Рішення № 2806338, 30.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.08 Справа№ 17/237

Господарський суд Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Торговий дім “Західна молочна група”, м. Львів

до відповідача: ТзОВ “Кишенька”, м. Львів

про стягнення 1 351,40 грн.

Представники :

Від позивача: Кравець В.Ю. –ю/к (Довіреність б/н від 03.11.2008р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Торговий дім “Західна молочна група”, м. Львів до ТзОВ “Кишенька”, м. Львів про стягнення 1 351,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.11.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.12.2008р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 23.12.2008р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 30.12.2008р. представник позивача вказав, що ТзОВ “Кишенька” у повному обсязі сплачено заборгованість та подав клопотання, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача пеню, 3 % річних та судові витрати по справі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Як зазначається у позовній заяві 27.03.2007р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 403/07. Однак, вказаного Договору позивач до позовних матеріалів не долучив та на вимогу Ухвали від 28.11.2008р. суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено поставку товарів відповідачу, що підтверджується наданими суду видатковими накладними. Однак, отриманого товару ТзОВ “Кишенька” у повному обсязі не оплатило і станом на 11.11.2008р. його заборгованість перед позивачем становила 1 332,09 грн.

12.11.2008р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 837 із вимогою оплатити товар. Проте, вказана Претензія залишилася без відповіді.

Як вже зазначалося, заборгованість за отриманий товар відповідач оплатив лише після порушення провадження у справі.

Із посиланням на п. 9.2. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача 16.79 грн. пені.

Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 2,51 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог становить 1 351,40 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як стверджує позивач спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки № 403/07 від 27.03.2007р. Однак, вказаного Договору позивач на вимогу Ухвали від 28.11.2008р. суду не надав, а відтак суд не може вважати його як доказ у справі.

Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Факт прийняття відповідачем до виконання замовлення підтверджується підписанням видаткових накладних, а також оплатою отриманого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вказано вище, після порушення провадження у справі відповідач у повному обсязі оплатив отриманий товар, а відтак провадження у справі в частині стягнення 1 332,09 грн. підлягає припиненню.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, Претензію № 837 позивач направив на адресу відповідача 12.11.2008р., а відтак відповідач зобов’язаний був оплатити товар в термін до 19.11.2008р.

Як вбачається із позовних матеріалів позивач здійснював нарахування 3 % річних з 27.10.2008р. по 17.11.2008р., тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, пеня є одними із видів забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи те, що позивачем не надано Договору поставки № 403/07 від 27.03.2007р. суд прийшов до висновку про залишення позову в частині стягнення 16,79 грн. пені без розгляду.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до положень ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 181, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 547, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Стягнути з ТзОВ “Кишенька” (79000, м. Львів, пр-т. Червоної Калини, 102/49. Код ЄДРПОУ 34711374, р/р № 26009100000159 у ЛФ АКБ “Індустріалбанк”, МФО 385424) на користь ТзОВ “Торговий дім “Західна молочна група” (79052, м. Львів, вул. Рудненська, 8. Код ЄДРПОУ 34310169, р/р № 26001501014002 у Філії ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ, МФО 325978) 100,54 грн. державного мита та 116,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В частині стягнення 1 332,09 грн. боргу провадження у справі припинити.

3. В частині стягнення 16,79 грн. пені позовні вимоги залишити без розгляду.

4. В частині стягнення 2,51 грн. 3 % річних у позові відмовити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.