Рішення № 2806349, 12.01.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" січня 2009 р.

Справа № 1/1141

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Бобровича В.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача Шатунов Є.А. - фінансовий директор, довіреність від 01.11.08 №2/11-08; Пономарь В.С. - комерційний директор, довіреність від 03.01.08 №03/01 (представники позивача були присутні в судовому засіданні 16.12.08);

від відповідача -

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донместпром" (м.Донецьк)

до Відкритого акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (смт.Першотравневе Овруцького району)

про стягнення 824400,75 грн.

Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача 786089,53грн. боргу за поставлену продукцію згідно договору купівлі-продажу №040108 від 04.01.08, 20263,61грн. пені, 15514,66грн. інфляційних нарахувань та 2532,95грн. - 3% річних, а всього 824400,75грн.

Позивач надіслав на адресу суду через факсовий зв'язок листа №218/01-09 від 12.01.09 в якому повідомив про часткове погашення відповідачем боргу, у зв'язку з чим на дату судового засідання сума основного боргу зменшилась до 722174,16грн., надіслав документи в підтвердження проведення часткових розрахунків, просить суд розглянути справу за відсутністю його представників.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвали суду не виконав, свого представника в судове засідання не направив, хоча по час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донместпром" (позивачпо справі) та Відкритим акціонерним товариством "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (відповідач по справі) було укладено договір купівлі-продажу №040108 від 04.01.08 (далі по тексту - договір) (а.с. 13-15).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач (продавець за договором) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (покупцю за договором) продукцію, яку останній зобов'язався прийняти та оплатити. Перелік продукції вказується у додатках до договору, які являються невід'ємними його частинами (а.с. 16-19).

Виходячи з укладеного договору та додатків до нього, на підставі довіреностей №007803 серія НБЛ від 29.07.2008р., №008971 серія НБЛ від 29.09.2008р., №008982 серія НБЛ від 01.10.2008р. та згідно видаткових накладних №РН-0000152 від 31.07.2008р., №РН-000210 від 30.09.2008р., №РН-0000213 від 30.09.2008р., №РН-0000215 від 30.09.2008р., №РН-0000217 від 02.10.2008р., № РН-0000220 від 02.10.2008р., №РН-0000227 від 13.10.2008р. позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 1025190грн. 80коп. (а.с. 22-31).

Відповідно до п. 5.1. договору, відповідач зобов'язався оплатити кожну партію товару по факту поставки протягом 10 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (позивача).

Однак, в порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману продукцію повністю не розрахувався , у зв'язку з чим станом на 13.11.08 заборгував позивачу 786089грн. 53 коп., що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 20, 21).

Після подання позовної заяви та порушення провадження у справі, відповідач з 04.12.08 по 12.01.09 сплатив позивачу частину основного боргу у загальній сумі 63915,37грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку за вказаний період.

Таким чином, на дату розгляду справи сума основного боргу становить 722174грн. 16коп., що не заперечується відповідачем.

В пункті 7.1. зазначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по даному договору винна сторона несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Виходячи з вказаного пункту договору та пославшись на ст. 230, ч.6 ст. 231 та ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, за порушення строку оплати товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в сумі 20263,61грн.

Однак, господарський суд вважає, що сума пені нарахована необґрунтовано виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 343 ГК України, передбачено, що розмір пені за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В Роз'ясненні Вищого Арбітражного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" роз'яснюється, що з дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто з 14 січня 1997 року (дата опублікування), розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі, при цьому в п.2.1. Роз'яснення вказується, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Як вбачається з умов договору сторони не передбачили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, в т.ч. грошових, у вигляді сплати пені, не визначили конкретний розмір санкцій, а посилання позивача на норми ст. 230 та ст. 231 Господарського кодексу України не може бути підставою для стягнення пені, оскільки вони визначають загальне поняття штрафних санкцій як виду господарських санкцій та встановлюють особливості їх обчислення. При цьому, законодавством України не встановлено обов'язку сплати пені за порушення грошових зобов'язань суб'єктами господарювання по справі за договором купівлі-продажу у разі, якщо розмір пені не визначено в договорі.

Виходячи з вищевикладеного, у позивача не виникло право на нарахування пені у будь-якому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Виходячи з розрахунку позивача, з яким погоджується господарський суд, сума інфляційних нарахувань та 3% річних за увесь період прострочки платежів становить 15514,66грн. та 2532,95грн. відповідно.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 722174грн. 16коп. основного боргу, 15514,66грн. інфляційних нарахувань та 2532,95грн. - 3% річних, а всього 740221,77грн.

В частині стягнення 63915,37грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки зазначена сума перерахована після звернення позивача за позовом, а в частині стягнення 20263,61грн. пені у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 547, 549, 625 ЦК України, ст. ст. 199, 230 ГК України, ст. ст. 33, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (вул. Леніна, 1, смт.Першотравневе, Овруцький район, Житомирської області; ідент. номер 00191879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донместпром" (вул. Артема, 88, к.231, м.Донецьк; ідент. номер 32685898)

- 722174грн. 16коп. (сімсот двадцять дві тисячі сто сімдесят чотири гривні 16коп.)

основного боргу;

- 15514грн. 66 коп. інфляційних нарахувань;

- 2532грн. 95коп. - 3% річних;

- 8041грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита;

- 115грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 20263грн. 61коп. пені.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 63915,37грн. боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття.

Суддя

Бобрович В.М.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу