Рішення № 2806066, 13.01.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р. Справа № 51/266-08

вх. № 8402/5-51

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився, відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом ТОВ "Лан - Україна", м. Київ

до ПП "Аквамарин", м. Харків

про стягнення 2178,95 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2178,95 грн. заборгованості, з яких: 2000,00 грн. сума основного боргу; 57,86 грн. сума нарахованої пені; 7,23 грн. три відсотки річних; 57,86 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами; 56,00 грн. інфляційних, що виникла з договору поставки № 491/07-П, укладеного між сторонами 25.09.2007 року. Позов обгрунтовано статтями 525, 536, 611, 612, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України та статтями 220, 224, 225, 226, 231, 232 Господарського кодексу України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

16.12.2008 року до господарського суд, через канцелярію, від відповідача надійшла заява, в якій він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі того, що ним 19.11.2008 року сума основного боргу у розмірі 2000,00 грн. перерахована позивачеві. В підтвердження цього надав до суду банківську виписку.

Суд, розглянувши надану заяву, вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню та долучає наданий документ до матеріалів справи.

Сторони не направили своїх представників в судове засідання 13.01.2009 року, тобто не скористалися своїм правом брати участь у судовому засіданні, хоча належним чином були повідомлені про час, місце та дату судового засідання про що свідчать відмітки органу зв"язку на зворотніх поштових повідомленнях про отримання сторонами копій ухвали суду від 17 грудня 2008 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

25 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 491/07-П (далі - договір), відповідно до умов якого, постачальник (позивач по справі) зобов"язується поставляти товар, а покупець (відповідач по справі) зобов"язується приймати та оплачувати товар на умовах визначених в договорі відповідно до специфікації товару (аркуші справи №№ 11-19).

Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними № 80100167 від 28.08.2008 року; 80100171 від 28.08.2008 року; 80100177 від 28.08.2008 року (аркуші справи №№ 20-22).

Відповідно до пункту 7.1. договору відповідач зобов"язаний оплатити поставлену продукцію на протязі 30 (тридцяти) календарних днів після отримання товару.

Однак, відповідач взяті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 10.11.2008 року складає 2000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - кодексу) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Кодексу передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем сплачена в повному обсязі (аркуш справи № 42), суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 2000,00 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивач також у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 57,86 грн. пені.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до пункту 8.2. договору, за порушення строку оплати продукції відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від несплаченої в строк суми за кожний день прострочення.

Розмір нарахованої пені складає 57,86 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також у позові просить суд стягнути з відповідача на свою користь 56,00 грн. інфляційних та 7,23 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 28,93 грн. відсотків за направомірне користування чужими грошовими коштами.

Суд, ретельно дослідивши матеріали справи, не знаходить правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки стаття 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачає стягнення штрафних санкцій, якими визнається неустойка, а саме: пеня та штраф, а не відсотки.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проте, законом та іншим актом цивільного законодавства не встановлений розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами, також, слід зазначити, що сторони в договорі не встановили такої відповідальності та не визначили розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 28,93 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: вимоги щодо стягнення з відповідача 57,86 грн. пені; 7,23 грн. трьох відсотків річних; 56,00 грн. інфляційних - обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 536, 611, 625, Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, п. 1-1 ст.80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2000,00 грн. у зв"язку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного підприємства "Аквамарин" (юридична адреса: 61036, м. Харків, вул. Дизельна, 3/5; поштова адреса: 61144, м. Харків, вул. Героїв Праці, 15, код 31634863, р/р 26001805822891 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351016) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 5, код 30384724, р/р 26006010720671 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) - 57,86 грн. пені; 7,23 грн.- три відсотки річних; 56,00 грн. інфляційних; 99,29 грн. витрат по сплаті державного мита та 114,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя