Рішення № 28056871, 30.11.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/9106/12

пр. № 2/2608/4790/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коваль О.А.

при секретарі Лазаренко Г.В., Головачовій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «АСК «Інго Україна»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.02.2011 року, тимчасового реєстраційного талону ДАО № 638597 від 13.01.2012 року позивач є власником автомобіля «ГАЗ-31105», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. 02.12.2011 року позивач та ОСОБА_3 уклали договір оренди вказаного автомобіля, відповідно до якого позивач надав автомобіль в оренду, а ОСОБА_3 зобов'язався сплачувати щотижнево орендну плату в сумі 900 грн. 08.12.2011 року в м. Києві по вул. Р.Роллана з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля «ГАЗ-31105», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті якої автомобілю «ГАЗ-31105»заподіяна шкода. Оскільки ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність, ПрАТ «АСК «Інго Україна»визначив розмір матеріальної шкоди у сумі 26 309, 76 коп., а виплачено позивачу -22 300 грн. Крім того позивач поніс витрати по зберіганню пошкодженого автомобіля на стоянці ТОВ «Газель сервіс»на суму 1241, 60 грн. та по евакуації його на суму 2400 грн. Таким чином, із ПрАТ «АСК «Інго Україна»необхідно достягнути 4 009,76 грн., а з ОСОБА_2 стягнути -3 641,60 грн. Також позивач не отримав дохід від оренди автомобіля за 39 тижнів - 31 500 грн., які просить стягнути з ОСОБА_2

Крім того, позивач зазначає, що вказаним ДТП йому заподіяно моральну шкоду, яку оцінює у 10 000 грн., що підлягає стягненню з ПрАТ «АСК «Інго Україна»у розмірі 2500 грн., а з ОСОБА_2 у розмірі -7500 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Позивач у судовому засіданні також пояснив, що після ДТП автомобіль стояв на СТО з грудня 2011 року по 18 травень 2012 року, оскільки СК виплатила відшкодування лише у травні, 1241, 60 грн. ним було сплачено за перебування його автомобіля на стоянці СТО під охороною, 2400 грн. -за транспортування автомобіля до м. Миколаєва для його подальшого ремонту, із страхової компанії підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 2 500 грн., оскільки вона не вчасно виплатила страхове відшкодування, а з ОСОБА_2 моральна шкода у розмірі 7 500 грн. внаслідок пошкодження його майна.

Представник позивача у судовому засіданні крім того, що було зазначено у позовній заяві, суду також пояснив, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності»страхова компанія має сплатити 5% ліміту моральної шкоди. Відповідно до ЦК України договір оренди транспортного засобу має укладатись у нотаріальній формі, але позивачем його було укладено у простій письмовій формі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували, просили в його задоволенні відмовити. Представник суду пояснив, що доказів необхідності знаходження автомобіля на автостоянці СТО під охороною позивач не надав, відповідно до наявного у матеріалах справи наряду-замовлення від 18.05.2012року автомобіль відремонтований, згідно квитанції № 028480 послуги по евакуації надались 17.05.2012 року, а тому не зрозуміло для чого і куди була евакуація в м. Миколаїв. Щодо договору оренди вказаного автомобіля, то він є нікчемним, оскільки укладений у простій письмовій формі, а не у нотаріальній, як це передбачено ЦК України. Зазначена позивачем сума матеріальної шкоди не підтверджена, моральна не доведена.

Представник ПрАТ «АСК «Інго Україна»у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила в його задоволенні відмовити. Суду пояснила, що позивач до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся 04 квітня 2012 року, виплата страховою компанією була здійснена у строки визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності», а саме: 23.04.2012 року, у розмірі 22 300,92 коп., за мінусом франшизи у розмірі 510 грн., яка була визначена договором страхування. Сума матеріального збитку зазначена позивачем у розмірі 26 309, 76 коп. не обґрунтована, оскільки відповідно до звіту про оцінку, який складався спеціалістом в галузі оцінювання, на замовлення страхової компанії, та був підставою для виплати позивачу страхового відшкодування, така сума збитку була визначена у розмірі 22 810,92 грн. Вимоги в частині відшкодування моральної шкоди також вважає необґрунтованими, оскільки страхова компанія її відшкодовує лише у разі заподіяння ДТП шкоди здоров'ю особи, чого в даному випадку не було.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 та про їх відмову до ПрАТ «АСК «Інго Україна»з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 08.12.2011 року близько 19-15 год., ОСОБА_2 рухаючись по бул. Р.Ролана -вул. Жмеринська в м.Києві на автомобілі «БМВ», номерний знак НОМЕР_2, під час повороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, що спричинило механічні пошкодження вказаних транспортних засобів.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.01.2012 року винними у даній ДТП та в порушенні п. 16.13 Правил дорожнього руху визнано відповідача ОСОБА_2 (а.с. 7).

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_2 у скоєній ДТП є доведеною та не заперечується ним у судовому засіданні.

Також встановлено, що ОСОБА_5 є власником автомобіля «ГАЗ-31105», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. відповідно до наявних у матеріалах справи свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.02.2011року, посвідченого державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6, тимчасового реєстраційного талону (а.с. 6, 28). ОСОБА_2 керував автомобілем «БМВ», номерний знак НОМЕР_2 згідно тимчасового реєстраційного талону.

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АА/1614351 від 11.01.2011 року відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «АСК «Інго Україна», яка і виплатила позивачу страхове відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності, а саме у розмірі 23 300 грн. 92 коп., що підтверджується Розпорядженням № 14681 на виплату по страховій події, та відповідно до звіту № 380 від 16.12.2011 року «Про оцінку автомобіля ГАЗ 31105, держномер НОМЕР_1», проведеного суб'єктом оціночної діяльності СПД - фізичною особою ОСОБА_8 на замовлення страхової компанії, яким було визначено матеріальний збиток у розмірі 22 810 грн. 92 коп., за вирахуванням суми франшизи 510 грн.

Щодо виплати страховою компанією суми у розмірі 22 300 грн. 92 коп. сторони не заперечують, позивач просить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 26 309 грн. 76 коп. із ПрАТ «АСК «Інго Україна»саме за мінусом цієї суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно вимог ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого, з урахуванням обставин справи може зобов'язати особу, яка завдала шкоду, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте, доказів заподіяння позивачу збитків саме на суму 26 309 грн. 76 коп. сторона позивача так і не надала. На запитання суду щодо заявленої ним вказаної суми, позивач зазначив, що не пам'ятає звідки вона вираховується та чим вона підтверджується, тоді як в підтвердження своїх заперечень щодо вказаного позову, страхова компанія надала звіт № 380 від 16.12.2011 року «Про оцінку автомобіля ГАЗ 31105, держномер НОМЕР_1», яким матеріальний збиток заподіяний позивачу внаслідок вказаного ДТП, визначено у розмірі 22 810 грн. 92 коп., а фактично виплачено позивачу 22 300 грн., за вирахуванням суми франшизи 510 грн., яка передбачена договором страхування, що зазначався судом вище.

Отже, з огляду на викладене, підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення із страхової компанії матеріальної шкоди у розмірі 4 009 грн. 76 коп. відсутні.

Щодо матеріального стягнення: 1241, 60 грн. -витрати за автостоянку та 2400 грн. -за транспортування автомобіля з відповідача ОСОБА_2 судом встановлено наступне.

Згідно наряду - замовлення № БП-0000010 від 18 травня 2012 року позивач сплатив СТО Комерційний авто «Газель-Сервіс», яким ремонтувався його автомобіль, за стоянку свого автомобіля під охороною - 1241грн. 60 коп., які суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2, оскільки ці збитки пов»язані із зазначеним ДТП, яке мало місце з вини ОСОБА_2

Згідно цього ж наряду - замовлення № БП-0000010 від 18 травня 2012 року вбачається, що виконавець ФОП ОСОБА_9 якісно, у відповідності до замовлення, у повному обсязі та в обумовлені строки надав замовнику, ОСОБА_1, послуги з ремонту/обслуговування його транспортного засобу, а також, що замовник в присутності відповідальної особи виконавця, оглянув/перевірив та прийняв свій відремонтований транспортний засіб (а.с. 5).

Тоді як, позивач вказує та просить стягнути з ОСОБА_2 2400 грн. -за транспортування автомобіля із вказаного СТО до м. Миколаєва де б продовжував його ремонтувати.

Позивач у судовому засіданні не зміг пояснити необхідність транспортування його автомобіля після проведення ремонту на СТО 18.05.2012 року. Доказів фактичного транспортування автомобіля в м. Миколаїв, як і такої необхідності, акту виконання будь-яких робіт по його ремонту суду не надав. З огляду на що, суд вважає такі вимоги безпідставними, а тому вони задоволенню не підлягають.

Щодо відшкодування позивачу 31 500 грн. - втрачені доходи від оренди його автомобіля, то суд в їх задоволенні відмовляє, оскільки наданий позивачем договір оренди укладений у простій письмовій формі (а.с 8), а відповідно до ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, тоді як, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ст.220 ЦК України), і таким що не несе будь-яких юридичних наслідків. З огляду на що, вказані вимоги також є безпідставними.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 9 постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу завдана моральна шкода, оскільки було пошкоджено його майно, внаслідок чого настали вимушені зміни у його життєвому устрої.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним стягнути моральну шкоду у розмірі 500 грн. та також лише з відповідача ОСОБА_2, з обґрунтувань зазначених вище, оскільки і моральна шкода відшкодовується особою з вини якої вона заподіяла, задовольнивши частково вказані позовні вимоги.

Посилання представника позивача на Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності»щодо обов»язку страхової компанії по відшкодуванню моральної шкоди є також необґрунтованим, оскільки такий обов»язок існує лише у випадку заподіяння ДТП шкоди здоров'ю особи, чого в даному випадку не було.

Посилання самого позивача на заподіяння йому маральної шкоди страховою компанією, внаслідок невчасної виплати страхового відшкодування, також не ґрунтуються на законі, оскільки вище вказаним законом така відповідальність не передбачена. Крім того, в судовому засіданні встановлено вчасну виплату страхового відшкодування позивачу.

Стосовно відшкодування витрат відповідачу ОСОБА_2 на правову допомогу в судовому засіданні встановлено наступне.

Представник відповідача просив стягнути з позивача суму витрат на правову допомогу у розмірі 4 940 грн., що не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину роботи, згідно акту наданих послуг від 30.11.2012 року та квитанції, яка полягала у наданні юридичної допомоги протягом 11,5 год. та консультацій, участь у судовому засіданні, складання заперечень до позову, ознайомлення з матеріалами цивільної справи в суді.

При прийнятті рішення щодо цієї позовної вимоги, суд керується положеннями ст.84 ЦПК України, відповідно до вимог якої витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвокат або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Законом.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається увідповідному судовому рішенні.

Отже, законодавець з метою визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, визначає лише такі види правової допомоги, як: правова допомога у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Тому суд дійшов висновку про часткове її відшкодування, а саме у розмірі 890 грн., яка полягає у наданні правової допомоги представника відповідача у судовому засіданні та ознайомлення ним з матеріалами вказаної цивільної справи в приміщенні суду (890 + 890 : 2 = 890) пропорційно до частини вимог в якій позивачу судом відмовлено у задоволенні його позову.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору, відповідно до суми задоволених вимог.

З огляду на що, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, понесених останнім судових витрат на оплату судового збору у розмірі 214 грн. 60 коп., що відповідає задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1166, 1187, 1192 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності»Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди», ст.ст. 3,4, 10, 11, 60, 61, 64, 84, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1214 грн. 60 коп., моральну у розмірі 500 грн., судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп.

У задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»відмовити.

В рахунок розподілу судових витрат між сторонами стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 890 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва

Суддя: