Рішення № 2805900, 12.01.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" січня 2009 р.

справа № 5020-5/573

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

третя особа - Севастопольський зональний відділ військової служби охорони правопорядку (99011 м. Севастополь, вул. Радянська, 28)

про стягнення заборгованості в розмірі 1467,73 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Гладченко Олена Іванівна, юристконсульт, довіреність № 10/0/2-08 від 02.01.08, ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";

Відповідач - Кравець Олександр Васильович, представник, довіреність № 9/16-2436 від 18.08.08, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська);

Третя особа - Рапопорт Олена Михайлівна, юристконсульт, довіреність № 44 від 08.01.09, Савастопольський зональний відділ військової служби правопорядку;

Суть спору:

Позивач - ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідачів, Севастопольського зонального відділу військової служби охорони правопорядку; Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська, про стягнення заборгованості в розмірі 1467,73 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2008 суд вилучив Севастопольський зональний відділ військової служби охорони правопорядку із числа відповідачів та залучив Севастопольський зональний відділ військової служби охорони правопорядку до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської умов договору № 2062 від 27.12.2003 та п.1 Додаткової угоди до нього від 15.08.2005 (а.с.16).

Представник відповідача відзив на позов не надав, але позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що він є бюджетною організацією, та фінансується із Держаного бюджету України, а бюджетні кошти використовуються на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Крім того, він вважає, що позивач не посилається на обставини, на підставі яких, він повинний відповідати за даним позовом.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши представників сторін, суд

встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

27.12.2003 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник), та Севастопольським зональним відділом військової служби охорони правопорядку (Споживач), укладений Договір № 2062 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 8-12).

Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало Севастопольський зональний відділ військової служби охорони правопорядку електроенергією, а Севастопольський зональний відділ військової служби охорони правопорядку користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а Севастопольський зональний відділ військової служби охорони правопорядку користувалась електроенергією на підставі Договору № 2062 від 27.12.2003 (далі –Договору).

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов’язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, згідно з яким корегування граничної величини споживання може здійснюватися як із збільшенням, так із зменшенням, у тому числі до нульового рівня, у залежності від рівня здійсненої оплати за розрахунковий період.

Згідно з п. 8.1 Договору, розрахунковим вважається період з 20 календарного числа місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. У випадку перерахування Споживачем коштів за електричну енергію на інший рахунок Постачальника, Постачальник зобов’язаний повернути ці кошти за заявою Споживача чи самостійно у триденний строк з дня їх отримання.

За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.

Усі рахунки на оплату електричної енергії повинні оплачуватися Споживачем протягом 5 банківських днів з дня виписування рахунку.

Відповідно до п. 10.2.2 Правил користування електричною енергією Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

15.08.2005 між сторонами була укладена додаткова угода до договору № 2062 від 27.12.2003 відповідно до умов якої платником за спожиту електроенергію є Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська, крім того платник сплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення договірної величини споживання електроенергії і вартість перевищення граничної величини електричної потужності кожного територіально відособленого підрозділу, відповідно до вимог ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції Закону від 19.01.2006), та умов додаткової угоди до договору від 15.08.2005 споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

На підставі викладеного сторони узгодили у встановленому порядку на 2008 рік договірні величини споживання електроенергії по майданчикам.

Споживач листом № 293 від 06.02.2008 звернувся до постачальника про збільшення договірної величини споживання на період лютого 2008 по майданчику по вул. Радянська, на що постачальником була надана згода.

Перевищення договірної величини споживання електроенергії у січні 2008 року по майданчику по вул. Советська, Курганна склало 2684 кВт/г на суму 1079,62 грн., у лютому 2008 року по майданчику вул. Советська –920 кВт/г на суму 388,11 грн., а всього 3604 кВт/г на загальну суму 1467,73 грн.

Таким чином, позивач правомірно здійснив нарахування та виставив рахунки за перевищення ліміту активного споживання, які оплачені не були.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідачів витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, р/р 2603830131168 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість за перевищення договірної величини споживання в розмірі 1467,73 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І. В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

15.01.2009

Розсилка:

1. ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

2. Севастопольський зональний відділ військової служби охорони правопорядку (99011 м. Севастополь, вул. Радянська, 28)

3. Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

4. Справа