Рішення № 2806409, 25.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 7/118

25.12.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київнафтабуд"

до Закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація"

про стягнення 187 309,41 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Поштар Т.П.- довіреність б/н від 10.11.2008р., Литвиненко О.С.- довіреність №24/12-08 від 24.12.2008р.

від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київнафтабуд" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" про стягнення 187 309,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором купівлі –продажу нафтопродуктів № 10/10-08-1 від 10.10.2008 р. не оплатив вартість поставлених нафтопродуктів, заборгувавши позивачу 183 120,00 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 183 120,00 грн. - боргу, 4 189,41 грн. –пені, 466, 58 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –1 873,09 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 01.12.2008 було порушено провадження по справі, призначено її розгляд на 15.12.2008.

15.12.2008 представник відповідача у судове засідання не з”явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 25.12.2008.

25.12.2008 представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

25.12.2008 представник позивача в судовому засіданні подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 183 120,00 грн. - боргу, 9 064,44 грн. –пені, 1 128, 82 грн. –3 % річних, 5 859, 84 грн. –індексу інфляції, 3 998, 12 грн. –збитків, а також понесені ним по справі судові витрати –2 029,73 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю та просили їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.12.2008 р. за згодою представників позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі –продажу нафтопродуктів № 10/10-08-1 (далі - Договір), згідно умов якого сторони погодили, що позивач зобов’язується передавати у власність відповідача нафтопродукти (в подальшому - товар), а останній зобов’язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору.

У відповідності до п. 2.1 Договору найменування, ціна, кількість, строки, умови, а також місце передачі Товару вказуються в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору.

10.10.2008р. на виконання умов Договору та згідно із умовами підписаної специфікації № 1 (Додаток №1 до вказаного Договору від 10.10.2008р.), позивач поставив відповідачу товар - дизельне пальне ЕН - 590, у кількості 32 700 літрів, загальною вартістю 183 120, 00 грн. та виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ - 0000056 від 10.10.2008р. на оплату поставленого товару.

Пунктом 7.1. статті 7 Договору передбачено, що відповідач зобов'язується сплатити позивачеві загальну вартість товару, визначену в Специфікаціях даного Договору, у вигляді попередньої оплати, шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок позивача. Також в п.5 Специфікації вказані умови 100% попередньої оплати.

Згідно п. 4.2 ст.4 Договору позивач передає товар представнику відповідача виключно у випадку надання ним довіреності у відповідності до Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99.

Отримання Товару підтверджується Довіреністю серії НБЖ № 421302 від 10.10.2008 (копія в матеріалах справи).

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 183 120, 00 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 8.3 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 9 064,44 грн. За період з 11.10.2008 по 24.12.2008.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 8.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення проведення розрахунків за цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 9 064,44 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1 128, 82 грн. –3 % річних, 5 859, 84 грн. –індексу інфляції за період з 11.10.2008 по 24.12.2008 (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 998, 12 грн. –збитків не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не доведена та обставина, що у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором, позивачеві завдані збитки у розмірі 3 998, 12 грн., а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у зазначеному розмірі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розмірі позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" (юр. адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16, код ЄДРПОУ 31925477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київнафтабуд" (юр. адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, пошт. адреса: м. Київ, вул. Чапаєва, 14, оф.1, код ЄДРПОУ 33156083) –183 120 (сто вісімдесят три тисячі сто двадцять) грн. –боргу, 9 064 (дев»ять тисяч шістдесят чотири) грн. 44 коп. –пені, 5 859 (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 84 коп. –індексу інфляції, 1 128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 82 коп. – 3 % річних, 1 989 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 74 коп. –державного мита, 115 (сто п'ятнадцять ) грн. 67 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: