Рішення № 2806149, 20.01.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2009 Справа № 7/519-ПД-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства “Херсонпостачзбут”, м.Херсон

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіміст”, м.Херсон

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

За участю представників сторін:

від позивача Гончаров М.В. представник дов. від ; Теплова Я.С. представник дов. від 11.12.2008 р.; в.о. голови ЗАТ "Херсонпостачзбут" Саражин О.Г. паспорт МО096991 вид. Суворовським РВ УМВС України в Херсонській обл. 29.03.1996 р.

від відповідача - Пасічніченко О.П. представник дов. від 26.11.2008 р.; Мороз Г.Г. представник дов. від 09.10.2008 р.

Позивач –ЗАТ “Херсонпостачзбут” звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.03.2007р., а саме: нежилих приміщень ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А”, загальною площею 498,3 кв.м., розташованого в м.Херсоні, Херсонської області, Миколаївське шосе 5-й км. укладений між Закритим акціонерним товариством “Херсонпостачзбут” (код ЄДРПОУ 04542790, адреса: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км.) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оптіміст” (код ЄДРПОУ 21272895, адреса: м.Херсон, вул.Декабристів, буд 22, кв.5). Також позивач просить суд провести двосторонню реституцію, відповідно до якої:

- зобов”язати Закрите акціонерне товариство “Херсонпостачзбут” повернути кошти Товариству з обмеженою відповідальністю “Оптіміст” отримані за недійсним договором;

- зобов”язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Оптіміст” (код ЄДРПОУ 21272895, адреса: м.Херсон, вул.Декабристів, буд 22, кв.5) повернути Закритому акціонерному товариству “Херсонпостачзбут” (код ЄДРПОУ 04542790, адреса: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км.) нерухоме майно отримане за результатом укладання недійсного договору, а саме: нежилі приміщення ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А”, загальною площею 498,3 кв.м., розташовані в м.Херсоні, Херсонської області, Миколаївське шосе 5 км.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на ч.7 ст.319 ЦК України та ч.6 ст.4 Закону України “Про власність” (який діяв на момент вчинення правочинів), що діяльність власника може бути зокрема обмежена у випадках і в порядку, встановлених законом.

Позивач стверджує, що на момент укладання спірного договору діяла постанова Вищого арбітражного суду України від 25.06.2001 року, №04-1/9-17/90 по справі №10/145-5/1/182-4/3/793, згідно якої ЗАТ “Херсонпостачзбут” заборонено здійснювати дії щодо реорганізації або ліквідації товариства та відчуження його майна до ухвалення судом рішення у справі №10/145-5/1/182-4/3/793, яке набрало законної сили з моменту винесення постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 16.05.2007р.

За доводами позивача ЗАТ “Херсонпостачзбут” не мало права укладати спірний договір до 16.05.2007р., а договір купівлі-продажу від 27.03.2007 року, укладений між позивачем та відповідачем є недійсним відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України, ч.7 ст. 319 ЦК України та ч.6 ст. 4 Закону України “Про власність” (який діяв на момент вчинення правочинів), також при укладенні спірного договору купівлі-продажу сторонами не додержано вимоги ст.180, 181 ГК України та ст.203 ЦК України щодо змісту, форми та істотних умов, зокрема не вказана така істотна умова, як строк дії договору.

До позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій він просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Оптіміст” (код ЄДРПОУ 21272895, адреса: м.Херсон, вул.Декабристів, буд.22, кв.5) до вирішення спору по суті вчиняти дії (відчужувати, закладати, передавати в оренду та інше) щодо спірного нерухомого майна, яке розташоване в м.Херсоні, Херсонської області, Миколаївське шосе 5 км.;

- накласти арешт на майно відповідача яке знаходиться за адресою: м.Херсон, Херсонської області, Миколаївське шосе 5 км.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2008р. порушено провадження за даним позовом та вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно- нежилі приміщення ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера ”А” загальною площею 498,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе,5 км.

У відзиві на позовну заяву від 16.12.2008р. відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги не визнає та стверджує, що перед укладанням оспорюємого позивачем договору купівлі-продажу від 27.03.2007р., майно було перевірено по реєстру обтяжень на предмет заборони до відчуження вказаного майна. На час перевірки, згідно вказаного реєстру, жодних обтяжень на майно, яке реалізувалось не існувало. Відповідач стверджує, що ТОВ “Оптіміст” виконав усі умови угоди, сплатив ЗАТ “Херсонпостачзбут” обумовлену угодою суму, а ЗАТ “Херсонпостазбут” передало придбане майно.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що після прийняття рішення Запорізьким апеляційним господарським судом від 16.05.2007р. право власності на майно залишилося за ЗАТ “Херсонпостачзбут”, тобто інтереси третіх осіб в даному випадку порушені не були. Відповідач стверджує, що позивач не конкретизує яка саме підстава є визначальною для недійсності правочину.

Ухвалою голови господарського суду від 25.12.2008р. справу №7/519-ПД-08 передано на розгляд судді Ребристій С.В.

20.01.2009р., до початку судового засідання, представником Гончаровим М.В. було подано дві заяви про відвід судді Ребристої С.В., які були відхилені відповідними ухвалами голови господарського суду від 20.01.2009р.

Після вирішення питання щодо відводів, представник позивача Гончаров М.В. у судовому засіданні 20.01.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В.о. голови правління ЗАТ “Херсонпостачзбут” Саражин О.Г. подав у судовому засіданні клопотання в якому просить суд забезпечити його участь в даному судовому процесі безпосередньо як в.о.голови правління, так як він діє на підставі протоколу Спостережної Ради №7 від 12.11.2008р. та Статуту товариства, що підтверджується довідкою статистичного управління.

Представник позивача Гончаров М.В. довіреність на ім”я якого видана від імені ЗАТ “Херсонпостачзбут” за підписом голови правління Рабінером Ю.І. проти задоволення даного клопотання заперечує та стверджує, що відповідно до виписки з ЄДРПОУ від 25.12.2008р. , Рабінер Ю.І. є особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

В.о. голови правління ЗАТ “Херсонпостачзбут” Саражин О.Г. в спростування доводів представника Гончарова М.В. надав суду копію ухвали Комсомольського районного суду м.Херсона від 30.12.2008р. у справі №2-а-100/09 за позовом ЗАТ “Херсонпостачзбут” до Управління з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб –підприємців виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання протиправними дій суб”єкта владних повноважень, якою суд задовольнив клопотання ЗАТ “Херсонпостачзбут” про забезпечення позову та зупинив дію змін, внесених Управлінням з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Херсонської міської ради 25.12.2008р. до відомостей про юридичну особу –ЗАТ “Херсонпостачзбут” (код ЄДРПОУ 04542790) м.Херсон Миколаївське шосе, 5-й км., які містяться в Єдиному державному реєстрі, в т.ч. і змін що стосуються відомостей про керівника юридичної особи, зміни відомостей про фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності в т.ч. підписувати договори, на підставі реєстраційних карток, підписаних Рабінером Ю.І.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 118 КАС України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку встановленому для виконання судових рішень. Дані документи суд долучив до матеріалів справи та прийняв до розгляду.

Відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги не визнає та посилається на обставини, викладені у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до імперативних положень ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є: законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Положенням ст.4-4 ГПК України встановлено, що розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна із сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, клопотання в.о. Голови Правління ЗАТ “Херсонпостачзбут” Саражина О.Г. щодо забезпечення його участі у судовому засіданні не протирічить вищенаведеним нормам і суд вважає за доцільне його участь у судовому процесі по даній справі, оскільки ним укладався спірний договір від імені ЗАТ “Херсонпостачзбут”.

Матеріали справи свідчать, що між Позивачем - закритим акціонерним товариством “Херсонпостачзбут” (продавець) в особі в.о. голови правління-директора Саражина О.Г. діючого на підставі Статуту, зареєстрованого Херсонським міськвиконкомом, 11.09.1995 року та Наказу №11-к від 20.03.2007р. та Відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Оптіміст” (покупець), в особі комерційного директора Мороз Г.Г. діючого на підставі Наказу №1 від 02.01.1995 року та Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Куницею Т.В., 02.11.2005 року, за р-№3482 укладено 27.03.2007р. договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ЗАТ “Херсонпостачзбут” передав у власність нежилі приміщення ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А” загальною площею 498,3 кв.м. розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км. ТЗОВ “Оптіміст”, а ТЗОВ “Оптіміст” прийняв їх у власність покупця та сплатив обговорену грошову суму.

З умов даного договору купівлі-продажу (п.2,п.3) слідує, що нежилі приміщення ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А” загальною площею 498,3 кв.м. належать продавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Сеульським А.А., 30.01.2006р. за р-№82 та зареєстрованого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації за р-№528.

Продаж нежилих приміщень ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А” загальною площею 498,3 кв.м. за домовленістю сторін вчиняється за 299 990 грн. 00 коп., які представник покупця перерахував на розрахунковий рахунок покупця №26008360002001 в ФАБ “Південний” до підписання цього договору.

Зі змісту п.5 договору купівлі-продажу слідує, що представник продавця-ЗАТ “Херсонпостачзбут” (позивач у справі) стверджує, що вказані нежилі приміщення ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А” загальною площею 498,3 кв.м. на момент укладення цього договору нікому іншому не продано, не подаровано, не відчужено іншим способом, не заставлено, у спорі і під забороною (арештом), податковою заставою не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження з іншими особами. Треті особи не мають прав на нежилі приміщення ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А” загальною площею 498,3 кв.м.

Під забороною відчуження (арештом) згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави за №11818904 від 27.03.2007 року, Витягу з Єдиного реєстру заборон відчужень об”єктів нерухомого майна за № 11818764 від 27.03.2007 року, нежилі приміщення ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А” загальною площею 498,3 кв.м. не перебувають.

У п.7 договору зазначено, що відчужувані нежилі приміщення ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А” загальною площею 498,3 кв.м. оглянуті представником покупця. Недоліки або дефекти, які перешкоджали б його використанню за цільовим призначенням, на момент огляду виявлені не були. Претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваних нежилих приміщень представник покупця не має і приймає його у технічному стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

27.03.2007р. цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нестерович О.І. та зареєстровано в реєстрі за №1339.

Згідно приписів ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов”язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов”язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу одніє із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі встановленій законом та має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, істотними умовами договору купівлі-продажу повинні бути домовленість між сторонами про визначення конкретного майна, яке підлягає купівлі-продажу, його ціна.

Відповідно до Роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” (із змінами і доповненнями) вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов”язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При вирішенні даного спору суд досліджував обставини, визначені у даному Роз”ясненні ВАСУ.

Так, зі змісту п.2.1 та п.2.2 розділу 2 Статуту ЗАТ “Херсонпостачзбут” ( у новій редакції а.с.26-35) слідує, що метою діяльності ЗАТ є задоволення соціально-економічних інтересів акціонерів, отримання максимальних кінцевих результатів та одержання прибутку від ефективного та повного використання майна товариства в процесі здійснення господарської та іншої діяльності.

До основних видів діяльності ЗАТ згідно мети належить: комерційна, маркетингова, кредитно-фінансова, інвестиційна, виробнича, будівельна, торгівельна, промислова, переробна, транспортна, науково-дослідна, іноваційна, впроваджувальна, консультативна, навчальна, представницька, рекламна, брокерська, агентська, зовнішньоекономічна та заготівельна діяльність, операції з нерухомістю, інформаційно- аналітичне та довідкове обслуговування, надання інших послуг в залежності від коньюктури ринку.

Позивач та відповідач є юридичними особами, наділеними цивільною дієздатністю, що підтверджується довідками про включення до ЄДРПОУ та Свідоцтвами про державну реєстрацію, доданими ними до матеріалів справи (а.с.23-24, 43-44).

За своєю правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним. Він є відплатним та двостороннім (взаємним). При цьому він має чітко виражену мету, зміст якої полягає у відчуженні майна - нежилих приміщень ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А” загальною площею 498,3 кв.м. та передання їх у власність позивачем- ЗАТ “Херсонпостачзбут” відповідачу –ТЗОВ “Оптіміст”, що і було виконано сторонами.

Відповідно до Роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” (із змінами і доповненнями) наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Відповідач надав суду докази про перехування ціни майна в сумі 299 990 грн 00 коп. платіжним дорученням №121 від 26.03.2007р. відповідно до умов договору купівлі-продажу. Факт отримання коштів за спірним договором позивач визнає, що також підтверджується і його позовною вимогою: “зобов”язати Закрите акціонерне товариство “Херсонпостачзбут” повернути кошти Товариству з обмеженою відповідальністю “Оптіміст” отримані за недійсним договором “.

Доказів, що підтверджують факт повернення позивачем зазначених грошових коштів сторонами суду не надано.

Позивач зазначені факти не оспорив та не надав доказів, що після укладення спірного договору він намагався повернути продане майно у будь-який спосіб.

Позивач стверджує, що на момент укладання спірного договору діяла постанова Вищого арбітражного суду України від 25.06.2001 року, №04-1/9-17/90 по справі №10/145-5/1/182-4/3/793, згідно якої ЗАТ “Херсонпостачзбут” заборонено здійснювати дії щодо реорганізації або ліквідації товариства та відчуження його майна до ухвалення судом рішення у справі №10/145-5/1/182-4/3/793, яке набрало законної сили з моменту винесення постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 16.05.2007р.

За доводами позивача ЗАТ “Херсонпостачзбут” не мало права укладати спірний договір до 16.05.2007р., а договір купівлі-продажу від 27.03.2007 року, укладений між позивачем та відповідачем є недійсним відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України, ч.7 ст. 319 ЦК України та ч.6 ст. 4 Закону України “Про власність” (який діяв на момент вчинення правочинів), також при укладенні спірного договору купівлі-продажу сторонами не додержано вимоги ст.180, 181 ГК України та ст.203 ЦК України щодо змісту, форми та істотних умов, зокрема не вказана така істотна умова, як строк дії договору.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Запорізької області від 14.11.2006р. у справі №10/145-5/1/182-4/3/793 за позовом прокурора Голосіївського району м.Києва в інтересах Відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” м.Київ до відповідача Закритого акціонерного товариства “Херсонпостачзбут”, м.Херсон про стягення суми у задоволенні позовних вимог відмовлено. Дане рішення залишене без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.05.2007р.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги, документи, надані в їх обгрунтування суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, а доводи позивача не грунтуються на положеннях чинного як матеріального так і процесуального права.

Даний позов позивачем подано до господарского суду 19.11.2008р., тобто у час коли постанова Запорізького апеляційного господарського суду у справі №10/145-5/1/182-4/3/793 від 16.05.2007р. набула законної сили, з моменту її прийняття, крім того, не зважаючи на заборони, які було накладено постановою Вищого арбітражного суду України від 25.06.2001 року, №04-1/9-17/90 по справі №10/145-5/1/182-4/3/793, згідно якої ЗАТ “Херсонпостачзбут” заборонено здійснювати дії щодо реорганізації або ліквідації товариства та відчуження його майна до ухвалення судом рішення у справі №10/145-5/1/182-4/3/793, постановою апеляційної інстанції було залишено без змін рішення місцевого господарського суду, а право власності на майно залишилось за ЗАТ “Херсонпостачзбут”, інтереси третіх осіб не були порушені жодним чином.

Відповідно до ст.4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, ГПК України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України.

Стосовно посилань позивача на постанову ВГСУ від 07.12.2005р. по справі №1/912-26/423 суд вважає за необхідне зазначити, що Україна належить до країн з континентальною системою права.

Обов”язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції для суду першої інстанції визначена у випадках, передбачених ст. 111- 12 ГПК України.

Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть у часть у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на доведення заявлених позовних вимог суду не надано.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з наявними у справі документальними доказами суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту недійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.03.2007р. а саме: нежилих приміщень ІІІ-го поверху адміністративного корпусу літера “А”, загальною площею 498,3 кв.м., розташованого в м.Херсоні, Миколаївське шосе 5-й км. укладеного між ЗАТ “Херсонпостачзбут” та ТЗОВ “Оптіміст”, тому позовні вимоги не обгрунтовані, не відповідають принципу об”єктивної істини і задоволенню не підлягають.

Сплачене позивачем державне мито в сумі 85 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача і не відшкодовуються йому.

На підставі викладеного, ст.180 ГК України, ст.ст. 203, 655 ЦК України, керуючись ст.ст.44, 49, 68, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2.Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою суду від 20.11.2008р. по справі № 7/519-ПД-08.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України 21.01.2009р.