Рішення № 2806103, 12.01.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2009 р. Справа № 5/134

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУПП "Торчинські ковбаси"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі"

про стягнення заборгованості в сумі 18 207 грн. 35 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : Давидюк В.В.

Від відповідача : не з`явився

Ст.ст.20,22 ГПК України роз`ясненні.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "СУПП "Торчинські ковбаси" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" 14 934 грн. 19 коп. заборгованості, 1 780 грн. 65 коп. пені, 261 грн. 45 коп. 3-х відсотків річних та 1 231 грн. 06 коп. інфляційних.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги. Просить стягнути з відповідача 14 934 грн. 19 коп. заборгованості, 261 грн. 45 коп. 3-х відсотків річних та 2 442 грн. 47 коп. інфляційних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення , з огляду на таке.

25 жовтня 2006 р. між ТОВ "Спільне українсько-польське підприємство "Торчинські ковбаси" і ТОВ “Рівненські торгівельні мережі” укладено договір купівлі-продажу № 25/10/96.

Відповідно до п.1.1. даного договору позивач зобов`язувався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язувався прийняти та розрахуватися за товар у відповідності з умовами договору та прийнятих сторонами змін та доповнень до договору.

Згідно п.3.2. зазначеного договору встановлено, що всі розрахунки по договору проводяться виключно тільки в національній валюті України. Оплата партій поставленого товару проводиться в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на основі представлених при поставці накладних, підписаних уповноваженим представником продавця і покупця згідно додаткових умов поставки або замовлення. Датою приймання партій товару рахується дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця. Днем здійснення платежів рахується день, в який сума, яка підлягає до сплати, списується з банківського рахунку покупця на рахунок продавця.

Відповідно до додаткових умов поставки до договору купівля-продажу № 25/10/93 від 25.10.06 р. відстрочка платежу встановлена в 14 календарних днів.

Згідно п.7.7. договору перехід права володіння на товар здійснюється в момент підписання покупцем товарної накладної.

Договір було укладено до закінчення календарного року. Пунктом 12.1 передбачено, що якщо сторони, в строк не менше як за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, письмово не повідомлять один одного про бажання розірвати договір тоді останній вважається пролонгованим терміном на один рік.

Повідомлення про бажання ТОВ "Рівненські торгівельні мережі" розірвати договір не надходило, строк дії договору був продовжений на один рік.

На виконання зобов`язань по договору позивач за період з 28 листопада 2007 року по 29 березня 2008 року включно поставив відповідачу товар на суму 16 437 грн. 56 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с.16-60).

Отримання товару відповідачем підтверджується підписами уповноважених осіб з кожної сторони на накладній.

В порушення умов договору відповідач розрахунки за отриманий товар провів частково в сумі 1 503 грн. 37 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 14 934 грн. 19 коп.

Згідно із ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення 14 934 грн. 19 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в розмірі 261 грн. 45 коп. та 2 442 грн. 47 коп. інфляційних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Нарахування 261 грн. 45 коп. річних та 2 442 грн. 47 коп. інфляційних підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням вищевикладеного вимоги позивача правомірні, ґрунтуються на договорі та законі і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача

Керуючись ст. ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" (33000, м.Рівне, вул. Грушевського, 2а, код 33167252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-польське підприємство "Торчинські ковбаси" (45612, смт.Торчин, вул. Л.Галицького,16, код 33417029) 14 934 грн. 19 коп. боргу, 261 грн. 45 коп. 3-х відсотків річних, 2 442 грн. 47 коп. річних, 176 грн. 39 коп.. державного мита , 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "12" січня 2009 р.