому з кафе забрав усі свої речі з якими туди прийшов. Приблизно через 1 годину, на скільки він пам'ятає, коли йдучи до дому проходив повз кафе «Левада», що в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, до нього підійшло четверо невідомих йому молодих хлопців та один з них попросив у нього закурити, на що ОСОБА_6 погодився та діставши цигарки вгостив його та вони почали говорити між собою. Коли ОСОБА_6 почав спілкуватися з одним із хлопців, що попросив у нього сигарету, то інший сказав, що йде додому та пішов, куди саме він не знає. Спілкувався він приблизно 10 хвилин та після цього попрощався з молодими хлопцями та пішов в напряму автодороги Городище-Рівне-Староконстянтинів, в напрямку с. Уїздці, а хлопці залишись там де він їх зустрів. Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_6 проходив садком, що поряд з автобусною зупинкою в с. Здовбиця і в цей момент він почув як за ним хтось йшов. Обернувшись він побачив, як за ним йде двоє людей на відстані близько 10 метрів. Далі ОСОБА_6 повернувся до даних двох невідомих і голосно запитав, що трапилось та що вони від нього хочуть та в цей момент дані двоє невідомих різко наздогнали ОСОБА_6 та один з них наніс удар кулаком руки по правій стороні обличчя в область ока від чого ОСОБА_6 впав на землю та став на руки та коліна і дані невідомі почали йому наносити удари ногами по тулубу та голові та нанесли вони близько 5-7 ударів після яких він незміг чинити опір нападникам та впав на землю.Перебуваючи на землі в лежачому стані він відчув, як невідомі оглянули вміст кишень ОСОБА_6 та діставши його паспорт громадянина України та гаманець забрали їх. Далі вони почали оглядати вміст сумки з ноутбуком та пакету з документами. Коли вони оглядали речі, то ОСОБА_6 впізнав в даних двох молодих людях двох з тих кого він на їх вимогу пригощав цигарками поряд з кафе «Левада». Після цього він присів на землю та невідомі підійшли до нього та віддали йому його паспорт громадянина України, гаманець при чому забрали звідти 50 гривень однією купюрою та дали 7 гривень і сказали, що це на маршрутку. Сумку з ноутбуком та пакет з документами залишили поруч. Також, коли вони обшукували його то багато разів в нього розпитували звідки він, куди йде, де працює, чи має в с. Здовбиця знайомих, друзів, родичів, та після цього двоє невідомих пішли в невідомому напрямку. ОСОБА_6 додав, що називали вони себе «ОСОБА_7»та «ОСОБА_58». Далі ОСОБА_6 витерся від крові, підвівся з землі, склав в сумку до ноутбука сумочку з зарядним пристроєм до комп'ютера, яку невідомі дістали з сумки від ноутбука, повісив сумку на плече взяв пакет з документами в руку та пішов далі до вищевказаної автодороги Городище-Рівне-Староконстянтинів та вийшовши до дороги поряд з зупинкою перейшов дорогу та пішов в напрямку м. Остріг, щоб повернути до с. Уїздці в подальшому, та піти додому. Коли ОСОБА_6 перейшов дорогу та пройшов близько 10 метрів, то почув за собою сильні глухі звуки ніби хтось біжить і даний звук наближався. В цей момент ОСОБА_6 відчув поштовх в спину і не втримавшись на ногах впав та скотився в кювет поряд з дорогою. Підвівши голову він побачив, що це знову ті самі двоє молодих хлопців. Коли вони підійшли до нього, то нанесли йому близько двох ударів по обличчю та декілька ударів ногами по тулубу та відразу вирвали у нього сумку з ноутбуком, що заплуталася на руці, забрали пакет з документами та утекли в невідомому напрямку. Після цього ОСОБА_6 підвівся, витерся від крові, що в нього йшла з розбитого носа та губи та пішов до свого двоюрідного брата ОСОБА_8, який проживає в АДРЕСА_3, так як відчував, що до себе до дому він не дійде. Прийшовши до брата додому, він розповів йому про все, що з ним трапилось та попросив викликати карету швидкої, так як почував себе дуже пагано. По приїзді карети швидкої допомоги Здолбунівської ЦРЛ лікарі госпіталізували його в неврологічне відділення Здолбунівської ЦРЛ на лікування. В подальшому, коли ОСОБА_6 привезли в приймальне відділення лікарні, то до нього підійшли працівники міліції Здолбунівськоого РВ УМВС України в Рівненській області та при дачі пояснень він розповів про всю вищезгадану подію. Один з даних двох невідомих хлопців був одягнений: спортивні штани чорного кольору, футболка чорного кольору, зростом близько 170 см, віком близько 18-20 років, коротко стрижений, лице круглої форми, голос різкий та грубий, будь-яких інших особливих прикмет ОСОБА_6 не бачив, відгукувався на ім'я «ОСОБА_58». Другий з даних двох невідомих хлопців був одягнений: штани чорного кольору, сорочка світлого кольору з візерунком клітинки невеликих розмірів, зростом близько 170 см, віком близько 18-20 років, коротко стрижений, лице худе та продовгувате, будь-яких інших особливих прикмет ОСОБА_6 не бачив, відгукувався на ім'я «ОСОБА_7». ОСОБА_6 додав, що даних двох невідомих зможе впізнати, також зможе впізнати сумочку в якій знаходився зарядний пристрій до ноутбука за наявними конкретними написами на ній, сам ноутбук він придбав в м. Рівне 18.03.2011 року за 3800 гривень та зможе його впізнати за кодом виробу що на ньому, оскільки він збігається з кодом, що зазначений на гарантійному талоні та документах, що в нього залишились. Сумку до даного ноутбука ОСОБА_6 придбав у тому самому магазині того ж дня за 290 гривень. Також, при придбанні комп'ютера він купив лазерну мишку до нього за 120 гривень та завжди її носив в сумці до ноутбука і її в нього також викрали. В ОСОБА_6 також забрали художню книгу з романом Анатолія Баюканського «Соколині ратники»та з романом Валентина Пікуля «Каторга». Дана книга була в товстій обкладинці оранжевого кольору з малюнком біло-чорного кольору з титульної сторони. Коли двоє невідомих напали на нього вдруге на узбіччі автодороги в с. Здовбиця, то нанесли два удари кулаками рук по обличчю та декілька ударів ногами по тулубу, скільки саме ОСОБА_6 не пам'ятає, тому що удари були тяжкими від, яких він відчував сильну біль.. Після даного нападу він побачив, що невідомі зникли в напрямку автобусної зупинки на автодорозі Городище-Рівне-Староконстянтинів, що в с. Здовбиця в напрямку м. Здолбунів. Повідомив суду , що заявив цивільний позов, який повністю підтримує. Свої покази надані на досудовому слідстві підтримує повністю (а.с. 45-46, 64 ). Зазначив, що особи, які здійснили на нього розбійний напад до нього не зверталися, завдану шкоду відшкодувати не намагалися,пробачення не просили.
- допитаний в судовому засіданні в якості свідка Здолбунівський міжрайонний судово-медичний експерт ОСОБА_12 показав: що в нього на виконанні знаходилась постанова слідчого Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області про проведення судово-медичної експертизи по тяжкості тілесних ушкоджень отриманих гр. ОСОБА_6. Згідно медичних документів на ім'я ОСОБА_6 лікарями Здолбунівської ЦРЛ діагностовано та клінічно підтверджено: «ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя та голови», та дані тілесні ушкодження згідно п. 2.2.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»(Наказ МОХ України № 6 від 17.01.1995 року) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочаснимрозладоздоров'я. Повністю підтвердив свої покази /.с. 115/надані під час досудового слідства.
- допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13, законний представник неповнолітнього ОСОБА_4, показала: в АДРЕСА_1, дійсно проживає вона разом зі своєю сім'єю, зокрема з своїм сином ОСОБА_4. Син постійно допомагає ОСОБА_13 по господарству, слухає та виконує її вказівки по хатній роботі. Про те, що 21 травня 2011 року, близько 03.00 год. її син ОСОБА_4 спільно зі своїм другом ОСОБА_5, поблизу вул. Шосова в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, поряд з автодорогою Городище-Рівне-Старокостянтинів, із застосуванням насильства до ОСОБА_6, відкрито заволоділи грошима в сумі 50 грн. та ноутбуком «Асус»вартістю 3800 гривень, чим спричинили для ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3850 гривень їй вперше стало відомо від її сина ОСОБА_4, який розповів про дану подію в кінці травня 2011 року, точної дати вона не пам'ятає. На даний час син ОСОБА_4, ніде не навчається та не працює, але ще коли навчався, то занять не пропускав, навчався посередньо, скарг від викладачів та директора не надходило. Будь-яких друзів чи доросліших друзів які б вели злочинний спосіб життя чи постійно порушували закон або могли втягнути її сина ОСОБА_4 в злочинну діяльність у нього, на скільки їй відомо, не було та немає. Будь-яких сторонніх речей у сина вдома не бачила та на скільки їй відомо син ОСОБА_4 взагалі отриманих ним злочинним шляхом речей додому не приносив. Чому її син вчинив даний напад їй невідомо, ОСОБА_13 ніколи не помічала за ним схильність до вчинення злочинів чи взагалі будь-яких правопорушень. Свої покази на досудовому слідстві підтримала повністю (а.с. 111 ).
-допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 займаючи посаду завідуючого неврологічним відділенням Здолбунівської ЦРЛ проводив у стаціонарі Здолбунівської ЦРЛ курс лікування гр. ОСОБА_6, який повністю підтвердив встановлений діагноз, ЗЧМТ із струсом мозку, множинні гематоми по тілу. Під час лікування було проведено ряд обстежень, які підтвердили встановлений діагноз. У пацієнта було загострення хронічної виразки шлунку, що не виключається внаслідок отриманих травм. Пацієнт поступив у відділення в стані середньої важкості.
Крім того, вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованих їм злочинів встановлених ч.2 ст.187 та ч.1 ст.304 КК України повністю доведена іншими перевіреними у судовому засіданні доказами-оголошеними під час судового слідства:
- а саме показами свідків ОСОБА_15-А/С-112, ОСОБА_16-А/С-114.
- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 31.05.2011 року підтверджується, що у ОСОБА_5 по місцю проживання в АДРЕСА_2, виявлено та вилучено: книгу користувача ноутбука «Асус-К50ІJ», програмний диск до даного ноутбука, а також дев'ять накопичувальних диски, захисні коробки до них.
