Вирок № 28062540, 19.12.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-9/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2012 р. м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В.

при секретарі - Гаврікової А., Титенко Ю.А., БродюкЛ.С.,

за участю прокурорів - Куца О.О., Воліка О.І., Кулєби М.,

РакаП.О., Ткачук Ю.Б., Онікеєнко К.Г.,

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілого - ОСОБА_6,

захисників - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який має вищу освіту, працює, одружений, має двох малолітніх дітей, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має вищу освіту, працює, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

згідно з наказами ГУ МВС України в м. Києві № 1052 о/с від 31.10.2008 року, № 41 о/с від 24.01.2007 року і № 836 о/с від 05.09.2008 року ОСОБА_10, ОСОБА_12 (провадження відносно якого закрито постановою суду від 19.12.2012 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року) і ОСОБА_11 призначено на посади відповідно оперуповноважених та начальника ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві.

Згідно ст. 1 Закону України „Про міліцію", міліція в Україні - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань. Як працівники міліції, ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 згідно ст. 2 Закону України „Про міліцію" забезпечують особисту безпеку громадян, здійснюють захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігають правопорушенням та вживають заходів до їх припинення; охороняють і забезпечують громадський порядок, виявляють та розкривають злочини. У своїй професійній діяльності ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 відповідно до ст. 5 Закону України „Про міліцію" зобов'язані виконувати завдання неупереджено, у точній відповідності з законом; ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності; повинні поважати гідність особи та виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.

ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 (провадження відносно якого закрито постановою суду від 19.12.2012 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року) являючись працівниками правоохоронного органу, представниками влади та службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вчинили перевищення влади, а ОСОБА_10 і ОСОБА_11 також службове підроблення, за наступних обставин.

Так, 17.04.2009 року в післяобідній час оперуповноваженими ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві капітаном міліції ОСОБА_10 і старшим лейтенантом міліції ОСОБА_12 на території Оболонського району м. Києва проводились заходи по оперативно-розшуковій справі № 01-0082/08, заведеній 17.11.2008 року відносно ОСОБА_13, який підозрювався у причетності до незаконного обігу наркотичних і психотропних речовин. В цей час спільно із співробітниками міліції перебував їх знайомий, колишній оперативний співробітник УБОЗ ГУМВС України в Київській області, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком. В ході відпрацювання зв'язків ОСОБА_13 ОСОБА_10 і ОСОБА_12 було отримано оперативну інформацію про можливе вчинення громадянином ОСОБА_4. правопорушення, пов'язаного із незаконним обігом психотропних речовин.

З метою перевірки зазначеної інформації ОСОБА_12 приблизно о 15 год. 40 хв., керуючи належним йому легковим автомобілем НОМЕР_1, блокував рух виїжджаючому з автокооперативу «Регата плюс»по вул. Резервній, 8 в м. Києві, легковому автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 Відразу ж після цього ОСОБА_10, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на перевищення влади, підійшовши до дверей водія автомобіля «Деу Ланос», діючи умисно та явно виходячи за межі наданих йому як співробітнику міліції прав і повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 5 Закону України „Про міліцію»не представився, ігноруючи положення п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію»стосовно перевірки у підозрюваного документів, що посвідчують його особу, а також інших документів, необхідних для з'ясування питання його причетності до вчинення правопорушення, через відчинене вікно безпричинно наніс декілька ударів кулаком і долонею руки у голову ОСОБА_4 Коли останній вийшов з салону автомобіля, то ОСОБА_10 продовжив наносити удари руками по тілу ОСОБА_4 В цей час до них підбіг ОСОБА_12, який спільно із ОСОБА_10, в порушення п. 1 ч. 8 ст. 5 Закону України „Про міліцію», за сприяння особи, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, розпочали вчиняти активні дії спрямовані на незаконне затримання ОСОБА_4, не повідомивши останньому його мотиви і підстави. В подальшому ОСОБА_10 і ОСОБА_12, не проводячи особистого огляду ОСОБА_4 і тим самим не перевіряючи наявну інформацію щодо можливої причетності останнього до вчинення злочину чи іншого правопорушення, за відсутності будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували їх скоєння ОСОБА_4., діючи умисно та явно виходячи за межі наданих їм прав і повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ст. 14 Закону України «Про міліцію», за безпосередньої участі особи, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, безпідставно і незаконно, без попередження застосували відносно потерпілого фізичний вплив у вигляді нанесення ударів ногами і руками у різні частини тіла, а також спеціальний засіб наручники. Активно сприяючи ОСОБА_10 і ОСОБА_12 у незаконному затриманні ОСОБА_4., створюючи сприятливі умови для вчинення ними злочину, особа, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, пригнічуючи волю потерпілого, протиправно застосував відносно нього зброю - пістолет марки «ПМР»калібру 9 мм, шляхом його демонстрації, постійного спрямування у сторону потерпілого і виголошення погрози його застосування та здійснення пострілу у повітря задля примушування до виконання незаконних вимог співробітників міліції щодо спільного з ними слідування до відділку міліції. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на перевищення влади, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 за сприяння особи, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, незаконно затримавши ОСОБА_4, насильно помістили його до салону автомобіля НОМЕР_2 та доставили до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, чим протиправно позбавили його волі. Під час затримання ОСОБА_4 співробітниками міліції жодних процесуальних документів не складалося, факту вчинення ним будь-якого правопорушення встановлено і задокументовано не було.

Прибувши до приміщення Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві по вул. Голосіївській, 15 в м. Києві, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 спільно із начальником ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві капітаном міліції ОСОБА_11 доставили ОСОБА_4, який продовжував безпідставно перебувати у наручниках, до кабінету № 301, при цьому, всупереч п. 3.8 Наказу МВС України № 157 від 15.05.07 року «Про додаткові заходи щодо дотримання працівниками органів внутрішніх справ принципів законності, забезпечення прав і свобод громадян», дані про це до книги обліку осіб, доставлених до райуправління міліції, не внесли. Крім того, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 в порушення ч. 5 ст.12 Закону України «Про міліцію», про застосування відносно ОСОБА_4 під час затримання фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї негайно та письмово до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокурору не довели. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на перевищення влади, перебуваючи у службовому кабінеті № 301 Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спільно із невстановленими слідством особами у період часу приблизно з 16 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв., діючи умисно та явно виходячи за межі наданих їм ст. 12, 13, 14 Закону України „Про міліцію" прав і повноважень, щодо умов і меж застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів, з метою штучного завищення показників рівня розкриття підрозділом злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, під час опитування ОСОБА_4, прагнучи примусити його надати пояснення про причетність до вчинення правопорушення зазначеної категорії, незаконно застосували відносно нього фізичне насильство і спеціальні засоби, що проявилося у нанесенні багаточисленних ударів по тілу ногами, руками, гумовим кийком і металевим вогнегасником. ОСОБА_4, діючи під тиском ОСОБА_10, ОСОБА_11 та вищевказаних невстановлених слідством осіб, власноручно написав пояснення у якому нібито викрив себе і ОСОБА_13 у причетності до вчинення правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних і психотропних речовин.

Крім того, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, реалізуючи свій злочинний намір направлений на перевищення влади, приблизно о 18 год. насильно із застосуванням наручників, продовжуючи незаконно позбавляти волі ОСОБА_4, помістили його до салону вищевказаного автомобіля марки «Деу Ланос»та доставили на вул.Резервну, 8 у м. Києві до в'їзду в автокооператив «Регата плюс», для складення протоколу огляду місця події.

В результаті протиправного нанесення за вищевказаних обставин ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12, особою, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, та невстановленими слідством особами ударів ОСОБА_4, останньому згідно висновку експерта №1611/Е від 27.10.2009 року спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді: синців полосоподібної форми з просвітленням шкіри у центрі в лівій лицево-вушній ділянці, в лівій лопатковій ділянці, на зовнішній поверхні лівого плеча на межі верхньої та середньої, в середній та нижній третинах, на задньо-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя у верхній третині, на межі верхньої та середньої третини, в середній третині, на лівій бічній поверхні черевної стінки від передньої до задньої пахвових ліній, на задній поверхні лівого стегна в середній третині (що зливаються між собою), на внутрішній поверхні правого стегна в верхній третині, на задньо-зовнішній поверхні лівого та правого гомілкоступеневих суглобів, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу, правої гомілки, на межі середньої та верхньої третин, в середній та нижній третинах, на задньо-внутрішній поверхні лівої гомілки на межі середньої та нижньої третин; синців невизначеної форми на передньо-зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, на лівій вушній раковині, на тилі лівого променевозапясткового суглобу з переходом на ліву кисть в проекцію 1-5 п'ясткових кісток, на передній поверхні лівого колінного суглобу, лівої гомілки в середній третині, на тилі лівої стопи в проекції 2-5 п'ясткових кісток; саден на тилі лівого передпліччя в нижній третині з переходом на передньо-зовнішній та задньо-зовнішній краї, на тилі лівого променевозапясткового суглобу, на тилі правого променевозапясткового суглобу з переходом на передньо-зовнішній та задньо-внутрішній краї. Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом, синці полосоподібної форми виникли від дії предмету з подовженою травмуючої поверхнею і могли утворитись 17.04.2009 року.

Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 спільно із особою, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, та невстановленою слідством особою, 17.04.2009 року приблизно о 19 год. прибули до гаражного боксу НОМЕР_4 автокооперативу «Регата плюс», розташованого по вул. Резервній, 8 у м. Києві, де повідомили його орендарю ОСОБА_5 про необхідність проведення огляду підвального приміщення, на що той погодився. Відразу ж після входу до підвалу гаражу особа, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, сприяючи ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 у перевищенні влади, створюючи сприятливі умови для вчинення ними злочину, прагнучи примусити ОСОБА_5. надати пояснення про його нібито причетність до вчинення правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, з метою штучного завищення показників рівня розкриття підрозділом злочинів вказаної категорії, протиправно застосував відносно ОСОБА_5 спеціальний засіб наручники. Відразу ж після цього, особа, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, запропонував ОСОБА_5 написати пояснення під його диктовку, а коли отримав відмову, наніс йому серію ударів металевою трубою по руках і ногах. Після цього, ОСОБА_10 і ОСОБА_12, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на перевищення влади, діючи всупереч вимогам ст. 5 Закону України «Про міліцію», щодо гуманного ставлення до особи та виконання завдань у точній відповідності із законом, також по черзі нанесли ОСОБА_5 по серії ударів металевою трубою по різним частинам тіла. Після цього, ОСОБА_11 та невстановлена слідством особа, по черзі завдали по декілька ударів кулаками і ногами у різні частини тіла ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_10, ОСОБА_12 спільно із особою, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, протягом приблизно однієї години, продовжили по черзі наносити ОСОБА_5 по серії ударів металевою трубою по різним частинам його тіла.

В результаті протиправного нанесення ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, особою, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, та невстановленою слідством особою ударів ОСОБА_5., останньому згідно висновку експерта № 568/И від 22.10.2009 року спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на передньо-зовнішній поверхні правого плеча в нижніх двох третинах, лівого плеча в середній третині, на задньо-зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині. Описані тілесні ушкодження спричинені тупим предметом і могли утворитись 17.04.2009 року.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на перевищення влади ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11, діючи спільно з особою, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, всупереч волі ОСОБА_5 помістили останнього до салону легкового автомобіля марки БМВ, де протиправно із застосуванням наручників утримували до 00 год. 18.04.2009 року, чим незаконно позбавили останнього волі.

Крім того, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру направленого на перевищення влади, знаходячись по вул.Резервній, 8 у м. Києві, із залученням інших співробітників відділу у період часу з 22 год. до 22 год. 25 хв. взяли участь у огляді місця події, в ході якого в порушення ст. 191 КПК України щодо постійної присутності понятих під час проведення даної слідчої дії, з метою штучного створення доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення правопорушення, пов'язаного із незаконним обігом психотропних речовин, на землі біля бетонної огорожі вилучили нібито належний ОСОБА_4 целофановий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, нібито викинутий ним під час затримання того ж дня о 15 год. 40 хв., достовірно знаючи, що останній зазначеного не вчиняв. Продовжуючи фальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, діючи всупереч вимогам ст. 5 Закону України «Про міліцію», щодо виконання завдань у точній відповідності із законом, склали пояснення від імені понятих ОСОБА_4 і ОСОБА_15, у котрих власноручно зазначили недостовірні дані про участь у огляді ОСОБА_4 та визнання ним факту причетності до незаконного обігу психотропних речовин. По завершенню огляду приблизно о 23 год. ОСОБА_4 було доставлено до чергової частини Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві по вул. Малиновського, 2-А в м. Києві. Своїми умисними діями направленими на перевищення влади ОСОБА_10., ОСОБА_12, ОСОБА_11 за сприяння особи, справа відносно якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, та невстановлених слідством осіб, заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Крім того, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 17.04.2009 року приблизно о 23 год. доставили ОСОБА_4 до чергової частини Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Малиновського, 2-А в м. Києві, де ОСОБА_10, діючи умисно з метою створення уяви законності його затримання, склав рапорт, в який вніс завідомо неправдиві відомості про затримання ОСОБА_4 о 17 год. 40 хв., вчинення ним фізичного опору законним вимогам співробітників міліції та викидання на землю під час затримання поліетиленового пакету з білою порошкоподібною речовиною. При цьому ОСОБА_10 як безпосередній учасник затримання ОСОБА_4 достовірно знав про його проведення саме о 15 год. 40 хв., про відсутність з боку затриманого опору законним вимогам співробітників міліції, а також про те, що він під час затримання поліетиленового пакету з білою порошкоподібною речовиною не викидав. В той же час ОСОБА_11, діючи умисно, склав протокол від 17.04.2009 року про адміністративне затримання ОСОБА_4 згідно із ст. 263 КУпАП, в який вніс завідомо неправдиві відомості про виявлення і вилучення у нього по вул. Резервній, 8 в м. Києві поліетиленового пакета з амфетаміном, достовірно знаючи про те, що психотропна речовина у ОСОБА_4 не вилучалась, а також проведення поверхневого огляду останнього перед поміщенням до кімнати затриманих у присутності понятого ОСОБА_17 і ОСОБА_18., які насправді при цьому присутні не були, не проводилось. Вищевказаний протокол про адміністративне затримання ОСОБА_4 згідно із ст. 263 КУпАП ОСОБА_11 разом із підробленим рапортом ОСОБА_10 та іншими документами передав до чергової частини Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де їх було зареєстровано в ЖРЗПЗ за № 6484 та на підставі яких ОСОБА_4 було незаконно затримано нібито за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП, і безпідставно поміщено до кімнати для затриманих.

Допитаний в ході судового слідства підсудний ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та показав, що приблизно на початку 2009 року ним було заведено оперативно-розшукову справу на ОСОБА_13, який підозрювався у незаконному збуті психотропної речовини «амфетаміну». В рамках даного ОРС департаментом оперативно-технічного забезпечення МВС України (далі -ДОТЗ МВС України) прослуховувався його телефон. За результатами проведеної по ОРС роботи ним було зібрано достатньо даних, які викривали ОСОБА_13 у причетності до скоєння численних злочинів пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. 17.04.09 року до обід він разом із ОСОБА_12 на автомобілі останнього марки «Міцубісі Ланцер»знаходились на масиві Оболонь з метою затримання ОСОБА_13 До цих заходів також були задіяні співробітники управління оперативних служб ГУМВС України в м. Києві (далі -УОС ГУ МВС України в м. Києві), які вели візуальне спостереження за ОСОБА_13 та мали допомагати їм у затриманні особи, яка придбає у нього психотропну речовину. У свою чергу він тримав регулярний телефонний зв'язок із працівниками ДОТЗ МВС України та очікував від них інформації про момент збуту психотропної речовини.

Приблизно в обід йому повідомили про домовленість ОСОБА_13 із чоловіком на прізвисько ОСОБА_4 щодо зустрічі на території авто кооперативу, розташованого по вул. Резервній, 8 у м. Києві. В ході проведення оперативно-технічних заходів було здобуто дані про постійний зв'язок ОСОБА_13 та даного чоловіка на прізвисько ОСОБА_4, яким виявився ОСОБА_4, та причетність останнього до незаконного обігу наркотичних речовин і психотропних засобів. Крім того, ОСОБА_4 виступав у ролі охоронця ОСОБА_13 під час зустрічі останнього з представниками злочинного світу. З урахуванням ситуації ним було прийнято рішення про затримання ОСОБА_13 та особи, яка придбала у нього психотропну речовину. Він відразу ж зв'язався з старшим зміни УОС ГУМВС України в м. Києві та попросив їх також прибути на вул. Резервну, 8 в м. Києві з метою реалізації матеріалів оперативного обліку. Крім того, він зателефонував ОСОБА_11 і попросив направити до них співробітників відділу для надання допомогти у затриманні, однак поблизу нікого з колег не було, тому виникла необхідність залучення до цього цивільної особи. Перед цим ОСОБА_12 по своєму мобільному телефону спілкувався із знайомим ОСОБА_21, який є колишнім співробітником міліції та перебував поруч. Оскільки він також знайомий із ОСОБА_21, було прийнято рішення попросити його допомоги в затриманні ОСОБА_13 і ОСОБА_4 та він на це погодився. Під'їхавши до автокооперативу «Регата +», йому співробітники УОС ГУМВС України в м. Києві повідомили, що ОСОБА_13 використовує легковий автомобіль марки «Мазда 6»червоного кольору, а на його автомобілі марки «Деу Ланос»їздить ОСОБА_4

В момент коли він, ОСОБА_12 і ОСОБА_21 під'їжджали до автокооперативу «Регата+», то побачили, що з прохідної виїхав автомобіль «Мазда 6» червоного кольору, який вони перехопити не встигали. Майже відразу ж за ним через прохідну намагався виїхати автомобіль марки «Деу Ланос»сріблястого кольору під керуванням ОСОБА_4 Він відразу ж зателефонував співробітникам УОС ГУМВС України в м. Києві та попросив їх продовжити супроводження і провести подальше затримання ОСОБА_13 У свою чергу вони вирішили затримати ОСОБА_4 та задокументувати його причетність до незаконного обігу психотропної речовини «амфетаміну». Для цього ОСОБА_12 своїм автомобілем заблокував напрям руху автомобіля під керуванням ОСОБА_4 у момент, коли той щойно виїхав за шлагбаум автокооперативу. Він відразу ж вийшов з салону автомобіля «Міцубісі Ланцер», підійшов до водійських дверей автомобіля «Деу Ланос», скло яких було повністю опущено. З кишені джинс він дістав своє службове посвідчення та пред'явив його ОСОБА_4, який сидів за кермом. При цьому він представився йому і запропонував вимкнути двигун та вийти з автомобіля. ОСОБА_4 відповів, що не збирається виконувати ці вказівки і спробував руками відштовхнути його від дверей. Водночас ОСОБА_4 намагався від'їхати назад для того, щоб об'їхати автомобіль «Міцубісі Ланцер». З урахуванням цього ОСОБА_12 відчинив передні пасажирські двері автомобіля «Деу Ланос»і також пред'явив йому посвідчення, проте він намагався їх відштовхнути, в тому числі, дверцятами машини. В цей час до них підійшов ОСОБА_21 і ОСОБА_4 вийшов з автомобіля та пішов в бік бетонної огорожі. Вони намагалися його зупинити, але він чинив опір і був сильнішим, тому ОСОБА_12 пішов до автомобіля, взяв гумовий пістолет та здійснив постріл у повітря. Після цього ОСОБА_4 заспокоївся, вони одягли на нього наручники і в цей час на прохідну збіглися всі люди, яким вони на їх питання також показували свої посвідчення. Оскільки після затримання ОСОБА_12 віддав потримати пістолет ОСОБА_21, очевидці вирішили, що стріляв саме він. Потім вони посадили ОСОБА_1 в машину, за кермо сів ОСОБА_12 і поїхали до Голосіївського РУ ГУ. По прибуттю на місце їх зустрів ОСОБА_11 і вони доставили ОСОБА_4 до приміщення № 301, де почали проводити з ним бесіду. ОСОБА_12 і ОСОБА_21 залишились на вулиці. В ході спілкування він та ОСОБА_11 запропонували ОСОБА_4 викласти вміст кишень, що останній і зробив. Ніяких заборонених речовин чи предметів виявлено не було. Спочатку ОСОБА_4 заперечував те, що ОСОБА_13 передав йому «амфетамін», однак після того як вони привели йому аргументи він погодився все розповісти, вказавши, що під час затримання викинув психотроп під забором. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що на території автокооперативу «Регата+»по вул. Резервній, 8, у одному з гаражів належному їх спільному знайомому є схованка, де ОСОБА_13 зберігає «амфетамін». Вони запропонували ОСОБА_4 написати власноручне пояснення з цього приводу і відстебнули наручники. Через деякий час після початку написання пояснення ОСОБА_4 різко піднявся зі стільця, відштовхнув ОСОБА_11, вдарив його рукою у шию і спробував вибігти на загальний коридор 3 поверху, у зв'язку з чим ОСОБА_11 декілька разів вдарив його по спині гумовим кийком, затримати його їм допоміг ОСОБА_4 Потім ОСОБА_1 заспокоївся і дописав пояснення. Після цього, він, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_48, на автомобілі останнього марки «БМВ»поїхали на вул. Резервну, 8 в м. Києві для проведення огляду місця події біля в'їзду в автокооператив.

По прибуттю до в'їзду в автокооператив «Регата+»ОСОБА_4 показав приблизне місце, де він викинув поліетиленовий пакетик з «амфітаміном». Тоді ОСОБА_11 подзвонив у чергову частину Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві і попросив направити для проведення огляду слідчо-оперативну групу. Після цього, вони всі разом з ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_11 пішли до гаражу, на який вказав ОСОБА_4, у якому, з його слів, ОСОБА_13 має схованку психотропних речовин. Орендарем цього гаражного боксу виявився молодий чоловік на ім'я ОСОБА_5. З дозволу орендатора вони увійшли до підвалу цього гаражу, проте у місці, про яке розповідав ОСОБА_1, психотропної речовини вони не знайшли. Після чого всі разом вийшли на вулицю. ОСОБА_5 погодився показати їм місця на Оболоні, де міг перебувати ОСОБА_13. До того ж він отримав інформацію з ДОТЗ МВС України про те, що ОСОБА_13 після того як його втратили співробітники УОС ГУМВС України в м. Києві знову збирається повернутися на Оболонь, де має зустріч у одному з кафе на вул. Прирічній. Тоді він, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_5 поїхали на вул. Прирічну з метою затримання там ОСОБА_13 Водночас ОСОБА_48 залишився із ОСОБА_4 очікувати прибуття СОГ Оболонського РУ.

Проте ОСОБА_13 того вечора вони не знайшли і тому всі разом повернулися на вул. Резервну, 8. На той час СОГ іще не прибуло. Тоді ОСОБА_11 повторно зателефонував у чергову частину та довідався від оперативного чергового, що всі СОГ перебувають на виїздах і ще скоро не звільняться. Тоді було прийнято рішення самостійно провести огляд місцевості та у разі виявлення поліетиленового пакетику з порошком, провести його вилучення. Ними були запрошені поняті, після чого розпочато проведення огляду. В ході огляду під бетонною огорожею, де вдень відбувалась боротьба із ОСОБА_4, ними було виявлено і вилучено поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною, яку опечатано і скріплено підписами понятих. Протокол огляду і вилучення складав ОСОБА_48 В огляді також приймав участь ОСОБА_4, однак чи підписував протокол, йому не відомо. В подальшому вони доставили ОСОБА_4 до чергової частини Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві, де ОСОБА_11 затримав його в порядку ст. 263 КУпАП і передав інспектору по затриманим. В свою чергу, він написав рапорт про затримання ОСОБА_4 та зареєстрував його до ЖРЗПЗ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві. Підсудний вважає, що їх дії вчинялися із чітким дотриманням вимог закону, будь-яке безпідставне насильство до потерпілого ОСОБА_4 вони не застосовували, одягання наручників та нанесення ударів кийком були пов'язані виключно із його опором. Потерпілого ОСОБА_5 вони взагалі не били і будь-які спецзасоби не застосовували. Під час затримання ОСОБА_1 останній також спричинив йому тілесні ушкодження, що підтверджується медичною документацією.

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_11 також не визнав свою вину та показав, що співробітниками ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві було отримано оперативну інформацію про причетність громадянина ОСОБА_13 до протиправної діяльності пов'язаної із незаконним обігом наркотичних і психотропних речовин. У зв'язку з цими ними було заведено ОРС та проводились оперативні заходи. Також було встановлено, що ОСОБА_13 має охоронця ОСОБА_4 і вони придбали вогнепальну зброю для використання у своїй діяльності. Також було встановлено, що автомобілем ОСОБА_13 користується ОСОБА_4, який розвозить покупцям психотропну речовину.

17.04.09 року ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_12 на особистому автомобілі останнього марки «Міцубісі Ланцер»червоного кольору, стежили за фігурантами даної справи з метою виявлення та документування їх незаконної діяльності. В другій половині дня йому подзвонив ОСОБА_10, який повідомив, що вони затримали особу та попросив зустріти їх біля входу до адмінбудівлі Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві по вул. Голосіївській, 15 в м. Києві. Через деякий час він вийшов та побачив, що вони затримали ОСОБА_4, який причетний до незаконного обігу наркотичних засобів і який чинив опір. Потім вони із ОСОБА_10 завели ОСОБА_4 до кабінету № 301 райуправління міліції, він на їх прохання все виклав з кишень, крім того, він провів руками по його одягу, проте нічого забороненого у ОСОБА_1 не виявив. Вони почали спілкуватися із ОСОБА_4, він відмовлявся з ними співпрацювати, але вони навели аргументи і він погодився. Вони зняли з нього наручники і він почав писати пояснення, повідомивши, що під час затримання викинув наркотик під забор. В цей час ОСОБА_10 пішов до іншого приміщення для того, щоб перевірити особу ОСОБА_4 за допомогою автоматизованої інформаційної системи «Армор». Коли він повернуся та повідомив, що ОСОБА_4 є раніше судимою особою та перебуває на іспитовому строку, останній підскочив, вдарив його, відштовхнув ОСОБА_10 і намагався втекти. Проте в цей час до приміщення входив ОСОБА_4, який побачив вищевказані події, вийшов на загальний коридор і почав утримувати двері з зовнішньої сторони, не даючи йому можливості вирватися за межі кабінету. Вони намагалися зупинити ОСОБА_1, проте він сильніше і постійно відштовхував їх, тому він побіг до свого службового приміщення, взяв там гумовий кийок, повернувся та наніс декілька ударів по спині ОСОБА_4 з метою припинення протиправної поведінки останнього. Від отриманих ударів ОСОБА_4 заспокоївся, вони одягли на нього наручники та завели в кабінет, де посадили на стілець, дали попити води і пояснили, що така поведінка лише погіршить його становище. Тоді він заспокоївся, сказав, що більше тікати не буде, після чого вони зняли наручники та він дописав пояснення. В ході опитування ОСОБА_4 також пояснив, що у одному з гаражних боксів автокооперативу ОСОБА_13 має схованку, де зберігає «амфетамін». Коли ОСОБА_4 завершив писати пояснення, то вони поїхали на вул. Резервну, 8 в м. Києві для проведення огляду місця події. Перед поїздкою він викликав на вказане місце слідчо-оперативну групу із Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. По прибуттю на місце ОСОБА_4 та ОСОБА_48 залишились чекати групи, а він з колегами пішов до гаража, про який розповідав ОСОБА_4 З дозволу ОСОБА_5 вони оглянули підвал гаражу, проте у вказаних ОСОБА_4 місцях нічого не знайшли. Тоді вони разом із ОСОБА_5 поїхали шукати ОСОБА_13, проте по дорозі йому повідомили, що він виїхав за межі м. Києва. Також він з'ясував у ОСОБА_48, що група й досі не приїхала. Тому вони вирішили заїхати до Оболонського РУ ГУ. По приїзду їм повідомили, що група до них не приїде, оскільки дуже багато викликів. Тоді вони повернулись на вул. Резервну і провели огляд місця події самостійно. Для цього були запрошені поняті, яких в подальшому опитали, склали протокол та поїхали до Оболонського РУ ГУ. Там він склав протокол затримання і помістили ОСОБА_4 до камери для затриманих. Будь-якого безпідставного насильства до потерпілих вони не застосовували, діяли виключно в межах визначених законом.

Дослідивши докази, зібрані по справі, суд вважає повністю доведеною винуватість підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, що підтверджується наступним.

Допитаний в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_4 показав, що 17.04.2009 року приблизно о 12 год. 30 хв. він зі свого мобільного телефону подзвонив ОСОБА_5 та поцікавився чи завершено ремонт його автомобіля, оскільки того дня йому необхідно було мати транспорт у справах. ОСОБА_5 відповів, що ремонт БМВ не завершено та запропонував скористатися автомобілем марки Деу-Ланос, який належить його товаришу ОСОБА_13 і знаходиться на території автокооперативу «Регата +»біля СТО. З ОСОБА_13 він познайомився через ОСОБА_5, які підтримують дружні стосунки, товариських стосунків з ним не підтримує, спільних інтересів не має. Цього ж дня приблизно о 13 год. він на таксі приїхав на вищевказане СТО, сюди ж приїхав і ОСОБА_13, який, поспілкувавшись із ОСОБА_5, поїхав із СТО, а він почав виїжджати за ним. Він виїхав з території СТО і від'їхав від шлагбауму декілька метрів, в цей час йому перегородив дорогу автомобіль марки «Міцубісі Ланцер» червоного кольору. З переднього пасажирського сидіння даного автомобіля вийшов ОСОБА_10 та підійшов до дверей водія, у яких скло було повністю опущено донизу. ОСОБА_10, не сказавши ні слова з розмаху наніс йому удар кулаком в обличчя. ОСОБА_10 не представлявся, не казав, що являється співробітником міліції та не виголошував жодних вимог. Відразу ж після цього ОСОБА_10 наніс йому ще 2 удари рукою в область голови, при цьому лівою рукою утримуючись за двері водія автомобіля Деу Ланос. Не розуміючи що відбувається, усвідомлюючи поведінку ОСОБА_10 як безпричинний напад, він, не вимикаючи двигун автомобіля, почав виходити із його салону. ОСОБА_10 намагався стримати двері, не даючи йому можливості відчинити їх, проте він все ж такми відкрив двері, від чого ОСОБА_10 відскочив у сторону. В цей час із салону автомобіля «Міцубісі Ланцер»вибігли ОСОБА_21 та ОСОБА_12, які направилися у його сторону. ОСОБА_10 продовжував наносити йому ще 3-5 ударів руками в область голови. Він відштовхував нападника. Через кілька секунд ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_21 оточили його і всі разом стали наносити удари кулаками в область голови. Всього вони нанесли біля 4-5 ударів кожен. Він їм ударів не наносив та почав відходити від нападаючих в сторону бетонної огорожі. ОСОБА_21 в цей час дістав пістолет, направив у його сторону і вистрелив 1 раз в його бік. ОСОБА_21 наказав йому повернутися обличчям до бетонної стіни, підняти руки вгору і покласти на огорожу, погрожуючи при цьому провести повторні постріли. Усвідомлюючи, що дії вказаних осіб неадекватні він виконав команду ОСОБА_21 Тоді ОСОБА_10 і ОСОБА_12 почали обшукувати його машину, не знайшовши в ній нічого, почали обшукувати його, весь цей час ОСОБА_21 направляв на нього пістолет. Вони питали в нього: «Де наркотики ?». Він відповів, що ніколи не вживав наркотиків і не має їх при собі, він просив пояснити, що відбувається, проте у відповідь отримав від ОСОБА_10 ще удар в область спини. В цей час біля шлагбаума зібралась група людей. Завершивши обшук, вони наказали йому завести руки за спину для того, щоб одягнути на його руки наручники, казали, що він поїде з ними, він не погоджувався на вказані вимоги, тоді отримав ще декілька ударів від ОСОБА_10 та ОСОБА_12, а ОСОБА_21 погрожував його пристрелити. Після цього він завів руки за спину і на них одягнули наручники. Після цього ОСОБА_10 і ОСОБА_12 взяли його за руки і повели до автомобіля «Деу-Ланос». Розуміючи, що його хочуть кудись везти, він почав опиратися, ОСОБА_21 вдарив його ногою в коліно та наказав йому лягти на землю. Він відмовився виконувати таку вимогу, тоді ОСОБА_10 наніс йому удар по тулубу, після чого разом із ОСОБА_12 взяли його за ноги і потягли за наручники, від чого він впав обличчям об бетон. Після чого, вони нанесли йому ще кілька ударів своїми ногами по його тулубу і ногам. Люди навколо почали питати, що вони роблять, на що вони нецензурно сказали, що знають, що роблять. Потім всі втрьох вони підняли його посадили на заднє сидіння, коли садили, то -штовхнули, від чого він вдарився головою об машину. Він не поміщався в автомобіль, ноги звисали з машини, тоді вони декілька разів вдарили його дверцятами по ногам. З ним в автомобіль сіли ОСОБА_12 та ОСОБА_10, а ОСОБА_21 сів у «Мітцубісі». Приблизно через 25 хв. вони приїхали до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві на вул. Голосіївську, 15, з боку паспортного столу. По прибуттю на місце їх зустрів ОСОБА_11, його завели на 3-й поверх, поставили обличчям до стіни, наручників не знімали. ОСОБА_11 запитав чи зможуть вони знайти спільну мову. Він відповів, що не розуміє про що йдеться. Тоді ОСОБА_11 взяв залізний вогнегасник і з розмаху наніс йому ним удари по спині, при цьому поруч знаходився ОСОБА_12. Тоді ОСОБА_11 сказав йому, що він потрапив у неприємну історію, потім завів в кабінет, посадив на стілець, поклав аркуш паперу та ручку і сказав писати пояснення. Він сказав, що не розуміє, що писати, тоді ОСОБА_11 вдарив його рукою в обличчя, коли він знову відмовився, то ОСОБА_11 наказав ОСОБА_10 принести їх «вихователя». ОСОБА_10 приніс довгий міліцейський кийок. ОСОБА_11 знову наказав писати пояснення, після відмови, останній почав наносити йому удари кийком по тулубу, голові, лівій руці. ОСОБА_11 вимагав у нього написати те, що ОСОБА_13 збуває наркотики та продав йому 2 г амфетаміну, коли він відмовився, то знову отримав від ОСОБА_11 декілька ударів кийком. Потім його перестали бити, наручники вдягли попереду та ОСОБА_11 наказав роздягатися. Він зняв кросівки, носки, вони дістали підслідники, вивернули шкарпетки, проте нічого не знайшли. Тоді він зняв футболку, вони оглянули його тіло та руки, наказали зняти штани, потім наказали зняти плавки, коли він відмовився, то знову отримав удар кийком. Він зняв плавки, вони його оглянули та знову запитали чи буде він писати пояснення. Коли він відмовився, ОСОБА_11 сказав, що вони будуть його ґвалтувати та наказав ОСОБА_10 шукати презервативи. Він злякався та погодився написати пояснення, вони дозволили одягнути штани та на його прохання зняли наручники. В цей час він, намагаючись врятуватися, вирішив втекти. Він відштовхнув ОСОБА_11 та ОСОБА_10 від себе і побіг у сторону загального коридору, він був босий. Коли він відчинив металеві двері, в які його завели, то побачив, що за ними курили раніше невідомі йому люди, вони почали тримати двері, проте він їх порозштовхував і побіг по сходах, гукаючи на допомогу. Коли він знаходився вже між 2 і 3 поверхами, то почув «стій, буду стріляти», він зупинився, на нього одягли наручники та завели в той самий кабінет. ОСОБА_11 виражався нецензурно, кричав, що вб'є його, попросив ОСОБА_10 принести щось, чим можна зв'язати йому ноги, ОСОБА_12 приніс його шкіряний ремінь, йому зв'язали ноги, ОСОБА_11 взяв пістолет і вистрелив йому один раз в бік його ніг, потім наніс ще декілька ударів кийком, наказав лягти на підлогу. Потім ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та інші працівники міліції тягнули його за наручники та ремінь, від чого він впав на підлогу і сильно вдарився головою. Коли він знаходився на землі, то ОСОБА_11 почав наносити йому удари кийком по спині і ногах. При цьому ОСОБА_11 питав у нього, чи буде він писати пояснення, він вже знаходився в напівсвідомому стані, ударів було багато. Потім ОСОБА_11 потягнувши за ремінь підняв його ноги і почав наносити удари кийком по п'ятам, від чого він отримав больовий шок. Він погодився писати пояснення. В подальшому вони розрізали ремінь, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 знову завели його до великої кімнати, дали папір і ручку. Під диктовку ОСОБА_11 він написав пояснення, у якому зазначив, що отримав від ОСОБА_13 амінокислоту. Коли ОСОБА_11 перечитав пояснення, то вдарив його ще кілька разів по спині гумовим кийком та наказав переписати і зазначити про отримання амфетаміну. Після написання пояснення, йому сказали одягнутися, ОСОБА_11 зв'язав йому шнурки на взутті та наказав іти, проте це було важко зробити, все тіло боліло, він штовхав його в спину, всі разом вони вийшли на центральний вхід Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. На вулиці його посадили до автомобіля Деу Ланос і повезли на вул. Резервну, 8 у м. Києві. За кермом був ОСОБА_11, на передньому пасажирському сидінні -ОСОБА_10, він сидів на задньому сидінні, а поруч ще двоє співробітників міліції. Під час руху вказані працівники міліції та ОСОБА_11 ображали його та наносили удари. По прибуттю на місце ОСОБА_11 і ОСОБА_10 та ще один міліціонер кудись пішли, а він з одним працівником міліції залишився чекати в салоні автомобіля. Він просив зняти наручники, проте міліціонер йому відмовив. Ближче до 22-22.30 год. вони почали складати якісь документи, ОСОБА_11 сказав йому, що там лежить пакетик, який він придбав у ОСОБА_13. Після складання паперів ОСОБА_11 і ОСОБА_12 відвезли його до Оболонського РУ ГУ, склали якісь документи та помістили до камери. Коли він залишився з інспектором, то все йому розповів, він його оглянув та все зафіксував в журналі, проте швидку допомогу викликати відмовився, сказавши йти відпочивати. В камері затриманих Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві він пробув приблизно до 12 год. 30 хв., коли за ним приїхав батько спільно з ОСОБА_11 і ОСОБА_10 Він дуже погано ходив, коли вдома його побачили батьки, то вирішили їхати на СМЕ, вони поїхали туди, його оглянув Косаван, зафіксував побої, він йому сказав, що його побили працівники Голосіївського РУ ГУ. Потім він повернувся додому, ввечері він став гірше себе почувати і вони поїхали в діагностичний центр на Мінському масиві, там його оглянули лікарі, він повідомив, що його побили і медсестра повідомила про факт міліцію. Потім були вихідні, він був вдома. Через декілька днів на домашній телефон подзвонив ОСОБА_11, він говорив з батьком, сказав, що слід приїхати до міліції. Коли вони з батьком приїхали, ОСОБА_11 показав їм документ від лікаря з діагностичного центру та сказав, щоб він (потерпілий) написав, що йшов сходами та впав, залякував ув'язненням. На питання батька звідки стільки ушкоджень, ОСОБА_11 нічого відповісти не зміг. Він відмовився писати, тоді ОСОБА_11 віддав йому ключі, сказав, що інші речі віддасть, коли він надасть копію паспорта. Потім йому почали надсилати повістки, проте на той час він звернувся із заявою до внутрішньої безпеки. Він протягом місяця важко пересувався, був вдома, на виклики до міліції не з'являвся, йому телефонували із Оболонського РУ ГУ погрожували, також ОСОБА_12 дзвонив та ображав його матір. Аналогічні за своїм змістом покази із точними вказівками на дати, час, кількість ударів та місця їх спричинення потерпілий надавав і в ході досудового слідства під час його допиту, проведення відтворення обстановки та обставин події, під час проведення очних ставок із ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 167-173, 189-220, т. 2 а.с. 145-150, т. 3 а.с. 14-19, 123-130). Посилання сторони захисту на те, що покази потерпілого є суперечливими, суд вважає безпідставними, оскільки покази ОСОБА_4 в повній мірі узгоджуються із доказами, наведеними нижче у вироку суду. Покази потерпілого щодо місця, часу, обставин описаних ним подій є незмінними, наявність певних розбіжностей в кількості та локалізації тілесних ушкоджень, описанні приміщень, де все відбувалось та куди він намагався втекти в результаті його побиття тощо, суд не вважає суттєвими та такими, що впливають на обсяг і доведеність пред'явленого обвинувачення, враховуючи обставини подій побиття особи ОСОБА_4, їх тривалість та фізичний і психологічний стан потерпілого в цей момент.

Так само безпідставною і такою, що не знайшла свого підтвердження, суд визнає і версію захисту щодо наявності у потерпілого ОСОБА_4 підстав для оговору підсудних, враховуючи те, що вони раніше не були знайомі, будь-яких конфліктів чи неприязні до описаних подій між ними не було.

Допитаний в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_5 показав, що знайомий з ОСОБА_4 давно, мешкають у сусідніх під'їздах. Він знає, що у ОСОБА_4 є автомобіль БМВ -5, який він постійно обслуговує на його станції. Напередодні подій справи ОСОБА_4 доставив свій автомобіль до нього на СТО для ремонту. Наступного дня 17.04.09 року вдень йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_4 і поцікавився чи не відремонтували його автомобіль. В цей час він їздив у справах по місту, здається на таксі, і вони домовились, що він забере ОСОБА_4 і вони поїдуть разом на СТО. В подальшому він забрав ОСОБА_1 і вони поїхали на вул. Резервну, 8 у м. Києві. Оскільки автомобіль ОСОБА_1 не був відремонтований, він вирішив надати йому у користування автомобіль Деу-Ланос, який належить його товаришу, ОСОБА_13 Цей автомобіль знаходився на «Регата+». Вони зателефонували ОСОБА_13 та попросили підвезти ключі від автомобіля і документи на нього. Через деякий час він приїхав та передав ОСОБА_4 ключі і документи. Після цього ОСОБА_13 та ОСОБА_4 поїхали від нього на різних автомобілях. Він, в свою чергу пішов заганяти до СТО інший автомобіль, загнавши який до свого гаражу, він почув постріл і крики біля прохідної. Підійшовши до шлагбауму, який знаходився на відстані біля 10-12 м він побачив, що автомобіль «Деу-Ланос», на якому їхав ОСОБА_4 перебуває на прохідній, ОСОБА_4 стоїть обличчям до бетонного паркану з розведеними в сторону руками, за які його тримають двоє молодих хлопців -це були ОСОБА_12 та ОСОБА_10, наскільки він пам'ятає, а третій перебуває на відстані приблизно 2 метрів з пістолетом направленим у сторону ОСОБА_4 На той момент біля прохідної вже стояло близько 5 чоловік, які спостерігали за вищевказаними подіями. До чоловіка, який тримав пістолет, підійшов голова правління кооперативу «Регата+»ОСОБА_27, який запитав, що відбувається, на що хтось із них повідомив, що вони є співробітниками Голосіївського райуправління міліції, показав якесь посвідчення і поставив вимогу не заважати їм виконувати роботу. В цей момент він побачив як один із чоловіків, які утримували за руки ОСОБА_4, дістав з-за поясу наручники та почав одягати їх на зап'ястки його рук за спиною, ОСОБА_1 опору не чинив. Він бачив, що вони штовхали ОСОБА_1, намагалися вдарити його обличчям об забор, заламували руки, чи били його він точно сказати не може, оскільки відволікався від даних подій. Одягнувши на руки ОСОБА_4 наручники двоє працівників міліції повели його до автомобіля «Деу-Ланос», ОСОБА_21 не зводив з ОСОБА_4 дуло пістолета. Завівши ОСОБА_4 за автомобіль співробітники міліції з розмаху повалили його животом на землю, він вдарився обличчям об бетон та почали бити ногами по різним частинам тіла. Присутні люди почали обурюватися такій поведінці працівників міліції і вимагати припинення нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Після чого міліція підняла ОСОБА_4 з землі, підвели до автомобіля «Деу-Ланос»та посадили на заднє сидіння з правої сторони. Хтось із вказаних працівників міліції сів біля ОСОБА_4, інший за кермо «Деу-Ланос», а третій за кермо автомобіля «Міцубісі-Ланцер»червоного кольору, який стояв у притул до першого транспортного засобу. Після цього вони поїхали, а він пішов у свій бокс і продовжив працювати.

Приблизно о 16 год. він помітив, що біля прохідної стоять ті ж самі двоє працівників міліції, які приймали участь у затриманні ОСОБА_4, він підійшов до них і поцікавився долею ОСОБА_4, на що отримав відповідь у формі нецензурних висловлювань. Приблизно через 10-15 хв. до його боксу увійшли 5 чоловік, троє з яких ті, що о 13 год. затримували ОСОБА_4 біля прохідної. Як він зрозумів ті двоє, що прийшли з ними також є працівниками міліції: один з них був ОСОБА_11, іншого -він не знає, у залі він відсутній. Останній був дуже схожий на особу, що вживає наркотичні або психотропні засоби, ОСОБА_11 повідомив, що вони будуть проводити обшук у боксі, жодних документів чи портфелів у них не було, проте він погодився на проведення обшуку, оскільки нічого забороненого у нього не було. Працівники міліції запропонували йому спуститися у підвал, який розташований під всім боксом. Коли вони зійшли вниз, то ОСОБА_21 відразу ж одягнув на нього наручники та сказав, що він повинен буде написати під його диктовку пояснення, на що він відповів, що не буде писати під диктовку ніяких пояснень. ОСОБА_28 взяв металеву трубу та наніс нею близько 3-4 ударів по його руках і ногах. Після цього ту ж саму трубу по черзі брали ОСОБА_12 та ОСОБА_10 і також наносили йому удари по різним частинам його тіла. Потім до нього підійшли ОСОБА_11 та інший чоловік, якого він не знає, та почали руками і ногами наносити йому удари у різні частини тіла, потім ці двоє пішли, а ОСОБА_12, ОСОБА_28 та ОСОБА_10 били його, пристебнувши його наручниками до стелажу, приблизно протягом 1,5 год. трубою наносили йому удари у різні частини тіла. Він у цей час сидів на землі, оскільки від болю у нього підкосились ноги. Поки один з них наносив йому удари трубою, двоє інших шукали щось серед запчастин і говорили, що він напише у поясненні все, що вони продиктують. Вони шукали якісь білі диски, в яких нібито-то знаходяться наркотики, він відповідав їм, що нічого писати не буде. Під час нанесення побоїв працівниками міліції він не кричав, оскільки розумів, що його ніхто не почує. Його напарника ОСОБА_10 співробітники міліції з самого початку попросили покинути приміщення боксу. Приблизно о 18 год. його вивели з підвалу і посадили на заднє сидіння легкового автомобіля марки БМВ темно-зеленого. Коли його вели до цього автомобіля, то він помітив біля прохідної автомобіль «Деу-Ланос», у якому на задньому сидінні сидів ОСОБА_4 Також до салону сіли двоє працівників міліції, які затримували ОСОБА_4 Вони почали їздити по території Оболонського району. Як він зрозумів зі спілкування співробітників міліції, вони шукали ОСОБА_13 Близько 19 год. вони під'їхали до приміщення Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де простояли приблизно до 22 год. Потім вони знову повернулися на вул. Резервну, 8, де ОСОБА_28, сидячи в салоні автомобіля БМВ складав якісь документи, у котрих зазначали про вилучення у ОСОБА_4 якоїсь наркотичної речовини. Приблизно о 23 год. його повезли до торгівельного центру «Караван», де протримавши майже до 00 год. 18.04.09 відпустили, повернувши вилучений мобільний телефон. Після цього він поїхав до своєї знайомої ОСОБА_29 на Героїв Дніпра і протягом наступних 10 днів він себе дуже погано почував, все його тіло було у синцях і побоях, ноги набрякли, голова боліла. Разом з тим, за медичною допомогою до лікарні не звертався, а відлежувався вдома. Аналогічні за своїм змістом покази потерпілий ОСОБА_5 із точними вказівками на дати, час, кількість ударів, їх локалізацію, осіб, які їх спричиняли, надавав і в ході досудового слідства в ході його допиту як потерпілого (т. 1 а.с. 234-238), при проведенні за його участю відтворення обстановки та обставин події, під час якого він розповів і показав на місці за адресою: м. Київ, вул. Резервна, 8, яким саме чином там відбувалися описані ним події 17.04.09 року (т. 1 а.с. 241-259), при проведенні між ним та підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 очних ставок, в ході яких він, крім іншого, вказав на останніх як на осіб, які спільно із ОСОБА_21 17.04.09 року побили його по вул. Резервній, 8 в м. Києві (т. 1 а.с. 159-164, т. 3 а.с. 26-30, 135-140). Вказані покази потерпілого суд також вважає правдивими, логічними та послідовними. Посилання захисту на наявність у даного потерпілого також підстав для їх оговору є необґрунтованими і жодних чином не підтверджені. Той факт, що потерпілий одразу ж не звернувся до медичного закладу і вказане, на дуку захисту, свідчить про можливість отримання ним виявлених у нього тілесних ушкоджень будь-де, спростовуються показами свідків, викладеними нижче у вироку та іншими зібраними і дослідженими судом доказами.

Таким чином, суд вважає, що покази потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є логічними та послідовними, підстав оговорювати потерпілими підсудних судом не встановлено, крім того, їх покази узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами, зокрема показами, допитаного в ході судового слідства, свідка ОСОБА_27, який вказав, що точної дати він не пам'ятає, проте це був 2009 рік, він приблизно в обідній час знаходився у своєму службовому кабінеті, який розташований на відстані біля 10 метрів від в'їзду в автокооператив, коли почув постріл і крики, що лунали з прохідної. Він відразу ж вийшов на вулицю і підійшов до шлагбауму, де побачив «Деу-Ланос», рух якому перекрив автомобіль «Міцубісі Ланцер»червоного кольору. На прохідній вже зібралося біля 5-7 чоловік. Також він побачив ОСОБА_4, який стояв обличчям до бетонної огорожі автокооперативу з заведеними за спину руками, на зап'ястках яких були одягнуті наручники. Поруч із ОСОБА_4 стояло двоє хлопців, третій чоловік приблизно стояв на відстані кількох метрів та тримав в руках направлений у сторону ОСОБА_4 пістолет. Чоловік з пістолетом наказував ОСОБА_4 лягти, при цьому нецензурно виражався, однак той відмовлявся виконувати цю команду, тоді цей чоловік з пістолетом підійшов до ОСОБА_4 зі спини декілька разів вдарив його кулаком в голову. Відразу ж після цього двоє хлопців, які стояли ближче до ОСОБА_4 схопили його за руки та силоміць потягли у сторону входу в автокооператив (до автомобіля «Деу-Ланос»). По дорозі вони намагалися кинути його обличчям до землі, однак ОСОБА_4 опирався. Чоловік з пістолетом вів себе дуже агресивно та постійно наказував ОСОБА_4 лягти на землю. В якийсь момент вказаним 3 хлопцям вдалося завалити ОСОБА_4 на землю, йому здалося, що вони зробили йому «підніжку». Було видно як ОСОБА_1 з розмаху впав та вдарився грудною клітиною, чи вдарився він обличчям, на сьогодні точно не пам'ятає. Відразу ж після цього хлопець, який тримав у руках пістолет, двічі ударив ОСОБА_4 каблуками, куди саме на сьогодні не пам'ятає, чи по попереку чи по ногам. В цей момент він підійшов до нападників і став вимагати припинити побиття ОСОБА_4 Один з хлопців дістав посвідчення, швиденько показав його та повідомив, що вони є співробітниками ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, перебувають при виконанні службових обов'язків та затримують особу, яка здійснює розповсюдження наркотичних речовин. Зазначена інформація супроводжувалась викриками нецензурних висловлювань на адресу присутніх людей. В цей час він побачив як ще один із чоловіків наніс ОСОБА_1 удар в груди, коли ОСОБА_1 лежав вони всіх трьох наносили йому удари куди прийдеться по тілу останнього. Потім вони всі втрьох підняли ОСОБА_1 та «запхали»у автомобіль «Деу-Ланос»на заднє сидіння, при цьому дверцятами з розмаху вдарили його по ногам, оскільки вони звисали з автомобіля. Крім того, свідок вказав, що ОСОБА_4 під час описаних ним подій опір не чинив, лише питав, за що його затримують, просив пояснити, проте у відповідь чув лише нецензурну лайку. Відразу ж після цього вони двома автомобілями (Деу і Міцубісі) покинули місце пригоди. Також свідок вказав, що під час цих подій працівники міліції шукали щось біля паркану, проте так нічого і не знайшли. Як йому в подальшому стало відомо, що ввечері того ж дня вказані співробітники міліції знову приїжджали до автокооперативу, щось шукали у підвалі ОСОБА_5, прив'язували його наручниками до стелажу і протягом біля 1,5 год. наносили удари металевою трубою по різним частинам тіла. ОСОБА_4 він побачив через декілька днів, він ледь рухався, розповів, що його побили співробітники ВБНОН, показував на спині та попереку синці, вони були дуже страшні. До цих подій він бачив ОСОБА_1 і він нормально пересувався. Коли саме він побачив ОСОБА_5, він не пам'ятає, останній розповів, що його побили, проте синці він йому не показував.

Крім того, свідок показав, що він постійно користується зупинками біля кооперативу як з одного, так і з іншого боку, жодних об'яв з приводу описаних ним подій він не читав та не бачив на цих зупинках, на його думку із зупинки, що навпроти можна побачити, що відбувається біля їх прохідної, проте що-небудь почути, точно не можливо, оскільки досить велика відстань та заважає шум від автомобілів і трамваїв на дорозі. Аналогічні за своїм змістом покази свідок надавав і в ході досудового слідства із чіткими вказівками на дату та час подій і детальним описанням кількості ударів, осіб, які їх наносили, та частини тіла, куди вони наносились, будучи допитаний як свідок (т. 2 а.с. 12-15) та при проведенні очних ставок із підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_12 (т. 2 а.с.151-155, т. 3 а.с. 20-22). Згідно даних протоколу пред'явлення свідку ОСОБА_27 фотознімків осіб для впізнання, останній вказав на ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_21, як на осіб, які 17.04.09 року затримували ОСОБА_4 на в'їзді в авто кооператив за описаних ним обставин (т. 2 а.с. 16-17).

Допитаний в ході судового слідства свідок ОСОБА_31 показав, що працював охоронником в автокооперативі «Регата+», ОСОБА_4 знає наглядно як клієнта СТО, розташованого на території автокооперативу «Регата+». Дату та рік він не пам'ятає, проте одного дня він чергував біля шлагбаума на території автокооперативу. Він бачив як з території автокооперативу виїхав легковий автомобіль марки «Деу-Ланос», шлях йому перегородив інший легковий автомобіль червоного кольору, з якого вийшло троє молодих хлопців у цивільній одежі. Один з них підійшов до водія Деу Ланос і наніс удар в голову ОСОБА_1, останній вийшов, між ними почалась штовханина, ніхто із цих трьох хлопців нічого не казав, слово «міліція»ніхто не вигукував. Після штовханини ОСОБА_4 почав тікати, вони втрьох почали його наздоганяти. Коли вони наздогнали ОСОБА_4 біля паркану, то повалили його на землю, «товкли»обличчям об землю, проте він піднявся та знову хотів втекти. Вони в цей час не казали, що це міліція, повідомили цей факт лише тоді, коли до них вже біля автомобіля звернувся голова кооперативу. Коли ОСОБА_4 намагався втекти, один з нападників зробив один постріл у сторону його чи потрапили вони, він не знає, оскільки стріляли з відстані кількох метрів.

