Рішення № 2805910, 13.01.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 р.

Справа № 19/125

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго”

76006, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59а

до відповідача: Державної організації “Управління ресурсного забезпечення та

господарського обслуговування обласної державної адміністрації”

76000, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21

про: стягнення з відповідача 6561 грн. 95 коп.

За участі представників:

від позивача: Бажан О.М. - представник, (довіреність № 289-2/08 від 09.10.08.);

Пришляк Л.С. - представник, (довіреність № 415-2/08 від 11.12.08.)

від відповідача:Стасинець Л.Є. - завідуюча сектором, (доручення № 337 від 02.12.08.).

Суть спору: ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6561 грн. 95 коп., з яких: 4939 грн. 52 коп. - основний борг, 908 грн. 87 коп. - пеня, 110 грн. 94 коп. - 3% річних, 602 грн. 62 коп. - інфляційні втрати.

Позивач в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, вмотивував їх невиконанням умов договору № 116 від 02.04.07. щодо оплати за надані послуги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.12.08. вх.№12992 проти позову заперечив, обгрунтувавши його розірванням договору № 116 про постачання теплової енергії з 2008 року у зв"язку із припиненням фінансування з обласного бюджету комунальних послуг адмінбудівлі обласного збірного пункту за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Довженка, 11 та погашенням заборгованості за грудень 2007 року у сумі 16653 грн. Представник відповідача в судовому засіданні наявність заборгованості не заперечує, проте зазначила про неможливість виконання рішення суду в зв”язку з відсутністю фінансування.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що між сторонами даного спору 02.04.07. укладено договір № 116 про постачання теплової енергії, відповідно до якого виробник (надалі - позивач) зобов”язався постачати споживачеві теплову енергію (надалі - відповідачу), а відповідач, в свою чергу, зобов’язався своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п.1.1).

Пунктом 6.3.5. договору № 116 про постачання теплової енергії визначено, що оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках:

- з платежів поточного розрахункового періоду - в 5-денний термін після дати одержання рахунку-фактури;

- з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду.

Відповідно до п.6.3.4. укладеного між сторонами договору, згідно якого сума передоплати за енергію визначається у відповідності з очікуваним її споживанням в наступному розрахунковому періоді і становить не менше 80% місячної вартості, позивачем направлено рахунок-фактуру № 272 від 24.12.07. на олату 16653 грн. (а.с. 38). Дана сума передолати відповідачем оплачена 27.12.07.

15.01.08. позивачем направлено відповідачу рахунок-фактуру № 107, для оплати за надані послуги по теплопостачанню за грудень місяць 2007 року на суму 21592,52 грн., що підтверджується копією поштової квитанції від 15.01.08. (а.с. 17).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов’язань за договором станом на 27.01.08. виникла заборгованість в сумі 4939 грн. 52 коп., яка становить різницю між загальною сумою за грудень 2007р. - 21592,52 грн. і сумою передоплати - 16653 грн. та підтверджується: рахунками-фактурами: № 107, № 272, розрахунком проведеним позивачем та іншими матеріалами справи.

В зв”язку з заборгованістю відповідача, позивачем надіслано грошову вимогу про погашення боргу / № 196-2/08 від 08.07.08., отримана 18.07.08. п. Петльованою, згідно підпису останньої/.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 599 ЦК України визначено, що зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Пунктом 9.3. договору № 116 про постачання теплової енергії, сторони визначили умову, щодо якої припинення дії договору не звільняє споживача від обов"язку повної оплати за використану енергію.

Доказів, які б свідчили про погашення суми боргу за грудень 2007 року ( в період дії договору) або ж спростували доводи позивача суду не подано. За наведених обставин, вимоги в частині стягнення 4939 грн. 52 коп. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.3.5. договору, у випадку невиконання зобов”язання нараховується пеня у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення до дня фактичної оплати.

Відповідно до розрахунку позивача, сума пені за період з 01.05.08. по 31.10.08. становить 908 грн. 87 коп.

Суд не вбачає підстав для стягнення пені в зазначеному розмірі, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, з огляду на викладене, до стягнення належать 539 грн. 30 коп., в решті стягнення пені слід відмовити. Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов”язанння, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Факт порушення виконання грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи, отже вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 110 грн. 94 коп. та інфляційних втрат за період прострочення в сумі 602 грн. 62 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати слід покласти на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України. На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 599, 625 ЦК України, ст. 343 ГК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з Державної організації “Управління ресурсного забезпечення та господарського обслуговування обласної державної адміністрації”, 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21 (код 33426782) на користь Державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго”, 76006, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59а (код 03346058) –6192 грн. 38 коп., 102 грн. судових витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Максимів Т.В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 16.01.09.

Виготовлено в АС “Діловодство суду”

помічник судді Кузишин У.Б.