Рішення № 2805815, 09.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.09 Справа № 16/241

За позовом Українського державного головного науково –дослідного і виробничого інституту інженерно-технічних і екологічних вишукувань, м. Харків в особі Луганської філії Українського державного головного науково –дослідного і виробничого інституту інженерно-технічних і екологічних вишукувань, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новострой”,

м. Луганськ

про стягнення 32176 грн. 44 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Семенякін В.М., дов. від 01.12.08. №01/139;

від відповідача –представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача вартість науково-технічної продукції у розмірі 32176 грн. 44 коп. на підставі договору від 25.12.07. №3649.

Представник позивача у судовому засіданні 09.01.09. повідомив про часткову сплату боргу відповідачем на суму 3500грн. під час розгляду справи, про що надав до матеріалів справи банківські виписки зі свого рахунку від 30.12.08. та від 08.01.09. про сплату на користь позивача 3500грн.

Відповідач проти позову не заперечив, у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином. Згідно вимог ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції від 25.12.07. №3649, на підставі якого позивач (виконавець) зобов’язався виготовити та передати відповідачу (замовнику) наукову продукцію у строки, за планом та за ціною, обумовлених у договорі, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити продукцію на підставі протоколу узгодження ціни, який є невід’ємною частиною вказаного договору, на підставі умов пункту 2.3 договору –протягом 10 днів з дня підписання сторонами актів приймання –здачі виконаних робіт кінцевий розрахунок.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду науково-дослідницьких робіт і відповідає інституту правових норм глави 62, ст.ст.892-900 Цивільного кодексу України.

На виконання вказаного договору позивач виготовив науково-дослідницькі роботи на суму 165906,24грн., що підтверджено матеріалами справи, але відповідач не розрахувався з позивачем за виготовлену продукцію у повному обсязі, у зв’язку з чим за ним утворився борг у сумі 32176,44грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідач у судове засідання не прибув, доводів позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача , оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором на створення (передачу) науково-технічної продукції від 25.12.07. №3649, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем оплати продукції , та відповідно до ч.1ст.530 ЦК України - строку права вимоги у позивача.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Матеріалами справи –актами приймання-здачі виконаних робіт, кошторисами на виконання науково-дослідницької продукції - підтверджено належним чином факт виконання позивачем робіт по виготовленню наукової продукції і отримання продукції відповідачем за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції від 25.12.07. №3649 на суму 165906,24грн. і часткової оплати відповідачем визначеної суми грошових коштів та заборгованість у розмірі 28676,44грн., враховуючи часткову оплату на суму 3500грн. під час розгляду справи.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем договору на створення (передачу) науково-технічної продукції від 25.12.07. №3649, на підставі якого відповідач зобов’язаний оплатити продукцію у строк до 05.01.08. (через 10 днів від дня підписання акту приймання виконаних робіт від 25.12.07.) Умови укладеного договору є обов’язковими для відповідача і відповідач повинен оплатити позивачу продукцію у повному обсязі у відповідності до вимог закону і договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті проданого товару на суму 30695,11грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору купівлі-продажу від 23.04.07. №442-КО в частині оплати купленої у позивача продукції і вимоги закону.

За таких обставин, і з урахуванням вимог ст.526,629,892,894 ЦК України, якими встановлено обов’язок відповідача виконувати умови укладеного договору належним чином і у повному обсязі оплачувати позивачу виготовлену продукцію, позов в частині боргу у сумі 28676,44грн., враховуючи часткову оплату на суму 3500грн. під час розгляду справи, за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції від 25.12.07. №3649 слід задовольнити.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст.526,629,892-894 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,49,75,п.1.1ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Новострой”, м. Луганськ, вул.. «Оборонная», 20 «г», ід. код 33352192 на користь Українського державного головного науково –дослідного і виробничого інституту інженерно-технічних і екологічних вишукувань, м. Харків, проспект ім.. Леніна 38, ід. код 02498004 в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. ім. Дзержинського, 1 «в»борг у сумі 28676,44грн.; витрати по держмиту у сумі 321,76грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 118грн. Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині боргу на суму 3500грн.

Рішення підписане 13.01.09.

Суддя Р. Шеліхіна