(а.с. 8-16 )
- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 31.05.2011 року підтверджується, що при місця згарища вказаного ОСОБА_5, що в чагарнику на узбіччі дороги по вул. Глинській в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, виявлено та вилучено: два металевих кільця в формі півмісяця, металеве звено прямокутної форми, металеву застібку з прикріпленим металевим звеном овально-прямокутної форми.
(а.с. 19-21 )
- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 31.05.2011 року підтверджується, що на території колишнього цементного заводу, на місці вказаному ОСОБА_4, виявлено та вилучено сумочку до зарядного пристрою ноутбука та художню книжку.
(а.с. 22-25 )
- протоколом огляду місця від 01.06.2011 року підтверджується, що при огляді ОСОБА_16 виявлено та вилучено ноутбук «Асус-К50ІJ», серійний номер ACN0AS135100508, який йому продав ОСОБА_5, який викрав даний ноутбук спільно з ОСОБА_4 в ході нападу на ОСОБА_6.
(а.с. 33-35 )
- протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до нього від 08.06.2011 року, згідно з яким ОСОБА_6, розповів, а потім показав як саме на нього було здійснено напади, куди саме та яким чином невідомі наносили удари кулаками рук та ногами по голові та тулубу та в подальшому в садку по вул. Глинській в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області показав на місці, де саме на нього було здійснено перший напад та після цього на узбіччі, що поряд з автобусною зупинкою, автодороги Городище-Рівне-Староконстянтинів, показав на місці де саме на нього вчинено другий напад.
(а.с. 47-63 )
- протоколом впізнання предметів та фототаблицею до нього від 20.06.2011 року підтверджується, що ОСОБА_6 серед представлених йому для впізнання ноутбуків впізнав свій ноутбук «Асус-К50ІJ», серійний номер ACN0AS135100508, який в нього було викрадено в ході нападу в с. Здовбиця двома молодими хлопцями 21.05.2011 року.
(а.с. 80-83 )
- матеріалами судово-медичної експертизи № 228 від 09.06.2011 року підтверджується, що отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
(а.с. 97-98 )
- протоколом огляду предметів від 08.06.2011 року згідно якого підтверджується що серійний номер ACN0AS135100508 ноутбука «Асус-К50ІJ»на документах та заводській коробці виробника наданих потерпілим ОСОБА_6 співпадає з серійним номером зазначеним на ноутбуці «Асус-К50ІJ»вилученого у ОСОБА_16, який йому продав ОСОБА_5.
(а.с. 70-77 )
- протоколом відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього від 22.06.2011 року за участю обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується, що даний злочин вчинив він та ОСОБА_4.
(а.с. 179-188 )
- протоколом відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього від 22.06.2011 року за участю обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується, що даний злочин вчинив він спільно із ОСОБА_5.
(а.с. 163-173 )
- матеріалами призначеної та проведеної під час судового слідства комплексної судово-медичної експертизи на предмет встановлення важкості отриманих тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_6
- прилученими до справи речовими доказами;
(а.с. 78,84,92,198,199)
Часткове невизнання вини підсудними на переконання суду є обраним підсудними способом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинені ними злочини. За таких обставин суд вважає позицію підсудних не щирою, що свідчить про відсутність каяття у вчиненні злочинів.
Допитаний в ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_4 незважаючи на матеріали досудового слідства під час , якого він звернувся до слідства з явкою з каяттям та давав покази стосовно вчинення ним злочину та показував під час відтворення обстановки та обставин події, як саме ним був вчинений злочин- свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.121 КК України не визнав та відповідно ст. 63 Конституції України від дачі свідчень та показів відносно себе відмовився погодившись давати відповіді на поставлені запитання. Свою відмову підсудний ОСОБА_4 мотивує фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції та слідства та фальшуванням матеріалів кримінальної справи.
Допитаний в ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкриміновану йому злочині, передбаченому ч.2 ст.121 КК України не визнав повністю та відповідно ст. 63 Конституції України від дачі показів та свідчень відносно себе відмовився погодившись давати відповіді на поставлені запитання з підстав аналогічних підставам та мотивам ОСОБА_4
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали даної кримінальної справи, наявні у справі докази та враховуючи не визнання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєї вини в інкримінованому їм злочині, передбаченому ч.2 ст.121 КК України, їх вина у вчиненні вказаного злочину повно та послідовно доведена в ході судового слідства і підтверджується сукупністю зібраних по даній справі доказів, а саме:
- допитана в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_17 показала: 11.06.2011 року її син ОСОБА_7 пішов на дискотеку в м. Здолбунів в дискоклуб «Сім-Сім»відпочивати. В подальшому, наступного дня 12.06.2011 року близько 12.00 год. їй на домашній телефон зателефонували з Здолбунівської ЦРЛ та повідомили, що син ОСОБА_7 перебуває в реанімаційному відділенні лікарні з тілесними ушкодженнями, але стан його стабільний. Відразу після цього ОСОБА_17 з чоловіком зібравшись поїхали до реанімаційного відділення Здолбунівської ЦРЛ до сина, щоб дізнатися, що трапилось. Коли вони приїхали, то поспілкувавшись з лікуючим лікарем дізналися, що їхнього сина привезла швидка допомога з тілесними ушкодженнями, а саме: садна по всьому тілу та сильним забоєм голови. Після цього, вони пішли до палати ОСОБА_7 та побачили, що він весь побитий, голова була сильно розпухша та перев'язана, його було дуже важко впізнати, але ОСОБА_7 був при пам'яті. Далі, 14.06.2011 року, коли сина перевозили на лікування в Рівненську центральну міську лікарню, то перебуваючи з ним в реанімаційному автомобілі ОСОБА_17 та чоловік запитали в нього хто та за що його побили. На дане наше запитання ОСОБА_7 відповів: «Мене побив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за те, що я їх здав», після цього її син на деякий час втратив свідомість та трохи прийшовши до тями через декілька хвилин ОСОБА_17 запитала в нього чи це дійсно його побили ОСОБА_5 та ОСОБА_4 чи йому так сказали на що він відповів: "Да.", та знову втратив свідомість. Приблизно через 15 хвилин, коли ОСОБА_7 знову прийшов до тями, то запитала чи він точно знає хто його побив, але він нічого конкретного не сказав. Коли ОСОБА_17 намагалася розпитати в сина про події тієї ночі коли його побили, то відповіді сина були незрозумілі, свідомість заплутана, відповіді були неконкретні, чи він розумів її запитання та чи на них давав відповіді вона не знає, та більше він нічого не розповідав. В Рівненській центральній міській лікарні, сину зробили операцію на голові, після якої він впав в кому та ІНФОРМАЦІЯ_10, вночі, він помер. Свої покази надані слідству повністю підтримала. (а.с. 82 )
- допитаний у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_18 показав: 11.06.2011 року його син ОСОБА_7 пішов на дискотеку в м. Здолбунів в дискоклуб «Сім-Сім»відпочивати. В подальшому, наступного дня 12.06.2011 року близько 12.00 год. на домашній телефон зателефонували з Здолбунівської ЦРЛ та повідомили, що їх син ОСОБА_7 перебуває в реанімаційному відділенні лікарні з тілесними ушкодженнями, але стан його стабільний. Відразу після цього ОСОБА_18 з дружиною зібравшись поїхали до реанімаційного відділення Здолбунівської ЦРЛ до сина, щоб дізнатися, що трапилось. Коли вони приїхали, то поспілкувавшись з лікуючим лікарем дізналися, що нашого сина привезла швидка допомога з тілесними ушкодженнями, а саме: садна по всьому тілу та сильним забоєм голови. Після цього, вони пішли до палати ОСОБА_7 та побачили, що він весь побитий, голова була сильно розпухша та перев'язана, його було дуже важко впізнати, але ОСОБА_7 був при пам'яті. Далі, 14.06.2011 року, коли сина перевозили на лікування в Рівненську центральну міську лікарню, то перебуваючи з ним в реанімаційному автомобілі ОСОБА_18 та дружина запитали в нього хто та за що його побили. На дане їх запитання ОСОБА_7 відповів: «Мене побив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за те, що я їх здав», та більше він нічого не розповідав. В Рівненській центральній міській лікарні, сину зробили операцію на голові, після якої він впав в кому та ІНФОРМАЦІЯ_10, вночі, він помер. Свої покази на досудовому слідстві пдтримав повністю.(а.с. 84 ).
