Ухвала суду № 28054011, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18448/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Мацедоської В.Е., Грищенко Т.М.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби -Сидоренко Лесі Петрівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «На здоров'я -Київ «фірми «Люстдорф»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 року Дочірнє підприємство «На здоров'я -Київ «фірми «Люстдорф»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення безпідставно та у зв'язку з помилковим висновком про неправомірне визначення в декларації за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, а тому, на думку позивача, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.11.2011 року № 0031941510. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.11.2011 року № 0031951510.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби -Сидоренко Леся Петрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ДП "На здоров'я - Київ" Фірми "Люстдорф" у формі ТОВ зареєстровано у статусі юридичної особи Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.06.2001 року.

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.06.2001 року за № 5549.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 27.10.2011 року № 3625/15-127/31512675, за змістом якого відповідач дійшов висновку про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 383883,00 грн. у зв'язку з порушенням останнім вимог п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року на 383883,00 грн.

Крім цього, відповідач дійшов висновку про те, що у зв'язку з порушенням вимог п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України позивачем занижено податкове зобов'язання на загальну суму 5931,00 грн.

На підставі висновків зазначеного вище акта перевірки та відповідно до п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, з урахуванням п. 2, 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та п. 123.1 ст. 123, з урахуванням підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0031941510, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 383883,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0031951510, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5931,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм податкового законодавства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач наростаючим підсумком врахував у складі витрат (рядок 06.6 уточнюючої декларації за ІІ квартал 2011 року) результат розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками I кварталу 2011 року, який становить 409672,00 грн. та складається з наступних сум: 383883,00 грн. - залишок збитків 2010 року (80% від збитків, задекларованих за 2010 рік) та 25789,00 грн. -сума податків та зборів, які були сплачені позивачем за ІІ квартал 2011 року.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац 2 п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Особливості, встановлені п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку ст. 6 даного Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за третій квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абз. 2 п. 22.4 ст. 22 зазначеного вище Закону у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, в 2011 році встановлені п. 22.4 ст. 22 цього Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Відтак, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

В свою чергу, на підставі п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Відтак, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу 3 п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" -це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.

В свою чергу, правові наслідки формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114.

У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

При цьому ні вказаний вище Закон, ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.07.2012 року у справі № К/9991/32014/12 та інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012 року № 2019/12/13-12.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що позивачем в декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік № 445990 від 03.02.2011 року не відображено на кінець 2010 року суму збитків 2010 року у розмірі 383883,00 грн., з чого вбачається, що дана сума збитків не була врахована позивачем у складі валових витрат у 2010 році.

Крім цього, позивачем наростаючим підсумком було враховано у складі витрат (рядок 06.6 уточнюючої декларації за ІІ квартал 2011 року) результат розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками I кварталу 2011 року у розмірі 409672,00 грн. (383883,00 грн. -залишок збитків 2010 року та 25789,00 грн. -сума податків та зборів, які були сплачені позивачем за ІІ кв. 2011 року).

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні № 0031941510 сума завищеного, на думку відповідача, від'ємного значення становить 383883,00 грн., що є помилкою ревізора.

З викладеного вбачається, що відповідач, використовуючи помилкові дані, неправильно здійснив розрахунок грошового зобов'язання позивача у податковому повідомленні-рішенні № 0031951510, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5931,00 грн., що свідчить про його протиправність.

Крім цього, судом першої інстанції було перевірено реальність формування валового доходу та валових витрат, що були включені до І кварталу 2011 року та встановлено, що збитки, сформовані позивачем на підставі абзаців 2, 4 пп. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", сформовано на підставі відповідних договорів, додаткових угод до них, контракти.

Також позивачем надані банківські виписки на підтвердження виплат по вказаним договорам.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем відповідно до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно було включено суму збитків з податку на прибуток в розмірі 409672,00 грн., які утворилися станом на 01.01.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році до складу валових витрат за І квартал 2011 року.

Отже, позивач діяв у відповідності до зазначених вище норм законодавства України, а відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості висновків акту перевірки, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість та невідповідність спірних податкових повідомлень-рішень законодавству України.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби -Сидоренко Лесі Петрівни -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.