Рішення № 2805989, 16.12.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.08 Справа № 18/267/08

Суддя Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕАН, ЛТД” (76026, м. Івано-Франківськ, вул. Довженко, 26)

до відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” (Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Запорізька, 65).

про стягнення 4566,22 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не прибув.

від відповідача: Макаренков О.Л. –довіреність № 1 від 01.01.2008 року.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 14.11.2008 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕАН, ЛТД” з позовною заявою до відповідача - відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” про стягнення 4503,59 грн., у тому числі 4345,50 грн. основного боргу та 158,09 грн. штрафних санкцій, на підставі договору купівлі-продажу товарів № 14-37-2007 від 19.12.2007 року.

Ухвалою суду від 17.11.2008 року порушено провадження у справі № 18/267/08, судове засідання призначено на 08.12.2008 року.

У судове засідання 08.12.2008 р., представник позивача не прибув. На адресу суду направив заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 4503,59 грн., у тому числі 4345,50 грн. основного боргу та 220,72 грн. штрафних санкцій. Крім того, у зазначеній заяві про уточнення позовних вимог, позивач просить суд розглянути справу без його участі, у зв’язку із виробничими проблемами. Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України не суперечить чинному законодавству України, прийнята судом та задоволена. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги. Представник відповідача у судовому засіданні 08.12.2008 р., проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити.

Ухвалою суду від 08.12.2008 р., в порядку ст. 77 КПУ України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 16.12.2008 р.

У судове засідання 16.12.2008 р., представник позивача не прибув. Відповідач проти задоволення позову заперечив, надав доповнення до відзиву, де вказав, що позивач поставив відповідачу продукцію згідно накладних, а не згідно договору, до того ж на одній з накладних взагалі не має печатки підприємства відповідача. Отже відповідач вважає, що між ним і позивачем виникли позадоговірні відносини саме за накладними, в яких як і акті звірки відсутні посилання на договір, а відтак борг, за договором, на який посилається позивач, стягнути не можливо.

За згодою представника відповідача, у судовому засіданні 16.12.2008 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕАН, ЛТД” (надалі - позивач) та відкритим акціонерним товариством “Вільнянський маслозавод” (надалі - відповідач) був укладений договір купівлі-продажу товарів № 14-37-2007 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується продати, а відповідач прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та в строк, що визначені в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1. договору ціни на товар узгоджуються сторонами і вказуються в специфікаціях, які додаються до договору і є його невід’ємною частиною ...

Сторонами визначено, що умови і термін оплати –згідно специфікацій які додаються до договору (п. 3.1. договору). Згідно специфікацій, сторони визначили і термін поставки товару (п. 5.1. договору). Факт отримання товару підтверджується видачею відповідачем доручення на отриманий товар та/або печаткою та підписами відповідача на товарно-супровідних документах (п. 5.4. договору). За договором, фактом отримання оплати від відповідача є фактичне зарахування коштів банком позивача на розрахунковий рахунок позивача (п. 3.2. договору).

Сторонами підписані специфікації 07.08.2008 р. та 29.08.2008 р., які є невід’ємними частинами договору та додатками до договору № 8 і № 9, відповідно. В специфікаціях сторонами чітко обумовлений асортимент та кількість товару, що продається, його ціна, умови продажу та терміни оплати. Вказані специфікації підписані обома сторонами.

Судом з’ясовано, що на виконання умов договору, позивачем поставлений відповідачу товар, узгоджений у специфікаціях. Відповідач товар прийняв у власність, що підтверджується накладною № 2742 від 07.08.2008 р. на загальну суму 3897,50 грн., яка підписана сторонами шляхом проставлення печаток та підписів за відповідною специфікацією від 07.08.2008 р., де вказаний строк оплати отриманого товару в термін до 29.08.2008р. включно; а також накладною № 3084 від 29.08.2008 р. на загальну суму 2934,00грн., яка підписана позивачем і уповноваженою особою відповідача, згідно довіреності на отримання цінностей від позивача серії ЯПЗ №911754 від 02.09.2008 р. (за вказаною накладною), виданої на ім’я громадянина Козак М.А. за відповідною специфікацією від 29.08.2008 р., де вказаний строк оплати терміном до 22.09.2008 р. включно.

Згідно пункту 5.3. договору, сторони обумовили, що товар приймається по кількості згідно супровідних документів, по якості –згідно сертифікату якості та згідно Інструкції П-6 та П-7.

Пунктом 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості від 15 червня 1965 р. N П-6 передбачено, що приймання продукції по кількості здійснюється згідно транспортних та супровідних документів (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам та ін.) відправника (виробника).

Враховуючи викладене, суд вважає доводи відповідача щодо відсутності у накладних та акті звірки посилань на договір, який є підставою позовних вимог, хибними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, про застосування якого, сторони домовилися у договорі. Що стосується оформлення самих накладних, судом це питання досліджено вище і також спростоване.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов виконання взятих на себе зобов’язань.

Таким чином, суд вважає, що позивач виконав умови договору належним чином. Відповідач зобов’язання, взяті на себе за договором виконав частково, товар прийняв, але не сплатив його вартість, в обумовлені в специфікаціях строки.

Позивач направив відповідачу попередження вих. № 887п від 21.10.2008 р., з вимогою оплатити суму за поставлений товар позивачем, у найкоротший термін, але відповідач вказане попередження залишив без реагування та задоволення.

Судом встановлено, що на день звернення позивача до суду, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 4345,50 грн., яка не була сплачена у встановлений договором та специфікаціями строк, що підтверджується двосторонньо підписаним актом звірки за період часу з 01.01.2008 р по 31.10.2008 р.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати у визначений зобов’язанням термін поставленого товару на суму 4345,50 грн., документально підтверджений в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4345,50 грн. основного боргу, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 220,72 грн. штрафних санкцій за період з 03.09.2008 р. по 26.11.2008 р., відповідно до п. 6.5. договору де зазначено, що за затримку оплати товару відповідач сплачує штрафні санкції у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен прострочений день.

Вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 220,72 грн. штрафу, підлягає задоволенню, у зв’язку із обґрунтованістю її нарахування.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно по ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Судом розраховано, що відповідно до вказаних норм законодавства і п. 6.5. договору, сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача, є більшою, але вимога позивача про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій в меншому розмірі, не суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки, це право позивача просити стягнути суму штрафних санкцій у меншому розмірі ніж це передбачено договором.

Отже, суд вважає вимогу позивача про стягнення суму штрафу у розмірі 220,72грн. такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” (Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65, р/р 26004055898482 в КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399, р/р 26000320110061 в Запорізькій ОФ АКБ “УСБ”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 00445593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕАН, ЛТД” (76026, м. Івано-Франківськ, вул.Довженка, 26, р/р 2600501542222 в Укрексімбанку м. Івано-Франківська, МФО 336688, код ЄДРПОУ 30015464) 4345 (чотири тисячі триста сорок п’ять) грн. 50коп. основного боргу, 220 (двісті двадцять) грн. 72 коп. штрафних санкцій, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 26.12.2008 р.