- допитаний в якості свідка ОСОБА_19 на досудовому слідстві показав: 11.06.2011 року близько 16.00-17.00 год. на зупинці в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, він зустрівся зі своїми товаришами, жителями с. Здовбиця, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_20. Після цього вони всі на маршрутному таксі поїхали в м. Здолбунів, щоб відпочити. По приїзду в м. Здолбунів вони пішли до кафе «8-ий Причал», де випили близько 0,7 літра горілки. Далі, близько 19.00 год., вони пішли в кафе «Колос», що по вул. Мазепи в м. Здолбунів, де випили ще 0,7 літра горілки. Після цього, близько 22.00 години, прийшли в кафе «Лакомка», що в м. Здолбунів, по вул. Б. Хмельницького, де взяли по два пива та по 100 грам горілки. Близько 23.00 год. 11.06.2011 року ОСОБА_19, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшли з вказаного кафе та пішли до кафе «Сім-Сім», що в м. Здолбунів по вул. Фабричній, але ОСОБА_20 десь пішов говорити по телефону та після цього він його не бачив, його з ними в подальшому не було. Прийшовши в кафе «Сім-сім»вони взяли по пиву та відпочивали та танцювали на дискотеці окремо. Коли ОСОБА_19 відпочивав на дискотеці, то зустрів ОСОБА_21 та ОСОБА_7, жителів с. Здовбиця, з яким він також товаришує. В подальшому, близько 04.00 год. 12.06.2011 року ОСОБА_19 вийшов на двір з дискотекі, оскільки вона вже закінчувалась та пішов в сторону магазину «Сова». Відійшовши близько 30 метрів від дискотеки він на протилежній стороні дороги, на тротуарі побачив, як стояв ОСОБА_5, ОСОБА_4 та розмовляли з ОСОБА_7, і біля них більше нікого не було. Потім ОСОБА_19 підійшов до них та вони сказали зачекати декілька хвилин та він відійшов від них приблизно на два метри в сторону. Далі, ОСОБА_19 побачив, як ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_7 кулаком руки по обличчю, та відразу після цього ОСОБА_7 почав бити кулаками рук по обличчю ОСОБА_5, а ОСОБА_4 також бив. Нанесли вони йому вдвох близько 8-ми ударів кулаками рук по обличчю та по тулубу, від чого ОСОБА_7 впав на землю, на скільки він пам'ятає на спину. Коли він впав, то ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали наносити ОСОБА_7 удари ногами по голові та по тулубу стоячи по сторонам, при цьому нанісши більше десяти ударів для лежачого ОСОБА_7. Після цього, ОСОБА_19 побачив, що в ОСОБА_7 десь з голови пішла кров та потекла на асфальт та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перестали його бити. Коли це відбувалося, то поряд з дискотекою було багато інших людей які там відпочивали та стояли на вулиці і по троху розходились по домівках. Що було далі ОСОБА_19 вже точно не пам'ятає, оскільки був п'яний та пройшло трохи часу. Пам'ятає, що хтось йому, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спричинили тілесні ушкодження, але де саме та як саме ОСОБА_19 не пам'ятає. Далі, що він пам'ятає, як він трохи протрезвів, ОСОБА_19 прийшов до магазину «Сова», де зустрів ОСОБА_4, який стояв поряд з перилами, та ОСОБА_5, який сидів на сходах до магазину. Підійшовши до них він запитав хто та де їх побив, але вони йому нічого не відповіли. Далі, до них підійшла якась дівчина та запитала, що з ними трапилось, на що вони відповіли, що їх побили, і після цього дана невідома викликала карету швидкої допомоги, по приїзду якої лікарі госпіталізували ОСОБА_19, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Здолбунівської ЦРЛ. Наступного дня, 12.06.2011 року ближче до вечора, коли ОСОБА_19 виписали з лікарні він прийшов до Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області, де розповів про всю вищезгадану подію працівникам міліції. При дачі пояснень в Здолбунівському РВ УМВС України в Рівненській області 12.06.2011 року ОСОБА_19 повідомив, що їх побили невідомі хлопці поряд з кафе «Сім-сім», оскільки точно не пам'ятав та подумав, що вони їх побили, оскільки захищали ОСОБА_7. Місце, де ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_7, ОСОБА_19 зможе показати, а також зможе показати як саме вони наносили йому ушкодження. (а.с. 87-88)
Свої покази свідок ОСОБА_19 повністю підтвердив під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події, що закріплено у протоколі відповідної слідчої дії проведеної 06.07.2011року згідно з яким ОСОБА_19, розповів, а потім показав на місці, як саме та де саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_7, неподалік кафе «Сім-сім», що по вул. Фабричній в м. Здолбунів, Рівненської області (а.с. 87 -89 )
Крім того свідок ОСОБА_19 під час зведення віч на віч із підозрюваним ОСОБА_5 20 липня 2011 року у присутності захисника підтвердив вищезазначені обставини, якими в черговий раз підтвердив об»єктивні обставини злочину свідком, якого він був. (а.с.-124-125)
В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384,385 КК України за надання суду завідомо неправдивих показів та відмову від показів- відмовився від вищевикладених пояснень свідка, які були ним повідомлені під час досудового слідства мотивуючи тим, що дані ним покази, під час всіх проведених із ним слідчих дій не відповідають дійсності, так як були написані під фізичним та психологічним тиском працівників міліції та під їх диктовку. Зазначив, що йому невідомі обставини злочину, так як він перебував у нетверезому стані та не бачив хто саме наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 Про неправомірні дії працівників міліції він звертався у прокуратуру Здолбунівського району з відповідною скаргою.
Оцінюючи вищевикладені обставини, дослідивши Провадження №54-ПР-11 по матеріалах перевірки за фактом неправомірних дій працівників Здолбунівського РВ УМВС в Рівненській області стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_19 в тому числі матеріали службового розслідування щодо службових осіб причетних до розслідування даної кримінальної справи суд вважає зміну показів свідків у справі безпідставною, а нові покази такими, що не відповдають дійсності. Постанова помічника Прокурора від 12 серпня 2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом неправомірних дій працівників Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області є чинною в подальшому не оскаржувалась.
Дослідивши та з»ясувавши обставини зазначені вище, а саме показання свідка на досудовому слідстві та під час судового слідства їх абсолютну зміну та враховуючи, що показання свідка про факти та обставини, що підлягають встановленню та дослідженню з кримінальної справи мають значення для правильного її вирішення та постановлення правосудного судового акта, вважати зміну показів свідка ОСОБА_19 з метою приховування тяжкого злочину.
За таких обставин суд прийшов до висновку про клопотання перед прокурором Здолбунівського району на підстві ст.ст. 384 КК України ст.. 279 КПК України про притягнення до відповідальності свідка за звідомо неправдиві показання.
- допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_21-12.06.2011 року показав:
-11.06.11 року близько 19.30 вийшов з дому гуляти. Пішов до магазину «Мальва»і там придбав пива. Під час того як був біля магазину прийшли друзі ОСОБА_7, ОСОБА_23 та ми попили трохи пива та пішли на дискотеку села Здовбиці. Дана дискотека закінчилась опівночі та вони з ОСОБА_7 пішли на дискотеку в місто Здолбунів клуб «77». Прийшли вони туди близько 1 години ночі. Підійшли до барної стійки взяли про коктейлю, випили та відпочивали. Потім вийшли на вулицю і він пішов в магазин «Сова»по сигарети, а ОСОБА_7 залишився розмовляти з ОСОБА_5 та моїм братом ОСОБА_4. Коли я повернувся з магазину, то побачив, що ОСОБА_5 ногами бив ОСОБА_7, який лежав через дорогу навпроти входу в клуб. ОСОБА_4 стояв поряд і я вирішив піти подивитись, що сталося. Коли я підійшов через декілька секунд до нас підбігли невідомі хлопці та хотіли бити нас. Псля цього ми побігли у різні сторони, я побіг в сторону до «Сови», куди побігли інші мені невідомо. Вподальшому я пішов до дому. Чому виникла бійка мені невідомо. Хто нас побив мені невідомо. А.С-31
В подальшому допитаний 05 векресня 2011року в якості свідка ОСОБА_21 показав;
11.06.2011 року близько 18.00 год. неподалік магазину "Мальва" в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, він зустрівся зі своїм товаришем ОСОБА_7, жителем с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області. Після цього близько 22.00 год. вони пішли на дискотеку в с. Здовбиця. Перед даною дискотекою та під час неї він разом з ОСОБА_7 пили пиво, він випив близько 1,0-1,5 літра пива. Приблизно 00.30 год. вони вийшли з с. Здовбиця по напрямку до кафе "77" в м. Здолбунів. Близько 02.30 год. 12.06.2011 року ОСОБА_21 разом з ОСОБА_7 прийшли до кафе "Сім-Сім", що в м. Здолбунів, по вул. Фабричній, щоб продовжити свій відпочинок там. Коли вони зайшли до кафе, то зустріли там його брата ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19, та вони відпочивали далі з ними, де взяли по два коктейлі "Дядя Вася". Компанія його брата була в нетверезому стані. Після цього, приблизно через 20-30 хвилин ОСОБА_21 вийшов з даного кафе та пішов до магазину "Сова" купити цигарок. Коли він повертався назад, то почув голос свого брата, навпроти кафе "Сім-Сім" з протилежної сторони вулиці, трохи вліво від самого приміщення кафе та вирішив до нього підійти. Коли ОСОБА_21 направився в бік голосу свого брата, то не встигши підійти до нього побачив як його брата почали бити невідомі йому чотири хлопці наносячи удари руками, куди саме та як саме йому невідомо він не бачив, оскільки було темно. Далі, ОСОБА_21 підійшовши до невідомих хлопців запитав у них що трапилось на що вони йому нічого не відповіли та він з ними також почав битися та в цей момент побачив як зі сторони кафе підходило ще троє невідомих та вирвавшись з бійки почав втікати в бік магазину "Сова". Відбігши близько 20 метрів ОСОБА_21 зупинився та побачив, що за ним біжить його брат та коли він дочекався його, то вони побігли разом. Перед самим магазином "Сова" ОСОБА_21 повернув до залізничного переїзду та побіг в бік с. Здовбиця додому, а брат побіг в протилежний бік до кафе "Лелека". В подальшому ОСОБА_21 пішов додому та брата більше не бачив. Це все, що ОСОБА_21 зміг пояснити по даному факту та заданих йому питаннях. На запитання де перебували ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_19 коли у нього з братом ОСОБА_4 виникла бійка з невідомими навпроти кафе "Сім-Сім" з протилежної сторони вулиці, ОСОБА_21 відповів, що де вони перебували йому невідомо, останній раз він їх бачив коли виходив з кафе за цигарками. На запитання чому при дачі пояснень 12.06.2011 року він вказував, що прийшов до кафе "Сім-Сім" близько 01.00 год. та відпочивали, а лише потім пішов за цигарками, а зараз вказує, що прийшов до кафе близько 02.30 год., ОСОБА_21 відповів, що при дачі пояснень 12.06.2011 року він вказав, що прийшов до кафе близько 01.00 год. тому, що не знав яка була година та на даний час пригадав, що вони заходили до кафе "Мисливець" в м. Здолбунів, а лише потім пішли до кафе "Сім-Сім". На запитання, що при дачі пояснень 12.06.2011 року він вказав, що коли поверталися з магазину придбавши цигарки, то побачив, як ОСОБА_5 бив лежачого ОСОБА_7 навпроти кафе "Сім-Сім", брат стояв поряд, та як тільки він підійшов до них, то побачив що до них підбігло четверо невідомих хлопців, які хотіли їх бити та відразу після чого ви порозбігалися у різні сторони, то чому на даний час при дачі свідчень ОСОБА_21 вказує, що невідомі били його брата та те, що в дану бійку втрутився він і більше нікого знайомого їм там не було, то ОСОБА_21 відповів тому, що коли у нього відбирали свідчення, то працівники міліції писали в поясненнях те, що необхідно було їм, а не те, що ОСОБА_21 говорив. На запитання чому він підписував свідчення 12.06.2011 року, якщо дані свідчення, з його слів, є неправдивими, ОСОБА_21 відповів тому, що йому так сказали працівники міліції. На запитання як він вважає, чому ОСОБА_5 при дачі пояснень 12.06.2011 року вказав на те, що коли він та ОСОБА_4 спричинювали тілесні ушкодження ОСОБА_7 навпроти кафе "Сім-Сім" з протилежної сторони, то ОСОБА_21 стояв неподалік та спостерігали за тим що відбувається, а четверо невідомих підійшло через декілька хвилин та розборонили бійку і лише після цього вони втекли з того місця, то ОСОБА_21 відповів, що йому невідомо. а.с-98
В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384,385 КК України за надання суду завідомо неправдивих показів та відмову від показів- відмовився від вищевикладених пояснень свідка, які були ним повідомлені під час досудового слідства мотивуючи тим, що дані ним покази, під час всіх проведених із ним слідчих дій не відповідають дійсності, так як були написані під фізичним та психологічним тиском працівників міліції та під їх диктовку. Зазначив, що йому невідомі обставини злочину, хто саме наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 йому невідомо. Про неправомірні дії працівників міліції він звертався у прокуратуру Здолбунівського району з відповідною скаргою.
