Ухвала суду № 28061455, 31.10.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/1626/12 31.10.2012 31.10.2012 31.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1490/1118/12 Головуючий у 1-й інстанції Яворська Ж.М.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

31 жовтня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Кушнірової Т.Б.,Буренкової К.О.,

при секретарі Устименко М.В.,

за участю:

- відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2010 року

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2008 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 26 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір. За умовами вказаного договору відповідачці надано кредит в розмірі 75 000 доларів США, з терміном повернення до 25 червня 2022 року та сплатою 14 % річних за користування ним.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 26 червня 2007 року між сторонами було укладено договір іпотеки. Відповідно до умов якого, ОСОБА_3 передала в іпотеку Банку нежитлове приміщення магазин - кафетерій, що розташований по АДРЕСА_1

Того ж дня ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» уклало з відповідачем ОСОБА_2 договір поруки, згідно якого останній зобов'язався відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору в повному обсязі.

Оскільки позичальник ОСОБА_3 в порушення умов кредитного договору не здійснювала погашення суми кредиту, у зв'язку із чим станом на 21 серпня 2008 року утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 375 871 грн. 25 коп., яку Банк просив стягнути солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2010 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 375 871 грн. 25 коп. заборгованості за кредитним договором та вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього боргу в солідарному порядку та відмовити відносно нього у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 94-07/МБ, за умовами якого Банк надав відповідачці кредит в розмірі 75 000 доларів США на строк до 25 червня 2022 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних.

З метою забезпечення зобовязань по даному договору 26 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 .В. укладено договір іпотеки. Відповідно до умов якого, ОСОБА_3 передала в іпотеку Банку нежитлове приміщення магазин - кафетерій, що розташований по АДРЕСА_1

Того ж дня ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» уклало з відповідачем ОСОБА_2 договір поруки, за умовами якого він зобов'язався перед Банком нести відповідальність у тому ж обсязі, що і боржник.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 порушила умови кредитного договору щодо внесення щомісячних платежів, визначених графіком, який є невід'ємною частиною договору кредиту. У зв'язку з чим заборгованість за кредитним договором станом на 21 серпня 2008 року склала 76 209,78 доларів США, що еквівалентно 375 871 грн. 25 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом 72 419,46 доларів США, що еквівалентно 350 770 грн. 90 коп.; за простроченими процентами за користування кредитом 3 790,32 доларів США, що еквівалентно 18 358 грн. 79 коп.; пеня за прострочення погашення заборгованості за кредитом станом на 21 серпня 2008 року 6 741 грн. 56 коп.

Відповідно до п.3.4 кредитного договору Банк своєю вимогою від 21 серпня 2008 року повідомив відповідачів про необхідність погашення заборгованості за кредитом протягом 2 днів з дня отримання цього повідомлення. Дана обставина підтверджується копією реєстру відправлення рекомендованих листів №50 від 22 серпня 2008 року. Проте вимогу Банку відповідачі не виконали.

Встановивши наведені обставини, суд на підставі ст. 526, 553, 554, 1054 ЦК, пункту 3.4 кредитного договору прийшов до правильного висновку про наявність підстав для дострокового стягнення в солідарному порядку на користь Банку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що договір поруки укладений без згоди дружини поручителя, не заслуговують на увагу. Так, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не угодою щодо розпорядження спільним майном подружжя, яке потребує дотримання вимог ч. 3 ст. 65 СК України. А тому договір поруки не створює обов'язків для будь - яких інших осіб, крім сторін за договором.

Щодо доводів апелянта про те, що договір поруки ним не підписувався, то доказів на підтвердження цієї обставини, відповідачем не надано належних та допустимих доказів. Ухвалою апеляційного суду від 18 квітня 2012 року по справі призначена судово-почеркознавча експертиза. Згідно висновку № 1003 від 14 серпня 2012 року вирішити питання «Чи виконано підпис в договорі поруки від 26 червня 2007 року ОСОБА_2.» -не виявилось можливим. При цьому у дослідницькій частині експертом було вказано, що при порівнянні вільних зразків підпису ОСОБА_2 виявлено як збіги так і розбіжності.

Крім того, ст. 204 ЦК передбачає презумпцію правомірності угоди, якщо її недійсність прямо не встановлена законом або якщо вона визнана судом недійсною. Відтак, оскільки договір поруки є чинним, відповідачем у судовому порядку не оспорений, недійсним судом не визнаний, він підлягає виконанню.

Що стосується розгляду справи у відсутність ОСОБА_2, то ця обставина відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені обставини, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді