Рішення № 28053415, 04.12.2012, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2030/3576/12

провадження № 2/2030/1054/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Библів С.В., при секретарі Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунальник-1» про відшкодування майнових збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому посилався натаке:

30.10.2009 року о 15-00 годині в АДРЕСА_4 в результаті падіння дерева породи тополя було пошкоджено належний йому на підставі довіреності автомобіль Опель Астра д/н НОМЕР_1. Крім того, падіння того ж самого дерева в той самий день призвело до пошкодження даху домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, та автомобіль НОМЕР_2, що належні ОСОБА_3. Через падіння дерева автомобілю позивача завдано технічні пошкодження, розмір яких за висновками спеціаліста авто-товарознавця склав 5265 грн. Позивач зазначає, що настання вказаної події пов'язано з неправомірною бездіяльність відповідача. Так, його знайомий ОСОБА_3, чиє майно також постраждало, неодноразово звертався як в усній, так і письмовій формі до Первомайського КП «Комунальник-1» з заявами про видалення аварійного дерева, що загрожувало як мешканцям прилеглих будинків, так і його домоволодінню. Проте належних реагувань не було. 19.08.2009 року директор КП «Комунальник-1» звернувся до міського голови за дозволом на спиляння сухих та аварійних дерев в тому числі і по АДРЕСА_2. На підставі рішення Первомайської міської ради за № 240 від 26.08.2009 року комісією з обстеження зелених насаджень 03.09.2009 року було складено Акт № 19 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню по АДРЕСА_2, серед яких була тополя, яка впала на автомобіль позивача. Після звернення до Первомайського міського голови 10.09.2009 року, головний спеціаліст Міжрайонного відділу охорони навколишнього природного середовища Південного регіону Харківської області 21.09.2009 року видав погодження на видалення дерев згідно Акту № 19. 28.09.2009 року, а міськвиконком видав ордер на видалення зелених насаджень, у тому числі і по вул. Комунальній, яким встановлений термін до 01.11.2009 року видалити аварійні дерева, чого відповідач не зробив. Крім того, позивач зазначає, що через бездіяльність комунального підприємства, йому було завдано моральну шкоду, що полягає в сильному емоційному стресі в зв'язку з пошкодженням автомобіля, позивач тривалий час вимушений був нервувати через нестачу грошових коштів, необхідних для поновлення технічного стану автомобілю. Розмір завданої йому моральної шкоди позивач оцінив в 2000 грн. На підставі наведеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь збитки, завдані пошкодженням автомобілю у розмірі 5265 грн., 400 грн. витрат на проведення авто-товарознавчого дослідження, 2000 грн. витрат на правову допомогу, 96,65грн. судового збору, моральну шкоду - 2000 грн.

Позивач та його представник за договором адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні викладені вище позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник КП «Комунальник-1» Новак Є.В. частково визнав позовні вимоги та просив прийняти суд таке визнання. Зокрема, відповідачем не оспорюються обставини, за яких пошкоджено автомобіль позивача (дата, місце, обставини події, належність ушкодженого автомобіля позивачеві, падіння конкретно визначеного дерева, наявність обов'язку підприємства слідкувати за належним станом дерев у місті, а також бездіяльність КП «Комунальник-1» щодо непоспішності видалення аварійного дерева). Також представником відповідача визнається та неоспорюється сума спричинених збитків на відновлення автомобіля позивача у сумі 5265 грн. згідно висновку спеціаліста авто-товарознавця. Не заперечував представник позивача і проти відшкодування понесених витрат за проведення авто-товарознавчого дослідження у сумі 400 грн.

Враховуючи викладене, суд роз'яснив сторонам наслідки такого визнання позову і не знайшовши при цьому суперечностей закону та порушень прав, свобод чи інтересів інших осіб, приймає визнання представника відповідача позовних вимог у зазначеній частині та задовольняє їх, стягнувши з відповідача на користь позивача 5265 грн. матеріальних збитків за пошкодження автомобіля та 400 грн. витрат за проведення дослідження авто-товарознавця.

Стосовно решти заявлених позовних вимог, а саме, відшкодування моральної шкоди у сумі 2000 грн. та відшкодування витрат на правову допомогу в тій самій сумі, представник відповідача позов не визнав та просив їх залишити без задоволення. Так, останній вважає, що спричинення моральної шкоди на вказану суму у 2000 грн. позивачем не доведено та і, взагалі, вона йому не спричинена. На таку думку представника відповідача наводить той факт, що з даними позовними вимогами позивач звернувся тільки майже через три роки після відомої події. Щодо витрат на правову допомогу у 2000 грн. представник відповідача зазначив, що такі витрати також позивачем не доведені, бо: по-перше, договір про надання правової допомоги позивачем та його представником адвокатом ОСОБА_4 укладений та підписаний 21.03.2011 року, тобто за півтора року до подання даного позову до суду, що не може свідчити про надання правової допомоги саме по цій справі; по-друге, зміст договору має невизначений характер, охоплюючи будь-які можливі життєві ситуації, та надані адвокату повноваження можуть стосуватися не лише даної справи, а й будь-якої іншої з часу підписання угоди до часу закінчення терміну її дії 31.12.2012 року; по-третє, позивачем чи його представником не надано будь-якого документа на підтвердження надання такої правової допомоги, як то акт приймання-передачі виконаних робіт; не надано розрахунку чи калькуляції оплати конкретних процесуальних дій представника.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази у справі, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини:

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Так, рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24.05.2012 року у справі № 2030/2-679/11 в пров. № 2/2030/77/12, ухваленому за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Комунальник-1», Первомайської міської ради Харківської області про відшкодування майнових збитків та моральної шкоди, судом встановлено обставини падіння аварійного дерева, яке пошкодило домоволодіння та автомобіль ОСОБА_3, а також автомобіль позивача - ОСОБА_1 Також у тій справі встановлено винну особу у спричинені шкоди - КП «Комунальник-1». Таким чином дані обставини доказуванню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Так, сума матеріальних збитків за пошкодження автомобіля позивача визнана представником відповідача та підтверджена висновком спеціаліста авто-товарознавця (а.с.10-23), а тому доказуванню також не підлягає.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позивач повністю довів, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача Первомайського КП «Комунальник-1» йому було завдано матеріальних збитків. Натомість, відповідач «Комунальник-1» повністю визнав позовні вимоги в цій частині.

Доказуванню підлягає сума спричиненої моральної шкоди та сума понесених витрат на правову допомогу.

Положеннями ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Як встановлено судом, у випадку позивача моральна шкода полягає в сильному емоційному стресі через пошкодження належного позивачеві автомобілю, у відчутті нервового та емоційного напруження через необхідність підшукувати додаткові фінансові можливості для здійснення витрат на поновлення технічного стану автомобілю. Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, може полягати і у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням її майна. Таким чином, суд не може прийняти доводи представника відповідача стосовно того, що позивачеві не завдано моральної шкоди. Згідно тієї ж статі Кодексу розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом виходячи з вимог розумності і справедливості, з урахуванням характеру бездіяльності відповідача. Відповідач КП «Комунальник-1» довгий час заперечував свою вину у спричиненні шкоди, із цих підстав бездіяльність його тривала трохи менше за 3 роки. З врахуванням того, що в наслідок падіння дерева не було завдано шкоди здоров'ю ні позивачеві, ні членам його родини, а також характер бездіяльності відповідача, та завищену суму відшкодування моральної шкоди позивачем у 2000 грн., суд вважає достатнім стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, що знаходить розумним та справедливим.

Посилання представника відповідача на недоведеність стороною позивача суми витрат на правову допомогу, як на підставу своїх заперечень, суд знаходить частково обґрунтованими. Так, в матеріалах справи є угода №21/03-11 про надання правової допомоги (а.с.26), що укладена між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 21.03.2011 року. Згідно умов договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику правову допомогу та консультаційні послуги, а також представляти його інтереси у відносинах із третіми особами по правовим питанням. Замовник має сплатити адвокатові 2000 грн. за ведення різних видів судових справ з повним обсягом процесуальних прав у судових та правоохоронних органах. Таким чином, дата укладення договору (за півтора року до подання даного позову до суду), зміст договору, що має невизначений характер, охоплюючи будь-які можливі життєві ситуації, та надані адвокату повноваження, наводять суд на думку, що вказана угода може стосуватися не лише даної конкретної справи, а й будь-якої іншої з часу підписання угоди до часу закінчення терміну її дії до 31.12.2012 року. Отже, до вказаної угоди та квитанції про оплату послуг адвоката від 22.03.2011 року у сумі 2000 грн. (а.с.2) суд ставиться частково критично, оскільки вони не можуть в повній мірі підтвердити реальні витрати на таку правовому допомогу, надану представником позивача позивачеві саме за ведення цієї конкретної справи. Крім того, стороною позивача не надано прейскуранта або калькуляції оплати конкретних дій адвоката по роботі з даним клієнтом в рамках даної справи. Проте, вказана вище угода є чинною на теперішній час, тобто до 31.12.2012 року, а дана справа перебуває на розгляді у суді з 12.10.2012 року і представник позивача ОСОБА_4 всі судові засідання відвідував та представляв інтереси позивача у суді, що свідчить про здійснення своїх функцій з надання правової допомоги позивачеві саме у цій справі. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної вимоги і вважає за достатнє визначитися сумою у 700 грн.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду із позовом, мають бути присудженні позивачеві з відповідача. Судові витрати щодо судового збору у цій справі складаються, зокрема, із судового збору в сумі 107,30 грн. - за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди і в сумі 214,60 грн. за позовну вимогу про відшкодування матеріальних збитків. Вказаний судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави. Суд не може стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору у 116 грн. за подачу позову до суду згідно квитанції (а.с.1), оскільки вона була сплачена до набрання чинності ЗУ «Про судовий збір» і не у тому розмірі, не на той розрахунковий рахунок, бо позов подано 12.10.2012 року, а оплата була 21.03.2011 року. Тому, суд робить висновок, що при подачі позову позивач не сплатив судовий збір і він у повному обсязі має бути стягнутий з відповідача за результатами розгляду справи при ухваленні рішення на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 174, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст.22, 1166, 1167 ЦК України, Постановою КМУ від 1 серпня 2006 р. N 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», суд-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунальник-1» задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Комунальник-1», м. Первомайський Харківської області, вул. Жовтнева, 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, і.н. НОМЕР_3, у рахунок відшкодування майнової шкоди 5265 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн., 400 грн. витрат на проведення авто-товарознавчого дослідження, 700 грн. витрат на правову допомогу, а всього - 7365 грн. В решті заявлених вимог відмовити у задоволенні.

Стягнути з Комунального підприємства «Комунальник-1» на р/р 31215206700019, одержувач Первомайське управління Державної казначейської служби України Харківської області, код одержувача 37327442, Банк одержувача ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПО суду 22705741, судовий збір у сумі 321 грн. 90 коп.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: С. В. Библів