У зв'язку з тим, що свідок не пам'ятав всіх обставин подій, суд за згодою всіх учасників процесу оголосив його покази, надані в ході досудового слідства в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України, згідно яких описані свідком вище події відбувалися 17.04.2009 року приблизно о 15 год. 30 хв., крім вищевказаних ним в суді обставин, які є аналогічними за своїм змістом тим, що викладені у протоколі допиту, останній також вказував, що в подальшому вказані троє хлопців поставили ОСОБА_4 обличчям до бетонного забору, на який останній поклав свої руки. Тоді нападники наділи наручники на ОСОБА_4, його руки завели за спину. Після цього усі втрьох повели ОСОБА_4 за руки до автомобіля. По дорозі вони ставили ОСОБА_4 підніжки і намагалися повалити на землю. Так як ОСОБА_4 не бажав сідати на заднє сидіння автомобіля «Деу-Ланос», то троє хлопців повалили останнього на асфальт обличчям до низу та стали наносити йому удари ногами по різним частинам тіла. Це продовжувалося протягом 10-15 секунд. В цей час він та ОСОБА_27, який також бачив ці події, попросили хлопців припинити лупцювати ОСОБА_4, який до того ж перебував у наручниках на асфальті. Один з хлопців показав у їх сторону посвідчення та повідомив, що вони співробітниками міліції. Після цього ОСОБА_4 посадили на заднє сидіння автомобіля «Деу-Ланос»та кудись повезли. Він і інші присутні люди, які бачили все вищеописане, були дуже обурені діями вказаних трьох чоловіків, які до того ж виявилися співробітниками міліції. На його думку, вони не мали права бити ОСОБА_4, оскільки той їм фактично не чинив спротиву. Приблизно о 18 год. він знову бачив вищевказаних 3 хлопців, коли ті заходили на територію автокооперативу. Він їм цього не забороняв, оскільки побоювався застосування відносно себе збої і фізичного насильства. Також приблизно о 23 год. ті ж самі люди спільно з іншими хлопцями знову були біля паркану автокооперативу, де щось світили ліхтариком. Що вони шукали і чи знайшли - йому не відомо. Поїхали хлопці приблизно о 01 год. ночі. В подальшому через кілька днів він бачив ОСОБА_4 на території автокооперативу, той сильно хромав на одну ногу і не міг зігнути спину (т. 2 а.с.18-22). Свідок ОСОБА_31 в повному обсязі підтримав вказані покази та, крім того, вказав, що вказані ним троє хлопців дуже сильно били ОСОБА_4 Також вказав, що зупинка громадського транспорту, навпроти кооперативу, знаходиться на відстані 50-60 м, почути звідти те, що відбувається біля шлагбауму неможливо, оскільки постійно рухаються автомобілі, трамваї, шум надзвичайно сильний.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_32 показав, що з ОСОБА_4 знайомий декілька років, знає його наглядно як свого клієнта та клієнта СТО ОСОБА_5 17.04.09 року протягом дня він знаходився на своєму робочому місці по вул. Резервній, 8 у м. Києві. Приблизно о 15 год. 30 хв. він почув постріл і крики людей, які долинали від в'їзду на територію автокооперативу. Коли він вийшов з боксу, то побачив, що за шлагбаумом знаходиться легковий автомобіль марки «Деу-Ланос»сріблястого кольору, напрямок руху якому заблокував легковий автомобіль марки «Міцубісі-Ланцер»червоного кольору. Коли він підійшов до прохідної (відстань від боксу біля 12 м), то побачив, що троє молодих чоловіків у цивільній одежі, у одного з яких за поясом знаходився пістолет, тримаючи під руки ОСОБА_4, який перебував у наручниках, силоміць тягнули останнього від бетонної огорожі до задньої правої дверці автомобіля «Деу-Ланос». По дорозі вказаних троє чоловіків намагалися кинути ОСОБА_4 обличчям до землі, однак останній опирався. В якийсь момент 3-м чоловікам вдалося завалити ОСОБА_4 на землю, було видно як той з розмаху вдарився головою об асфальт. Відразу ж після цього всі троє молодих людей разом почали наносити ОСОБА_4 удари ногами по різним частинам тіла: спині, рукам, ногам, ребрам. Кожен з них наніс приблизно по 2-3 удари протягом 10 секунд. Під час нанесення ударів у одного з хлопців, який відсутній у засіданні, в руках був пістолет. В цей час біля шлагбауму крім нього знаходилося ОСОБА_27, ОСОБА_31, ОСОБА_33 і ОСОБА_34 Будучи обуреними поведінкою трьох молодих хлопців, які били лежачого на землі ОСОБА_4, у якого руки були у наручниках за спиною, присутні почали запитували про причини такої поведінки. Чоловік, який за поясом мав пістолет, дістав з кишені якесь посвідчення, махнув ним у сторону прохідної та сказав, що ОСОБА_4 затримується за злочин, пов'язаний із незаконним обігом наркотичних засобів. Відразу ж після цього працівники міліції підняли ОСОБА_4 із землі і затягли його через праві задні двері на сидіння автомобіля «Деу-Ланос», вдаривши ними з розмаху по ногам ОСОБА_4, оскільки він у машину одразу не помістився. Відразу ж після цього вони двома автомобілями (Деу і Міцубісі) покинули місце пригоди. Крім того, свідок вказав, що один із описаних ним міліціонерів, коли вже затримали ОСОБА_1, ходив та шукав щось під бетонним забором, проте так нічого і не знайшов. Також, свідок зазначив, що коли він вже йшов з роботи додому, приблизно о 22 год., то біля шлагбауму побачив автомобіль «Деу-Ланос», у якому в наручниках сидів ОСОБА_4 і працівник міліції. ОСОБА_4 через вікно надав йому номер телефону і попросив подзвонити дівчині та повідомити про затримання. Він був сумним і пригніченим. Відразу ж після цього він подзвонив за вказаним номером та передав зазначену інформацію. Зі слів ОСОБА_5 йому відомо, що ввечері того ж дня вказані та інші співробітники міліції в підвалі боксу по вул. Резервній, 8 у м. Києві, прив'язували останнього наручниками до стелажу і протягом 1,5 год. наносили удари металевою трубою по різним частинам тіла. Через кілька днів він зустрівся на СТО з ОСОБА_4, який розповів про насильство з боку співробітників ВБНОН, якого той зазнав 17.04.09 року. ОСОБА_4 розповідав, що у приміщенні Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві його били вогнегасником та гумовим кийком по ногах. Коли ОСОБА_4 оголив своє тіло, то він був вражений кількістю та розмірами отриманих тілесних ушкоджень. Аналогічні за своїм змістом покази свідок надавав і під час проведення очних ставок між ним та ОСОБА_10 і ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 156-158, т. 3 а.с. 23-25). Згідно даних протоколу пред'явлення даному свідку фотознімків осіб для впізнання, він вказав на ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_21 як на осіб, які 17.04.09 року затримували ОСОБА_4 на в'їзді в автокооператив та наносили йому удари ( т. 2 а.с. 29-30).

Допитаний в суді свідок ОСОБА_34 показав, що він працює слюсарем на СТО по вул. Резервній, 8 у м. Києві. ОСОБА_4 знає наглядно. 17.04.09 року післяобід він почув постріл і крики людей, які долинали від в'їзду на територію автокооперативу. Коли він вийшов з боксу, то побачив, що відразу за шлагбаумом знаходиться легковий автомобіль марки «Деу-Ланос», рух якому заблокував легковий автомобіль марки «Міцубісі-Ланцер». Коли він підійшов до прохідної, то побачив, що троє молодих чоловіків у цивільній одежі, двоє з яких це підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_12, а третій, який тримав пістолет і якого немає в залі, оточили ОСОБА_4, який стояв обличчям до бетонної огорожі. Тоді вказані ним двоє підсудних схопили ОСОБА_4 за руки, повалили його на землю, одягнули наручники і почали бити. Потім вони його потягли до задньої частини автомобіля марки «Деу-Ланос». По дорозі вказані троє чоловіків наносили ОСОБА_4 удари ногами у різні частини тіла. Потім вони підняли потерпілого на ноги і знову кинули його на асфальт та продовжили бити. В цей час біля шлагбауму знаходилося біля 5-6 чоловік. Будучи обуреними поведінкою цих молодих хлопців, присутні почали запитували про причини такої поведінки. Один з них дістав з кишені якесь посвідчення, махнув ним у сторону прохідної та сказав, що ОСОБА_4 затримується за злочин пов'язаний із незаконним обігом наркотичних засобів. Відразу ж після цього працівники міліції підняли ОСОБА_4 з землі і затягли його через праві задні двері на сидіння автомобіля «Деу-Ланос». Відразу ж після цього вони двома автомобілями (Деу і Міцубісі) покинули місце пригоди. Крім того, свідок вказав, що в цей же день після 18 год. він бачив ОСОБА_12 та ОСОБА_10 на території автокооперативу. Через кілька днів він зустрівся на СТО з ОСОБА_4, який розповів про насильство з боку співробітників ВБНОН, якого той зазнав 17.04.09 року. Останній розповідав, що у приміщенні Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві був сильно побитий. Коли ОСОБА_4 оголив своє тіло, то він був вражений кількістю нанесених йому тілесних ушкоджень.

Аналогічні за своїм змістом покази щодо обставин затримання ОСОБА_4 17.04.2009 року працівниками міліції, в тому числі ОСОБА_10 та ОСОБА_12, під час якого потерпілому наносили безліч ударів ногами по різним частинам тулубу та застосовували зброю надав в суді і свідок ОСОБА_33

Свідок ОСОБА_13 показав, що із ОСОБА_4 їх познайомив ОСОБА_5 З останнім у нього більш тісне спілкування, оскільки той також продає запчастини і ремонтує автомобілі. Він інколи ремонтує у нього належний йому автомобіль НОМЕР_3. З ОСОБА_4 спілкується рідше, тісних дружніх стосунків з ним не підтримує, спільних інтересів не має, однак знає його як товариша ОСОБА_5 В середині квітня 2009 року у нього зламався автомобіль, у зв'язку з чим він доставив його до ОСОБА_5 та попросив відремонтувати. Тим часом він користувався автомобілем «Мазда 6»червоного кольору, який належав його знайомій дівчині.

17.04.09 року у першій половині дня йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_4 та просив покористуватися його автомобілем «Деу-Ланос». Він погодився допомогти і сказав, що підвезе в автокооператив технічний паспорт, ключі від автомобіля і поліс цивільного страхування. Він знав, що автомобіль ОСОБА_4 марки «БМВ»також знаходився на ремонті у ОСОБА_5 Приблизно в обідній час він на автомобілі «Мазда 6»прибув на територію автокооперативу «Регата+», де зустрівся із ОСОБА_5 і ОСОБА_4 Він передав останньому ключі та документи на автомобіль. Крім цього він нічого ОСОБА_4 або ОСОБА_5 не передавав, у тому числі заборонених в цивільному обороті предметів чи речовин. На території автокооперативу він пробув всього 10-15 хвилин, після чого на тому ж автомобілі «Мазда 6»виїхав за його межі і поїхав по власним справам. При виїзді з автокооперативу руху транспортного засобу, за кермом котрого він перебував, ніхто не перешкоджав. Приблизно через 15 хв. йому зателефонував ОСОБА_5, який повідомив, що ОСОБА_4 при виїзді з автокооперативу зупинили 3-х чоловіків у цивільній одежі, які назвалися співробітниками міліції. Вони побили ОСОБА_4 і застосовували стосовно нього зброю (т. 2 а.с. 111-115).

Допитаний в суді свідок ОСОБА_35 показав, що 17.04.09 року його син ОСОБА_4 був вдома приблизно до 13 год., після чого поїхав у автокооператив, де ремонтувався його автомобіль «БМВ-5». Приблизно о 22 год. на стаціонарний телефон № НОМЕР_5 зателефонував хтось із знайомих ОСОБА_4 і повідомив, що у обідній час біля автокооперативу по вул. Резервній, 8 в м. Києві автомобіль, яким керував його син підрізав інший автомобіль, у якому нібито знаходились співробітники ВБНОН Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Між сином і працівниками міліції виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 посадили до салону автомобіля і повезли у невідомому напрямку. Він подумав, що син потрапив у ДТП, у зв'язку з чим його доставили до Голосіївського райуправління міліції. Отримавши таку інформацію він зателефонував до чергової частини Голосіївського райуправління міліції, оперативний черговий повідомив йому, що серед затриманих осіб ОСОБА_4 немає. Тоді він зателефонував до Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві, однак отримав таку ж відповідь, після чого суттєво занепокоївся. Відразу ж після цього він зателефонував на мобільний знайомому сина ОСОБА_36, який також працює у міліції, та попросив допомогти у пошуках ОСОБА_4. Через деякий час йому передзвонив ОСОБА_36 і повідомив, що не може знайти ОСОБА_4. Тоді він повторно подзвонив до Оболонського райуправління міліції і від оперативного чергового довідався про те, що на вул. Резервній, 8 у м. Києві працює слідчо-оперативна група. Сподіваючись довідатись хоч щось про долю сина він прибув за вказаною адресою. Біля в'їзду до автокооперативу «Регата+»він побачив 3 легкові автомобілі («Деу-Ланос», «БМВ-5»і «Міцубісі-Ланцер») та 5 молодих людей у цивільній одежі, один з яких сидів в салоні «БМВ», а інший стоячи на вулиці складав якісь документи. Він підійшов до вказаної групи хлопців, пред'явив їм своє посвідчення пенсіонера ОВС та запитав, що відбувається. Один з присутніх, яким у подальшому виявився водій Міцубісі підсудний ОСОБА_12, відповів йому, що тут виявлено і вилучено наркотики вагою 0,15 г, якої достатньо для порушення відносно його сина кримінальної справи. Вказаний працівник надав йому телефон начальника ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_11 та сказав, що той буде на місці наступного дня о 10 год. Приблизно о 23 год. 30 хв. всі вказані особи сіли до автомобілів і разом поїхали у напрямку ТЦ «Караван». Він підійшов до охоронника автокооперативу, який знаходився на прохідній, і поцікавився про події, що тут трапились в обід. Той відповів, що мало місце затримання. Коли він приїхав додому, то довідався від дружини, що телефонував ОСОБА_36, який знайшов сина в Голосіївському РУГУ МВС України в м. Києві, куди поїхав сам і пропонував прибути йому. Він відразу зателефонував ОСОБА_11, однак жіночий голос відповів, що він буде на роботі 18.04.09 року о 10 год. Разом з тим, він все одно поїхав на вул. Голосіївську, 15 в м. Києві, оскільки його там очікував ОСОБА_36 По прибуттю останній сказав йому, що вже 40 хвилин не може з'ясувати, де перебуває ОСОБА_4. Він звернувся до оперативного чергового, якому пред'явив своєї пенсійне посвідчення і попросив покликати когось із ВБНОН. Приблизно через 30 хв. до них вийшов ОСОБА_4, який представився заступником начальника ВБНОН і повідомив, що ОСОБА_4 затримали з наркотиками, які той нібито викинув біля в'їзду до автокооперативу «Регата+»по вул. Резервній, 8 у м. Києві. На його питання, де знаходиться ОСОБА_4, ОСОБА_4 нічого конкретного пояснити не зміг. Тоді ОСОБА_36 сказав, що вони будуть звертатися до відділу внутрішньої безпеки, після чого ОСОБА_4 відповів, що ОСОБА_4 їм не потрібен, вони готові йти на поступки і запропонував прибути вранці о 10 год., щоб поспілкуватися з начальником відділу ОСОБА_11

18.04.09 року о 10 год. 05 хв. він прибув до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві та в каб. № 301 зустрівся з ОСОБА_11 Останній повідомив, що ОСОБА_4 пов'язаний із ОСОБА_13. Нібито його син знає, де знаходяться склади з наркотиками і повинен був їх показати ОСОБА_11, однак не показав, а лише вказав на схованку, в котрій нічого не знайшли. Також ОСОБА_11 додав, що ОСОБА_4 написав пояснення, де вказав, що не є наркоманом і наркоторговцем. Він сказав, що хоче забрати сина, у зв'язку з чим ОСОБА_11 надав йому для написання зобов'язання доставляти сина до міліції за першим викликом. Приблизно об 11 год. 40 хв. він, ОСОБА_11 та ще двоє підлеглих останнього на автомобілі «Міцубісі Ланцер»поїхали до Оболонського райуправління міліції. По прибуттю на місце ОСОБА_11 та один з його підлеглих увійшли в чергову частину. Приблизно о 12 год. 30 хв. вони повернулися з ОСОБА_4. Він відразу ж звернув увагу, що син сильно хромав на ліву ногу і мав видимі тілесні ушкодження на обличчі і зап'ястках рук. По дорозі додому він запитував у ОСОБА_4, що той написав у поясненні і про яку схованку розповідав ОСОБА_11 Син розповів, що його сильно били і він змушений був написати пояснення під диктовку ОСОБА_11, інакше його б забили до смерті. Стосовно схованки, то син вказав співробітникам ВБНОН вигадане місце, щоб припинити насильство стосовно себе. Коли ОСОБА_4 вдома скинув одежу, то він був просто вражений, оскільки все тіло сина було вкрито синцями різної форми і розмірів. Того ж дня ОСОБА_4 пройшов освідування в Київському міському бюро судово-медичної експертизи та обстеження в Київській міській клінічній лікарні № 8 по вул. Кондратюка, 8 у м. Києві. 20.04.09 року після 16 год. в квартиру передзвонив ОСОБА_11 і запросив його та ОСОБА_4 прибути до нього. Зустрілися вони у кабінеті № 301 приблизно о 18 год. ОСОБА_11 розпочав розмову з того, що ОСОБА_4 нібито допоміг їм розкрити злочин, тому не підлягає кримінальній відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК України. Він сказав ОСОБА_11, що вказана стаття ніяк не стосується ОСОБА_4 та запитав, чому той бив ОСОБА_4. В свою чергу ОСОБА_11 відповів, що це робилося, оскільки ОСОБА_4 не хотів писати пояснення. Також він запитав у ОСОБА_11, чому у сина стріляли, на що той відповів, що ОСОБА_4 хотів від них утекти. Він пригрозив ОСОБА_11 написанням заяви до прокуратури Голосіївського району м. Києва, на що останній махнув рукою та відповів, що не боїться районного прокурора. Також ОСОБА_11 віддав ОСОБА_4 в'язку ключів, талон попередження до посвідчення водія та довіреність на БМВ. Посвідчення водія і мобільний телефон ОСОБА_11 повертати відмовився і сказав, що зробить це коли йому буде надано копію паспорту ОСОБА_4. Він забрав їх 22.05.09 року по дорученню від сина. Коли він і ОСОБА_4 вже хотіли йти, ОСОБА_11 запропонував сину підписати пояснення від свого імені, згідно якого той будучи 17.04.09 року в райуправлінні міліції нібито з необережності підвернув ногу. ОСОБА_4 категорично відмовився підписувати такий документ. В подальшому ОСОБА_4 звернувся до ВВБ у м. Києві ГУБОЗ МВС України із відповідною заявою про неправомірні дії співробітників ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. Аналогічні за своїм змістом покази свідок надавав і під час проведення між ним та ОСОБА_11 очної ставки ( т. 3 а.с. 131-134).

Допитані в суді свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_4 надали покази аналогічні за своїм змістом, вказавши, що приблизно у квітні 2009 року в один з вечорів вони спільно знаходились у торгівельному центрі «Караван»по вул. Луговій у м. Києві. Орієнтовно у період з 21 до 23 год. до них під'їхав автомобіль марки «БМВ»темного кольору з якого вийшли двоє молодих хлопців у цивільній одежі, підійшли до них, показали якість посвідчення, представилися співробітниками міліції та запросили бути присутніми у якості понятих. Вони сказали, що їм потрібно буде проїхати з ними неподалік, де вони покажуть якийсь пакет, про що вони повинні будуть розписатися у документах. Вони погодились та спільно з вказаними співробітниками міліції на їх автомобілі від'їхали від ТЦ «Караван»на відстань приблизно 500 метрів. Коли вони прибули на місце і вийшли з автомобіля, то побачили, що біля бетонної огорожі стоять ще близько 5 чоловіків, один чи двоє з яких щось писали присвічуючи собі ліхтариком. Хлопці з якими вони приїхали на місце, відразу ж запропонували пройти на відстань близько 5 метрів до вказаної групи людей. Коли вони підійшли до бетонної огорожі, то один з чоловіків, які стояли там, підняв з землі маленький поліетиленовий пакет з білим порошком та попросили їх звернути на нього увагу. На вулиці було вже практично темно і тому на пакетик також посвітили ліхтариком. Відразу ж після цього чоловік, який складав документи, запитав у них анкетні дані, які вони продиктували. За кілька хвилин їм було надано для прочитання вручну написаний документ, який вони переглянули та підписали, крім того, вони поставили свої підписи на клаптику паперу. Після цього, їм було надано для прочитання іншим співробітником міліції ще один документ -«пояснення», в яких було вказано про їх участь в якості понятих. Вони переглянули документ і підписали. В подальшому їм дозволили піти. Чи бачили вони на місці потерпілого ОСОБА_4 точно сказати не можуть, оскільки пройшло багато часу і там на місці було багато людей, хтось із них по тілобудові був схожим на ОСОБА_4, проте стверджувати, що це був саме він не можуть. Чи говорив у їх присутності хтось про те, що це за речовина, яку вилучили і звідки вона там взялась, вони також не пам'ятають. На місці даних подій вони пробули приблизно 20 хвилин, їх увагу звертали лише на пакетик біля забору. Чи перебували поруч із ними люди в наручниках, вони також не пам'ятають.

Після пред'явлення свідкам їх пояснень, датованих 17.04.2009 року (т. 1 а.с. 134-135), вони підтвердили наявність у них своїх підписів, вказавши, що пояснення писали працівники міліції, те, що там вказано прізвище ОСОБА_4 і про те, що вказана особа пояснювала з приводу виявленого пакету, таких обставин вони не пам'ятають, стверджувати про те, що вони мали місце вони не можуть.

Разом з тим, під час досудового слідства, дані свідки уважно оглянувши пояснення від свого імені, відібране начальником ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_11 і датоване 17.04.09 року, яке їм надав слідчий, показали, що воно підписано від їх імені особисто ними при вищевказаних обставинах. Разом з тим, воно не у повній мірі містить достовірні відомості. Зокрема на місці огляду не було особи, яка б назвалася ОСОБА_4 та вголос повідомляла, що «в пакеті знаходиться амфетамін, який він зберігав для особистих цілей». Такого не було. Коли вони переглядали свої пояснення, то у темряві не зовсім уважно прочитали їх, не звернувши уваги на те, що у поясненнях від їх імені зазначені факти, яких у дійсності не було (т. 2 а.с. 55-58, 59-62).

Після оголошення даних показів в суді свідки вказали, що в цілому підтверджують їх, крім того зазначили, що слідчий постійно наголошував їм на статті 384 КК України, внаслідок чого вони відчували певний тиск на себе, проте, на думку суду, беручи до уваги відсутність будь-яких скарг з боку свідків на дії слідчого та те, що фактично їх покази в суді узгоджуються із показами на досудовому слідстві, враховуючи термін часу, що минув із допиту свідків вперше, суд вважає, що надані ними покази під час досудового слідства є більш чіткими та правдивими. Дані покази узгоджуються із показами потерпілого ОСОБА_4 та вказують на те, що огляд та виявлення наркотичного засобу, за який було в подальшому затримано ОСОБА_4 проводився із грубим порушенням вимог закону, оскільки походження виявленої речовини було не встановлено, остання знаходилась тривалий час у вільно доступному кожному місці, даний огляд проводився набагато пізніше, ніж вказано у протоколі затримання ОСОБА_4, тобто всі ці обставини свідчать про намагання підсудних приховати вчинений ними злочин під час затримання потерпілого та його опитування в Голосіївському РУ ГУ МВС України в м. Києві цього ж дня вдень.

Суд не бере до уваги протокол очної ставки між свідками ОСОБА_11 і ОСОБА_38 (т. 3 а.с. 87-90), в ході якої останній повністю підтвердив надані ним та вказані вище показання, оскільки ОСОБА_11 перебував у якості свідка, що згідно вимог Європейського Суду з прав людини є порушенням, яке, разом з тим, на думку суду, враховуючи наявність інших доказів у їх сукупності, не вплинуло не всебічність та повноту досудового слідства.

Крім того, суд не бере до уваги і протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_10, оскільки фактично очна ставка проведена не була, так як ОСОБА_10 відмовився від надання показів в порядку ст. 63 Конституції України (т. 2 а.с. 171).

Крім того, вина підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів також підтверджується показами свідка ОСОБА_39, який в суді показав, що 17.04.09 року о 09 год. 30 хв. він заступив на добове чергування по охороні осіб затриманих та заарештованих і поміщених до кімнат затриманих Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Приблизно о 22 год. він знаходився в приміщенні чергової частини та чув як на пульт поступило повідомлення від співробітників УБНОН ГУМВС України в м. Києві про затримання по вул. Резервній, 8 в м. Києві особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 КК України, яку невдовзі доставлять до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві для реєстрації матеріалів до ЖРЗПЗ та поміщення порушника до кімнат затриманих.

Приблизно о 23 год. 50 хв., коли він знаходився на посту по охороні затриманих, до нього звернувся співробітник підрозділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві, як він розумів це на той час, однак його документів не перевіряв, який передав йому протокол про адміністративне затримання особи в порядку ст. 263 КУпАП та самого затриманого, яким виявився ОСОБА_4 Коли ОСОБА_11 завів ОСОБА_4 до приміщення кімнати для розбору Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві та передав йому протокол затримання, він почав перечитувати документ. В цей час ОСОБА_4 сидів на лавці у цьому ж приміщенні. В ході прочитання він запитав у ОСОБА_11 чому той записав себе як начальника ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, адже оперативний черговий перед цим казав йому, що прибули співробітники УБНОН ГУМВС України в м. Києві. ОСОБА_11 відповів, що є відрядженим до УБНОН. Під час подальшого прочитання протоколу він з'ясував, що у ньому ОСОБА_11 не проставлені час затримання ОСОБА_4 і його доставлення до приміщення Оболонського РУ. Коли він вказав ОСОБА_11 на цей недолік, то той відповів, що ОСОБА_4 затримували о 20 год., а доставили о 23 год. Він вважав, що вказаний ОСОБА_11 час відповідає дійсності. Інших даних до протоколу затримання ОСОБА_4 він не вносив. Крім того, свідок вказав, що ОСОБА_4 на його питання відповів йому та показав на ногах тілесні ушкодження, тому він провів його повний огляд і всі виявлені синці та гематоми описав у журналі. ОСОБА_4 відмовився повідомляти про обставини отримання даних ушкоджень, так само він не просив викликати йому швидку медичну допомогу. Аналогічні за своїм змістом покази свідок надав і під час проведення очної ставки між ним та ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 145-148).

Допитана в суді свідок ОСОБА_40 показала, що за адресою: АДРЕСА_1 вона мешкає з 1990 року, на даний момент проживає одна. Особи на прізвищем ОСОБА_17 вона не знає. Така людина ніколи не мешкала у її квартирі. Своє житло вона ніколи нікому не здавала в оренду ні частково, ні повністю. Також їй незнайома особа на прізвище ОСОБА_18.

Вказані покази свідка підтверджують також той факт, що затримання ОСОБА_4 проводилось із грубим порушенням вимог закону, виключно з метою приховати інкримінований підсудним злочин, оскільки у протоколі затримання ОСОБА_4 (т.3 а.с. 197-198) вказані не вірні адреси понятих. Так, згідно показів свідка ОСОБА_40 та довідки КП «Житло сервіс «Приозерне»№ 1457 від 16.12.09 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають: ОСОБА_40 і ОСОБА_41, тобто понятий ОСОБА_17 там ніколи не проживав, а згідно довідки КП ЖЕК «Татарка»№ 856 від 22.09.09 року, будівля за адресою: АДРЕСА_5, яка вказана як адреса проживання понятого ОСОБА_18 взагалі не існує (т. 4 а.с. 120, 122).

Разом з тим, слід вказати, що сторона захисту забезпечила явку до суду ОСОБА_17, який показав в суді, що дійсно в квітні 2009 року був запрошений після 23год. до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві як понятий. В приміщенні райвідділку він бачив, що сидів потерпілий ОСОБА_4 та підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які складали якісь документи. В одному із документів він поставив свій підпис. В його присутності ОСОБА_4 не затримували та не оглядали, на Резервній, 8 в м. Києві того дня він не був, в його присутності будь-яких предметів, в тому числі, наркотиків у ОСОБА_1 не вилучали. Оглянувши протокол затримання від 17.04.2009 року (т. 3 а.с. 197-198), свідок підтвердив наявність свого підпису в графі «понятий 1». Пояснити чому експерт надав висновок, що цей підпис не його, пояснити не може. Крім того, свідок вказав, що не пам'ятає чи розписувались у документі інший понятий, працівники міліції та потерпілий ОСОБА_4

Враховуючи дані покази свідка ОСОБА_17, те, що суд не мав можливості провести повторну почеркознавчу експертизу, оскільки орган досудового слідства не зміг в черговий раз встановити місце проживання свідка ОСОБА_17 для відібрання у нього зразків підпису, а також керуючись принципом презумпції невинуватості, суд виключив із пред'явленого обвинувачення підсудного ОСОБА_11 посилання на те, що крім іншого, він як службова особа підробив підпис понятого ОСОБА_17 У зв'язку із викладеним суд не бере до уваги і частину даних, що містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1107 від 26.02.10 року, згідно яких підпис від імені невстановленої особи ОСОБА_17 в графі «Поняті: 1.»в протоколі від 17.04.09 року про адміністративне затримання ОСОБА_4 згідно ст. 263 КУпАП виконано ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 98-101). Врешті обвинувачення в цій частині, на думку суду, в повній мірі підтверджено зібраними і дослідженими судом доказами, викладеними у вироку суду.

Крім того, вина підсудних у вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_5., крім вказаного вище підтверджується і показами, допитаного в суді свідка ОСОБА_42, який показав, що 17.04.09 року він знаходився на своєму робочому місці разом з племінником ОСОБА_43 Цього дня він бачив ОСОБА_13, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який працював з ними. Проте приблизно в обід вони всі роз'їхались. Через деякий час до нього приходили автослюсарі ОСОБА_13 і ОСОБА_4 з іншого СТО та розповідали, що стали очевидцями побиття ОСОБА_4 біля прохідної трьома чоловіками, які назвалися співробітниками міліції, проте подробиці йому невідомі.

Приблизно о 16 год. до їх боксу увійшли четверо чоловіків, троє з яких це підсудні у залі. Вони представилися співробітниками міліції і пред'явили свої службові посвідчення. ОСОБА_11 запитав, хто у боксі є головним і після з'ясування того, що це ОСОБА_5 у грубій формі наказали йому та племіннику піти з гаража. Вони вийшли на вулицю та сіли до салону його мікроавтобуса на відстані біля 3 метрів від входу. Він бачив як ОСОБА_5 спільно з міліціонерами спустився в підвальне приміщення боксу, а четвертий працівник міліції залишився у верхній частині боксу і зачинив вхідні до нього двері. Приблизно через 1-1,5 години двері боксу відчинилися і звідти вийшли 3-4 співробітників міліції та ОСОБА_5 у наручниках. З вигляду ОСОБА_5 він зрозумів, що того побили, оскільки одежа була брудна від пилюки, штани приспущені, трохи шкутильгав. Співробітники міліції зачинили бокс на навісний замок і повели ОСОБА_5 до виходу з автокооперативу. Він пішов за ними і вже тільки побачив як від прохідної від'їжджало два автомобілі: Деу-Ланос сріблястого кольору і Міцубісі-Ланцер червоного кольору. Повернувшись до боксу він спільно з ОСОБА_43 увійшов всередину гаражу, він спустився у підвальне приміщення та побачив там безлад, були розкидані металеві труби від гідравлічного пресу, який використовується для кузовних робіт. На наступний день ОСОБА_5 на роботу не вийшов, повернувся приблизно через тиждень-півтора. Він показував свої ноги, на яких були сліди побоїв, казав, що його били у підвалі боксу, у тому числі металевою трубою.

Через декілька днів у автокооператив приїздив ОСОБА_4, який розповідав, що 17.04.09 року його побили співробітники міліції біля прохідної та в подальшому в приміщенні Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. ОСОБА_4 оголював своє тіло і показував тілесні ушкодження, якими були вкриті всі плечі, ноги і руки. Синців і побоїв було дуже багато, різної форми і кольору. Аналогічні за своїм змістом покази свідок надавав і під час проведення між ним та ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 очних ставок (т. 2 а.с. 165-167, т. 2 а.с. 31-33, 141-143). Крім того, згідно даних протоколу пред'явлення свідку ОСОБА_42 фотознімків осіб для впізнання, останній в ході досудового слідства також вказав, в тому числі, на ОСОБА_10 та ОСОБА_12, крім того, ОСОБА_21 як на осіб, які 17.04.09 року приходили до гаражного боксу, знаходились там більше 1 год., а потім забрали з собою ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 47-48).

Аналогічні за своїм змістом покази про вищеописані свідком ОСОБА_42 обставини надав як в суді, так і під час досудового слідства і свідок ОСОБА_43 (т. 2 а.с. 168-170, т. 3 а.с. 34-36). Крім того, як в суді, так і під час досудового слідства свідок ОСОБА_43 чітко вказав на підсудного ОСОБА_10 як на особу, яка 17.04.09 року спільно з іншими працівниками міліції приходила до гаражного боксу, знаходились там більше 1 год., проводила огляд підвалу (т. 2 а.с. 53-54).

Допитана в суді свідок ОСОБА_29 показала з січня 2009 року вона знайома з ОСОБА_5, з яким підтримує дружні стосунки. У четвер 16.04.09 року в кінці дня до неї додому прийшов ОСОБА_5, який залишився ночувати. Вранці 17.04.09 року вона пішла на роботу та залишила ОСОБА_5 єдині ключі від квартири, з умовою, що ввечері той не буде затримуватися на роботі і до її повернення вже буде вдома. Того дня вона звільнилася з роботи приблизно о 20 год. і відразу ж зателефонувала ОСОБА_5 на мобільний телефон, однак той слухавку не брав. Тоді вона подзвонила на інший телефон, слухавку якого ОСОБА_5 також не підіймав. В подальшому протягом 20-24 год. вона неодноразово телефонувала на вказані номери, однак ситуація повторювалася, ОСОБА_5 не відповідав. Крім того, вона відправила декілька СМС-повідомлень на телефон ОСОБА_5, однак відповіді не отримала. Вона була дуже здивована поведінкою ОСОБА_5, оскільки раніше такого за ним не спостерігала. Не потрапивши до квартири і не зв'язавшись із ОСОБА_5, ближче до опівночі вона вирішила переночувати у своєї подруги, яка мешкає на Харківському масиві у м. Києві. Коли вона була вже майже на місці, приблизно 00 год. - 01 год. 18.04.09 року їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5 та повідомив, що не міг взяти слухавку телефону, просив зустрітися у неї на квартирі. Вона взяла таксі і приїхала додому. ОСОБА_5 був вже у квартирі, ключі він їй скинув до низу, пояснивши тим, що не може спуститись. Коли вона зайшла, то побачила, що одяг ОСОБА_5 дуже брудний, а він дуже схвильований. Коли ОСОБА_5 зняв із себе верхню одежу, то вона побачила на його тілі численні тілесні ушкодження: на правій руці вище ліктьового суглобу була велика гематома, зап'ястя правої руки було запухлим, права нога по всій довжині (вище і нижче колінного суглобу) мала численні синці, на лівій нозі нижче колінного суглобу також були синці, тіло, особливо з правого боку, було синім. На її запитання про те, що сталося, ОСОБА_5 уникав відповіді. Лише згодом приблизно у вересні 2010 року він їй розповів про те, що 17.04.09 року його у підвалі гаражного боксу безпричинно побили співробітники міліції. Він розповів, що найбільше і найсильніше його бив працівник ОСОБА_11. Вони наносили йому удари металевою трубою, руками та ногами по тілу, при цьому пристебнувши його до батареї. Протягом наступних двох тижнів після 17.04.2009 року ОСОБА_5 не ходив на роботу, а лікувався вдома. Вона ставила йому уколи, наносила мазі тощо, лікарів вони не викликали. Він перший тиждень майже не міг ходити, почував себе дуже погано. На сьогоднішній день в нього й досі болять ноги, залишись чорні плями та затвердіння в місцях, де були найбільші синці та гематоми.

Вказані вище покази свідків в повній мірі узгоджують як між собою так і з показами потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_4, а також з іншими зібраними та дослідженими судом письмовими доказами, які також в повній мірі підтверджують доведеність вини підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Так, згідно даних висновку судово-медичного експерта № 1611/Е від 27.10.09 року, на тілі ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження: - синці полосоподібної форми з просвітленням шкіри у центрі в лівій лицево-вушній ділянці, в лівій лопатковій ділянці, на зовнішній поверхні лівого плеча на межі верхньої та середньої, в середній та нижній третинах, на задньо-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя у верхній третині, на межі верхньої та середньої третини, в середній третині, на лівій бічній поверхні черевної стінки від передньої до задньої пахвових ліній, на задній поверхні лівого стегна в середній третині (що зливаються між собою), на внутрішній поверхні правого стегна в верхній третині, на задньо-зовнішній поверхні лівого та правого гомілкоступеневих суглобів, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу, правої гомілки, на межі середньої та верхньої третин, в середній та нижній третинах, на задньо-внутрішній поверхні лівої гомілки на межі середньої та нижньої третин; - синці невизначеної форми на передньо-зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, на лівій вушній раковині, на тилі лівого променевозапясткового суглобу з переходом на ліву кисть в проекцію 1-5 п'ясткових кісток, на передній поверхні лівого колінного суглобу, лівої гомілки в середній третині, на тилі лівої стопи в проекції 2-5 п'ясткових кісток; - садна на тилі лівого передпліччя в нижній третині з переходом на передньо-зовнішній та задньо-зовнішній краї, на тилі лівого променевозапясткового суглобу, на тилі правого променевозапясткового суглобу з переходом на передньо-зовнішній та задньо-внутрішній краї. Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом, синці полосоподібної форми виникли від дії предмету з подовженою травмуючої поверхнею і могли утворитись 17.04.09 року (т. 4 а.с. 6-10).

Згідно даних висновку судово-медичного експерта № 1913/Е від 27.11.09 року, локалізація, морфологія тілесних ушкоджень, вказаних у висновку експерта № 1611/Е від 27.10.09 року, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом, синці полосоподібної форми виникли від дії предмету з подовженою травмуючої поверхнею і могли утворитись за обставин вказаних ОСОБА_4 у протоколі відтворення обстановки і обставин події із застосуванням технічних засобів від 09.10.09 року (т. 4 а.с. 35-42); згідно даних висновку судово-медичного експерта № 55/і від 24.02.10 року, локалізація, морфологічні властивості ушкоджень зазначених у висновку експерта № 1611/Е від 27.10.09 року, часові дані (у сукупності), дозволяють стверджувати наступне: описані вище тілесні ушкодження спричинені від дії тупого (тупих) предмету (предметів); в ділянках саден травмуючий (травмуючі) предмет (предмети) діяв (діяли) під кутом; в ділянках синців травмуючий (травмуючи) предмет (предмети) діяв (діяли) під кутом, наближеним до прямого; ушкодження, зазначені в п. б), в) Підсумків, а саме: синці невизначеної форми на передньо-зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, на лівій вушній раковині, на передній поверхні лівого колінного суглобу, лівої гомілки в середній третині, на тильній поверхні лівої стопи в проекції 2-5 п'ясткових кісток; садна: на тильній поверхні лівого променево-зап'ясткового суглобу, на тильній поверхні правого променево-зап'ясткового суглобу з переходом на передньо-зовнішній та задньо-внутрішній краї, могли утворитися при надяганні наручників. Решта зазначених ушкоджень (у вказаних пунктах) могла утворитися за рахунок дії (ударів) рук, взутих ніг, не виключено торцевою частиною зазначеного вогнегасника; ушкодження, зазначені в п. а) Підсумків, відобразили обмежено контактуючу поверхню контакту травмуючого (травмуючих) предмету (предметів), якими могли бути гумові кийки. Таким чином, між травматичними подіями 17.04.09 року та зазначеним тілесним ушкодженням, вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок (т. 4 а.с. 62-68). Допитані в суді експерти ОСОБА_44 та ОСОБА_26 в повній мірі підтвердили надані ними вищевказані судом висновки, в тому числі, вказавши, що частина виявлених у потерпілого ушкоджень дійсно могла виникнути від дії вогнегасника.

Крім того, вина підсудних підтверджується і даними висновку судово-медичного експерта № 568/Е від 22.10.09 року, згідно яких на тілі ОСОБА_5 виявлено наступні тілесні ушкодження: синці на передньо-зовнішній поверхні правого плеча в нижніх двох третинах, лівого плеча в середній третині, на задньо-зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині. Описані тілесні ушкодження спричинені тупим предметом і могли утворитись 17.04.09 року (т. 4 а.с. 26-27); даними висновку судово-медичного експерта № 1914/Е від 27.11.09 року, згідно яких локалізація, морфологія тілесних ушкоджень, вказаних у висновку експерта № 568/Е від 22.10.09 року, спричинені тупим предметом, характерні особливості травмуючої поверхні яких в ушкодженнях не відобразились, могли утворитись в термін 17.04.09 року та за обставин, вказаних ОСОБА_5 у протоколі відтворення обстановки і обставин події із застосуванням технічних засобів від 09.10.09 року (т. 4 а.с. 50-53). Експерт ОСОБА_44 вказані висновки також підтвердив в повному обсязі, вказавши крім іншого про те, що незалежно від того, що потерпілий ОСОБА_5 був оглянутий не 17.04.2009 року, а 28.04.2009 року, виявлені у нього тілесні ушкодження виникли у вказаний у висновку строк, враховуючи колір ушкоджень, що виникає у певні строки в період їх загоєння, визначені у спеціальній медичний літературі.

Крім того, вина підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України також підтверджується даними висновку судово-почеркознавчої експертизи № 11740 від 16.12.09 року, згідно яких підпис від імені ОСОБА_10 нижче основного тексту зліва від запису «ОСОБА_10» в рапорті від 17.04.09 року, зареєстрованому в ЖРЗПЗ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві за № 6484, - виконано самим ОСОБА_10 Підпис від імені ОСОБА_11 в графі «Підпис особи, яка склала протокол: зліва від запису «ОСОБА_11» у нижній частині протоколу від 17.04.09 року про адміністративне затримання ОСОБА_4 згідно ст. 263 КУпАП, - виконано самим ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 84-86); частиною даних висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1107 від 26.02.10 року, згідно яких рукописні записи в графах протоколу від 17.04.2009 року про адміністративне затримання ОСОБА_4 згідно ст. 263 КУпАП/ крім запису «ОСОБА_4» в графі «Підпис затриманого (ної)»; цифрового запису «20 00» в графі із текстом «який (а) був (ла) затриманий (на) «17»04 «2009 року о «20»год. «00»хв. за адресою_», цифрового запису «23 00» в графі із текстом «приміщення Оболонського РУ «17»04 2009 року о «23»год. «00»хв.. за адресою:_____»/ виконано ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 98-101).

Крім того, вина підсудних підтверджується і даними висновку службового розслідування за заявами ОСОБА_4 і ОСОБА_5, проведеного 10-м відділом ВВБ (у м. Києві) СВБ ГУБОЗ МВС України, згідно яких в діях ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 вбачаються ознаки складу службових злочинів (т. 1 а.с. 32-39); даними, що містяться в документах, зокрема, матеріалах виїмки в Оболонському РУГУ МВС України в м. Києві відмовного матеріалу зареєстрованого до ЖРЗПЗ за № 6484 від 10.07.09 року, у якому містяться речові докази -рапорт ОСОБА_10 від 17.04.09 року і протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 263 КУпАП за вчинення правопорушення передбаченого ст. 44 КУпАП від 17.04.09 року, складений ОСОБА_11; пояснення ОСОБА_4 від 17.04.09 року, відібране ОСОБА_10, пояснення ОСОБА_15 від 17.04.09 року, відібране ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 181-205); даними, що містяться на копіях аркушів книги огляду осіб, скарг на здоров'я, наявності тілесних ушкоджень та вилучених речей у затриманих Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де зазначено про наявність у затриманого ОСОБА_4 «саден і царапин на руках, ногах, спині» (т. 1 а.с. 120-121); даними протоколу огляду від 02.12.09 року роздруківок телефонних дзвінків абонента телефонного номеру НОМЕР_7, який перебував у користуванні ОСОБА_12 за період з 15.04.09 по 20.04.09 року, з прив'язкою до базових станцій, згідно яких встановлено, що затримання ОСОБА_4 по вул. Резервній, 8 у м. Києві відбулося приблизно о 15 год. 40 хв., після чого його приблизно впродовж 1 год. було доставлено до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві (т. 3 а.с. 176-177); даними протоколу огляду від 22.09.09 року мобільного телефону ОСОБА_32 марки «Нокіа Е50»ІМЕІ № НОМЕР_6, в якому виявлено 4 фотознімки моменту від'їзду ОСОБА_10, ОСОБА_12 і особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у зв'язку з розшуком, від автокооперативу «Регата+»разом із затриманим ОСОБА_4, зроблені свідком ОСОБА_32 у проміжок часу з 15 год. 46 хв. до 15 год. 48 хв. Вказана інформація достовірно підтверджує факт затримання ОСОБА_4 саме о 15 год. 40 хв. (т. 2 а.с. 28); даними протоколу огляду від 17.09.09 року книги обліку осіб, що доставлені до Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві, згідно яких, ОСОБА_4 був поміщений до кімнати затриманих Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві 17.04.09 року о 23 год. 50 хв. (т. 4 а.с. 107-108); даними протоколу огляду від 17.09.09 року журналу реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються за період з 09.04.09 року по 20.04.09 року, згідно яких встановлено факт реєстрації за № 6484 рапорту ОСОБА_10 від 17.04.09 року про затримання о 17 год. 40 хв. ОСОБА_4, у якого вилучено наркотичну речовину (т. 4 а.с. 114-115).

Допитаний в суді як свідок ОСОБА_4 в суді підтвердив той факт, що ОСОБА_4 намагався втекти із ВБНОН Голосіївського району і він лише тримав двері, побачивши це. Свідок вказав про те, що ні він, ні в його присутності інші працівники міліції удари ОСОБА_4 не наносили, проте він спостерігав потерпілого та обох підсудних не довго. Перед цими подіями він також бачив як ОСОБА_4 сидів в кабінеті, де також перебували підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_10, при цьому видимих тілесних ушкоджень у потерпілого він не бачив, проте спостерігав його лише кілька хвилин. Аналізуючи покази даного свідка суд вважає, що вони не спростовують доведеність вини підсудних, оскільки фактично свідок не бачив тих обставин, які їм інкримінуються та про які розповідав потерпілий, а навпаки підтверджують факт незаконного тримання потерпілого ОСОБА_4 у Голосіївському РУ ГУ МВС України ОСОБА_11 та ОСОБА_10

Суд позбавлений можливості надавати оцінку показам потерпілого ОСОБА_4 щодо свідка ОСОБА_4 в тій частині, що останній також допомагав підсудним повалити його на підлогу у райвідділі та бачив як вони його били, оскільки відповідно до вимог ст. 275 КПК України в редакції 1960 року суд розглядає справу виключно в межах пред'явленого конкретним особам обвинувачення.

Крім того, суд не бере до уваги та вважає такими, що не спростовують вину підсудних і покази свідків ОСОБА_45 та ОСОБА_46 (т. 4 а.с.143-152), згідно яких вони, знаходячись на трамвайній зупинці, спостерігали за сутичкою, що відбулась навпроти на вул. Резервній, 8 в м. Києві в квітні 2009 року, чули та бачили як люди, одягнуті у цивільну одежу, підбігли до червоного автомобіля та кричали «міліція», показували якісь документи, виходячи з наступного.

Так, свідок ОСОБА_47 під час її допиту вказала, що описані нею події відбувались 14.04.2009 року, хоча фактично мали місце 17.04.2009 року, тобто свідок ймовірно бачила події, не пов'язані із даною справою. Крім того, як вбачається із показів свідка ОСОБА_46 відстань від зупинки до місця, де відбувались описані нею події, досить значна, крім того, поруч автомобільна дорога та трамвайні рельси. Свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_31 в суді підтвердили те, що відстань до трамвайної зупинки навпроти дійсно досить велика і звідти почути те, що відбувається біля їх прохідної категорично не можливо. Також дані свідки стверджували, що кожного дня користуються даною зупинкою, проте будь-яких оголошень захисника про розшук очевидців подій, що мали місце 17.04.2009 року по вул. Резервній, 8 в м. Києві, не бачили.

Вказане вище у своїй сукупності з показами інших свідків, які були поруч із прохідною та безпосередньо спостерігали за обставинами затримання ОСОБА_4, та які наведені вище у вироку, в повному обсязі спростовують покази свідків ОСОБА_45 та ОСОБА_46

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд, оцінюючи та аналізуючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, які він поклав в основу обвинувального вироку, приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих злочинах при обставинах, викладених у вироку доведена в повному обсязі.

Суд критично ставиться до показів підсудних з приводу їх невинуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, вважає, що вони в повній мірі спростовані вищевказаними у вироку доказами, та спрямовані виключно на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Надана стороною захисту медична довідка від 30.11.2012 року про те, що у ОСОБА_10 21.04.2009 року були виявлені ссадна в області передньої поверхні шиї, беручи до уваги обставини затримання потерпілого ОСОБА_4, боротьбу, яка виникали в райвідділі між підсудними та потерпілим, який намагався захиститися та уникнути отримання подальших побоїв від підсудних, а також враховуючи те, що ОСОБА_10 з 2009 року не звертався зі скаргами чи заявами, у зв'язку із отриманими ним тілесними ушкодженнями, не спростовують вину підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів та не підтверджують той факт, що вони діяли в межах вимог закону.

На думку суду, в ході проведення досудового слідства істотних порушення вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі порушення права на захист, підозрюваних, а в подальшому обвинувачених допущено не було. Посилання захисника ОСОБА_9 на те, що її підзахисного ОСОБА_10 було незаконно затримано 2.03.2010 року знайшло своє підтвердження під час судового слідства (т. 9 а.с. 28), проте вказане порушення не вплинуло жодним чином на об'єктивність, всебічність та повноту досудового слідства.

Посилання сторони захисту на те, що під час ознайомлення із постановами про призначення експертиз та висновками експертиз були істотно порушені права їх підзахисних також є необґрунтованими. По-перше, слід вказати, що під час досудового слідства слідчим було розв'язане аналогічне звернення сторони захисту згідно вимог закону (т. 4 а.с. 77), по-друге, згідно з матеріалами справи всі підозрювані, а в подальшому обвинувачені були ознайомлені з усіма процесуальними документами в повному обсязі, клопотання про відвід того чи іншого експерта чи про призначення у зв'язку з цим повторних чи нових експертиз не заявлялись. За таких обставин, суд вважає, що сама по собі несвоєчасність ознайомлення учасників процесу з тими чи іншими документами не є істотним порушенням вимог закону, яке б вплинуло на всебічність, повноту чи об'єктивність досудового слідства.

Вказівки сторони захисту на необхідність притягнути до відповідальності одночасно із підсудними й інших осіб, причетних до інкримінованих їм злочинів, є безпідставними та такими, що суперечать вимогам ст. 275 КПК України.

Крім того, не є істотним порушенням вимог закону і те, що не дивлячись на надходження до Голосіївського районного суду м. Києва справи відносно ОСОБА_21, який згідно пред'явленого підсудним обвинувачення, є співучасником злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, суд відмовив у об'єднанні двох вказаних справ, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 26 КПК України в редакції 1960 року об'єднання справи є правом суду, а не його обов'язком. Враховуючи те, що суд повністю провів судове слідство у даній справі згідно визначеного порядку і обсягу, тривалість судового слідства у даній справі, а також принцип розумних строків розгляду справи, на думку суду, об'єднання двох вищевказаних кримінальних справ в даному випадку є недоцільним і таким, що призвело б до порушення прав підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_10

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин, викладених у вироку суду доведена повністю.

Дії ОСОБА_10, враховуючи пред'явлене йому обвинувачення, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 365 КК України як умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, а також супроводжувались насильством, застосуванням зброї, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих, діями, за відсутності ознак катування (редакція ст. 365 КК України від 15.04.2008 року).

Дії ОСОБА_11, враховуючи пред'явлене йому обвинувачення, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 365 КК України як умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, а також супроводжувались насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих, діями, за відсутності ознак катування (редакція ст. 365 КК України від 15.04.2008 року).

Дії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 366 КК України як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (в редакції ст. 366 КК України станом на 17.04.2009 року), кваліфіковані вірно.

При призначенні підсудним ОСОБА_11 та ОСОБА_10 покарання суд враховує тяжкість вчинених ними злочинів, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину (ч. 2 ст. 365 КК України) та злочину невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 366 КК України), обставини вчинення злочинів, кількість злочинних епізодів, дані про особи підсудних, які мають постійні місця проживання та реєстрації, працюють, одружені, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувались, за даними облікової документації під наркологічним і психіатричним диспансерно-динамічним наглядом не перебувають. Крім того, суд враховує відсутність у ОСОБА_11 обставин, що пом'якшують покарання, та наявність у ОСОБА_10 обставини, що пом'якшує покарання -наявність на утриманні двох малолітніх дітей, та відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити підсудним ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 365 КК України основне покарання у виді позбавлення волі, за ч. 1 ст. 366 КК України -у виді обмеження волі та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах в межах, передбачених санкціями даних частин статей.

Також, суд приходить до висновку про необхідність позбавити підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в порядку, передбаченому ст. 54 КК України, спеціального звання капітана міліції, беручи до уваги те, що підсудні вчинили тяжкий злочин із використанням наданої їм влади та повноважень.

Разом з тим, враховуючи той факт, що на момент винесення вироку сплили строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України, за злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, беручи до уваги вимоги ч. 6 ст. 7 КПК України в редакції 1960 року та ч. 5 ст. 74 КК України, суд вважає за необхідне, призначивши підсудним покарання за вищевказаною частиною статті, звільнити їх від даних покарань на підставі вимог п.п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Враховуючи те, що суд на підставі вищевказаних вимог статей закону звільняю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від покарання за злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, підстав для застосування вимог ст. 70 КК України при призначенні покарань за сукупністю злочинів немає.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 із змінами (т. 6 а.с. 170) суд вважає за необхідне задовольнити частково. Беручи до уваги ступінь тяжкості завданих потерпілому ушкоджень, термін його лікування, надані представником довідки щодо понесених у зв'язку із лікуванням витрат суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині матеріальних збитків в повному обсязі. Разом з тим, враховуючи ступінь моральних страждань потерпілого, спричинених насильницькими діями підсудних, які заподіяли не тільки фізичний біль, а й мали великий психотравмуючий характер, оскільки принизили особисту гідність особи, суд вважає, що розмір заявленої потерпілим моральної шкоди в сумі 100 000 гривень є завищеним та необґрунтованим, тому позов в цій частині підлягає до задоволенню частково, а саме в сумі 30 000 гривень. Задоволений судом позов підлягає стягненню з обох підсудних солідарно.

Долю речових доказів та судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 81, 93 КПК України в редакції 1960 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України в редакції 1960 року, суд

засудив:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 365 КК України, і призначити йому покарання

за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки,

за ч. 2 ст. 365 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_11 від призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України покарання на підставі ст. 49 КК України.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_11, призначеного за ч. 2 ст.365 КК України, обчислювати з 19 грудня 2012 року.

На підставі ст. 54 КК України позбавити засудженого ОСОБА_11 спеціального звання -«капітан міліції».

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 365 КК України, і призначити йому покарання

за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки,

за ч. 2 ст. 365 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_10 від призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України покарання на підставі ст. 49 КК України.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_10, призначеного за ч. 2 ст. 365 КК України, обчислювати з 19 грудня 2012 року.

На підставі ст. 54 КК України позбавити засудженого ОСОБА_10 спеціального звання -«капітан міліції».

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути із засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_4 1 797 (одна тисяча сімсот дев'яносто сім) гривень 03 копійок на відшкодування матеріальних збитків та 30 000 (тридцять тисяч) гривень на відшкодування моральних збитків, а всього 31 797 (тридцять одну тисячу сімсот дев'яносто сім) гривень 03 копійок, солідарно.

Речові докази: рапорт, складений ОСОБА_10 і зареєстрований 17.04.2009 року у ЖРЗПЗ за № 6484; протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 263 КУпАП за ст. 44 КУпАП 17.04.2009 року; роздруківка телефонних дзвінків з прив'язкою до місцевості абонента НОМЕР_7 за період часу з 15.04.09 по 20.04.09 року, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, - залишити зберігати при матеріалах кримінальної справи;

CD-диск марки o»№ 07164103, який знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів прокуратури Голосіївського району м. Києва, - знищити.

Стягнути із засуджених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рівних частинах судові витрати: вартість експертизи № 11740 на користь Київського НДІСЕ (р/р 35223003002467 в ГУДКу у м. Києві 820019, код ЄДРПО 02883096) в розмірі 1625 грн. 20 коп. (з кожного засудженого 812 грн. 60 коп.).

Стягнути із засудженого ОСОБА_11 судові витрати у справі на користь Київського НДІСЕ (р/р 35223003002467 в ГУДКу у м. Києві 820019, код ЄДРПО 02883096) в розмірі 2415 грн.

В строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_10 зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 2.11.2009 року по 2.03.2010 року, з 2.03.2010 року по 12.03.2010 року включно.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту для подальшого утримання до вступу вироку в законну силу у Київському СІЗО ДПС України в м. Києві та Київській області.

Взяти засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 під варту в залі суду.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими -в той же строк з моменту отримання ними копії вироку.

Суддя Г. В. Бондаренко