Оцінюючи вищевикладені обставини, дослідивши Провадження №54-ПР-11 по матеріалах перевірки за фактом неправомірних дій працівників Здолбунівського РВ УМВС в Рівненській області стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_19 в тому числі матеріали службового розслідування щодо службових осіб причетних до розслідування даної кримінальної справи суд вважає зміну показів свідків у справі умисною, а нові покази такими, що не відповідають дійсності. Постанова помічника Прокурора від 12 серпня 2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом неправомірних дій працівників Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області є чинною в подальшому не оскаржувалась.
Дослідивши та з»ясувавши обставини зазначені вище, а саме показання свідка на досудовому слідстві та під час судового слідства їх абсолютну зміну та враховуючи, що показання свідка про факти та обставини, що підлягають встановленню та дослідженню з кримінальної справи мають значення для правильного її вирішення та постановлення правосудного судового акта, вважати зміну показів свідка ОСОБА_21 з метою приховування тяжкого злочину.
За таких обставин суд прийшов до висновку про клопотання перед прокурором Здолбунівського району на підстві ст.ст. 384 КК України ст.. 279 КПК України про притягнення до відповідальності свідка за звідомо неправдиві показання.
- допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_24 показав: 12.06.2011 року близько 12.00 години він разом зі своїм товаришем ОСОБА_25 на його автомобілі повертались з гаража, що в гаражному кооперативі по вул. Стефановича в м. Здолбунів. Коли вони проїжджали по одному з проїздів гаражів, то побачили, що в калюжі лежить людина. Далі, вони зупинились неподалік та вийшовши з автомобіля підійшли до даного невідомого та поклали його на суху частину дороги після чого зателефонували на швидку допомогу та до Здолбунівського РВ УМВС України та повідомили про дану подію. В подальшому по приїзду працівників міліції вони розповіли про все, що трапилось та після приїзду карети швидкої допомоги працівниками міліції було вилучено одяг даного хлопця, як їм стало відомо пізніше, на ім'я ОСОБА_7. Яким чином та чому він там опинився йому невідомо.
- допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_25 показав: 12.06.2011 року близько 12.00 години він разом зі своїм товаришем ОСОБА_24 на моєму автомобілі повертались з гаража, що в гаражному кооперативі по вул. Стефановича в м. Здолбунів. Коли вони проїжджали по одному з проїздів гаражів, то побачили, що в калюжі лежить людина. Далі, вони зупинились неподалік та вийшовши з автомобіля підійшли до даного невідомого та поклали його на суху частину дороги після чого зателефонували на швидку допомогу та до Здолбунівського РВ УМВС України та повідомили про дану подію. В подальшому по приїзду працівників міліції вони розповіли про все, що трапилось та після приїзду карети швидкої допомоги працівниками міліції було вилучено одяг даного хлопця, як їм стало відомо пізніше, на ім'я ОСОБА_7. Яким чином та чому він там опинився йому невідомо.
-
-допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_26 показав:
12.06.2011 року до Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області надійшло телефонне повідомлення про те, що на території гаражного кооперативу по вул. Стефановича в м. Здолбунів виявлено невідомого чоловіка, що лежить без свідомості. Відразу на місце події було направлено СОГ в складі слідчого СВ Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_27 та оперуповноваженого СКР Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області лейтенанта міліції ОСОБА_28. Відразу після виїзду СОГ, на місце події також поїхав ОСОБА_26 та перший заступник начальника Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області підполковник міліції ОСОБА_29. По приїзду на місце події там вже знаходилась карета швидкої допомоги Здолбунівської ЦРЛ, а невідомим громадянином виявився ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, житель с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області. В подальшому ОСОБА_7 помістили в карету швидкої допомоги лікарі та привели його до тями, то ОСОБА_29 запитав у нього, звернувшись на ім'я, хто його побив, на що ОСОБА_7 відповів, що його побили неподалік кафе «Сім-сім». Далі він запитав хто і ОСОБА_7 відповів, що побили хлопці з с. Здовбиця. Коли ОСОБА_29 запитав хто саме, то ОСОБА_7 нічого не сказав та після цього його повезли в Здолбунівську ЦРЛ. Далі, ОСОБА_28 повідомив, що як тільки він приїхав на місце події, то даний ОСОБА_7 був без свідомості та він його розшевеливши привів до тями та ставив запитання на що той відповідав: на запитання хто побив, ОСОБА_7 дав відповідь, що двоє хлопців, на запитання чи він їх знає, відповів, що знає, на запитання звідки дані хлопці, відповів, що з с. Здовбиця. В подальшому з місця події, де знайшли ОСОБА_7, в присутності понятих, було вилучено його одяг, який з нього зняли лікарі швидкої допомоги при наданні першої допомоги ще коли він лежав на землі. Після цього, ОСОБА_26 знаючи про те хто товаришує з даним ОСОБА_7, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_21, також жителі с. Здовбиця, вирішив дізнатися чи їм щось відомо про отримання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, та як вияснилось ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також 12.06.2011 року перебували на лікуванні в Здолбунівській ЦРЛ. В подальшому, коли ОСОБА_26 приїхав до Здолбунівської ЦРЛ, то на виході з лікарні зустрів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_19, який як вияснилось також в ту ніч відпочивав разом, та вони йому повідомили що їх побили та тому також вирішили лягти на лікування в лікарню, але оскільки в них не було серйозних ушкоджень, то їх вже виписали, та після цього ОСОБА_26 запропонував їм проїхати в Здолбунівський РВ УМВС України для дачі пояснень на що вони погодились. В Здолбунівському РВ УМВС України в Рівненській області, в службовому кабінеті № 31, при встановленні відомих обставин ОСОБА_5, без будь-якого фізичного чи психологічного тиску з боку працівників міліції Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області, зізнався для ОСОБА_26, коли він відбирав пояснення та спілкувався з ним, що побив ОСОБА_7 він разом з ОСОБА_4, жителем с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, вночі 12.06.2011 року неподалік кафе «Сім-сім». Після цього, ОСОБА_5, виявив бажання написати явку з повинною про вчинений злочин. Далі, ОСОБА_26 заповнив протокол явки з повинною та надав даний аркуш паперу для ОСОБА_5 та запропонував викласти всі обставини в даному протоколі йому власноручно. Після цього, ОСОБА_5 власноручно написав явку з повинною, а всі конкретні обставини вчинення ним та ОСОБА_4 злочину пояснив при дачі пояснень. Під час даних вказаних діях був присутній ОСОБА_28, оскільки перебував у своєму службовому кабінеті № 31, де й проводилося опитування ОСОБА_5. Наступного дня, 13.06.2011 року, ОСОБА_26 поїхав в реанімаційне відділення Здолбунівської ЦРЛ, де саме знаходився на лікуванні ОСОБА_7 для того щоб відібрати у нього пояснення по факту отримання ним тілесних ушкоджень, оскільки йому вже була надана медична допомога та він більш-менш нормально себе почував та лікар дозволив з ним поспілкуватися. При дачі пояснень ОСОБА_7 повідомив, що його побили неподалік кафе «Сім-сім», коли дискотека майже закінчилась, його побили його товариші ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а конкретні обставини спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень викладені в самому поясненні.
- допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_28 показав: 12.06.2011 року, коли він та старший слідчий СВ Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області старший лейтенант міліції ОСОБА_27 перебували на добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи Здолбунівського РВ УМВС України, то до Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області надійшло телефонне повідомлення про те, що на території гаражного кооперативу по вул. Стефановича в м. Здолбунів виявлено невідомого чоловіка, що лежить без свідомості. Відразу на місце події було направлено СОГ. По приїзду на місце події вони дійсно виявили молодого чоловіка, що лежав в калюжі. Після цього вони витягли його на суху поверхню та розшевеливши привели до тями та він почав ставити запитання на що той відповідав: на запитання як його звати він відповів, що звати його ОСОБА_7, на запитання хто побив, ОСОБА_7 дав відповідь, що двоє хлопців, на запитання чи він їх знає, відповів, що знає, на запитання звідки дані хлопці, відповів, що з с. Здовбиця, на запитання хто саме це був, він йому нічого не відповів. Відразу після цього до вказаного місця приїхала карета швидкої допомоги Здолбунівської ЦРЛ лікарі якої почали надавати ОСОБА_7 першу медичну допомогу та в подальшому госпіталізували його до Здолбунівської ЦРЛ. В подальшому, до Здолбунівського РВ УМВС України було доставлено ОСОБА_5, 1991 року народження, жителя с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, для дачі пояснення, оскільки було встановлено, що даний громадянин тієї ночі відпочивав разом з ОСОБА_7. При встановленні відомих обставин ОСОБА_5, без будь-якого фізичного чи психологічного тиску з боку працівників міліції Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області, зізнався для старшого оперуповноваженого СКР Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_26, що відбирав пояснення та спілкувався з ним, що побив ОСОБА_7 він разом з ОСОБА_4, жителем с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, вночі 12.06.2011 року неподалік кафе «Сім-сім». Після цього, ОСОБА_5, виявив бажання написати явку з повинною про вчинений злочин. Далі, ОСОБА_26 заповнив протокол явки з повинною та надав даний аркуш паперу для ОСОБА_5 та запропонував викласти всі обставини в даному протоколі йому власноручно. Після цього, ОСОБА_5 власноручно написав явку з каяттям, а всі конкретні обставини вчинення ним та ОСОБА_4 злочину пояснив при дачі пояснень. Під час даних вказаних діях був присутній і ОСОБА_28, оскільки перебував у своєму службовому кабінеті № 31, де й проводилося опитування ОСОБА_5
- допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_30 показав: 12.06.2011 року до Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області надійшло телефонне повідомлення про те, що на території гаражного кооперативу по вул. Стефановича в м. Здолбунів виявлено невідомого чоловіка, що лежить без свідомості. В подальшому, до Здолбунівського РВ УМВС України було доставлено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, для дачі пояснення, оскільки було встановлено, що даний громадянин тієї ночі відпочивав разом з ОСОБА_7. Під час мого спілкування з ОСОБА_4 в службовому кабінеті № 24 Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області, ОСОБА_30, не для дачі пояснень, запитав у ОСОБА_4 чому він побив ОСОБА_7, на що він йому розповів, що побив він ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 через те, що ОСОБА_7 розповів для нього декілька днів назад, що це він повідомив працівникам міліції про їх напад на невідомого чоловіка в с. Здовбиця, в ході якого він та ОСОБА_5 заволоділи ноутбуком та іншими речами та побили через те, що він їх здав працівникам міліції. В подальшому при дачі пояснень ОСОБА_4 в службовому кабінеті Здолбунівського РВ УМВС України, при встановленні відомих йому обставин, без будь-якого фізичного чи психологічного тиску з боку працівників міліції Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області, ОСОБА_4 зізнався для ОСОБА_31, що побив ОСОБА_7 він разом з ОСОБА_5, жителем с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, вночі 12.06.2011 року неподалік кафе «Сім-сім». Після цього, ОСОБА_4, виявив бажання написати явку з повинною про вчинений злочин. Далі, ОСОБА_30 заповнив протокол явки з повинною та надав даний аркуш паперу для ОСОБА_4 та запропонував викласти всі обставини в даному протоколі йому власноручно. Після цього, ОСОБА_4 власноручно написав явку з повинною, а всі конкретні обставини вчинення ним та ОСОБА_5 злочину пояснив при дачі пояснень.
- допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_29 показав: 12.06.2011 року до Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області надійшло телефонне повідомлення про те, що на території гаражного кооперативу по вул. Стефановича в м. Здолбунів виявлено невідомого чоловіка, що лежить без свідомості. Відразу на місце події було направлено СОГ в складі слідчого СВ Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_27 та оперуповноваженого СКР Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області лейтенанта міліції ОСОБА_28. Відразу після виїзду СОГ, на місце події також поїхав він та старший оперуповноважений СКР Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області старший лейтенант міліції ОСОБА_26. По приїзду на місце події там вже знаходилась карета швидкої допомоги Здолбунівської ЦРЛ, а невідомим громадянином виявився ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, житель с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, про що ОСОБА_29 повідомив ОСОБА_28, який розповів, що коли він приїхав на місце події, то невідомий був в свідомості та на запитання як його звати відповів -ОСОБА_7; на запитання хто побив, ОСОБА_7 дав відповідь, що двоє хлопців; на запитання чи він їх знає, відповів, що знає; на запитання звідки дані хлопці, відповів, що з с. Здовбиця. В подальшому ОСОБА_7 помістили в карету швидкої допомоги лікарі та ОСОБА_29 запитав у нього, звернувшись на ім'я, хто його побив, на що ОСОБА_7 йому відповів, що його побили неподалік кафе «Сім-сім». Далі він запитав хто і він відповів, що побили хлопці з с. Здовбиця. Коли ОСОБА_29 запитав хто саме, то ОСОБА_7 нічого не сказав та після цього його повезли в Здолбунівську ЦРЛ. В подальшому з місця події, де знайшли ОСОБА_7, в присутності понятих, було вилучено його одяг, який з нього зняли лікарі швидкої допомоги при наданні першої допомоги ще коли він лежав на землі. В подальшому в Здолбунівський РВ УМВС України в Рівненській області було запрошено ОСОБА_4 та ОСОБА_5, жителів с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, на що вони добровільно погодились. Запрошені вони були для дачі пояснень про відомі їм обставини отримання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, оскільки було встановлено, що вони того вечора відпочивали всі разом в кафе «Сім-Сім». Під час відібрання пояснень у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вони, будучи кожен в окремому кабінеті, без застосування будь-якого психологічного та фізичного тиску, написали явки з повинною про те, що це вони спільно спричинили для ОСОБА_7 тілесні ушкодження 12.06.2011 року близько 03.00 год. неподалік кафе «Сім-Сім», а також вони повідомили, що свідком даної події був їх спільний товариш ОСОБА_19, житель с. Здовбиця, що зазначено в їх поясненнях. Під час власноручного написання ОСОБА_4 явки з повинною про вчинений злочин, ОСОБА_29 періодично заходив до кабінету в якому він знаходився, а також заходив, коли він надавав пояснення по вказаному факту. При написанні ОСОБА_4 явки з повинною в кабінеті також були присутні двоє працівників карного розшуку УМВС України в Рівненській області. До ОСОБА_4 будь-якого фізичного чи психологічного тиску не застосовувалось не до та не під час складання документів, а також, після їх складання нічого подібного не було, так само як і до ОСОБА_5.
-допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_27 на показав:
Я, являюсь працівником Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області, займаю посаду слідчого.Підсудних обох знаю, так як приймав участь у проведенні декількох слідчих дій, а саме виїжджав у складі групи на місце події де перебував, як було встановлено ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями та у тяжкому стані. Даний громадянин був у свідомості та на моє запитання хто його побив сказав, що його односельчани .На другий день оглядалися особисті речі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який я особисто вилучав. На одязі даних осіб були плями бурого кольорову схожі на кров. На його запитання до одного із підозрюваних звідки ці плями йому відповіли, що так получилось. На місці де був виявлений ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями ознак бійки тобто слідів небуло. Заяв та клопотань від підозрюваних осіб до мене та інших учасників слідчих дій не надходило і не заявлялось. Слідчі дії проводились серед дня за участю понятих.Огляд підозрюваних осіб проводився у кабінені райвідділу. Все що зазначено у протоколі відповідає фактичним обставинам. Одяг підозрюваних був вилучений опечатаний та з ними очевидно проводились дослідження.
допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_32 показав:
-у моєму провадженні перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Дані особи були затримані у зв»язку із підозрою у вчиненні даного злочину. Під час слідчих дій підозрювані розповіли, що між ними та ОСОБА_7 виник конфлікт під час, якого вони побилися біля кафе «77»
В ході досудового слідства підозрювані змінили свої покази та почали пояснювати, що ОСОБА_7 вони не били, його побили інші особи.Дані пояснення підозрюваних перевірялися однак в ході слідства свого підтвердження не знайшли.Скарг чи заяв від підозрюваних не пам»ятає.З моєї сторони чи інших працівників міліції тиску на підозрюваних небуло.Дані факти неодноразово перевірялися було проведено службове розслідування. На момент порушення кримінальної справи мені були надані явки з каяттям обох підозрюваних, які повідомляли про вчинення ними даного злочину. В ході слідства обоє підозрюваних від пояснень відмовилися, у справі приймали участь адвокати майже з моменту порушення справи, точно не пам»ятаю. Підозрювані лише пояснювали, що вони не винні, а це так сталося.
допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_33 показав:
що він працюючи В Здолбунівському РВ УМВС України в Рівненській області виїжджав до Здолбунівської ЦРЛ до приймального відділення за дзвінком ОСОБА_5 , який телефонував йому декілька годин тому. При зустрічі на його запитання ОСОБА_5 повідомив, що їх побили та запитав, що їм дальше робити. Біля лікарні я, бачив і ОСОБА_5 і ОСОБА_4. Будь яких тілесних ушкоджень я, на них не помітив.
- допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_34 показала: 12.06.2011 року близько 01.00 год. вона прийшла в кафе «Сім-Сім»щоб відпочити разом зі своєю подругою ОСОБА_35. Перебуваючи на дискотеці вона зустріла там своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які там також відпочивали та пили пиво. Близько 02.00-03.00 год., коли вона вийшла на двір з дискотеки та стояла на сходах перед входом, то побачила, що навпроти будівлі кафе «Сім-Сім», з протилежної сторони вулиці, з лівої сторони якась бійка, навколо якої стояло багато людей, але хто там бився та чому вона не знає, оскільки відразу пішла назад в приміщення кафе. Близько 04.00 год., коли дискотека закінчилася, то разом з ОСОБА_35, як і всі відвідувачі повиходили на двір та пішли до магазину «Сова», що замовити таксі та поїхати додому. Коли вони відходили від кафе, то поряд з ним було багато інших відвідувачів, які розходились по домівках та стояли по декілька чоловік та по одному в різних місцях, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чи когось з ними, а також будь-яких бійок вона не бачила. Через 10 хвилин, як вони прийшли до магазину «Сова»в м. Здолбунів, то поряд з ним зустріли знайомих з яким хвилин 10-15 стояли та розмовляли. Після цього до магазину під'їхав автомобіль таксі та вони пішли до нього, щоб доїхати додому. Коли вона та ОСОБА_35 сіли в автомобіль, то побачили, як на східцях до вказаного магазину двоє невідомих б'ють якогось хлопця. Відразу після цього вони вийшли з авто та пішли до даних невідомих і в цей момент під'їхав якийсь автомобіль темного кольору та невідомі що били іншого сіли в нього та поїхали звідти. Коли ОСОБА_34 підійшла до невідомого якого били, то побачила, що це ОСОБА_4 і в цей момент до них зі сторони залізничного переїзду підійшов ОСОБА_5 зі своїм знайомим який представився ОСОБА_19, та вони сіли на сходи поряд з ОСОБА_4. Далі вона сказала для ОСОБА_4 що необхідно викликати швидку допомогу, на що він сказав, що непотрібно та вони вже йдуть додому. Коли прийшов ОСОБА_5, то він скаржився на болі з лівої сторони тулуба та тримав підібраною ліву руку та сказав, що його хтось побив. Також, коли вони стояла поряд з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_19, то до них вийшла диспетчер радіотаксі «24404»та вона їй сказала що необхідно викликати швидку, на що вона просто подивилась та пішла назад. Коли ОСОБА_34 запитувала ОСОБА_36 хто це був та чому його побили, то він та ОСОБА_37 сказали що їх не знають, а чому побили, то нічого не відповіли. Після цього вона та ОСОБА_35 пішли назад до автомобіля таксі та поїхали додому. Що було далі їй невідомо.
- допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_35 показала:
12.06.2011 року близько 01.00 год. вона прийшла в кафе «Сім-Сім»щоб відпочити разом зі своєю подругою ОСОБА_34. Перебуваючи на дискотеці ОСОБА_34 зустріла там своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які там також відпочивали та пили пиво. Близько 04.00 год., коли дискотека закінчилася, то разом з ОСОБА_34, як і всі відвідувачі повиходили на двір та пішли до магазину «Сова», що замовити таксі та поїхати додому. Коли вони відходили від кафе, то поряд з ним було багато інших відвідувачів, які розходились по домівках та стояли по декілька чоловік та по одному в різних місцях, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чи когось з ними, а також будь-яких бійок вона не бачила. Через 10 хвилин, як вони прийшли до магазину «Сова»в м. Здолбунів, то поряд з ним ОСОБА_34 зустріла знайомого з яким хвилин 10-15 стояли та розмовляли. Після цього до магазину під'їхав автомобіль таксі та вони пішли до нього, щоб доїхати додому. Коли ОСОБА_35 та ОСОБА_34 сіли в автомобіль, то побачили, як на східцях до вказаного магазину двоє невідомих б'ють якогось хлопця. Відразу після цього вони вийшли з авто та пішли до даних невідомих і в цей момент ті хто бив втекли. Коли ОСОБА_35 та ОСОБА_34 підійшли до невідомого якого били, то вона побачила, що це ОСОБА_4 і в цей момент до них, як вона побачила зі сторони кафе «Сім-Сім»підійшов ОСОБА_5, та сів на сходи поряд з ОСОБА_4. Чи з ним хтось прийшов ОСОБА_35 не бачила, бо там ще було декілька відвідувачів магазину «Сова». Далі вони сказали для ОСОБА_4, що необхідно викликати швидку допомогу, на що він сказав, що непотрібно та вони вже йдуть додому. Коли прийшов ОСОБА_5, то він скаржився на болі з лівої сторони тулуба та тримав підібраною ліву руку та сказав, що його хтось побив і йому болить в грудях. Також, коли ОСОБА_35 стояла поряд з ОСОБА_4, ОСОБА_5, то до них вийшла диспетчер радіотаксі «24404»та їй сказали що необхідно викликати швидку, на що вона відповіла, що ніякої швидкої не потрібно, оскільки приїдуть працівники міліції та візьмуть в них аналізи, а вони п'яні та пішла назад. Коли вони запитували ОСОБА_4 хто це був та чому його побили, то він та ОСОБА_5 сказали що їх не знають, а чому побили, то нічого не відповіли. Після цього ОСОБА_35 та ОСОБА_34 пішли додому. Що було далі ОСОБА_35 невідомо.
- допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_38 показала: 11.06.2011 року вдень їй з мобільного телефону ОСОБА_5 зателефонував її знайомий ОСОБА_4 та повідомив, що вони сьогодні ввечері їдуть відпочивати в м. Рівне та не зможе з нею зустрітися. ОСОБА_39 ж вечора ОСОБА_38 зі своїми подругами пішла на дискотеку в с. Здовбиця відпочивати. Наступного дня 12.06.2011 року близько 11.00 год. їй на мобільний телефон зателефонувала хтось з її подруг, хто саме вона вже не пам'ятає, та при розмові розповіла, що в ніч з 11.06.2011 року на 12.06.2011 року неподалік кафе «Сім-Сім», що в м. Здолбунів, була бійка в якій приймали участь: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19 та ОСОБА_7, жителі с. Здовбиця, а також повідомила, що ОСОБА_7 знаходиться в лікарні в тяжкому стані. Конкретні обставини бійки та що там відбувалося їй не повідомили. Так, 13.06.2011 року ОСОБА_38 на мобільний телефон зателефонувала її подруга ОСОБА_40 та запитала в неї чи вона не знає де її хлопець ОСОБА_7, на що ОСОБА_38 розповіла про вищевказану відому їй ситуацію та сказала, що ОСОБА_7 в лікарні. В подальшому їй стало відомо від односельчан, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 в Рівненській лікарні.
- допитанав судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_41 показала: на протязі останнього часу працює диспетчером радіо таксі "24404", що в м. Здолбунів та диспетчерська знаходиться по вул. Незалежності, 60, в м. Здолбунів, Рівненської області поряд з магазином "Сова". Так в ніч з 11.06.2011 року на 12.06.2011 року вона перебувала на нічному чергуванні та близько 04.00-04.15 год. вона побачила, як поряд з вікном диспетчерської, на тротуарі пробігало двоє хлопців один з яких вдарив іншого і той впав на землю. Відразу після цього до двох вказаних підбіг ще один хлопець. Даного, що підбіг, вдарив хлопець, який вдарив вжде лежачого і дані двоє побігли в бік залізничного переїзду по вул. Незалежності, за ними побігло ще багато людей зі сторони кафе "77", а той що лежав, то підвівся та сів на сходи що поряд з входом до диспетчерської. В цей момент, коли була дана коротка "бійка", то до лежачого підбігло двоє дівчат, які назвали даного хлопця ОСОБА_4 та залишились з ним близько 10-15 хвилин та порозмовлявши пішли у невідомому напрямку, ОСОБА_41 не бачила куди саме. Даний хлопець на ім'я ОСОБА_4 просидів поряд з диспетчерською близько 30-60 хвилин та коли приїхала швидка, то коли він сідав до швидкої, то з ним сідало ще двоє невідомих і їх забрали до лікарні. Більше даних хлопців ОСОБА_41 не бачила.
- допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_42 показав: працює лікарем медицини невідкладних станів відділення швидкої допомоги Здолбунівської ЦРЛ. Так, 12.06.2011 року він перебував на денному чергуванні. Близько 12.00 год. в диспетчерську швидкої допомоги надійшло телефонне повідомлення про те, що на гаражах по вул. Стефановича в м. Здолбунів лежить без свідомості чоловік. Відразу після цього ОСОБА_42 з фельдшером швидкої допомоги Здолбунівської ЦРЛ ОСОБА_39 виїхали на вказане місце. По приїзду до гаражів, поряд з одним з них на узбіччі дороги лежав молодий хлопець поряд з яким було двоє працівників міліції та двоє інших невідомих хлопці. Відразу ними була надана початкова медична допомога і невідомий прийшов до тями, але його свідомість була спутана. На запитання ОСОБА_42 він відповів лише те, що його звати ОСОБА_7 та більше він нічого не чув щоб той щось казав. При початковому огляді ОСОБА_42 виявив у нього: ВЧМТ, забій головного мозку, закритий перелом кісток носа, мозкова кома. Коли працівники міліції запитували в нього про те, що трапилось, то на скільки ОСОБА_39 пам'ятає, ОСОБА_7 нічого не відповідав, а якщо щось і казав, то не зрозуміло та невнятно. Після цього, даного громадянина ОСОБА_7 було доставлено в приймальне відділення Здолбунівської ЦРЛ.
- допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_44 показала: дійсно працює медсестрою реанімаційного відділення Здолбунівської ЦРЛ. Так, 13.06.2011 року вона перебувала на чергуванні в лікарні. На лікуванні в реанімаційному відділенні перебував ОСОБА_7, якого доставлено на лікування 12.06.2011 року з серйозними травмами голови та зі слів самого ОСОБА_7 ОСОБА_44 знає, що його побили. Як, де, коли та за яких обставин їй невідомо, вона в нього не запитувала та він сам нічого не розповідав. 13.06.2011 року, вдень, до реанімаційного відділення Здолбунівської ЦРЛ прийшли працівники міліції для відібрання пояснень по факту отримання ним тілесних ушкоджень. В подальшому, лікарем було дозволено опитати ОСОБА_7 і його провели до хворого. При спілкуванні та дачі пояснень для працівника міліції, ОСОБА_7 був при свідомості та давав відповіді на поставлені працівником міліції запитання. Про що саме запитували та які питання ставилися ОСОБА_7, а також, його конкретні відповіді ОСОБА_44 не чула, оскільки займалася іншими хворими, але він точно нормально спілкувався з працівником міліції. За весь час лікування ОСОБА_7 в Здолбунівській ЦРЛ з 12.06.2011 року по 14.06.2011 року він був при свідомості та міг давати відповіді на конкретні питання.
- Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_45 пояснив:
11.06.2011 року разом із своєю дружиною ОСОБА_46 та друзями перебував у кафе «77», участі у будь яких бійках не приймав тілесних ушкоджень нікому не наносив, підсудних я не знаю. Перед цим коли ми з друзями йшли у кафе по дорозі моя дружина залишилася біля кафе «Лелека»де виник конфлікт між мною та ОСОБА_21 з приводу того, що вони з ОСОБА_7 пригощали мою дружину цигарками та пивом. Конфлікт між мною та ОСОБА_47 тривав не довго і ми пішли в кафе «77»відпочивати. Після кафе, яке ми залишили близько 23-30год. ми розійшлися по домівках пішовши до дому через переїзд , шо по вул. Віли.
- Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_48 пояснив:
11.06.2011 року він перебував у компанії з ОСОБА_45 його жінкою ОСОБА_51.З нами також був ОСОБА_49, підсудних не знаю. Разом зайшли в кафе «77»привітати знайому на ім»я Юля з днем народження. Залишили кафе після 23 години будь яких бійок не бачили та тілесних ушкоджень нікому не наносили. Після кафе я, пішов до дому.
- Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_49 пояснив:
В кафе «77»буваю не часто в той час я фактично проживав у м. Рівне та інколи приїжджав до бабусі у м. Здолбунів де зустрічався із своїми знайомими. 11.06.2011 року ми разом були в кафе «77»також з нами була моя дівчина. Будь яких бійок я не бачив участі у них не приймав.Підсудних не знаю. По дорозі в кафе «77», ОСОБА_46 та моя дівчина відстали від нас біля кафе «Лелека»там їх хтось пригощав цигарками та пивом. На цьому грунті між ОСОБА_45 та, як мені стало тепер відомо ОСОБА_21 виник конфлікт однак я, розборонив хлопців і ми пішли в кафе «77», а ті хлопці пішли в сторону магазину «Сова».Після того, як ми повертаючись до дому підійшли на вул. Міцкевича ще трохи поговорили та розійшлися по домівках я, пішов до своєї бабці.Інших конфліктів ніяких небуло.
- Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_50 пояснив:
Підсудних не знаю. Події 11.06.2011 року не пам»ятаю. Інколи ходжу в кафе «77»відпочивати.Участі у бійках ніколи не приймав тілесних ушкоджень нікому не наносив.Зазначив, що осіб, які були того дня в кафе «77» не знає.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_51 пояснила:
Підсудних не знаю. ОСОБА_21 також не пригадую.11.06.2011 року я, разом із ОСОБА_45 своїм чоловіком та ОСОБА_49 нашим другом прийшли в кафе «77»потанцювати.В кафе перебували не довго після чого близько 23-30год . пішли до дому через переїзд на вул. Віли.
