Ухвала суду № 28057765, 13.12.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/5394/12 13.12.2012 13.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/3544/12 Суддя першої інстанції Шикеря І.А.

Категорія 46 Суддя - доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Кутової Т.З., Царюк Л.М.,

при секретарі Богуславській О.М.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя , -

В С Т А Н О В И Л А:

16 серпня 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя..

Свої вимоги мотивувала тим, що 19 лютого 2010 року вона та відповідач зареєстрували шлюб. Під час шлюбу 6 січня 2011 року ними була придбана квартира АДРЕСА_1 за 10000 дол. США, яка була зареєстрована на неї.

4 вересня 2012 року за рішенням суду шлюб було розірвано, у зв'язку з чим відповідач чинить їй перешкоди в користуванні квартирою.

Посилаючись на викладене, позивачка просила розділити вказане спільне сумісне майно подружжя, визнавши за нею право власності на Ѕ частку спірної квартири.

28 серпня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з аналогічним позовом до ОСОБА_5 про поділ тієї ж квартири, що є спільним майном подружжя.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 15 грудня 2010 року за договором купівлі-продажу він продав свій житловий будинок, а виручену суму грошей в цей же день покупець за проханням відповідачки поклав на її ощадну книжку, оскільки в нього не було відкритого особового рахунку.

6 січня 2011 року за взаємною згодою відповідачка зняла з ощадної книжки 80 000 грн., що в еквіваленті складало 10000 дол. США та оформила купівлю спірної квартири, тобто ця сума складалася з його особистих коштів, набутих за проданий житловий будинок, в розмірі 56000 грн., та особистих коштів відповідачки, в розмірі 24000 грн.

ОСОБА_5 обіцяла зареєструвати на його ім'я 2/3 частини спірної квартири, однак лише 27 липня 2012 року, тобто в день видачі довідки бюро технічної інвентаризації, він дізнався, що придбане нерухоме майно було зареєстровано тільки на відповідачку.

Посилаючись на викладене, відповідач просив суд відступити від рівності часток та визнати за ним право власності на 2/3 частини від спірного нерухомого майна, а за відповідачкою відповідно на 1/3 частку.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 жовтня 2012 року зазначені позову об'єднані в одне провадження.

Рішенням того ж суду від 25 жовтня 2012 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 задоволено, а позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 право власності по Ѕ частки за кожним на квартиру АДРЕСА_1. Відмовлено ОСОБА_4 у відступленні від засади рівності часток подружжя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просив змінити рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги свого позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції, розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази й дійшов вірного висновку про відсутність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя при поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності дружини і чоловіка.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 лютого 2010 року по 4 вересня 2012 року. Сумісних дітей не мають.

За час спільного проживання сторонами було придбано майно: квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 6 січня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 85 (а.с. 4-5).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 ЦК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішення спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї (ч.2 ст. 70 ЦК).

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги щодо відступу від засад рівності часток подружжя, ОСОБА_4 посилався як на обставини, що мають істотне значення - це те, що квартира була куплена за 10000 дол. США, його особиста сума внеску у вартість квартири, становить 56000 грн., а відповідачки - 24000 грн.

Проте, відповідно до договору купівлі-продажу спірної квартири продаж спірного нерухомого майна здійснено за 5000 грн.

Крім того, твердження ОСОБА_4 про те, що він виручив вказані грошові кошти саме в такому розмірі від продажу свого особистого будинку, з перерахуванням коштів на банківський рахунок ОСОБА_5, спростовують договором купівлі-продажу цього будинку від 15 грудня 2010 року, за яким продаж здійснено за 32 000 грн., які ОСОБА_4 одержав від покупця повністю при підписанні договору.

З огляду на таке, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилань ОСОБА_4 на придбання квартири за рахунок особистих дошлюбних коштів подружжя.

Таким чином, при ухваленні рішення районний суд повно і всебічно з'ясував обставини справи, на які посилалися сторони, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а зводяться до переоцінки наданих доказів, не спростовуючи висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: