Рішення № 2806018, 13.01.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р. Справа № 61/62-08

вх. № 8361/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Яловенко Н.М., за довіреністю №273 від 04.12.2006р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" , м.Київ вособі Харківської Обласної Дирекції "Райффазен Банк Аваль", м. Харків

до Приватного підприємства "Риф", м. Куп"янськ Харківської області

про стягнення 260,013,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської Обласної Дирекції "Райффайзен Банк Аваль", звернувся до суду з позовною заявою до ПП "Риф" про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №015/07/1-1019-07 від 10.09.2007р. у розмірі 260013,28 грн.

Позов обгрунтовано тим, що відповідач взятих на себе зобов"язань, щодо повернення кредитних коштів у відповідності до умов договору №015/07/1-1019-07 не виконав, в зв’язку з чим заборгованість станом на 31.10.2008р.становить 260013,28 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 листопада 2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.12.2008 р.

У судовому засіданні 09.12.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, через канцелярію суду надав письмові правові обґрунтування позовних вимог (вх.20766 від04.12.2008р.) з витребуваними судом документами для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, витребуваних судом документів не надав.

У зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, а також ненаданням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 13.01.2009 р.

Присутній в судовому засіданні 13.01.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримує повністю та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.01.2009 р. не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 09.12.2008 р. суд попередив сторони, що у разі неявки їх представників в судове засідання, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні не скористався, повноважного представника в судове засідання ні 09.12.2008 р. ні 13.01.2009 р. не направив.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.09.2007 р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської Обласної Дирекції "Райффайзен Банк Аваль та ПП "Риф" було укладено договір про надання овердрафту № 015/07/1-1019-07, за яким позивач надав відповідачу овердрафт з встановленим лімітом у розмірі 450000,00 грн., терміном з 10.09.2007 р. по 10.09.2008 р.

07.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання Овердрафту № 015/07/1-1019-07 від 10.09.2007 р., за яким відповідачу було надано овердрафт з встановленим лімітом у розмірі 236240,00 грн. терміном з 07.07.2008 р. по 10.09.2008 р.

Відповідно до частини 1 вказаного договору відповідач повинен використовувати кредит на поповнення обігових коштів. Цією ж частиною договору передбачено строк траншу не більше 30 календарних днів.

Частиною 1 договору передбачена підвищена Процентна ставка у розмірі 40% річних – якщо фактичний безперервний строк користування Овердрафтом перевищує строк траншу 30 календарних днів.

Підпунктом 1.4.1.2. частини 2 договору передбачено, що проценти за користування Кредитом нараховуються на основі розміру Базової або Диференційованої, або Підвищеної Процентної ставки, з розрахунку Річної бази нарахування процентів.

В п. 1.4.1.3. частини 2 договору проценти нараховуються щомісячно з дня фактичного надання Кредиту на фактичну суму наданих кредитних коштів за фактичний час використання.

Підпунктом 1.4.1.5. частини 2 договору передбачено, що нараховані проценти повинні сплачуватись відповідачем щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, шляхом перерахування відповідачем коштів з поточного рахунку, або шляхом списання позивачем коштів з поточного рахунку.

Відповідно до п. 1.4.1.5 частини 2 договору у випадках перевищення відповідачем строку траншу процентна ставка за користування кредитом за весь період безперервного користування овердрафтом встановлюється у підвищеному розмірі, а саме у розмірі 40%.

Згідно з п. 1.5.2 ч. 2 договору всі платежі, що здійснюються позичальником для виконання зобов’язань за цим договором, вважаються належно виконаними в момент зарахування необхідної суми грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідно до п. 1.6.1. частини другої договору сума Кредиту (Траншу) , виданого в рамках Овердрафту, підлягає поверненню не пізніше 30 календарного дня видачі такого Кредиту (Траншу) за умови, що на момент видачі такого Кредиту не існувало заборгованості Позичальника перед Банком. У разі, якщо на момент надання Кредиту (Траншу), існувала заборгованість Позичальника перед Банком згідно з цим Договором (надалі „Існуюча заборгованість”), та такий Кредит (Транш) підлягає поверненню не пізніше 30 календарного для з дня виникнення Існуючої заборгованості.

В п 1.6.2. зазначено, що надання Позивальнику Овердрафту в рамках цього Договору припиняється по закінченню Строку надання Овердрафту. При цьому, не зважаючи на положення п. 1.6.1. цього Договору, Позичальник зобов’язаний повернути Банку суму всіх Кредитів, що видані в рамках цього договору, не пізніше останнього дня дії Строку надання Овердрафту.

Відповідно до п. 4.1.1. частини 2 договору відповідач за порушення строків повернення суми процентів за користування кредитом сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання за договором про надання овердрафту № 015/07/1-1019-07 від 10.09.2007 р. та додаткової угоди № 1 від 07.07.2008 р.

Проте відповідач свої зобов’язання за договором №015/07/1-1019-07 від 10.09.2007 р. та додаткової угоди № 1 від 07.07.2008 р. по погашенню заборгованості за основною сумою овердрафту, а також процентів за користування овердрафтом у визначені договором строки не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 236126,65 грн. за кредитом та 22990,82 грн. за відсотками.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"щодо стягнення з відповідача 236126,65 грн. заборгованості за кредитом та 22990,82 грн. за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Підпунктом 4.1.1. частини 2 договору сторони передбачили, що за порушення відповідачем строків повернення суми процентів за користування кредитом він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За порушення строку повернення відсотків позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 895,81 грн. (станом на 31.10.2008 р.)

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню станом на 31.10.2008 р. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 895,81 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов’язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 895,81 грн.

З огляду на вказане, суд вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 260013,28 грн., з яких: 236126,65 грн. заборгованість за овердрафтом, 22990,82 грн. заборгованість за відсотками, 895,81 грн. заборгованість по пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, витрати по оплаті державного мита у сумі 2600,13 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 232 та 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Риф” (63706, Харківська область, м. Куп*янськ, вул..Червона, 65А-2 п/р 26007004357 в ХОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 350589) на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Харківської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11) на рахунок р/р 290921074 в ХОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, код 23321095, МФО 350589 заборгованість в сумі 260013,28 грн., з яких: 236126,65 грн. заборгованість за овердрафтом, 22990,82 грн. заборгованість за відсотками, 895,81 грн. заборгованість по пені.

Стягнути з Приватного підприємства „Риф” (63706, Харківська область, м. Куп*янськ, вул. Червона, 65А-2 п/р 26007004357 в ХОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 350589 на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Харківської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11) на рахунок р/р 361937 в ХОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” код 23321095 МФО 350589 державне мито в сумі 2600,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 16.01.2009 року.

Суддя