- Пригадую, що коли ми йшли у кафе «77»то біля кафе «Лелека»на пропозицію незнайомих хлопців ми погодилися випити пива та трохи затрималися. На цьому грунті між моїм чоловіком ОСОБА_45 та , як мені тепер стало відомо ОСОБА_21 виник конфлікт з цього приводу. З ОСОБА_21 був ще якийсь хлопець він мені не знайомий. Коли виник конфлікт між ОСОБА_45 та ОСОБА_21 та ОСОБА_49, який був з нами та інший хлопець, який був із ОСОБА_21 припинили цей конфлікт. Бійки небуло вони лише голосно говорили один до одного. В подальшому я цих хлопців не бачила. Даний конфлікт біля кафе «Лелека»мав місце біля 23 години. Хлопця на прізвище ОСОБА_7 я, не знаю. Мій чоловік ОСОБА_40 був випивший однак п»яний не був, при мені хлопці пили лише пиво.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_52 пояснив:
- працюю черговим електриком у міському будинкоуправлінні, що розташоване по вул. Коротка у м. Здолбунів, яка починається біля кафе «77»та йде у напрямку до приватних гаражів. Півтора року тому, пам»ятаю що це була «Трійця»я, обходив територію кантори та біля водопровідної колонки знайшов телефон маркі ЛДжі.Сімкарти та інші запчастини/кришка, батарея/ були розкидані. Будь яких інших речей на цьому місці не було, залишків крові я не бачив. Коли я зібрав телефон то він почав працювати.Чий це телефон я не знаю.Через тривалий час до мене підійшов мужчина та сказав, чи можу я щось пояснити з приводу знайденого телефона.Я розповів йому те, що і зараз вам.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_53 пояснив:
- я, був запрошений працівниками міліції у якості понятого, коли точно не пам»ятаю це було літом минулого року. При проведенні слідчої дії, особа молодий хлопець низького зросту, рижуватий показував де була бійка біля друкарні.Він добровільно показував місце де він бачив, як билися. Я пригадав, що це був хлопець на прізвище ОСОБА_19. Будь якого тиску з боку працівників міліції на нього не чинилося. Я особисто підписував протокол про те, що бачив.Крім мене у цих подіях був ще один понятий, прізвища його не знаю,однак як побачу то впізнаю. Протокол складався на місці при проведенні цих дій. Хто саме писав протокол я не знаю.Чи зачитувався мені протокол я не пам»ятаю.Слідів крові та боротьби на місці події я не бачив ніхто на це не акцентував уваги. На протоколі мій особистий підпис. Я нічого неможу пояснити з приводу огляду одягу підозрюваних я, не пам»ятаю. На яких саме документах я ставив підпис не пам»ятаю. Працівники міліції не просили мене підписувати того чого небуло. «Лівих»документів я не підписував. Я перший раз у житті був запрошений у якості понятого.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_54 пояснив:
-у минулому році я був запрошений у якості понятого до РВ міліції у Здолбунові. При проведенні слідчої дії якийсь хлопець показував, як когось били. Цей хлопець присутній у залі суду, я його впізнав.Як мені тепер відомо його прізвище ОСОБА_19. Я бачив, як статист молодий хлопець лежав на землі, а ОСОБА_19 показував, як саме били лежачого хлопця. Я не чув, які саме він давав пояснення. Я не пам»ятаю чи зачитувався мені протокол даної дії-мені показали де підписати і я його підписав. Пригадую, що інший працівник міліції був з фотоапаратом та робив знімки того , що відбувалося. Оглянувши фото таблиці та оригінал протоколу ствердив, що на протоколі його особистий підпис. Я засвідчив те, що бачив і те що говорив цей хлопець на прізвище ОСОБА_19. Протокол підписував у райвідділі міліції він був зроблений у машинописному тексті. Я перебував у міліції на другому поверсі у кабінеті, якому саме не пам»ятаю.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_55 пояснив:
- підсудних я не знаю, було відтворення подій про бійку, я був присутнім в якості понятого.При проведенні слідчої дії були присутні два-три міліціонери і ще якийсь хлопець, який показував, як билися. Один з хлопців показував, як він наносив удари іншому.На мою думку цей хлопець відтворював події бійки добровільно та без будь якого примусу. Йому ніхто не підказував, як треба показувати. Я не пам»ятаю, які саме пояснення давала та особа, яка показувала обставини бійки. На протоколі дійсно мій підпис я його підписував після завершення даної слідчої дії. Протокол мною підписувався у райвідділі міліції. На мене особисто тиску з боку працівників міліції не чинилося. Я точно не пам»ятаю ми пішли всі разом на місце події, а що там говорив цей хлопець я не пам»ятаю, помоєму він нічого не розповідав.
Крім того, вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України повно та послідовно підтверджується іншими об»єктивними дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме :
Прижиттєвими показами потерпілого ОСОБА_7 оголошеними у судовому засіданні :
- який 13.06.2011 року уході відібрання у нього пояснень пояснив, що він проживає в селі Здовбиця та 11.06.2011 року близько 1 години 30 хвилин разом із ОСОБА_21 прийшли в кафе «77»місто Здолбунів, де відпочивали та пили пиво. В ході перебування на дискотеці вони зустрілися з меншим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки ті також перебували на дискотеці. На цій дискотеці в мене виникли неприязні відносини з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які почали до мене чіплятися, що я нібито повідомив у міліцію про те, що вони викрали ноутбук у невідомого чоловіка в селі Здовбиця, при цьому спричинивши йому тілесні ушкодження. Я їм говорив, що до цієї події не маю ніякого відношення. Після закінчення дискотеки всі вийшли на вулицю, де хлопці продовжували висловлювати до мене претензії. В ході даної суперечки, один із них, напевно ОСОБА_4, почав мене бити від чого я відразу ж впав. Також відразу я відчув, що мене почали бити ногами ОСОБА_5, а інші хлопці стояли неподалік і спостерігали за тим, що відбувається. Як саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і в якій послідовності наносили тілесні ушкодження я непам'ятаю. Подальші події непам'ятаю, пам'ятаю лише лікарню. /А.С-30./
- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 12.06.2011 року відповідно до якого на асфальтному покритті з протилежної сторони вулиці Фабрична в м. Здолбунів, навпроти кафе "77", виявлено та вилучено плями крові, яка належить потерпілому ОСОБА_7.
(а.с. 33-37 )
- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 12.06.2011 року підтверджується, що у ОСОБА_4 вилучено одяг з нашаруваннями плям крові;
(а.с. 9-14 )
- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 12.06.2011 року підтверджується, що у ОСОБА_5 вилучено одяг з нашаруваннями плям крові;
(а.с. 16-21 )
- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 12.06.2011 року підтверджується, що на території гаражного кооперативу виявлено ОСОБА_7 та відповідно до якого вилучено його одяг та протоколом огляду одягу ОСОБА_7 від 02.08.2011р.;
(а.с. 5-7, 80 )
- протоколом огляду та фототаблицею до нього від ІНФОРМАЦІЯ_10 підтверджується, що в патологоанатомічному відділенні Рівненської ЦМЛ виявлено померлого потерпілого ОСОБА_7.
(а.с. 64-67 )
- протоколом огляду речей та одягу ОСОБА_7 та фототаблицею до нього від 02.07.2011 року;
(а.с. 80 )
- протоколом очної ставки між ОСОБА_26 та ОСОБА_5 від 19.07.2011 року.
(а.с. 113-115 )
- протоколом очної ставки між ОСОБА_28 та ОСОБА_5 від 19.07.2011 року.
(а.с. 116-117 )
- протоколом очної ставки між ОСОБА_30 та ОСОБА_4 від 19.07.2011 року.
(а.с. 118-121 )
- протоколом очної ставки між ОСОБА_19 та ОСОБА_5 від 20.07.2011 року.
(а.с. 124-125 )
- протоколом очної ставки між ОСОБА_19 та ОСОБА_4 від 20.07.2011 року.
(а.с. 122-123 )
- матеріалами судово-медичної експертизи № 313 від 28.07.2011 року підтверджується, що при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_7 виявлено ознаки черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння і основи черепа, крововиливів в речовину головного мозку та під його оболонки, перелому кісток носа з синцем та крововиливом в м'які тканини на рівні перелому, синців у лобній ділянці справа та на повіках обох очей з крововиливами і їх білкові оболонки. Виявлена у ОСОБА_7 травма голови з крововиливами в речовину та під оболонки головного мозку, з огляду з огляду на локальність травмування речовини і оболонок мозку, обмежений характер та відносно незначні розміри зовнішніх ушкоджень, їх розташування на різних ділянках голови при одночасній відсутності травмування виступаючих частин обличчя (кінчика носа, надбрівні дуги, підборіддя тощо), виникла від багаторазового (не менше три-чотириразового) травматичного впливу тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею (без відображення її індивідуальних особливостей), цілком могла бути наслідком нанесення ударів ногами та руками (як це зазначено у надані постанові). Локалізація зовнішніх ушкоджень на голдові та характер внутрішньо-черепних травматичних проявів не властиві для падіння на площині з висоти власного зросту. В даному випадку, виникнення черепно-мозкової травми у ОСОБА_7 було обумовлене неодноразовим прикладанням сили, а тому, за цих умов, чисельні ушкодження ділянки голови ( синці, крововиливи, перелом кісток носа, мозкового черепа та внутрішньо-черепні травматичні зміни) не можуть розглядатися окремо, оскільки кожний удар в ділянку голови, незалежно від того чим та куди він наносився (рукою, ногою чи іншим травмуючим предметом), посилював дію попереднього, призводив до настання чи відновлення внутрішньо-черепної кровотечі, травматизації головного мозку та створював реальну небезпеку для життя. А тому, вказані вище тілесні ушкодження ділянки голови у ОСОБА_7 , за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Смерть гр-на ОСОБА_7 настала від важкої черепно-мозкової травми із переломами кісток черепа, крововиливами в речовину головного мозку та під мозкові оболонки, яка в своєму перебігу ускладнилась розвитком набряку-набухання і компресії головного мозку з наступними розладами основних вітальних функцій організму (серцевої діяльності та дихання). Це підтверджується відображеними у медичних картах № 3875 та № 11749 даними клінічного протікання травми голови за період стаціонарного лікування ОСОБА_7, характером виявлених при експертизі трупа ушкоджень та даними судово-гістологічного дослідження вилучених з трупа шматочків органів (встановлено розсіяні субарахноїдальні крововиливи в корі головного мозку, вогнищевий та поодинокі дрібно вогнищеві внутрішньо мозкові крововиливи в стовбурі головного мозку, субдуральна гематома з ознаками організації). Таким чином, між отриманою ОСОБА_7 травмою голови та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Спричинення такого характеру, як у ОСОБА_7, травми голови може характеризуватись як втратою свідомості відразу після отримання травим (що унеможливлює здійснення активних дій), так і передуючими їй різного ступеня вираженості розладами свідомості та дещо відстроченою в часі її втратою, що характеризує так званий "світлий проміжок часу", коли людина почуває себе відносно задовільно і може виконувати певні активні рухи (ходити, пересуватись тощо), при цьому тривалість цього проміжку (в залежності від інтенсивності внутрішньо-черепної кровотечі та швидкості стиснення мозку) може становити від декількох хвилин до десятків хвилин і навіть годин.
(а.с. 150-160 )
- матеріалами судової імунологічної експертизи № 154 від 12.07.2011 року підтверджується, що кров ОСОБА_7 відноситься до групи АВ(ІV) системи АВ0.
(а.с. 185 )
- матеріалами судової імунологічної експертизи № 152 від 12.07.2011 року підтверджується, що кров ОСОБА_4 відноситься до групи АВ(ІІ) з ізогемаглютиніном анти -В системи АВ0.
(а.с. 194 )
- матеріалами судової імунологічної експертизи № 153 від 12.07.2011 року підтверджується, що кров ОСОБА_5 відноситься до групи АВ(ІІ) з ізогемаглютиніном анти -В системі АВ0.
(а.с. 203 )
- матеріалами судової імунологічної експертизи № 150 від 29.07.2011 року підтверджується, що на вилученому одязі ОСОБА_4 виявлено кров, що належить людині та відноситься до групи АВ(ІV) системи АВ0 та її походження від потерпілого ОСОБА_7 -не виключається, а походження від підозрюваного ОСОБА_4 - виключається.
(а.с. 212-215 )
- матеріалами судової імунологічної експертизи № 151 від 29.07.2011 року підтверджується, що на вилученому одязі ОСОБА_5 виявлено кров, що належить людині та відноситься до групи АВ(ІV) системи АВ0 та її походження від потерпілого ОСОБА_7 -не виключається, а походження від підозрюваного ОСОБА_5 - виключається.
(а.с. 224-226 )
- матеріалами судової імунологічної експертизи № 149 від 26.07.2011 року підтверджується, що на зразках виявлених та вилучених під час огляду місця події по узбіччю дороги по вул. Фабричній в м. Здолбунів, навпроти кафе "77", виявлено кров що належить людині та відноситься до групи АВ(ІV) системи АВ0 та її походження від потерпілого ОСОБА_7 -не виключається, а походження від підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - виключається..
(а.с. 235-237 )
- матеріалами судової імунологічної експертизи № 175 від 08.08.2011 року підтверджується, що на вилученому одязі ОСОБА_7 виявлено кров, що належить людині та відноситься до групи АВ(ІV) системи АВ0 та її походження від потерпілого ОСОБА_7 -не виключається, а походження від підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - виключається.
(а.с. 246-248 )
- матеріалами судової психолого - психіатричної експертизи № 281/11 від 16.08.2011 року підтверджується, що на підставі анамнестичних даних, вивчення матеріалів кримінальної справи, психолого -психіатричного обстеження при даному огляді судово -психіатрична експертна комісія прийшла до висновків: підслідний ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованого йому злочину психічним захворюванням не страждав, у тимчасово хворобливому стані не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в стані фізіологічного афекту під час дій, які йому інкримінуються (але ним самим не визнаються) не перебував. Індивідуально-психологічні особливості підекспертного (амбіційно-захисна позиція, потреба у відстоюванні власних установок, схильність до опору небажаним впливам, самолюбство, образливість, статусні переживання, потреба у визнанні цінності і значущості своєю особистості та ін.) не мають характеру вад, які б істотно впливали на його здатність керувати своєю поведінкою під час інкримінованого делікту. На даний час ОСОБА_5 ознак психічного захворювання не виявляє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
(а.с. 254-256 )
- матеріалами судової психолого - психіатричної експертизи № 282/11 від 16.08.2011 року підтверджується, що на підставі анамнестичних даних, вивчення матеріалів кримінальної справи, психолого -психіатричного обстеження при даному огляді судово -психіатрична експертна комісія прийшла до висновків: підслідний ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованого йому злочину психічним захворюванням не страждав, у тимчасово хворобливому стані не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в стані фізіологічного афекту під час дій, які йому інкримінуються (але ним самим не визнаються) не перебував. Індивідуально-психологічні особливості підекспертного (активність, прагнення до домінування, потреба самостверджуватися, розвинене почуття суперництва, прагнення до спонтанної самореалізації без обтяжливої відповідальності, необхідність діяльності, яка б збуджувала та ін.) не мають характеру вад, які б істотно впливали на його здатність керувати своєю поведінкою під час інкримінованого делікту. На даний час ОСОБА_4 ознак психічного захворювання не виявляє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
(а.с. 262-264 )
-оголошеними у сдовому засіданні показами свідків, ОСОБА_56,ОСОБА_39,та ОСОБА_57 які не з»явилися у судове засідання /А.С.- 112,103,109./
- провадженням №54-пр-11 по матеріалах перевірки за фактом неправомірних дій працівників міліції Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області стосовно скарг ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19 на 99 арк.
(додаток до справи на 99арк.)
- прилученими до справи речовими доказами;
(а.с. 79, 280, 282, 284, 304 )
Дослідивши обставини справи, які повністю узгоджуються у їх сукупності з показами свідків та потерпілих допитаних у судовому засіданні та матеріалами досудового слідства перевіреними під час судового слідства, суд дії підсудного ОСОБА_4, обвинуваченого за ч.2 ст.187, ч.2 ст.121 КК України та підсудного ОСОБА_5, обвинуваченого за ч.2 ст.187, ч.1 ст.304, ч.2 ст.121 КК України вважає кваліфікованими вірно. Дана кваліфікація знайшла своє підтвердження у ході судового слідства та є цілком правильною.
Зміна показів підсудних та їх відмова від показів, а також зміна показів свідків у судовому засіданні та надання суду іншої інформації у своїй сукупності не спростовують жодним чином наявних у справі доказів, які свідчать та доводять вину підсудних в інкримінованих їм злочинах.
Вирішуючи питання, щодо міри покарання підсудних суд враховує сукупність всіх обставин, при яких вчинені тяжкі злочини, а саме умисел, мотив, спосіб, ступінь і характер участі кожного з підсудних, а також дані про особи підсудних, пом»якшуючі та обтяжуючі обставини у справі.
Вивченням особистості обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що Здовбицька сільська рада, скарг та заяв на ОСОБА_4 не отримувала, компрометуючих матеріалів відносно нього немає.
Вивченням особистості обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що Здовбицька сільська рада, скарг та заяв на ОСОБА_5 не отримувала, компрометуючих матеріалів відносно нього немає за місцем роботи характеризується з позитивної сторони.
При призначенні покарання судом враховано, що ОСОБА_4, 23.05.2011 року притягнений в якості обвинуваченого за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який він вчинив 09.05.2011 року, та вчинивши злочин передбачений ч.2 ст. 187 КК України доведений цим вироком на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний тяжкий злочин, який потягнув смерть потерпілого.
При призначенні покарання судом враховано, що ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 187 КК України доведений даним вироком на шлях виправлення не став , а вчинив новий тяжкий злочин, який потягнув смерть потерпілого.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 з урахуванням часткового погашення отриманих ним витрат підлягає задоволенню частково. Суд вважає за можливе стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 в погашення завданої матеріальної шкоди 4700.00/чотири тисячі сімсот/грв. 00коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 з урахуванням часткового погашення завданої моральної шкоди підлягає задоволенню частково. Суд вважає за можливе стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 в погашення завданої моральної шкоди 20.000/діалцять тисяч/грв. 00коп.
Цивільний позов прокурора Здолбунівського району в інтересах держави підлягає задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно в рахунок Рівненської Центральної міської лікарні/ р/р 35428004001066 в УДК в Рівненській області ЗКПО 02000085 , МФО 833017/- 2507/дві тисячі пятьсот сім/грв. 94коп. в рахунок погашення витрат за стаціонарне лікування ОСОБА_7 з 14.06.11року по 02.07.11 року.
Цивільний позов прокурора Здолбунівського району в інтересах держави підлягає задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно в рахунок Здолбунівської центральної районної лікарні /Р/р 35415001001384 ЗКПО 02000105, МФО 833017/ - 366/триста шістдесят шість/ грв. 18коп. в рахунок погашення витрат за стаціонарне лікування ОСОБА_7 з 12.06.11року по 14.06.11 року.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.81 та ст.330 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст.187, ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.187 КК України - 8/вісім/років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності ОСОБА_4 майна ;
- за ч.2 ст.121 КК України -9/дев»яти/років позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 9/дев»яти/ років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому нат праві власності майна;
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній -утримання під вартою.
ОСОБА_5 визнати винним за ч.2 ст.187, ч.1 ст.304, ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.187 КК України -8/вісім/років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
- за ч.1 ст.304 КК України -3/три/ років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.121 КК України -9/дев»ять/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_5 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 9/дев»яти/ років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній -утримання під вартою.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 з урахуванням часткового погашення отриманих ним витрат задовольнити частково стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 в погашення завданої матеріальної шкоди 4700.00/чотири тисячі сімсот/грв. 00коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 з урахуванням часткового погашення завданої моральної шкоди задовольнити частково стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 , як компенсацію за завдану моральну шкоду 20.000/двадцять тисяч грв. 00коп.
Цивільний позов прокурора Здолбунівського району в інтересах держави задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно в рахунок Рівненської Центральної міської лікарні/ р/р 35428004001066 в УДК в Рівненській області ЗКПО 02000085 , МФО 833017/- 2507/дві тисячі пятьсот сім/грв. 94коп. в рахунок погашення витрат за стаціонарне лікування ОСОБА_7 з 14.06.11року по 02.07.11 року.
Цивільний позовв прокурора Здолбунівського району в інтересах держави задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно в рахунок Здолбунівської центральної районної лікарні /Р/р 35415001001384 ЗКПО 02000105, МФО 833017/ - 366/триста шістдесят шість/грв. 18коп. в рахунок погашення витрат за стаціонарне лікування ОСОБА_7 з 12.06.11року по 14.06.11 року.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст.ст. 81, 330 КПК України.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рахувати з моменту їх затримання , а саме з 12 червня 2011 року.
Постановити Ухвалу суду, якою на підставі ст. 384 КК України та ст. 279 КПК України- клопотати перед Прокурором Здолбунівського району про притягнення до відповідальності ОСОБА_19 та ОСОБА_21 за надання суду завідомо неправдих показів.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.
Суддя:
Судове рішення № 28068889, Здолбунівський районний суд Рівненської області було прийнято 29.11.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-242/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: